Постанова № 20860141, 12.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-8384/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участі представників сторін та прокурора:,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Об'єднання "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, за участі прокуратури Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 14.10.2010 року № 0002842301/0, № 0002832301/0 та № 0012192302. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що всі показники, задекларовані в податковій звітності, відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства та підтверджуються необхідними первинними документами, які були надані працівникам ДПІ у м. Житомирі під час проведення перевірки. Крім того, вказує на відсутність порушення порядку ведення касових операцій, оскільки підприємство не зберігало в касі підприємства готівку понад встановленого ліміту залишку готівки в касі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень рішень зазначив, що Позивачем занижена сума скоригованого валового доходу, а також завищена сума валових витрат у звязку з не підтвердженням їх первинними документами.

З метою захисту економічних інтересів держави, відповідно до ст. 60 КАС України у розгляд справи вступила прокуратура Житомирської області. Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

В липні 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведена планова виїзна документальна перевірка Обєднання «Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складний акт № 7440/23-1/30736856/0110 від 27.09.2010 року.

Перевіркою встановлені порушення: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 2.8, п. 2.9, п. 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі прийняті податкові повідомлення рішення

-№ 0002832301/0 від 14.10.2010р. яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток в сумі 3143739 грн. ( в т.ч основний платіж 1748616 грн.., штрафні санкції -1395123 грн.),

-№ 0002842301/0 від 14.10.2010р. яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) з податку на додану вартість в сумі 1304450 грн. (в т.ч. основний платіж - 851633грн., штрафні санкції - 452817 грн.)

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012192302 від 14.10.2011, яким застосовано 5335 грн. штрафних фінансових санкцій.

Проаналізувавши доводи сторін, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до акту перевірки податковим органом на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства встановлено, що в перевіряємому періоді в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Позивачем занижений скоригований валових дохід на суму 8434685 грн. Крім того, порушені норми п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо визначення приросту балансової вартості запасів. Так, перевіркою встановлено, що Позивачем придбавалися товари для подальшої реалізації та проведення ремонтних робіт, однак Обєднанням «Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація» не була включена до складу валового доходу різниця балансової вартості таких товарів на кінець звітного періоду та на початок наступного.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку зобовязаний вести податковий облік приросту балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції витрати на придбання та поліпшення в (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували виявлені порушення, крім того, не наведено, яких саме арифметичних помилок припустився податковий орган під час здійснення перевірки, а тому суд погоджується з висновками Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

Також, в ході перевірки встановлено, що Обєднанням «Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація» завищено валові витрати на загальну суму 6665402 грн., у звязку з їхнім не підтвердженням первинними документами.

Так, відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в свою чергу, передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, не зазначення змісту та обсягу господарської операції в акті виконаних робіт є грубим порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку, та позбавляє можливості отримати повну інформацію про проведену господарську операцію та її співвідношення з господарською діяльністю платника.

В свою чергу, як встановлено судом, Позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат віднесені витрати по отриманню маркетингових, агентських, консультаційних та інших послуг без підтверджуючих первинних документів від контрагентів, які фактично не могли їх надати.

Так, контрагентами Позивача виступали ТОВ «Трест Актив», ПП «Ексімторг», ТОВ «Буд Опторг Україна», ТОВ «Феро-Буд», ТОВ «Консалтінг Систем», ТОВ «Екзерсіс», ТОВ «ТРК «Вірус Трейд ЛТД», ТОВ «Тітул Буд Сервіс», ТОВ «Ріп», ТОВ «Бізнес лайф Україна», ППФ «Укрпромсервіс», ТОВ «Компанія «Поділлятрансбуд», ТОВ «Юнік Бізнес Груп», ТОВ «Промбуд Техно», чотири з яких ліквідовані, а інші не знаходяться за адресою реєстрації. Крім того, відносно посадових осіб ТОВ «Ріп» та ТОВ «Феро Буд» порушено кримінальну справу за фактом здійснення фіктивного підприємництва.

Суд не приймає до уваги твердження Позивача про те, що в ході проведення перевірки податковий орган мав доступ до всіх бухгалтерських документів, у звязку з їх вилученням СВ УБОЗ УМВС України в Житомирській області, а отже валові витрати підприємства були документально підтверджені.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності у податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальних формах (п. 1.32 ст. 1 Закону).

Враховуючи зміст наведених правових норм, Позивач повинен довести обставини, які б свідчили про звязок витрат з придбання маркетингових, інформаційних, консультаційний та інших послуг з веденням його господарської діяльності, що є необхідною ознакою валових витрат згідно пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, такими доказами можуть бути звіти про надані послуги із зазначенням конкретних етапів виконання робіт, документи, які б передували наданню таких послуг (дані вивчення ринку збуту, диграми, прогнози, обґрунтованість заявленої ціни тощо) наявні позитивні результати в господарській діяльності у звязку з отриманням послуг та інші обставини, що підтверджували б звязок отримання послуг з господарською діяльністю платника.

Проте, жодних відповідних доказів Позивачем ані суду, ані під час проведення перевірки надано не було, а акти виконаних робіт не містять необхідної інформації про надані послуги.

Також, податковим органом встановлено заниження нарахування на соціальні заходи виходячи з фонду заробітної плати на загальну суму 14778 грн.

Відповідно до пп. 5.7.1 п 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, в порушення пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Обєднанням «Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація» занижено нарахування по податкам та зборам по окремим податковим періодам (комунальному податку) на суму 71 грн.

В порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Позивачем завищена сума амортизаційних відрахувань на суму 8950 грн. у звязку з придбанням майнового комплексу консервного заводу. Проте, встановлено, що даний обєкт знаходиться в неробочому стані, виробничі цеха та підсобні приміщення потребують капітального ремонту, обладнання відсутнє, у звязку з чим підприємством невірно визначено норму амортизаційних відрахувань як 2% замість 1,25%.

Вказані висновки податкового органу не спростовані в ході розгляду справи, а в обґрунтування позовних вимог Позивачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували виявлені порушення, тому суд вважає їх доведеними.

Таким чином, податкове повідомлення рішення № 0002832301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 3143739 грн. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та є законним.

Щодо визначення Позивачу зобовязання з податку на додану вартість, то суд зазначає, що правовідносини, які виникають у звязку з формуванням платником податків податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовлення товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки Позивачем документально не підтверджена повязаність отриманих маркетингових, консультаційних, інформаційних та інших послуг з його господарською діяльністю, так само як і не підтверджений взагалі факт їх отримання від фіктивних підприємств, то суд приходить до висновку про відсутність у нього права на формування податкового кредиту.

На підставі викладеного, податкове повідомлення рішення № 0002842301/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1304450 грн. є законним та не підлягає скасуванню.

Щодо порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті, то судом встановлено, що Позивачем зберігалися в касі підприємства готівкові кошти понад встановленого ліміту залишку готівки в касі в сумі 2667,50 грн., а саме 14.01.2010 року в видатковому касовому ордері (платіжна відомість № ВЗП-000001) відсутні підписи одержувачів готівкових коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тому Відповідачем правомірно зроблений висновок про те, що дана сума коштів фактично не видавалася із каси підприємства.

Відповідно до п. 2.8 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Житомирі в судових засіданнях доведено правомірність прийнятих рішень, позивач не надав суду доказів, безпідставності донарахованих податкових зобов`язань та застосованих штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог, та відмовляє в їх задоволенні.

Керуючись, ст.ст. 86,158-163,254 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 17 жовтня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.