Постанова № 20860808, 24.10.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-0770/2813/11

рядок статзвіту –8.1.5

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року                                         м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів в сумі 5 699,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - суб'єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення коштів у сумі 5699, 50 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов’язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

          07 вересня 2011 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами. Як вбачається із поданого клопотання, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився повторно, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

          Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

          Судом встановлено, що Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства зареєстровано Тячівською районною державною адміністрацією 08 вересня 1997 року, про що видано Свідоцтво (а.с. 4) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Тячівському районі Закарпатської області, що підтверджується довідкою № 15400 від 20 вересня 2000 року (а.с. 6).

          Матеріалами справи встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по екологічному податку в сумі 5699,50 грн., який виник на підставі поданої декларації № 29431 від 20 трапвня 2011 року (а.с. 8).

          У відповідності до пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Згідно пп. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

          Вимогами пп. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

          Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.

          Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

          Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          П. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.          

          Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Леніна, буд. 15, код ЄДРПОУ - 03344183) у банках, обслуговуючих такого платника податків - р/р 26009012044805, 26002012044802, 26000012044804, 26004012044800, 26003012044801, 26002012304482, 2600101244803, МФО - 351005 в АТ "Укр.-Сиббанк", м. Тячів, Леніна 6а та р/р 26035035002062, 26007535002062, 26002035002052, МФО - 312248 в АТ "КомІнвестБанк" на погашення частини податкового боргу в сумі 5 699 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп.

3. Копію постанови надіслати Державній податковій інспекції у Тячівському районі Закарпатської області, для виконання та відповідачу - для відома.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.