Рішення № 20857568, 29.12.2011, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 2-852/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

при секретарі Мараховській Т.О.,

за участю :

представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Ехо» до ОСОБА_3 «Про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків», та за зустрічним позовом ОСОБА_3 «Про поновлення строку звернення до суду, зміну запису формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні та стягнення моральної шкоди», -

В С Т А Н О В И В :

26 травня 2011 року Приватне підприємство «Ехо» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівниками при виконанні трудових обовязків. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі у справі працювали провізорами аптеки № 2 Приватного підприємства «Ехо». З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені договори про повну матеріальну відповідальність від 01.08.2008 року та 14.09.2007 року відповідно. У звязку із звільненням ОСОБА_3 по ч. 1 ст. 36 КЗпП була створена комісія по прийму-передачі товарно-матеріальних цінностей та основних коштів (наказ від 05.04.2011 року №10). При проведенні інвентаризації була виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей а саме лікарських препаратів на загальну суму 7251,38 грн. Пояснень з приводу нестачі відповідачі надати не змогли. Тому, посилаючись на ч. 1 ст. 134 КЗпП, просили позов задовольнити, та стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 7251,38 грн. порівну, а також судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ПП «Ехо» про поновлення строку звернення до суду, зміну запису формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні в сумі 1219,04 грн., та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 24.03.2011 року звернулась до керівництва підприємства з заявою про звільнення за власним бажанням. При цьому ніяких претензій з боку відповідача до неї не було. Всупереч вимогам законодавства, трудова книжка була їй видана із затримкою, з-за чого вона втратила можливість працевлаштування на іншу більш оплачувану роботу. Трудову книжку вона отримала тільки 22.04.2011 року після звернення до суду. Просила поновити їй строк звернення до суду, тому що не знала, що її позов, поданий у квітні 2011 року, був залишений без розгляду, змінити запис формулювання причин звільнення з п. 2 ст. 41 КЗпП на ст. 38 КЗпП України, стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки при звільненні в сумі 1219,04 грн., та стягнути моральну шкоду, завдану їй порушенням трудового законодавства з боку відповідача в сумі 10000 грн. Проти позову ПП «Ехо» заперечувала у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача ПП «Ехо» підтримали та уточнили позовні вимоги, прохаючи стягнути з ОСОБА_3 завдану нестачею матеріальну шкоду в сумі 3625,69 грн., а також судові витрати в сумі 192,51 грн. В частині позовних вимог до ОСОБА_4 просили закрити провадження у справі у звязку з відмовою від позову, мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 зобовязалася добровільно погасити свою частину нестачі в сумі 3625,69 грн. Ухвалою суду від 23.11.2011 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у звязку з відмовою позивача від позову.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 та її представник повторно не зявилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про день, час та місце судового засідання були завчасно повідомлені.

Відповідно до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України), у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом, на підставі пояснень представників позивача та письмових доказів по справі, встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство «Ехо» діє на підставі статуту в новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором виконкому Костянтинівської міської ради 13.06.2006 року за №12691050001000551, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00, №546825, виданого , та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 01-2-09/186 від 29.06.2006 року (а.с. 5-10,13-14). На підставі Ліцензії серії АВ № 228367 від 08.11.2006 року підприємство має право здійснювати діяльність, повязану з роздрібною торгівлею лікарськими засобами (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_3, відповідно до наказу від 14.09.2007 року № 9 була прийнята на посаду провізора ПП «Ехо», і у той же день 14.09.2007 року з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 17,33). У звязку із звільненням ОСОБА_3 згідно наказу від 05.04.20101 року №10 була створена інвентаризаційна комісія (а.с. 22). При проведенні інвентаризації була виявлена нестача лікарських препаратів, засобів гігієни та грошових коштів на загальну суму 7251,38 грн. (а.с. 27-57). Відповідач ОСОБА_3 з актом інвентаризації ознайомлюватись відмовилась, письмові пояснення з приводу виявленої нестачі на вимогу керівництва підприємства давати відмовилась, про що свідчать відповідні акти за підписами працівників підприємства, та письмові пояснення членів інвентаризаційної комісії підприємства (а.с. 26, 28-30). Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір шкоди, завданої відповідачкою ОСОБА_3 складає 3625,69 грн. (а.с. 119).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позов Приватного підприємства «Ехо» підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана підприємству в сумі 3625,69 грн., а також судові витрати: судовий збір в розмірі 36,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.(а.с. 1,2).

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Ехо», то в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Доводи ОСОБА_3, наведені нею у зустрічному позові спростовуються поясненнями представників ПП «Ехо», та також письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Щодо поновлення ОСОБА_3 строку звернення до суду із позовною заявою встановлено, що дійсно, 19 квітня 2011 року ОСОБА_3 зверталась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Приватного підприємства «Ехо» «Про зобовязання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди» - цивільна справа № 2-592/11. Матеріали цієї справи були досліджені у судовому засіданні на клопотання позивачки ОСОБА_3 і було встановлено, що під час судового розгляду за попереднім позовом, представником ОСОБА_3 змінювались позовні вимоги з вищенаведених на зобовязання відповідача змінити запис формулювання причин звільнення в трудовій книжці ОСОБА_3 з п. 2 ст. 41 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України, та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки (а.с. 122). Але, згідно заяви від 17.06.2011 року, особисто підписаної ОСОБА_3, вона просила суд залишити її позов без розгляду та повернути документи за цим позовом (а.с. 123). Згідно розписки, також підписаного особисто ОСОБА_3, того ж дня 17.06.2011 року, вона отримала свою позовну заяву із доданими документами (а.с.124). Про час та місце судового засідання за попереднім позовом, призначеного на 24.06.2011 року ОСОБА_3 була повідомлена під особистий підпис (а.с. 125). Але, у судове засідання 24.06.2011 року, ні вона, а ні її представник не зявились, і ухвалою суду від 24.06.2011 року, на підставі заяви ОСОБА_3 позов останньої був залишений без розгляду у відповідності до вимог п. 5 ст. 207 ЦПК України (а.с. 126).

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення, або з дня видачі трудової книжки.

У цій справі представниками позивача ПП «Ехо» надана копія особової картки ОСОБА_3 № 39 від 14.09.2007 року, згідно даних якої ОСОБА_3 особисто розписалась про отримання трудової книжки із формулювання причин звільнення «нестача, ст. 41 п.2 втрата довіри» 06 квітня 2011 року (а.с. 120). Це, по-перше, спростовує доводи ОСОБА_3 у зустрічному позові про затримку видачі їй трудової книжки і стягнення за це середнього заробітку, а по-друге, свідчить про пропуск ОСОБА_3 місячного строку звернення до суду із позовом по трудовому спору у справі про звільнення. ОСОБА_3 повторно звернулась до суду із зустрічним позовом тільки 01 липня 2011 року.

У відповідності до ст. 234 КЗпП України, суд може поновити строк, встановлений ст. 233 КзПП, пропущений з поважних причин. Але, ОСОБА_3 не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а наведені у зустрічному позові доводи в обґрунтування вимоги про поновлення цього строку, спростовані дослідженими у судовому засіданні матеріалами цивільної справи № 2-592/11, які були проаналізовані вище.

З огляду на вищенаведене, суд має право відмовити ОСОБА_3 у задоволенні її зустрічного позову у звязку із пропуском строку звернення до суду. Але, враховуючи обсяги досліджених судом доказів, вважає за необхідне винести рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в цілому.

Так, в силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 41 КЗпП Україні встановлені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. П. 2 вказаної статті встановлено, що трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіря до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

ОСОБА_3, як було зазначено вище, працювала на посаді провізора і безпосередньо обслуговувала грошові та товарні цінності. 14.09.2007 року з нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 17,33). При проведенні інвентаризації була виявлена нестача лікарських препаратів, засобів гігієни та грошових коштів на загальну суму 7251,38 грн., що підтверджується актом інвентаризації (а.с. 27-57). Тобто у керівництва ПП «Ехо» були усі підстави для звільнення ОСОБА_3 саме за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Доказів, які б спростовували висновки за актом інвентаризаційної комісії, суду не надано.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до ст. 1167 ЦК України загальними підставами відповідальності за завдану моральну шкоду, є неправомірні рішення, дії, або бездіяльність фізичної або юридичної особи. Судом не встановлено з боку Приватного підприємства «Ехо» жодних неправомірних рішень, дій або бездіяльності, інших порушень прав ОСОБА_3, що могли б бути підставою для задоволення позовних вимог останньої в частині стягнення моральної шкоди.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача ПП «Ехо» понесені останнім та документально підтверджені судові витрати: судовий збір, пропорційно задоволених вимог, в розмірі 36,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. (а.с. 1,2).

Керуючись ч. 1 ст. 134, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 60, 88, 209, 213-215, 224 226, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства «Ехо» до ОСОБА_3 «Про стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь приватного підприємства «Ехо» м. Костянтинівки Донецької області, код ЄДРПОУ 23119175, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Октябрьська, 252, завдану нестачею товарно-матеріальних цінностей матеріальну шкоду у сумі 3626,69 грн., судовий збір в розмірі 36,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 3782 (три тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 96 копійок.

У зустрічному позові ОСОБА_3 до приватного підприємства «Ехо» «Про поновлення строку звернення до суду, зміну запису формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні та стягнення моральної шкоди» - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути їм подано протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення в Донецький апеляційний суд через Костянтинівський міськрайонний суд, а у разі відсутності сторони у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя