Постанова № 20862498, 28.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4859/2011

28 листопада 2011 року 11год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк Інна Григорівна,

відповідача: представник Красько Григорій Григорович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А."

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000362344 та № 00000372344 від 16.06.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000362344 та №0000372344 від 16.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення є неправомірними у звязку з неправильним застосуванням відповідачем норм Податкового кодексу України та Митного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено позапланову виїзну документальну перевірку представництва Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в Україні з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, за результатами якої було складено акт від 06.06. 2011р. № 716/26603641. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 133 373,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення цього податку на 104 868,00 грн. Такі дії податкового органу є неправомірними, оскільки віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, фактично сплаченого при імпорті товарно-матеріальних цінностей в Україну, відповідає приписам п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Просила позов задовольнити повністю.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, зокрема вказав, що згідно з поданою Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 року (вхідний від 19.04. 2011 р. № 9002289816) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, складає 528127 грн. Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." у лютому 2011 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 133373 грн., сплачену митним органам при імпорті товарів з метою їх використання у господарській діяльності, що відображено у розділі II, рядок 12.1 (колонка "Б") податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року. Перевіркою операцій з постачання (експорт, імпорт) послуг встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-УІ, в результаті чого завищено податковий кредит лютого 2011 р. на суму 133373 грн.; завищено податковий кредит березня 2011 р. на суму 104868 грн. Перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, встановлено порушення п. 198.3 ст. 198; п. 200.3 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-УІ, в результаті чого завищено податковий кредит лютого 2011 р. на суму 133373 грн.; завищено податковий кредит березня 2011 р. на суму 104868 грн. Відповідно перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року на суму 133373 грн. та завищення від'ємного значення за березень 2011 року на суму 104868 грн., оскільки не було факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх наступного використання в оподатковуваних операціях, то у позивача відсутнє право на податковий кредит. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." є юридичною особою та зареєстроване у встановленому законом порядку, про що видано свідоцтво про реєстрацію від 31.07. 2007 року (а.с. 7-10). Разом з тим, Представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." зареєстроване згідно із законодавством України, про що Міністерством економіки України видано свідоцтво про реєстрацію № ПІ- 3969 від 23.08. 2006 року (а.с. 11). Відповідно до Доручення від 01.07. 2009 року директор Представництва компанії в Україні в усіх випадках діє від імені і за дорученням Компанії, і виконує свої функції відповідно до чинного законодавства України (а.с. 112-130). Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 26603641, правовий статус без права юридичної особи, види діяльності за КВЕД: 45.23.0 Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, 45.11.0 Розбирання та знесення будівель, земляні роботи, 45.12.0 Розвідувальне буріння, 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва, 26.63.0 Виробництво готових для використання бетонних сумішей, 37.20.0 - Оброблення неметалевих відходів та брухту (а.с. 13). Представництво перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівне, та в періоді, охопленому перевіркою, результати якої оспорюються, являлося платником податку на додану вартість - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100063573 від 10.09. 2007 року, видане ДПІ у м. Рівне, індивідуальний податковий номер 266036417168 (а.с. 12).

Позивачем для відповідача було подано 21.03. та 19.04. 2011 року податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-березень 2011 року у розділі II, рядок 12.1 (колонка "Б") яких відображено податок на додану вартість, сплачений митним органам у розмірі 133373 грн. та 104868 грн. відповідно (а.с. 88-95, 96-99).

В період з 24.05. 2011 року по 06.06. 2011 року ДПІ у м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." код 26603641 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2011 року. Її результати оформлені актом № 716/26603641 від 06.06. 2011 року (а.с. 35-48).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000362344 та № 0000372344 від 16.06. 2011 року, згідно яких Представництву зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 133373 грн., зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 104868 грн. та накладено штрафні санкції у вигляді штрафу на суму 01 грн. відповідно до кожного податкового повідомлення-рішення (а.с. 31-32, 33-34). Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися в адміністративному порядку, за результатами чого, скарги платника податків були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 85-87).

В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.3 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на 133373 грн. та від'ємного значення у сумі 104868 гривень.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача щодо ввезення на митну територію України техніки та обладнання в режимі імпорту.

Так, у лютому 2011 року позивачем здійснено імпорт товару від фірми "SEV Stante", Італія, згідно контракту № 7/4 від 08.02. 2008 р. по ВМД № 204000016/2011/000039 від 10.02. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди - 84, в результаті чого для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ Чоп отримано витратні матеріали. Згідно з відміткою митниці на ВМД, Представництвом 10.02. 2011 року сплачено ПДВ в сумі 133372,82 грн. Вказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, що відображено у рядку 12.1 податкової декларації з ПДВ за вказаний період (а.с. 50-62). За результатами перевірки зроблено висновок про завищення податкового кредиту лютого 2011р. на суму 133 373 грн. Загальна сума податкового кредиту за лютий 2011 р. за даними Представництва становить 621 872 грн. (розділ II, ряд. 17 колонка "Б" Декларації), а за даними перевірки -488 499 грн.

У березні 2011 року позивачем здійснено імпорт товару від фірми "SEV Stante", Італія, згідно контракту № 7/4 від 08.02. 2008 р. по ВМД № 204000016/2011/000060 від 03.03. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди - 84, в результаті чого для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ Чоп отримано стартер призначений для пуску дизельних двигунів вантажних автомобілів. Згідно з відміткою митниці на ВМД, Представництвом 03.03. 2011 року сплачено ПДВ в сумі 598,43 грн. (а.с. 64-65). Вказана сума ПДВ включена Представництвом до складу податкового кредиту за березень 2011 року та підтверджена за даними перевірки.

Також для ремонту автомобільної дороги М 06 Київ Чоп позивачем у березні 2011 року здійснено імпорт товару від фірми "SEV Stante", Італія, згідно контракту № 7/4 від 08.02. 2008 р. по:

- ВМД № 204000016/2011/000059 від 03.03. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди 84, Представництвом отримано парогенератор для бітумної установки; згідно з відміткою митниці на ВМД 03.03. 2011 року Представництвом сплачено ПДВ в сумі 52324,01 грн. (а.с. 66-67);

- ВМД № 204000016/2011/000063 від 11.03. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди 84, Представництвом отримано важілі управління призначені для управління коробкою передач дорожнього катка; згідно з відміткою митниці на ВМД Представництвом 11.03. 2011 року сплачено ПДВ в сумі 15394,76 грн. (а.с. 68-72);

- ВМД № 204000016/2011/000068 від 16.03. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди 84, Представництвом отримано ультразвуковий датчик "Sonic Sensor"; згідно з відміткою митниці на ВМД Представництвом 16.03. 2011 року сплачено ПДВ в сумі 17509,04 грн. (а.с. 73-76);

- ВМД № 204000016/2011/000069 від 17.03. 2011 року, тип декларації ІМ-40, характер угоди - 84, Представництвом отримано елементи дискової щітки: щіткові проміжні кільця та інші витратні матеріали; згідно з відміткою митниці на ВМД Представництвом 17.03. 2011 року сплачено ПДВ в сумі 19041,91 грн. (а.с. 77-83).

Всього за імпортними операціями по отриманню витратних матеріалів від фірми "SEV Stante", Італія Представництвом за березень 2011 року, за даними позивача, сплачено податку на додану вартість на суму 104868,15 грн. (а.с. 63). Вказана сума ПДВ включена Представництвом до складу податкового кредиту за березень 2011 року, що відображено у рядку 12.1 податкової декларації з ПДВ за вказаний період. За даними перевірки представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит березня 2011 р. на суму 104868грн. Загальна сума податкового кредиту за березень 2011 р. за даними Представництва становить 2925165 грн. (розділ II, ряд. 17 колонка "Б" Декларації), а за даними перевірки - 2820297 грн.

Податковим органом встановлено, що за даними митниці, відповідно до Класифікатору характерів угод, затвердженого наказом Держмитслужби України "Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядок їх ведення" № 1048 від 12.12. 1997 року, код характерів угод, які зазначені у ВМД відповідають наступним термінам, а саме: 84 "інше".

Відтак, перевіркою зазначено, що оскільки після завершення ремонту автодороги, матеріали. необхідні для проведення ремонту (основні засоби), підлягають поверненню Постачальнику, то сума ПДВ, сплачена при її ввезені до податкового кредиту відноситися не повинна.

Відтак, за результатами перевірки зроблено висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на 133373 грн. та від'ємного значення у сумі 104868 гривень.

За наслідками вищевказаних висновків було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000362344 від 16.06. 2011 року, згідно якого Представництву зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133373 грн., визначено 01 грн. за штрафними санкціями та № 0000372344 від 16.06. 2011 року, згідно якого Представництву зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 104868 грн., визначено 01 грн. за штрафними санкціями. Правомірність зазначених рішень і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Факт сплати позивачем суми ПДВ при імпортуванні усіх вищезазначених матеріалів відповідачем не заперечується, як і не заперечується належність оформлення вантажно-митних декларацій, якими підтверджується факт сплати позивачем до бюджету спірних сум податку на додану вартість при імпортуванні товарів на митну територію України. Факт сплати також підтверджено копіями журналів проводок за лютий та березень 2011 року (а.с. 49, 63). Також, не заперечується відповідачем та обставина, що техніка ввозилась Представництвом в Україну, з метою використання у власній господарській діяльності.

Фактично суть спору полягає в визначенні правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених при імпортуванні обладнання за договорами, які не передбачають перехід права власності на товар та передбачають повернення матеріалів Постачальнику.

Статтею 185 МК України визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення (вивезення). Згідно ст. 188 МК України, імпорт це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. У відповідності до ст. 189 МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

- сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

За матеріалами справи встановлено, що переміщення товару у всіх випадках було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає умовам, визначеним ст. 189 МК України.

Відповідно до пп. в) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Підпунктом а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.12 ст. 201 розділу V Кодексу встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином за системним аналізом вищевказаних норм, з метою оподаткування податком на додану вартість, ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договорів безоплатної поставки прирівнюється до імпорту, а суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду, за умови їх підтвердження вантажно-митними деклараціями.

На користь такого вказує і норма абзацу четвертого п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, за нормою якої, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Як зазначено в п. 198.6 тієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

В судовому засіданні встановлено та відповідачем не оспорюється що надані позивачем вантажно-митні декларації оформлені належним чином, а визначені в них суми податку на додану вартість перераховані до бюджету в повному обсязі. А відтак, суми податкового кредиту з податку на додану вартість, визначені позивачем у податкових деклараціях за лютий-березень 2011 року, у повній відповідності з вимогами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України не містить жодних застережень щодо включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість під час тимчасового ввезення на митну територію України товарів, обладнання, тощо. Визначальним фактором для формування податкового кредиту в цьому випадку є подальше використання придбаного обладнання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. І єдиною підставою його не включення є не підтвердження витрат зі сплати податку на додану вартість митними деклараціями, чого в процесі розгляду справи встановлено не було.

Крім того, суду слід зазначити, що оскільки в усіх вантажних митних деклараціях визначений митний режим ІМ 40 (імпорт), то суд вважає документально не підтвердженим і необґрунтованим твердження відповідача про тимчасовий ввіз майна.

Разом з тим, враховуючи те, що операції з ввезення обладнання за договорами безоплатних поставок з метою оподаткування прирівняно до імпорту, а також те, що податковий кредит звітного періоду формується із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника, тому сплачений позивачем податок на додану вартість на дату подання митних декларацій правомірно включений до податкового кредиту.

Спірні операції по ввезенню на митну територію України на умовах безоплатної поставки матеріалів підпадають під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту, а оскільки ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору безоплатної поставки з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, то суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання Представництвом не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з імпортом такої техніки і обладнання, не включається до податкового кредиту є необґрунтованими та ґрунтуються за звуженому трактуванні положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Нормою п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми ПДВ, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї ж статті визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, ПДВ має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України,

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, від'ємне значення ПДВ і бюджетне відшкодування формується з урахуванням суми податкового кредиту, відображеного платником за результатами здійснених господарських операцій.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Мотивація та докази, надані відповідачем у власних запереченнях, не дають суду підстав для постановляння висновків, які б спростовували доводи позивача та встановлені у справі обставини правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого згідно вантажно-митних декларацій податку на додану вартість.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 00000362344 та № 00000372344 від 16 червня 2011 року - визнанню недійсними та скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, позивачу підлягає поверненню 28 грн. 23 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 33 від 03.11. 2011 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000362344 та № 0000372344 від 16 червня 2011 року з моменту їх прийняття.

Присудити на користь позивача Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Зозуля Д. П.