Постанова № 20859219, 10.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12 Справа № 5015/5301/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіЖелік М. Б.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача (апелянта) Айкашева М. П. представник

розглянув апеляційну скаргу ТОВ Сервісний центр «Діамант», м. Львів № 524 від 23.11.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2011 р. (суддя Бортник О. Ю.)

у справі № 5015/5301/11

за позовом ТОВ «Форс», м. Київ

до відповідача ТОВ Сервісний центр «Діамант», м. Львів

про стягнення 540722, 88 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2011 р. у справі № 5015/5301/11 частково задоволено позов ТОВ «Форс», м. Київ, з ТОВ Сервісний центр «Діамант», м. Львів на користь позивача стягнуто 485000 грн. заборгованості, 33356, 01 грн. інфляційних втрат, 12366, 87 грн. 3 % річних, 5407, 23 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення суду на 4 місяці шляхом сплати суми, присудженої до стягнення, рівними частинами щомісячно, провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. заборгованості припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача продукцію, не розрахувався повністю за неї, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, на суму якої нараховані 3 % річних та інфляційні втрати.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати, посилаючись на те, що суд прийняв рішення за відсутності уповноваженого представника відповідача, який перебував у відрядженні. Також апелянт зазначає, що у звязку із складною економічною ситуацією просив розстрочити виконання рішення суду на 1 рік, що судом не взято до уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору, а також, що у відзиві на позов ним повністю визнано суму боргу в розмірі 540722, 88 грн.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Судом встановлено, що 31.08.2009 р. між ТОВ «Форс»(постачальник) та ТОВ Сервісний центр «Діамант»(покупець) укладено договір постачання № 95, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобовязується поставити і передати у власність покупця обладнання і супутні комплектуючі (товар) в номенклатурі, комплектності, кількості та договірною ціною одиниці виміру товару, вказаною в специфікації (додаток № 1), яка додається до цього договору і є його невідємною частиною, та виконати роботи по підключенню обладнання, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується оплатити та прийняти товар. Товар має бути новим і вільним від претензій третіх осіб.

На виконання умов даного договору згідно довіреностей № 464 від 24.11.2009 р., № 429 від 27.10.2009 р., № 494 від 10.12.2009 р., № 523 від 24.12.2009 р. через ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 1 587 048 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0000003087 від 24.11.2009 р., № 0000002902 від 02.11.2009 р., № 0000003270 від 10.12.2009 р., № 0000003443 від 24.12.2009 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, за отриману продукцію відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 1 092 912 грн., що підтверджується довідками ПАТ Банку «Національні інвестиції»№ 4433/14-1 від 21.09.2011 р. та № 4916/14-1 від 25.10.2011 р. (а. с. 54, 75).

При цьому, судом не береться до уваги здійснена відповідачем 22.10.2009 р. оплата 864 грн. згідно рахунку № 0000004269 від 19.01.2009 р., оскільки договір № 95 укладено сторонами 31.08.2009 р., а поставки за цим договором здійснювались протягом листопада-грудня 2009 року.

Також 10 000 грн. відповідачем сплачено 18.10.2011 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду (09.09.2011 р.).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. заборгованості правомірно припинено на підставі вищезазначеної норми закону.

Таким чином, станом на час прийняття рішення судом першої інстанції сума заборгованості становила 485000 грн. (1587048 1092912 = 494136 + 864 = 495000 10000 = 485 000), а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині.

Відповідно до п. 10.1 укладеного між сторонами договору, за невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього договору.

Договором, а саме п.п. 5.3 і 5.4, передбачено, що покупець проводить оплату в розмірі 45 % від договірної ціни товару, що становить 714176 грн. ціни, вказаної в п. 4.1 договору, яка сплачується протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару покупцю. Залишок суми договору 555465 грн. сплачується рівними частинами по 61718, 33 грн. Датою закінченням розрахунків по даному пункту є 10.11.2010 р.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем підставно нараховано відповідачу на суму боргу 33356, 01 грн. інфляційних втрат за період прострочення виконання грошового зобовязання з грудня 2010 р. по червень 2011 р. та 12366, 87 грн. 3 % річних за 31 день у 2010 році та за 273 дні у 2011 році (а. с. 28).

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Беручи до уваги збитковість підприємства відповідача, що підтверджується даними балансу та звіту про фінансові результати, а також довідкою з банківської установи, заборгованість по заробітній платі та по сплаті єдиного податку, суд першої інстанції обґрунтовано частково задоволив клопотання позивача про розстрочення.

Щодо клопотання про розтермінування оплати боргу, поданого відповідачем під час розгляду спору в порядку апеляційного провадження, то апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання ТОВ Сервісний центр «Діамант», м. Львів про розтер мінування оплати боргу № 01 від 10.01.2012 р. відмовити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2011 р. у справі № 5015/5301/11 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ Сервісний центр «Діамант», м. Львів без задоволення.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяЖелік М. Б.

СуддяМарко Р. І.