Постанова № 20862065, 29.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 р. № 2а-11561/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Кравець І.Б.,

відповідача Томашівського О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення рішення відповідача від 27 жовтня 2010 року № 0002132320/0/26148, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1966042,5 грн., у т.ч. за основним платежем 1310695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 655347,5 грн.; від 27 жовтня 2010 року №0002122320/0/26149, яким визначено суму податкового зобовязання по податку нам прибуток на загальну суму 1019931,75 грн., у т.ч. за основним платежем 6866118,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 333313,25 грн.; від 27жовтня 2010 р. №0003191720/ 0/32615/17-2, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 2161,29 грн., у т.ч. за основним платежем 720,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1440,86 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671, про безпідставність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість взаєморозрахунків з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», ПП НТТ «Технології розвитку»з мотивів безтоварності операцій та нікчемністю правочинів з вказаними контрагентами. Одержана від цих субєктів господарювання продукція (роботи,послуги) та подальше використання їх в господарській діяльності підприємства підтверджуються первинними документами. Вважає такими, що суперечать чинному законодавству та базуються на припущеннях висновки відповідача про сумнівність фінансово-господарських операцій КПВ «Енергомонтаж»з наведеними контрагентами, оскільки податковий орган не звертався до суду з позовами про скасування державної реєстрації або визнання недійсними установчих документів цих субєктів господарювання. На момент здійснення господарських операцій всі контрагенти знаходились в Єдиному державному реєстрі і мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Зазначає, що недостовірність даних в первинних документах контрагента і несплата ним податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкових зобовязань підприємства. Заперечує будь-які порушення податкового законодавства.

Представник позивача Кравець І.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача Томашівський О.Г. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень аналогічна висновкам, що містяться в акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23- 2/01018671. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж», як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.1996 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.1997 року № 18046747.

Основним видом діяльності КВП «Енергомонтаж»є будівельна діяльність,на здійснення якої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана Ліцензія (серія АВ № 358154) від 10 вересня 2007 року на строк дії до 10 вересня 2012 року (т. 15, а.с.5).

Перелік видів робіт провадження будівельної діяльності міститься в Додатку до Ліцензії (т.15, а.с.6-10).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку КВП «Енергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 р. по 31.03.10 р.

Результати перевірки оформлені актом від 08.10.2010 року №530/23- 2/01018671.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого зменшено збитки на суму 5998549 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1089119 грн., у тому числі за 2 кв. 2009 р. в сумі 277760 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 728980 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 82379 грн.;

- пп. 7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/87-ВР від 03.04.1997 р., а саме: завищено податок на додану вартість на суму 1310695 грн., у тому числі в жовтні 2009 року - 443239 грн., в листопаді 2009 року - 474618 грн., в грудні 2009 року 392838 грн.

- п.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп.8.1.1,8.1.2 п.8.1 ст.8 пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р., в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 720,43 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення рішення від 27 жовтня 2010 року:

- №0002122320/0/16249, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1019931,75 грн., у т.ч. за основним платежем 686618,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 333313,25 грн.,

- №0002132320/0/26148, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1966042,5 грн., у т.ч. за основним платежем 1310695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 655347,5 грн.;

- №0003191720/0/2615/17-2, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2161,29 грн., у т.ч. за основним платежем 720,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1440,86 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671, податковим органом на підставі даних податкової звітності, актів перевірок контролюючих органів та інформації з інших джерел, які свідчать про відсутність у ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК»та ПП НТТ «Технології розвитку»транспортних засобів та інших основних засобів, відсутність достатньої кількості штатних працівників на підприємств зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність в силу ст.ст.203, 215 та 228 ЦПК України правочинів між КВП «Енергомонтаж»з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК»та ПП НТТ «Технології розвитку», які не спричинили реального настання правових наслідків.

Оскільки встановлено безтоварність операцій з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК»та ПП НТТ «Технології розвитку», податковим органом зроблено висновок про завищення валових витрат по взаєморозрахунках з такими контрагентами на суму 11143351 грн., які не повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт,послуг) та безпідставність віднесення до складу задекларованого КВП «Енергомонтаж»у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року податкового кредиту по податку на додану вартість взаєморозрахунків з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК».

Висновок податкового органу про заниження валового доходу на суму 90518,54 грн. ґрунтується на тому, що згідно представленої КВП «Енергомонтаж» оборотно-сальдової відомості по рахунку 377 «розрахунки з іншими кредиторами»станом на 31.03.2010 року рахується кредиторська заборгованість перед МПП «Полімерпокрівля», стан платника якого згідно бази даних АІС РПП припинено.

З урахуванням відповіді відповідача від 22.10.2010 року № 28174/10-23-2 на заперечення позивача на акт перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671, висновок про заниження валового доходу на суму 305728,00 грн. (в т.ч. 4 кв. 2009 року 167206,00 грн., в 1 кв. 2010 року 138522,00 грн.) ґрунтується на тому, що згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.04.2009 року по рахунку 621 «короткострокові векселі видані»рахується кредиторська заборгованість за векселями, виданими ПП «Промінвест-Луга»та ТзОВ «Староптрейд», стан платника податків яких згідно бази даних АІС РПП припинено.

На момент виникнення спірних правовідносин поняття валового доходу та валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/94 ВР від 28 грудня 1994 року.

Відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону № 393/94 ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктами 4.1.1 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 Закону № 393/94 ВР визначено доходи, які включаються до валового доходу.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону № 393/94 ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/94 ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/94 ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлювались Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР повязує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Разом з тим, підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачає, крім визначених судом обовязкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення субєктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному субєктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Як було встановлено контролюючим органом, у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року постачальниками товарів та послуг КВП «Енергомонтаж»були ПП «Пром Комфорт Стиль»(на загальну суму 1003109,47 грн.), ПП «МОК Спарта»(на загальну суму 1570437,30 грн.), ТзОВ «Леорд Плюс-К»(на загальну суму 8491426,11 грн.), ПП НТТ «Технології розвитку»(на загальну суму 6571609,47 грн.) та МПП «Полімерпокрівля»(на загальну суму 44955 грн.), а ПП «Комерційні системи ПМТЕК»у цей же період було покупцем товарів у КВП «Енергомонтаж» (на загальну суму 2286758,30 грн.).

Судом встановлено, що в охоплений перевіркою період КВП «Енергомонтаж»уклало низку договорів з ПП «Пром Комфорт Стиль», МПП «МОК Спарта»та ТзОВ «Леорд Плюс-К» на виконання робіт(послуг) та поставку продукції.

На підтвердження здійснення господарських операції з ПП «Пром Комфорт Стиль» позивач представив суду копії наступних документів:

- договори №0110/09-1 від 01 жовтня 2009 року, №0109/09 від 01 вересня 2009 року, №1510/09 від 15 жовтня 2009 року, №0211/09-1 від 02 листопада 2009 року, №0311/09 від 03 листопада 2009 року, №01-08/09 від 01 серпня 2009 року, №3011/09 від 26 жовтня 2009 року, №0112/09 від 01 грудня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.3, а.с.234-236,238-240,242-244,246-248,250-252, т.4, а.с.2-4,6-8,10-12);

- листи-повідомлення (т.15, а.с.85-92);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3,а.с.237, 241,245,249, т.4,а.с.1,5,9,13 );

- договори поставки №0110/09 від 01 жовтня 2009 року, №3011/09 від 30 листопада 2009 року, (т.4, а.с.14-15,30-31);

- специфікації до кожного з договорів поставки (т.4, а.с.16-22,32-38);

- видаткові накладні (т.4, а.с.23-29,39-47);

- податкові накладні (т.11. а.с.8-9,12-14,21-22,25-26,29-30,33-34,39-40,43-44,49-50,53-54,57-58,61-62,65);

- платіжні доручення про оплату по договорам про надання буд техніки (т.11. а.с.67-78);

- довідка банку ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»від 12.12.2011 року про взаєморозрахунки (т.15. а.с.83-84).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011 року ПП «Пром Комфорт Стиль»зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого за КВЕД, зокрема, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, будівництво будівель оптова торгівля будівельними матеріалами, основним видом діяльність у сфері інжинірингу (т.3, а.с.222-224).

На підтвердження здійснення господарських операції з ПП «МОК-Спарта»позивач представив суду копії наступних документів:

- договори №01-07/09 від 01 липня 2009 року, №01-08/09 від 03 серпня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.1, а.с.183-189);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1,а.с.190-205,221-223);

- листи-повідомлення (т.16. а.с.79-88);

- договори поставки №1-09/1 від 01 вересня 2009 року, №1-08/1 від 03 серпня 2009 року, №01-06/09 від 01 червня 2009 року (т.1, а.с.206-207,211-213,218-220);

- специфікації до кожного з договорів поставки (т.1, а.с.208,214-215);

- додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.11-12);

- видаткові накладні (т.1, а.с. 209,216-217);

- податкові накладні (т.15. а.с.218-239);

- довіреності;

- акт заліку взаємних заборгованостей від 31 грудня 2009 року на суму 214947,72 грн. (т.1,а.с.224);

- акти звірки взаємних розрахунків (т.15. а.с.69,75-82);

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011 року ПП «МОК-Спарта» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого за КВЕД,зокрема, є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення,оптова торгівля будівельними матеріалами, основним видом будівництво будівель(т.3,а.с.216-218).

На підтвердження здійснення господарських операції з ТзОВ «Леорд Плюс-К» позивач представив суду копії наступних документів:

- договори поставки №13-08/09 від 13 серпня 2009 року, №04-01/10 від 04 січня 2010 року(т.3,а.с174-177);

- додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.2, а.с.214;т.15, а.с.66-68);

- заявки до договорів поставки (т.7, а.с.231-272);

- специфікації до кожного з договорів поставки (т.2,а.с.215-249,т.3, а.с.1-9,178-180);

- видаткові накладні (т.3,а.с.10-173,181-184);

- податкові накладні (т.12.а.с.86-246);

- виписки банку про проведенні розрахунки та платіжні доручення (т.12, а.с.12-85, т.16, а.с.2-78).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011 року ТзОВ «Леорд Плюс-К»зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого за КВЕД, зокрема, є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, основним видом інші види оптової торгівлі (т.3,а.с.225-226).

На підтвердження здійснення господарських операції з МПП «Полімерпокрівля» позивач представив суду копії наступних документів:

- договори №24-04/09 від 24 квітня 2009 року, №01-08/09 від 03 серпня 2009 року про виконання робіт по забезпеченню технікою (автомобілями, кранами, бульдозерами, екскаваторами) (т.1, а.с.225-227);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1,а.с. 227);

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011 року юридичну особу МПП «Полімерпокрівля»припинено (т.3,а.с.228-230).

На підтвердження здійснення господарських операції з ПП «НТТ Технології розвитку» позивач представив суду копії наступних документів:

- договори поставки №02-04/01 від 02 квітня 2009 року, №04-05/01 від 05 травня 2009 року, №18-06/01 від 18 червня 2009 року, №22-06/01 від 22 червня 2009 року, №09-07/01 від 09 липня 2009 року, №03-08/01 від 03 серпня 2009 року, №01-09/01 від 01 вересня 2009 року, №01-10/01 від 01 жовтня 2009 року, №01-12/01 від 01 грудня 2009 року, №02-11/01 від 02 листопада 2009 року, №04-01/01 від 04 січня 2010 року, №01-02/01 від 01 лютого 2010 року, №01-03/01 від 01 березня 2010 року (т.2, а.с.1-2,18-19,32-33,42-43,47-49,57-58,72-73,83-84,110-111,149-150,176-177,194-195,206-207);

- специфікації до кожного з договорів поставки (т.2, а.с.3-8,20-24,34-37,44,49-51,59-64,74-77,85-92,112-122,151-157,178-184,196-199,208-210);

- додаткові договори до вказаних вище договорів поставки щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.23-35);

- видаткові накладні(т.2,а.с.9-14,25-30,38-40,45,52,54,55,65-70,78-81,93-108,123-147,158-174,185-192,200-204,211-212);

- податкові накладні (т.15, а.с. 93-217);

- довіреності на ОСОБА_3 та ксерокопія її паспорта (т.2,а.с.15-17,31,41,46,53,56,71,82, 109,148,175,193,205,213).

На підтвердження здійснення господарських операції з ПП «Комерційні системи ПМТЕК» позивач представив суду копії наступних документів:

- договори купівлі-продажу №02-04/01 від 02 квітня 2009 року,№04-05/01 від 04травня 2009 року, №5-05/01 від 05 травня 2009 року, №1-06/01 від 01 червня 2009 року, №2-06/01 від 02 червня 2009 року, №1-07/01 від 01 липня 2009 року, №1-08/01 від 03 серпня 2009 року (т.7, а.с.5-7,22-24,68-70,73-75,143-145,147-149,182-184);

- додаткові договори до вказаних вище договорів купівлі-продажу щодо умов поставки товару на умовах СРТ (Інкотермс-2000) (т.6, а.с.13-19;т.10, а.с.153;т.11,а.с.79);

- специфікації до договорів (т.6, а.с.21-22,36-50;т.7,а.с.8-9,25-31,71,76-82,146,150-154,185-191);

- видаткові накладні (т.6. а.с.20;т.7, а.с.10-21, 32-67,72, 83-142,155-181,192-214);

- податкові накладні (т.14, а.с.4;т.15, а.с.11-50);

- акти взаємних розрахунків (т.15, а.с.51-63).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011 року ПП «Комерційні системи ПМТЕК»зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого за КВЕД, зокрема, є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, основним видом діяльність у сфері інжинірингу (т.3, а.с.220-221).

Аналіз видів придбаних позивачем у ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «МОК-Спарта», ТзОВ «Леорд Плюс-К»та ПП «Комерційні системи ПМТЕК» товарів (робіт, послуг), які в основній масі є будівельними матеріалами та будівельною технікою, свідчить, що вони відповідають тому виду господарської діяльності (будівельної), яку здійснює підприємство відповідно до дозвільних документів.

В подальшому придбані у ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «МОК-Спарта», ТзОВ «Леорд Плюс-К»та ПП «Комерційні системи ПМТЕК» товари (роботи, послуги) були використані КВП «Енергомонтаж»у своїй господарській діяльності для таких замовників: Управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», Мукачівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця», Пустомитівська міська рада.

На підтвердження використання КВП «Енергомонтаж»товарів (робіт, послуг), одержаних від ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «МОК-Спарта», ТзОВ «Леорд Плюс-К»та ПП «Комерційні системи ПМТЕК», у своїй господарській діяльності позивач представив суду наступні документи:

- накладні на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей (т.6, а.с. 54-73,83-95,103-125;т.10,а.с.154-212;т.11, а.с.10-11,15-20,23-24,27-28,31-32,35-38,41-42,45-48,51-52,55-56,59-60,63-64,66, 80-183;т.13, а.с.25-233;т.14, а.с.5-191);

- подорожні листи вантажного автомобіля (т.6, а.с.74-82,96-102,126-131; т.16, а.с.89-92);

- договір №26/10 на виконання робіт з реконструкції підвальних котелень у м. Львові від 26 жовтня 2007 року (т.9, а.с.30-37);

- договір підряду №Л/Т-081102/ню від 08 жовтня 2008 року на комплекс робіт з добудови цеху ПТО «Локомотивне депо Львів-Захід»(т.8, а.с.40-46);

- договір №12-08/01 підряду на будівництво ІІ черги загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (спортзал,їдальня) від 12 серпня 2008 року (т.4,а.с.54-58);

- договір підряду №11 на виконання підрядних робіт від 27 серпня 2009 року по реконструкції з добудовою школи в с. Козаківка Болехівської міської ради (т.4, а.с.96-101);

- договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №ПЗ/БМЕС-083077/КЮ від 27 жовтня 2008 року по реконструкції котельні вокзального комплексу смт. Козятин ДТГО «Південно-Західна залізниця» з протоколом погодження договірної ціни та планом-графком виконання робіт (т.4, а.с.134-143);

- договір підряду в капітальному будівництві №45 від 01 серпня 2007 року по будівництву школи в с.Наварія Пустомитівського району Львівської області (т.5,а.с.4-7);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (т.4, а.с.59-6,102,144-145;т.5, а.с.8,210,т.8,а.с.12,47;т.9,а.с.1-2,38,46,54,97-108,111,167,181;т.10,а.с.1-2,38,75);

- акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в з підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих витрат (т.4, а.с.61-95,103-129,146-252; т.5, а.с.9-219;т.8,а.с.13-39,48-106;т.9,а.с.3-29,39-45,47-53,55-94,112-166,168-180,182-250;т.10,а.с.3-37, 39-74,76-145);

- довіреність на представника Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 на одержання міні котельні МТМТ-300 (в комплекті) (т.4, а.с.130-131);

- акти про передачу та встановлення міні котельні МТМТ-300 КВП «Енергомонтаж»на території школи в с. Козаківка (т.4, а.с.132-133);

- акти приймання-передач змонтованого обладнання від 03.12.2009 року (т.9, а.с.95-96,109-110).

Для здійснення господарської діяльності, повязаної з придбанням продукції, у КВП «Енергомонтаж»було складське приміщення, розташоване у м. Львові по вул. Зеленій, 269а загальною площею 94.9 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності № С-01767, виданим Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради т.15,а.с.4).

Як було встановлено податковим органом під час перевірки та відображено в акті від 08.10.2010 року №530/23- 2/01018671 (аркуш акту 27), КВП «Енергомонтаж»в охоплений перевіркою володіло достатніми трудовими ресурсами (т.1, а.с.45).

Згідно представленого штатного розпису, який вводився з 01 квітня 2009 року, для виконання технічної документації на підприємстві є технічний відділ (30 чол.), відділ з технічного нагляду (2 чол.), проектний відділ (4 чол.), для виконання будівельно-монтажних робіт є монтажники технологічних трубопроводів (61 чол.), електрозварювальники ручного зварювання (27 чол.); бетонярі (9 чол.), муляри (2 чол.), штукатури (1 чол.), слюсарі з виготовлення вузлів і деталей технологічних трубопроводів (2 чол.), покрівельники сталевих покрівель (4 чол.), ізолювальники (4 чол.), водії автотранспортних засобів (8 чол.), підсобні працівники (2 чол.)

Крім того, представлені КВП «Енергомонтаж» матеріали свідчать, що у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року з кожним місяцем зростала чисельність працівників (зі 191 до 201 особи) та збільшувались обєми виконаних робіт, а також орендувалися транспортні засоби.

Згідно наданої позивачем довідки на балансі КВП «Енергомонтаж»знаходяться транспортні засоби автомобілі марки ГАЗ 33023-44 (1 шт.), ЗІЛ431410 (1 шт.), FAW (2 шт.), Hyundai (1 шт.), МАЗ (1 шт.), а також автокран -533702-2146 КТА-16.01, екскаватор ОК МН5, кран поворотний гусеничний РДК-200, кран стріловий самохідний РДК-250-2 (т.3, а.с.189)

Згідно даних акту перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671 (аркуші акту 52-53) станом на 01.04.2009 року на балансі підприємства знаходилося 5 транспортних засобів, станом на 31.03.2010 року 6 транспортних засобів (т.1, а.с.70-71).

Всі представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальний характер господарських операцій КВП «Енергомонтаж»з ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», ТОВ «МОК Спарта», ПП «Леорд Плюс-К»та ПП НТТ «Технології розвитку»по придбанню та реалізації товарів (робіт, послуг), які в подальшому були використані підприємством в своїй господарській діяльності, в тому числі під час здійснення підрядних робіт по будівництву.

Суд вважає помилковими висновки податкового органу про заниження КВП «Енергомонтаж»валового доходу на суму 305728,00 грн. (в т.ч. 4 кв. 2009 року 167206,00 грн., в 1 кв. 2010 року 138522,00 грн.), які містяться у акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671 та відповіді відповідача на заперечення на нього від 22.10.2010 року № 28174/10-23-2, мотивуючи це наступним.

Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.04.2009 року по рахунку 621 «короткострокові векселі видані»рахується кредиторська заборгованість за векселями, виданими ПП «Промінвест-Луга»та ТзОВ «Староптрейд», діяльність яких як платників податків згідно бази даних АІС РПП припинено (ПП «Промінвест-Луга»- знято з обліку 04.11.2008 №13821170007007952, ТзОВ «Староптрейд»- знято з обліку 09.01.2009 року №13821170008012980).

Оскільки припинено юридичні особи, які видавали короткострокові векселі, податковий орган дійшов висновку, що кредиторська заборгованість за цими векселями, є безнадійною заборгованістю і відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР повинна бути включена до валового доходу підприємства.

Відповідно до абзацу пятого підпункту 4.1.6. пункту 4.1. цієї статті до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Відповідно до пункту 1.25. статті 1 Закону №393/94 ВР безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених у цьому пункті ознак, однією з яких є заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності, а також заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи субєкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 34 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» переказний вексель строком за предявленням підлягає оплаті при його предявленні. Він повинен бути предявлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за предявленням не може бути предявленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для предявлення починається від зазначеної дати.

Простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за предявленням»підлягає оплаті в день його належного предявлення до платежу.

Строк для предявлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком «за предявленням» вказано, що він не можу бути предявлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його предявлення до платежу відраховується з цієї дати.

Відповідно до положень статей 53,78 Уніфікованого закону у разі непредявлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобовязань за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непредявлення до платежу простого векселя за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи предявлення не предявлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38,53,78 Уніфікованого закону).

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, повязаних з обігом векселів»відповідно до абзацу першого статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, предявлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобовязання. Аналогічно повинні вирішуватися спори за участю векселедавця простого векселя (стаття 78 Уніфікованого закону).

Перебіг трирічного строку на предявлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Таким чином, у податкового органу відсутні підстави стверджувати про безнадійну заборгованість по кредиторській заборгованості за короткострокові векселі станом на 01.04.2009 року, оскільки 6 простих векселів з датою складення 08 квітня 2008 року предявлено до платежу 19.07.2010 року та оплачено 20.07.2010 року, що підтверджується актами предявлення векселів до платежу, розписками в отриманні платежу за векселем та виписками по банку (т.14, а.с.206-230).

Встановлені судом фактичні обставини підтверджують правомірність віднесення КВП «Енергомонтаж»до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість у період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року взаєморозрахунки з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК», а також правомірність не включення КВП «Енергомонтаж» до складу валового доходу 305728,00 грн. кредиторської заборгованості за векселями, виданими ПП «Промінвест-Луга»та ТзОВ «Староптрейд».

Стосовно віднесення КПВ «Енергомонтаж»до валових витрат послуг по фінансово - господарських операціях з МПП «Полімерпокрівля», судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 08.10.2010 року №530/23-2/01018671 (аркуші акту 34-35) згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 377 «розрахунки з іншими кредиторами»станом на 31.03.2010 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 90 518,54 грн. перед МПП «Полімерпокрівля»(т.1, а.с.52-53).

Згідно бази даних АІС РПП стан платника МПП «Полімерпокрівля»: припинено (ліквідовано, закрито). Відомості про зняття з обліку в ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська - 01.02.2010 за №12/1126, відомості про скасування державної реєстрації - 09.02.2010 року за №13821170013001859.

Такі відомості акту перевірки від 08.10.2010 року підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, який містить запис про припинення юридичної особи МПП «Полімерпокрівля»(т.3, а.с.228-230).

Відповідно до пункту 1.25. статті 1 Закону № 393/94 ВР безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи субєкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності).

Оскільки юридичну особу МПП «Полімерпокрівля»припинено, позивач відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону № 393/94 ВР включити до валового доходу кредиторську заборгованість перед МПП «Полімерпокрівля» в сумі 90 518,54 грн.

З урахуванням викладеного, податковий орган правомірно нарахував податкові зобовязання по податку на прибуток в розмірі 22629,64 грн. за основним платежем та 9051,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій (10 % за 4 періоди).

У пункті 1.3 статті1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочини, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Показом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не подано доказів на підтвердження висновків про нікчемність правочинів між КВП «Енергомонтаж»з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК»та ПП НТТ «Технології розвитку», викладених в акті перевірки від 08.10.2010 року №530/23- 2/01018671, які є помилковими.

Доводи відповідача про невиконання контрагентами позивача своїх податкових зобовязань з посиланням на дані податкової звітності, акти перевірок контролюючих органів таких контрагентів та інформації з інших джерел як на доказ безтоварності та нікчемності господарських операцій між КВП «Енергомонтаж»з ТзОВ «Леорд Плюс-К», ПП «Мок-Спарта», ПП «Пром Комфорт Стиль», ПП «Комерційні системи ПМТЕК»та ПП НТТ «Технології розвитку»спростовані встановленими судом фактичними обставинами, підтвердженими матеріалами справи.

На момент виникнення спірних правовідносин чинним був Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (далі Закон № 889-IV).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету регулювався статтею 8 Закону № 889-IV, відповідно до підпункту 8.1.1. пункту 8.1 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Склад загального оподатковуваного доходу визначався статтею 4 Закону № 889-IV, пункт 4.2. якої визначав загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого згідно підпункту 4.2.9. включався дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Порядок надання податкової соціальної пільги визначався статтею 6 Закону № 889-IV, пунктом 6.1. якої передбачено,що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у певних розмірах.

Згідно підпункту 6.3.1 статті 6 податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Статтею 9 визначалися особливості нарахування та сплати окремих видів доходів, відповідно до підпункту 9.12.1. пункту 9.12 якої оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законо-давством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Контролюючим органом в ході перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходів, одержаних громадянами за основним місцем роботи, не за місцем основної роботи, інших доходів, було встановлено наступне:

- при нарахуванні заробітної плати працівнику ОСОБА_5, зареєстрованому як фізична особа-підприємець, була надана соціальна пільга, що призвело до неповноти утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 423,86 грн.

- підприємством в травні, червні та листопаді 2009 року на підставі договору на надання послуг по особовому рахунку № 1-Г від 02.01.2009 року на мобільні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які рахувалися за працівниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, надано додаткові блага у вигляді оплати вартості послуг мобільного звязку (міжнародного роумінгу) на загальну суму 220,27 грн.

Оскільки на підприємстві відсутні накази на відрядження, авансові звіти та посвідчення на відрядження, які б підтвердили фактичні строки та маршрут поїздки працівників в країну перебування, податковий орган прийшов до висновку, що вказані працівники не направлялися у відрядження за кордон, відтак оплата послуг мобільного звязку (міжнародного роумінгу) є додатковим благом.

Позивачем не надано доказів на спростування таких висновків відповідача.

- за відсутності дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності підприємство виплатило дохід ФО ОСОБА_8 за бензопилу в листопаді 2009 на суму - 1717,99 грн., яка підлягає оподаткуванню податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15%, що призвело до неповноти утримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 257,70 грн.

Позивачем не надано суду дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_8 на спростування такого висновку відповідача.

Відповідно до 17.1.9. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 ІІІ (далі Закон № 2181 ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу).

З урахуванням викладеного, податковим органом правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 720,43 грн. та застосовано передбачену підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 ІІІ штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1440,86 грн.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27 жовтня 2010 року № 0002132320/0/26148; від 27 жовтня 2010 року №0002122320/0/26149 та від 27жовтня 2010 р. №0003191720/ 0/32615/17-2, суд дійшов переконання, що податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2010 року № 0002122320/0/26149 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 988250 грн. 26 коп., у т.ч. за основним платежем 663988 грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 324261 грн. 40 коп. та податкове повідомлення - рішення від 27 жовтня 2010 року № 0002132320/0/26148 в цілому прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/94 ВР від 28 грудня 1994 року та Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного та підстав, викладених в мотивувальній частині постанови, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 27 жовтня 2010 року № 0002122320/0/26149 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 988250 грн. 26 коп., у т.ч. за основним платежем 663988 грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 324261 грн. 40коп. слід визнати частково протиправним та скасувати, а податкове повідомлення - рішення від 27 жовтня 2010 року № 0002132320/0/26148 в цілому слід визнати протиправним та скасувати.

В решті податкове повідомлення рішення відповідача від 27 жовтня 2010 року № 0002122320/0/26149 та повідомлення рішення від 27жовтня 2010 р. №0003191720/ 0/32615/17-2 в цілому є законними, оскільки при їх прийнятті відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 27 жовтня 2010 року № 0002122320/0/26149 в частині визначення суми грошового зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 988250 (девятсот вісімдесят вісім тисяч двісті пятдесят) грн. 26 коп., у т.ч. за основним платежем 663988 (шістсот шістдесят три тисячі девятсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 324261 (триста двадцять чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 40коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 27 жовтня 2010 року № 0002132320/0/26148.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 03 січня 2012 року.

Суддя Хома О.П.