Постанова № 20862874, 12.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" грудня 2011 р. Справа № 2а-12230/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника відповідача - Гетьман К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Анцитрус" про нарахування та сплату податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Московському районі м.Харкова (далі - позивач або ДПІ у Московському районі м.Харкова) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Анцитрус" (далі - відповідач або ТОВ "Анцитрус"), в якому просить суд прийняти рішення про нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 172717,5грн. та з податку на додану вартість у розмірі 138333,75грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Анцитрус" (32565005) у результаті застосування Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова звичайних цін.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Анцитрус" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 08.02.2011 №282/23/32565005. Податковою інспекцією було встановлено, що реалізація ТМЦ відповідачем здійснювалась за цінами нижче звичайних, реалізація продукції здійснювалась повязаній особі, а саме: ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1). На підставі викладеного податковим органом прийняті рішення про визначення податкових зобовязань відповідачу із застосуванням звичайних цін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

12.12.2011 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у Московському районі м.Харкова.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.61-68, 103-106) представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення наступним.

Представник відповідача вважає, що позивач визначив рівень звичайних цін з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки повязаність осіб відповідно до норм чинного законодавства не доведена, а також що з акту перевірки не вбачається, яким чином та на підставі чого позивачем здійснено нарахування податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін. Також представник відповідача підкреслив, що до всіх контрагентів застосувалися однакові націнки на товар.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Анцитрус" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 08.02.2011 №282/23/32565005 (а.с.14-52).

Відповідно до висновків акту від 08.02.2011 №282/23/32565005 перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування податку підприємств" встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 138334грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 110667грн.

На підставі акту перевірки від 08.02.2011 №282/23/32565005 Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова затверджені проекти рішень про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін:

- №0000332302 від 16.03.2011 (а.с.10), яким ТОВ "Анцитрус" визначено податкове зобовязання з ПДВ із застосуванням звичайних цін на загальну суму 138333,75грн, в тому числі: за основним платежем 110667грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27666,75грн.;

- №0000322302 від 16.03.2011 (а.с.11), яким ТОВ "Анцитрус" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін на загальну суму 172717,5грн., в тому числі: за основним платежем 138334грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34383,5грн.

Висновки акту перевірки від 08.02.2011 №282/23/32565005 ґрунтуються на встановлених податковою інспекцією обставинах господарських відносин позивача з його контрагентом - ФОП ОСОБА_2 (не платник податку на прибуток), які, як вважає позивач, є повязаними особами та по операціям з якими не додержаний рівень звичайних цін при реалізації борошна, пшениці, жита.

В той же час, позивач не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договорів ТОВ "Анцитрус" з ФОП ОСОБА_2

Проте, суд не погоджується з зазначеними висновками позивача, виходячи з наступного.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, чинного на період існування спірних правовідносин, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно з п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

За правилом п.1.18 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В силу приписів п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст.1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Аналогічний обов'язок щодо доведення правомірності та обґрунтованості доводів, які стали підставами для винесення рішень про визначення податкових зобовязань за звичайними цінами, покладено на позивача частиною 1 ст.71 КАС України.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до правил належності та допустимості доказів, які викладені законодавцем у ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

З акту перевірки від 08.02.2011 №282/23/32565005, вбачається, що в обґрунтування визначення рівня звичайної ціни ДПІ у Московському районі м.Харкова посилається на пов'язаність відповідача з контрагентом та реалізацію товарів за цінами нижчими ніж звичайна ціна, як підстави застосування звичайних цін.

У відповідності до п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, для визначення звичайної ціни на товар, послугу використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними товарами, послугами у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобовязань, умови платежів, а також інші обєктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Дослідивши зміст акту перевірки, врахувавши надані пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що в зазначеному акті перевірки податковим органом не викладено фактичних даних, які б засвідчували наявність умов для застосування звичайних цін, оскільки взагалі не збиралася та не аналізувалася інформація про укладені на момент придбання позивачем товарів договори з ідентичними товарами у співставних умовах. Фактично позивачем збиралася лише інформація щодо господарських операцій самого відповідача та без врахування співставності умов таких господарських операцій та ідентичності самих товарів (зокрема, сортів борошна, пшениці, жита, обсягів постачання, умов договорів). В акті перевірки відсутній розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ, здійснений за звичайними цінами. Представником позивача такий розрахунок до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Щодо повязаності осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування податку підприємств" пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Отже, Законом України "Про оподаткування податку підприємств" визначено чіткі ознаки пов'язаності осіб, разом з тим, позивачем не надано доказів наявності ознак, визначених Законом України "Про оподаткування податку підприємств" як ознаки пов'язаності відповідача з контрагентом - ФОП ОСОБА_2

Таким чином, податковим органом не доведено, що при реалізації відповідачем - ТОВ "Анцитрус" товарів (пшениці, борошна, жита) контрагенту - ФОП ОСОБА_2 договірна ціна товарів більше ніж на 20 % відрізнялася від звичайної ціни.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в ході судового розгляду справи позивач за правилами ч.1 ст.71 КАС України не довів обґрунтованості та правомірності висновків, які були покладені в основу рішень про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо наявності підстав для визначення відповідачу податкових зобовязань по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у результаті застосування звичайних цін відповідно до проектів рішень: про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін №0000332302 від 16.03.2011, яким ТОВ "Анцитрус" визначено податкове зобовязання з ПДВ із застосуванням звичайних цін на загальну суму 138333,75грн, в тому числі: за основним платежем 110667грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27666,75грн.; №0000322302 від 16.03.2011, яким ТОВ "Анцитрус" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін на загальну суму 172717,5грн., в тому числі: за основним платежем 138334грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34383,5грн.

Таким чином, проекти рішень про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін №0000332302 від 16.03.2011 та №0000322302 від 16.03.2011 щодо збільшення сум грошового зобовязання за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, визначених в результаті застосування звичайних цін, прийняті відповідачем необґрунтовано, а позовні вимоги щодо прийняття рішення про нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 172717,5грн. та з податку на додану вартість у розмірі 138333,75грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Анцитрус" (32565005) у результаті застосування Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова звичайних цін не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Анцитрус" про нарахування та сплату податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 19 грудня 2011 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >