Постанова № 20859031, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012                                                                                           № 30/375

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Пашкіної С.А.

          Калатай Н.Ф.

при секретарі Кулачок О.А.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – Годунова Л.М.

від прокуратури – Рудак О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України

на рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2009 року.

у справі № 30/375 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС-Оіл»

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення

залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.10.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС-Оіл» задоволено повністю.

Зобов’язано Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект., 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТС-Оіл» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б, код ЄДРПОУ 35134983) додаткову угоду до Договору від 08.04.09. № ЦХП-14-01109-01 про постачання нафтопродуктів (масла та мастильних матеріалів).

Стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС-Оіл» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б, код ЄДРПОУ 35134983) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Генеральна прокуратура України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи № 30/375 призначено на 14.12.2011 року.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 14.12.2011 року представник позивача та відповідача не з’явилися, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 17.01.2012 року.

В судове засідання 17.01.2012 року представник позивача не з’явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами проведеної Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» процедури відкритих торгів, переможцем по яких визнано ТОВ «ГТС-Оіл», і укладено Договір від 08.04.2009 року № ЦХП-14-01109-01 (далі - Договір) між ТОВ «ГТС-Оіл» та ДП «Укрзалізничпостач».

Предметом укладеного Договору є поставка нафтопродуктів, а саме, масла та мастильні матеріали.

У відповідності до матеріалів справи, позивач своїми листами № 04-06/09 від 04.06.2009 року, № 31-01 від 31.07.2009 року звернувся до відповідача з повідомленням про зміну кон’юнктури ринку нафтопродуктів, у зв’язку із нестабільною ситуацією на ринку, що призвела до значного зросту цін на сировину, що підтверджується ціновою довідкою ДАІЦ Держзовнішінформ від 02.10.2009 року № 7/845.

Крім того, у відповідності до листа № 04-06/09 від 04.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про укладення додаткової угоди до Договору, а саме, про підвищення ціни на продукцію.

Відповідач не погодився на укладання додаткової угоди до Договору від 08.04.2009 року № ЦХП-14-01109-01, мотивуючи відмову забороною закріпленою у п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року N 921 (в редакції постанови Міністрів України N 1017 від 19.11.2008 року із змінами та доповненнями).

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовляється від підписання додаткової угоди по договору від 08.04.2009 № ЦХП-14- 01109-01 щодо підвищення ціни на товар посилаючись на Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (в редакції постанови Міністрів України N 1017 від 19.11.2008 року із змінами та доповненнями), в зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору.

Господарський суд міста Києва задовольнив позов з тих підстав, що договір поставки нафтопродуктів від 08.04.2009 укладено за процедурою закупівлі у період дії Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, в редакції яка передбачала можливість внесення змін до вже укладених договорів згідно з Порядком зміни істотних умов договорів про закупівлю.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з такою позицією.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено можливість зміни договорів лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тобто, зміна ціни в процесі виконання договору можлива лише у випадках і на умовах, встановлених самим договором або законом.

Істотними умовами договору згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, укладення додаткової угоди щодо зміни ціни на товар можливе лише за умови, якщо така можливість визначена договором і вказано саме причини, у зв’язку з якими допускаються такі зміни.

У разі, якщо договором такий механізм не передбачено, сторони повинні у своїх відносинах керуватися виключно його положеннями.

На підставі частини 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, Постачальник має право запропонувати Замовнику збільшити ціну товару, що є предметом постачання, у випадку зростання ринкових цін на цей товар.

Зміна ціни товару відбувається шляхом підписання між сторонами додаткової угоди до договору та/або нової редакції специфікації до нього, чому передує письмова пропозиція Постачальника з викладенням причин такого зростання цін га доданням підтверджу вальних документів.

Відповідно до п. 2.4 договору від 08.04.2009 № ЦХП-14-01109-01 зміна ціни і вартості товару здійснюється відповідно до чинного законодавства та оформлюється підписанням додаткової угоди. Тобто, у договорі поставки не визначено, за яких саме об'єктивних обставин можлива зміна ціни продукції після підписання договору, а передбачено тільки порядок її зміни шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Оскільки умовами договору поставки не передбачено механізм зміни ціни продукції після підписання договору, договір повинен виконуватися згідно із його первинними положеннями.

На момент внесення пропозиції ТОВ “ГТС-Оіл” про зміну основного договору в частині збільшення його ціни, дана пропозиція суперечила п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, оскільки вже не передбачала навіть виключної можливості зміни договорів, укладених за процедурою закупівель.

Як вірно зазначив апелянт, на час вирішення зазначеного судового спору та зобов'язання ДП “Укрзалізничпостач” укласти додаткову угоду до основного договору, змінивши його істотні умови, правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів та укладення відповідних договорів регулювалися загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо укладення договорів.

Відповідно п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору. конкурсних торгів або цінової пропозиції переможців процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Також необхідно звернути увагу на те, що у якості доказу про збільшення цін на ринку нафтопродуктів ТОВ “ГТС-Оіл” надано лист ДП “Держзовнішінформ” від 02.10.2009, у якому відображено максимальний та мінімальний рівень цін за пропозиціями на постачання, станом на вересень 2009 року на умовах постачання РСА Україна. У вказаному листі ДП “Держзовнішінформ” зазначено, що довідка носить інформаційний характер і не враховує особливостей контракту.

Генеральна прокуратура України в своїй апеляційній скарзі вказує на практику вирішення аналогічних спорів Вищим господарським судом України, зокрема справ № 2/174-10 та № 2/783-10, при розгляді яких суд дійшов висновку про незаконність зміни істотних умов договору, укладеного за процедурою закупівлі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Прокуратури, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 року у даній справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України задоволенню. Підстав для задоволення позову колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 у справі № 30/375 скасувати.

3. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ГТС-Оіл” відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГТС-Оіл” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-б, код ЄДРПОУ 35134983) в дохід Державного бюджету України 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 30/375 повернути до Господарського суду міста Києва

7. Копію постанови направити сторонам та прокуратурі.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

18.01.12 (відправлено)