Рішення № 20856691, 10.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.

Справа № 5004/2458/11 за позовом підприємця ОСОБА_1

до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення від 25.10.2011р. №78

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2., довір. від 10.01.2012р., ОСОБА_3, довір. від 10.01.2012р., ОСОБА_4., довір. від 10.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_5., довір. №1 від 04.01.2012р.

Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 із врахуванням уточнених його представниками в судовому засіданні позовних вимог просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2011р. №78, яким до нього застосовано штраф у розмірі 5000грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, посилаючись на те, що рішення є незаконним, оскільки маркування на етикетці олії містить повну інформацію, яка передбачена ТУ У 15.4-2719121477-001:2005 «Олія соняшникова фасована», а тому твердження відповідача про поширення неповних відомостей щодо товару (олії) та введення споживачів в оману є надуманим, абсурдним та таким, що не відповідає законодавству.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнають, а застосування до позивача оспорюваним рішенням штрафу в сумі 5000 грн. обгрунтовують тим, що позивач розміщуючи інформацію щодо ємності олії торгової марки «Масляна»(обєм продукту 0,875дм3, маса нетто 800г) на зворотній стороні упаковки, замість лицьової поверхні, вводить споживачів в оману внаслідок обраного способу її викладення, замовчування окремих фактів, які повинні міститися на лицевій стороні, що є порушенням ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив наступне:

Із оспорюваного позивачем рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2011р. №78 (далі Рішення від 25.10.2011р. №78) вбачається, що зазначене рішення прийнято за результатами дослідження господарської діяльності підприємця ОСОБА_1. на ринку виробництва (фасування) олії на предмет відповідності його діяльності вимогам ст.151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»лише в частині фасування ним на власних виробничих потужностях олії під торговою маркою «Масляна»і назвами: «Пан Сонях», «Масляна»та «Сонцедар»згідно ТУ У 15.4-2719121477-001:2005 «Олія соняшникова фасована»ємністю 0,875дм3 (маса нетто 800г) щодо поширення інформації, що вводить споживачів в оману.

Зокрема, в рішенні від 25.10.2011р. №78 зазначено, що підприємець ОСОБА_1 вищевказану олію фасує в пляшки ємністю 0,875дм3 (маса нетто 800г), пляшки закупляє в ТзОВ «Кумір», м.Васильків Київської обл., пляшки містять поздовжні та поперечні пази та випуклості на всю довжину, що забезпечує досягнення висоти та ширини аналогічної літровим пляшкам олії конкурентів. При цьому на лицьовій поверхні споживчих упаковок зазначено назву продукту, вид олія та зображення соняшників, а інформація щодо ємності товару обєм продукту 0,875 дм3 , маса нетто 800 г, розміщена на зворотній стороні споживчої упаковки, при тому дуже дрібним шрифтом. Розміщення позивачем не на лицьовій стороні етикетки ємності та ваги олії призводить до того, що покупці внаслідок як субєктивних, так і обєктивних причин можуть взагалі не звернути увагу на інформацію щодо ємності олії, оскільки споживачі звикли до олії в упаковках по 1л або 0,5л. Такий спосіб подачі товару дає змогу підприємцю ОСОБА_1. створити у споживача враження, що ним придбано олію в упаковці саме ємністю 1 літр, а не 0,875дм3. Крім того, розміщення відомостей щодо ємності олії на зворотній стороні етикетки призводить до витрат у споживача додаткового часу для визначення його обєму, а в магазинах без можливості самообслуговування взагалі неможливості визначеня реального обєму.

В рішенні також зазначено, що порівняльний аналіз цін олії рафінованої реалізованої в супермаркеті «Там-Там»м.Луцька з 10.02.2011р. по 02.06.2011р. показав, що роздрібна вартість рафінованої олії підприємця ОСОБА_1 ємністю 0,875 дм3 була встановлена мережею у розмірі 13,23грн за пляшку, а роздрібна вартість олії «Майола»- 14,59 грн. за пляшку ємністю 1 літр, олії «Олейна»- від 13,14 грн. до 13,89 грн. за пляшку ємністю 1 літр, тобто вищими. В той же час, в перерахунку вартість 1 л рафінованої олії підприємця ОСОБА_1 ємністю 0,875 дм3 була ще вищою, ніж на наведену продукцію конкурентів та становила 14,71грн.

Відповідач вважає, що не зазначаючи на лицьовій поверхні етикетки відомості про ємність товару, підприємець ОСОБА_1 протягом 2010 року та січня-жовтня 2011 року поширював на етикетці інформацію, яка є неповною через спосіб її викладення, чим міг ввести в оману споживачів та вплинути на їх наміри щодо придбання олії саме цього товаровиробника, а отже, міг посилити свою конкурентну позицію та отримати неправомірні переваги у конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неповних відомостей щодо товару.

Рішенням від 25.10.2011р. № 78 було кваліфіковано, що дії підприємця ОСОБА_1. в період часу 2010 рік жовтень 2011 року з повідомленням невизначеному колу осіб на лицевій поверхні споживчих упаквок олії ТМ «Масляна»(«Пан Сонях», «Масляна», «Сонцедар») завдяки способу їх викладення неповних відомостей про ємність товару, що могло вплинути на наміри цих осіб із придбання товарів даного субєкта господарювання та призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»у вигляді поширення інофрмації, що вводить в оману, за що на ОСОБА_1. накладено штраф у розмірі 5000грн. та зобовязано припинити вказані в рішенні порушення.

У відзиві відповідач зазначає, що на думку відділення, позивачу не зрозумілі ні суть порушення, ні доказова база наведена відділенням, ні кваліфікуючі обставини порушеної ним статті, а позовні вимоги грунтуються на обставинах, що не становлять основу доказової бази відділення в оскарженому рішенні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що рішення від 25.10.2011р. №78 підлягає визнанню недійсним з огляду на нижчевикладене:

Відповідно до ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»інформація відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Пунктом 1 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»передбачено заборону особам, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів вводити в обіг, зокрема, неправильно марковані харчові продукти , а пунк 6 цієї статті регламентує, що вироблені в Україні харчові продукти повинні бути безпечними, придатними для споживаня, правильно маркованими та відповідати технічним регламентам.

Обовязкові вимоги до маркування продукції встановлені у ст. 15 Закону Україи «Про захист прав споживачів», відповідно до якої маркування має містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Підприємець ОСОБА_1 здійснює фасування олії соняшникової згідно ТУ У 15.4-2719121477-001:2005 «Олія соняшникова фасована», зареєстровані 08.06.2005р. в державному підприємстві «Волинський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», виключне право на користування якими йому надав власник ТУ Пух В.С. (зміна №2 до ТУ від 12.02.2008р.).

Згідно п.2.7 вказаних ТУ на кожну одиницю споживчої тари з олією повинна бути наклеєна художньо оформлена етикетка, на етикетку наносять маркування будь-яким способом, що забезпечує чітке позначеня та читання. Маркування містить таку інформацію:

-назву олії, її вид, гатунок;

-спосіб оброблення;

-назву країни-виробника;

-назву та повну адресу і телефон виробника (фасувальника), адресу потужностей виробництва;

-товарний знак виробника (у разі наявності);

-склад продукту у порядку переваги складників;

-номінальна кількість: маса нетто (г) та обєм продукту (дм3);

-енергетична цінність (калорійність) 100г продукту;

-харчова (поживна) цінність 100 г продукту;

-вміст вітамінів (у разі підтвердження дослідженнями);

-дату виготовлення;

-дату розливання;

-строк придатності;

-номер партії виробництва;

-умови зберігання;

-призначення щодо застосування;

-щрих-код згідно ДСТУ 3147;

-інформацію про сертифікацію;

-познаку цих ТУ.

Відповідно до п. 2.6.1 зазначених ТУ олію фасують масою нетто від 450г до 3000г включно та понад 3000,0 см3 до 5000 см3 в пляшки з полімерних матеріалів згідно з нормативними документами їх виробників, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоровя України для контакту з рослинними оліями та які забезпечують збереження олії при транспортувані та зберіганні.

Чинні законодавчі акти України не втановлюють способи та форми подання інформації про харчовий продукт, які б односначно засвідчували правильність маркування, а тому твердження відповідача про те, що відомості про ємність товару та його вагу повинні містити на лицьовій стороні етикетки, оскільки розміщення їх на зворотній стороні є неповою інформацією через спосіб її викладення та введення в оману сподживачів не грунтується на нормах чинного законодавства, відповідно застосування до позивача штрафної санкції є неправомірним.

Визначення неправильно маркованого продукту дано у ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», відповідно до якого харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо:

- етикетка підроблена або вводить в оману;

- харчовий продукт продається під назвою іншого продукту;

- інформація на етикетці представлена недержавною мовою;

- харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підготовлений таким чином, що це вводить в оману;

- етикетка харчового продукту не відповідає обов'язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

- етикетка містить слова, словосполучення або дані, які важко прочитати або зрозуміти звичайному споживачу за звичайних умов використання, показу та продажу товару;

- харчовий продукт піддавався дозволеній радіоактивній обробці у будь-якій формі з метою збереження та забезпечення безпечності харчового продукту, а інформація про назву та адресу виробника, який здійснив радіоактивну обробку, не зазначена на етикетці згідно з вимогами етикетування, що визначені у цьому Законі, за винятком нефасованого товару, який не має етикеток та інформація стосовно якого повинна супроводжувати обіг, зазначатися у супровідному документі, який засвідчує те, що нефасований харчовий продукт піддавався радіоактивній обробці.

З 01.11.2008р. набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4518-2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила.», відповідно до якого олія та олійно-жирові продукти повинні містити інформацію, зокрема, в тому числі номінальна кількість: маса нетто (г, кг, та обєм продукту, дм3).

При цьому жодним чином не зазначено, що ця інформація повинна міститись на лицьовій стороні етикетки. В п.4.5.1.1 ДСТУ 4518:2008 зазначено, що всі слова, які входять до складу знаків для товарів, як загальної так і власної назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару (етикетку) повинні мати висоту літер не меншу, ніж 5мм. Інша інформація має бути нанесена шрифтом не меншим, ніж 1,8мм.

В оспорюваному рішенні не вказано, яка висота літер на етикетці олії торгової марки «Масляна», якими зазначено ємність товару.

Вимоги і положення зазначеного стандарту є рекомендованими.

Однак, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики в своєму листі від 19.02.2009р. №1812-5-2/19 на адресу голови Ради підприємців при Кабінеті Міністів України щодо зазстосування ДСТУ 4518:2008 зазначив, що якщо при проведенні перевірок якості маркування харчових продуктів органами державного нагляду в межах своїх повноважень виникають питання щодо правильності маркування харчових продуктів, то дотримання виробником вимог ДСТУ 4518:2008 є доказом відповідності маркуваня законодавству, з яким мають рахуватись органи державного нагляду.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає поширення підприємцем Русіновим інформації, що вводить в оману в розумінні ст.151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

1.Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2011р. №78.

2.Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в сумі 941 грн.

Суддя В.Л.Слупко

Дата виготовлення повного

тексту рішення 13.01.2012р.