Постанова № 20860221, 20.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/4586/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.

за участю представника позивача:,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Модітал" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення - рішення № 0000612304/0 від 08.06.2010 року та його скасування,-

встановив:

В травні 2011 року ДП "Модітал" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000612304/0 від 8.06.2010 року. В обґрунтування позову посилається на те, що підставою для висновку податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування підприємству на 28375грн. став той факт, що постачальниками товарів позивача "по другому ланцюгу" у різних періодах були підприємства, які згідно даних ДПА України мають ознаки сумнівності, а по деяким контрагентам відсутні відомості про сплату ПДВ до бюджету. Зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Висновки перевірки відповідача спрямовані на застосування негативних наслідків до підприємства лише на підставі того, що постачальники товару по ланцюгу поставок мають ознаки сумнівності, що не може бути підставою для позбавлення підприємства права на відшкодування ПДВ, оскільки, на думку позивача, порушення справи про банкрутство, визнання банкрутом, прийняття рішення про припинення, ліквідацію, чи відсутність контрагентів за місцезнаходженням - не є доказом несплати такими контрагентами податку на додану вартість до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000612304/0 від 8.06.2010 року та №0000832304/0 від 25.06.11 року.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, вказавши, що, оскільки, не має можливості встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників до виробника, а також враховуючи, що деякі підприємства контрагенти позивача згідно даних ДПА України мають ознаки сумнівності, а тому ДП "Модітал" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за порушення п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.10 року ДПІ у м. Житомирі проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Модітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок станом на 28.05.2010 року. За результатами складено акт перевірки № 3063/23-2/21624160.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», за наслідками перевірки підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на 28375грн. (жовтень 2009р. 1407грн., листопад 2009 року 2568грн., січень 2010 року 9130грн., лютий 2010 року 15270грн.).

За наслідками проведеної перевірки, ДПІ у м. Житомирі 8.06.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000612304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 28375 грн.

17.06.11 року ДПІ у м. Житомирі проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Модітал» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок станом на 17.06.2010 року. За результатами складено акт перевірки № 3458/23-2/21624160.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1 та абз. «а» пп. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищення суми бюджетного відшкодування на 35855 грн. (жовтень 2009р. 20106грн., листопад 2009 року 5228грн., січень 2010 року 4248грн., лютий 2010 року 6273грн.).

За наслідками проведеної перевірки, ДПІ у м. Житомирі 25.06.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000832304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 35855грн.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення ПП "Модітал" бюджетного відшкодування за жовтень листопад 2009 року та січень - лютий 2010 року, слугували висновки ДПІ у м. Житомирі, викладені в актах невиїзних документальних перевірок ДП "Модітал" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у жовтні листопаді 2009 року та у січні лютому 2010 року, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період у зв'язку з порушенням п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Такий твердження контролюючого органу, як вбачається з зазначених актів перевірки, обґрунтоване посиланням на те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по постачальниках, які відповідно до бази данник - інформаційних ресурсів ДПА України мають ознаки сумнівності, а саме: - ТОВ «Дамас» - ВАТ по газопостачанню та газифікацї «Житомиргаз», ТОВ "Крокуль" які в свою чергу у другому ланцюгу постачання має підприємства ТОВ "Діатон", ТОВ «Алекс ЛТД», ТОВ «Гаррос», ТОВ «Трактон Промсервіс», ТОВ «Компанія Д.В.», ТОВ «Промстар і К» з ознаками сумнівності; ТОВ «Контініум Галичина», яке в свою чергу у другому ланцюгу постачання має підприємство ТОВ «Контініум Укрнафто Ресурс» ознаками сумнівності. Також по деяким підприємствам постачальникам були направлені запити до ДПІ за місцезнаходженням останніх та до підприємств про підтвердження взаємозв`язків, однак відповіді не отримані.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" дано визначення бюджетному відшкодуванню - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язанням іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).

Положення п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як неодмінної умови бюджетного відшкодування стосується саме платника податку - покупця постачальникам товарів (послуг) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Судом встановлено, що включені позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту в декларацію в розмірі 1406,27 грн. (контрагент ТОВ «Контініум Галичина») за вересень 2010 року, в розмірі 2568грн. (контрагент ВАТ по газопостачанню та газифікацї «Житомиргаз») за жовтень 2009 року, в розмірі 6668,66грн. (контрагент ТОВ "Крокуль") та 2296,46грн. (контрагент ВАТ по газопостачанню та газифікацї «Житомиргаз») за грудень 2009 року, в розмірі 10220,79грн. (контрагент ТОВ "Крокуль") та 3737,40грн (контрагент ВАТ по газопостачанню та газифікацї «Житомиргаз») підтверджені податковими накладними, виписаними платниками податку на додану вартість, що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.

В акті перевірки відсутні застереження щодо неправильного оформлення податкових накладних, виписаних безпосередніми контрагентами позивача. Також, в акті перевірки не ставиться під сумнів товарність здійснення операцій щодо отримання товарів (робіт, послуг) позивачем від контрагентів ТОВ «Дамас», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», ТОВ «Контініум Галичина», ТОВ "Крокуль". Оплата по господарським операціям проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Зазначені товариства на час здійснення господарських операцій з позивачем були платниками ПДВ і знаходились в ЄДРПОУ.

Отже, з наведених законодавчих приписів встановлено, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких встановлена судом.

Водночас слід зазначити, що неможливість перевірити постачальників продавців в ланцюгу поставки товару чи несплата ПДВ постачальниками у ланцюгу поставок (другий та інші ланцюги) сама по собі не є підставою у відмові щодо відшкодування зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцям. Факт порушення контрагентами - постачальниками у ланцюгу поставок своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які будуть допущені постачальниками по всьому ланцюгу поставок.

Відтак власне неможливість здійснити перевірки чи відсутність доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу поставок ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність товариства як платника ПДВ.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами по всьому ланцюгу поставок. Закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Така ж позиція викладена в рішеннях Вищого Адміністративного Суду України № К-19103/07, № К-20683/07 від 21.07.2010 року, №К-11439/09 від 21.07.2010 року, Верховного Суду України №21-500во08 від 09.09.2008 року, №21-573во10 від 01.06.2010 року, №21-47а10 від 31.01.2011 року.

Крім того, позивач зазначив, що твердження про не підтвердження взаємовідносин з ТОВ "А.С.С.лтд" та ТОВ "Тонада- ЛТ" є необгрунтованим, оскільки відповідно до податкового та бухгалтерського обліку ДП "Модітал" взагалі не мав жодних господарських відносин з вказаними підприємствами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту та визначення суми до бюджетного відшкодування в залежність від неналежного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету.

З огляду на викладене позовні вимоги є обгрунтованими, податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 08.06.2010 року № 0000612304/0 та від 25.06.2010 року № 0000832304/0.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 6,40 грн. сплачених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.