Рішення № 20856548, 11.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 січня 2012 р. Справа 8/146/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ-ЗЕМЛЯ" (код ЄДРПОУ 37360411, юр. адреса: 08132, м.Вишневе, вул. Київська, буд.6-в, офіс № 11, Києво - Святошинський район, Київська область; пошт адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 403, а/с-45)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, 22400, АДРЕСА_1)

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: ТОВ "Агрофонд України" (08500,м. Фастів, вул. Кірова, 22, Київська область)

про стягнення 414 415,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреністю

від третьої особи : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ-ЗЕМЛЯ" 04.11.2011 р. звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 414 415,92 грн..

Позов обгрунтовано наступним. 07.12.2010 р. між ТОВ “Агрофонд України” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010 року, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язався передати у власність покупця товар, а ТОВ “Агрофонд України” зобов'язалось прийняти товар та вчасно сплатити його вартість. ТОВ “Агрофонд України” здійснило попередню оплату товару в розмірі 90% в загальній сумі 1 260 000 грн.. Відповідачем зобов'язання по поставці товару були виконані не в повному обсязі, внаслідок чого він заборгував ТОВ “Агрофонд України” 319 020 грн.. 13.04.2011 року між ТОВ “Агрофонд України” та ТОВ “АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ” укладено договір уступки вимоги №01/13/04/11 , відповідно до якого позивач отримав право вимоги по договору купівлі-продажу № 10/11-3101274 від 07.12.2010р.. Відповідач новому кредитору сплатив кошти в сумі 2000грн. , в результаті чого остаточна сума заборгованості відповідача становить 317 020грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього ,окрім суми основного боргу, пені в розмірі 49 138,10 грн.,інфляційних нарахувань в сумі 9 859,32 грн. та 6 696,50 грн. - 3% річних відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України , 31 702 грн. - 10% штрафу відповідно до п.6.4 договору. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.11.11 р. порушено провадження у справі № 8/146/2011/5003 із призначенням до розгляду в судовому засіданні на 30.11.11 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ТОВ "Агрофонд України".

В зв'язку з перебуванням судді Грабика В.В. на лікарняному судове засідання на визначену дату не відбулось.

01.12.2011 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення по суті пред"явленого позову (а.с.110-120, т.1).

Представником третьої особи 01.12.2011 р. надано суду письмові пояснення по справі, в яких зазначено наступне. 13.04.2011 р. між ТОВ "Агрофонд України" та ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" було укладено договір уступки вимоги № 01/13/04/11. Відповідно до вказаного договору уступки вимоги №01/13/04/11 від 13.04.2011 року сторони вирішили, що первісний кредитор уступив новому кредитору право вимоги по договору купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2011 року, укладеному між ТОВ "Агрофонд України" та ФОП ОСОБА_1 (далі по документу - угода). Так, ТОВ "Агрофонд України" умови договору купівлі-продажу № 10/11-3101274 від 07.12.2010 р. виконало, сплативши відповідачу 90% вартості партії товару відповідно до умов п.2.6. договору, що становить 1 260 000грн( платіжні доручення №1454 від 07.12.2010р. на суму 140 000грн.,№1462 від 08.12.2010р. на суму 140 000грн., платіжне доручення №1463 від 09.12.2010р. на суму 560 000грн.,платіжне доручення №1480 від 13.12.2010р. на суму 420 000грн..Оригінали платіжних доручень та відповідні банківські виписки були передані новому кредитору Проте, ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язання по поставці до 25.12.2010 р. 1 000 тон товару не виконав, поставивши ТОВ "Агрофонд України" 600,7 тон товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Таким чином відповідачем недопоставлено товару на загальну суму 419 020 грн.. В подальшому відповідачем було частково повернуто ТОВ "Агрофонд України" та ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" предоплату за договором купівлі-продажу в сумі 100 000 грн.. На підставі викладеного, не повернута відповідачем предоплата складає 319 020 грн..На день звернення позивача до суду розмір неповернутих відповідачем коштів становить 317 020грн.. Крім того, відповідач має сплатити позивачу штраф, пеню, інфляційні нарахування та 3% річних за неналежне виконання умов договору (а.с.1-14, т.2).

Ухвалою від 05.12.2011 р. розгляд справи призначено на 21.12 2011 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та з огляду на заявлене ним клопотання про продовження строку розгляду справи та про відкладення слухання у зв'язку з перебуванням його на лікарняному, в судовому засіданні 21.12.2011 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та призначено судове засідання на 11.01.2012 р..

11.01.2012 р., до початку розгляду справи по суті, представником відповідача подано до суду заперечення на позов наступного змісту. 07.12.10 між відповідачем та ТОВ "Агрофонд України" було укладено договір купівлі-продажу №10/11-3101274, відповідно до умов якого ТОВ "Агрофонд України" зобов'язався придбати у ФОП ОСОБА_1 зерно кукурудзи у кількості 1 000 т по ціні 1400,00грн/тн. Відповідно умов до п.2.6 вищезазначеного договору покупець (ТОВ "Агрофонд України") оплачує вартість товару шляхом авансового перерахування 90% вартості партії товару, що складає 1260000,00 грн.. На виконання даних умов договору покупцем було сплачено 1 120 000,00грн., тобто не було виконано в повному обсязі зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 90% від суми договору. При цьому, слід зазначити, що платіж в розмірі 140000,00грн, згідно платіжного доручення від 07.12.10 №1454 було здійснено ТОВ "Агрофонд України" поза межами договірних відносин, про що свідчить зазначене в платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" запис "Оплата за кукурудзу, згідно рахунку №94 від 06.12.10", тобто, до моменту укладення вищезазначеного договору. Відповідно до умов договору уступки вимоги від 13.04.11 до позивача у справі перейшло право вимоги виконання зобов'язань за договором від 07.12.10 №10/11-3101274, тобто, правовідносини, що мали місце між сторонами в межах даного договору. Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що залишок неповернутих відповідачем коштів за непоставлений товар складає 317020,00 грн. Вважаємо, що дана сума не відповідає дійсності і фактично складає суму 177020,00грн тобто, без урахування суми, перерахованої по платіжному дорученню від 07.12.10 №1454.Оскільки правовідносини, що склалися між сторонами не містять ознак грошового зобов"язання, той й вимога про нарахування пені,інфляційних та 3% річних є безпідставною.Крім того, звернута увага суду на те, що позивач отримав право вимоги лише згідно пункту 2 договору від 07.12.2010р..Отже відповідач визнає позов на суму 177 020грн., а в задоволенні решти частини позовних вимог просить суд відмовити (а.с.38-40, т.2).

Також 11.01.2012 р. представником позивача подано додаткові пояснення наступного змісту. 07.12.2010 р. між ТОВ “Агрофонд України” та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №10/11-3101274, інших договорів між сторонами укладено не було. 06.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 було виставлено по факсу ТОВ «Агрофонд України»рахунок №94 від 06.12.2010 року на оплату 100 тон кукурудзи саме по договору купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010 року, який був повністю оплачений ТОВ «Агрофонд України»07.12.2010 року, доказом чого являється банківська виписка . В силу помилки бухгалтерії відповідача в рахунку №94 від 06.12.2010 року не зазначені реквізити договору купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010 року.Оригінал рахунку №94 від 06.12.2010 року ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Агрофонд України»надіслано не було. Товар (100 тон кукурудзи) по вказаному оплаченому рахунку №94 від 06.12.2010 року був повністю відвантажений ТОВ «Агрофонд України»ФОП ОСОБА_1, доказом чого являється накладна №1052 від 07.12.2010 року, та претензій з цього приводу сторони одна до одної не мають. Додатковими доказами визнання відповідачем позовних вимог є відсутність будь-яких заперечень останнього, у відповідь на отримані від ТОВ «Агрофонд-України»та ТОВ «АГРОСОЮЗ-ЗЕМЛЯ»позовної заяви від 06.10.2011 року, претензій від 27.12.2010 року вих. №10С27, від 17.02.2011 року №11217, від 25.03.2011 року №11325, а також повідомлення від 13.04.2011 року №13/04/11-01 про уступку вимоги за договором купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2011 року. Крім того, додатковим доказом визнання відповідачем суми боргу в сумі 317 020,00 гривень перед ТОВ «АГРОСОЮЗ-ЗЕМЛЯ»за договором купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2011 року являється факт сплати відповідачем 17.05.2011 року на розрахунковий рахунок позивача 2 000,00 гривень в рахунок часткової сплати боргу за договором купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010 року, доказом чого являється банківська виписка від 17.05.2011 року (а.с.45,46, т.2).

В судовому засіданні 11.01.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Представники відповідача позовні вимоги визнали частково в сумі 177 020 грн. з підстав та за обставин, вказаних в письмових запереченнях.

Третя особа правом участі у розгляді справи не скористалась, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином.

Оскільки відсутність в судовому засіданні представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та з врахуванням вимог ст.69 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.12.2010 р. між ТОВ “Агрофонд України” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №10/11-3101274. Договором передбачено наступне: продавець передає, а покупець приймає: товар (п.1.1.); одиниця виміру товару тонна (п.2.1.); загальна кількість товару - 1000 (одна тисяча) тонн + 10% (п.2.2.); вартість за одиницю товару - 1400,00 (одна тисяча чотириста) грн. в т.ч. ПДВ 20% (п.2.3.); загальна ціна товару по даному договору складає суму: 1 400 000,00 (один мільйон чотириста тисяч) грн. + 10%.грн.. в тому числі ПДВ 20% : 233 333,33 грн. + 10% (п.2.4.); ціна товару визначена сторонами договору є звичайною (п.2.5.); покупець оплачує вартість партії товару на умовах встановлених даним договором шляхом авансового перерахування 90% вартості партії товару, що відвантажується, на розрахунковий рахунок продавця на протязі одного банківського дня після отримання покупцем рахунку та підписаної факсокопії договору купівлі-продажу; остаточний розрахунок покупець здійснює протягом 1-го банківського дня з моменту отримання від продавця оригіналів рахунку-фактури, договору купівлі-продажу, видаткової та податкової накладних (п.2.6.); продавець проводить передачу товару партіями на умовах поставки “Франко-Завод” ЕХW (згідно Інкотермс-2000) зі складу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (п.3.1.); поставка товару здійснюється в об'ємах та в наступні строки: до 25.12.2010 року включно - 1000 тонн товару, розрахунок проводиться частково по 100 (сто) тонн (п.3.1.1.); продавець за власний рахунок, своїми силами та засобами здійснює навантаження товару на транспортні засоби надані покупцем (п.3.1.2.); датою отримання товару покупцем є дата підписання сторонами видаткової або товарно-транспортної накладної та передачі документів на товар вказаних в п.2.6., п.5.2. договору (п.3.2.); договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.4.1.); у випадку порушення строків передачі товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2% від вартості непереданого товару за кожен день прострочення (п.6.2); у випадку порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.6.3.); за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 10% вартості недопоставленого (непоставленого) товару (п.6.4.); у випадку неможливості поставки товару в термін обумовлений даним договором, покупець має право вимагати повернення на протязі трьох банківських днів, з моменту отримання продавцем відповідної вимоги, раніше перерахованих у вигляді попередньої оплати коштів. У випадку неможливості поставки всієї кількості товару в термін обумовлений даним договором продавець в свою чергу зобов'язаний повернути отримані у вигляді попередньої оплати кошти, на протязі трьох банківських днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги, за непоставлений товар (п.6.5.) ( т.1 а.с.52).

В період з 07.12.2010 р. по 13.12.2010 р. ТОВ “Агрофонд України” провів попередню оплату товару перерахувавши ФОП ОСОБА_1 1 260 000 грн., що стверджується платіжними дорученнями № 1454 від 07.12.2010 р. на суму 140 000 грн.(за кукурудзу згідно рахунку №94 від 06.12.2010р.), № 1462 від 08.12.2010 р. на суму 140 000 грн.(за кукурудзу згідно договору №10/11-3101274 від 07.12.2010р.), № 1463 від 09.12.2010 р. на суму 560 000 грн.(за кукурудзу згідно договору №10/11-3101274 від 07.12.2010р.), № 1480 від 13.12.2010 р. на суму 420 000 грн.(за кукурудзу згідно договору №10/11-3101274 від 07.12.2010р.) та банківськими виписками (а.с.53-63, т.1).

Відповідач здійснив поставку товару на суму 840 980 грн., що підтверджується накладними № 1052 від 07.12.2010 р. на 100 т кукурудзи на суму 140 000 грн., № 1061 від 08.12.2010 р. на 100 т кукурудзи на суму 140 000 грн. та № 1071 від 09.12.2010 р. на 400,7 т кукурудзи на суму 560 980 грн. (а.с.64-66, т.1).

24.12.2010 р. відповідач надіслав на адресу ТОВ “Агрофонд України” гарантійний лист, в якому зазначив, що у зв'язку з неможливістю виконання п.3.1.1. договору № 10/11-3101274 від 07.12.2010 р., гарантує повернути кошти в розмірі 419 020 грн. на розрахунковий рахунок позивача до 20.01.2011 р. (а.с.67, т.1).

27.12.2010 р. ТОВ “Агрофонд України” надіслав відповідачу претензію з вимогою до 30.12.2010 р. повернути позивачу грошові кошти в сумі 419 020 грн. (а.с.68-71). Дана претензія отримана відповідачем 18.01.2011 р., що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 68-74, т.1).

В період з 06.01.2011р. по 17.01.2011р. відповідачем було здійснено часткове повернення коштів ТОВ “Агрофонд України” за недопоставлений товар на суму 100 000 грн., що стверджується банківськими виписками від 06.01.2011 р. на 50 000грн., 13.01.2011 р. на суму 25 000грн., 17.01.2011 р. на суму 25 000грн. (а.с.89-91, т.1).

17.02.2011 р. та 25.03.2011 р. ТОВ “Агрофонд України” звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав негайно повернути заборгованість в сумі 319 020 грн. та направив підписаний акт взаємозвірки (а.с.75-88 т.1).

13.04.2011 р. між ТОВ "Агрофонд України"(первісний кредитор) та ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ"(новий кредитор) було укладено договір уступки вимоги № 01/13/04/11. Сторони на підставі глави 47 ЦК України з метою уступки вимоги за договором купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010р. укладного між первісним кредитором і ФОП ОСОБА_1 , уклали цей договір про наступне: за цим договором первісний кредитор уступає новому кредитору дійсні вимоги, зазначені у п.2 цього договору, які виникли на підставі угоди, а новий кредитор стає кредитором за угодою (п.1.); право вимоги, що передається за цим договором, складає право нового кредитора вимагати в досудовому та судовому порядку та інші можливі способи від боржника належного виконання всіх зобов'язань за угодою, зокрема по сплаті заборгованості за договором, та всіх інших зобов'язань на які мав право первісний кредитор.До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні і на умовах,що існували на момент переходу цих прав (п.2);сума яку боржник зобов"язаний сплатити, на день укладення даного договору складає 319 020грн. (п.3); договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (п.12) (т.1 а.с.93-95).

11.05.2011р. ФОП ОСОБА_1 отримав повідомлення нового кредитора ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" від 13.04.2011р. про уступку вимоги за договором купівлі-продажу № 10/11-3101274 від 07.12.2010 р. та зміну кредитора з ТОВ "Агрофонд України" на ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" разом з копією договору, копіями банківських виписок та видаткових накладних, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінний лист та квитанцією про оплату цінного листа (а.с.96- 100, т.1).

16.05.2011 р. ФОП ОСОБА_1 перерахував ТОВ “АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ” 2 000 грн. за непоставлений товар згідно договору № 01/13/04/11 від 13.04.2011 р., що підтверджується банківською випискою (а.с.92, т.1).

Згідно наданих позивачем розрахунків, відповідачу за неналежне виконання зобов'язань за договором нараховано до стягнення, окрім основного боргу в сумі 317 020 грн., 49 138,10 грн. пені за період з 22.01. по 22.07.2011р., відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 9 859,32 грн. за період з лютого по серпень 2011р., включно, та 6 696,50 грн. - 3% річних за період з 22.01.2011р. по 06.10.2011р., 31 702 грн. - 10% штрафу з суми боргу в розмірі 317 020грн..

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.230ч1 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.231ч.4 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.ст.513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов"язання - зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом 07.12.2010 р. між ТОВ "Агрофонд України" та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність покупця товар, а ТОВ "Агрофонд України" зобов'язалось прийняти товар та на умовах попередньої оплати сплатити його вартість. Відповідно п. 2.6. договору купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2010 року покупець оплачує вартість партії товару на умовах встановлених даним договором шляхом перерахування по предоплаті 90% вартості товару. На виконання умов п.2.6. Договору, в період з 07.12.2010 р. по 13.12.2010 р. ТОВ “Агрофонд України” провів попередню оплату товару перерахувавши ФОП ОСОБА_1 1 260 000 грн., що стверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками. ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язання по поставці 1 000 тон товару не виконав, поставивши ТОВ "Агрофонд України" 600,7 тонн товару на суму 840 980 грн., що підтверджується накладними № 1052 від 07.12.2010 р., № 1061 від 08.12.2010 р. та № 1071 від 09.12.2010 р.. Таким чином відповідачем, з врахуванням розміру отриманої передоплати, було недопоставлено товару на суму 419 020 грн.. В період з 06.01.2011 р. по 17.01.2011 р. відповідачем було здійснено часткове повернення коштів ТОВ “Агрофонд України” за недопоставлений товар на суму 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками. 13.04.2011 р. між ТОВ "Агрофонд України" та ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" було укладено договір уступки вимоги № 01/13/04/11, відповідно до якого сторони вирішили, що первісний кредитор уступив новому кредитору право вимоги по договору купівлі-продажу №10/11-3101274 від 07.12.2011 року. 11.05.2011 р. ФОП ОСОБА_1 отримав повідомлення ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" від 13.04.2011р. про уступку вимоги за договором купівлі-продажу № 10/11-3101274 від 07.12.2010 р. та зміну кредитора з ТОВ "Агрофонд України" на ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ". 16.05.2011 р. відповідач повернув позивачу - ТОВ “АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ” 2 000 грн. за непоставлений товар відповідно до умов договору № 01/13/04/11 від 13.04.2011 р., що підтверджується банківською випискою. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 317 020 грн..Твердження представників відповідача про те, що поставка та оплата кукурудзи сторонами згідно рахунку №94 від 06.12.2010р. була здійснена поза межами договору від 07.12.2010р., суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються змістом гарантійного зобов"язання ФОП ОСОБА_1 на суму 419 020грн., яка враховує масу поставленого товару в тому числі й поставку від 07.12.2010р. та проведену попередню оплату по рахунку №94 від 06.12.2010р. на який є посилання у платіжному доручення від 07.12.2010р.(.с.67) та банківській виписці (а.с.58), а також змістом письмових пояснень позивача з цього приводу та з огляду на ненадання відповідачем доказів в стростування цього факту.На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем. З урахуванням наведеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника, який прострочив виконання, на користь позивача 317 020 грн. основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме платіжними дорученнями, банківськими виписками, накладними, письмовим розрахунком суми боргу, змістом гарантійного зобов"язання відповідача, змістом претензій, отриманих відповідачем.

Також суд звертає увагу на те, що в пункті 1 договору уступки від 13.04.2011р. зроблене посилання на пункт 2 саме цього договору, а не договору від 07.12.2010р., як вказують представники відповідача.Вказаного висновку суд дійшов аналізуючи зміст самого п.2 договору від 13.04.2011р. в якому, окрім іншого, йдеться про те, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Також судом встановлено, що по договору №10/11-3101274 від 07.12.2010р. предметом договору вказано соняшник, проте фактичним предметом договору було насіння кукурудзи, що підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом, а саменакладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками,гарантійним листом, змістом претензій та письмових пояснень сторін, які надані сторонами та містяться в матеріалах справи. Оскільки відповідач не виконав саме грошове зобов'язання, передбачене договором, щодо повернення коштів попередньої оплати (п.6.5 договору від 07.12.2010р.) у встановлений договором термін, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача інфляційних нарахувань та 3% річних відповідно до ст.ст. 530,536,625,693 ЦК України , а також 31 702 грн. - 10% штрафу від вартості несплаченого вчасно товару відповідно до п.6.4 договору та пені відповідно до п.6.2 договору.

Проте, вимоги про стягнення пені, 3% річних,інфляційних підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.231ч.6 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232ч.6 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зміст ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується протягом шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України). Відповідно до п.6.5. договору у випадку не можливості поставки товару в термін обумовлений даним договором, покупець має право повернення на протязі трьох банківських днів, з моменту отримання продавцем відповідної вимоги, раніше перерахованих у вигляді попередньої оплати коштів. Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України). Оскільки вимога про повернення коштів була отримана відповідачем 18.01.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72-74, т.1), то пеня та 3% річних повинні нараховуватися з 24.01.2011 р., а не з 21.07.2011 р., як заявлено позивачем, оскільки 22 та 23 січня 2011р. були вихідними днями.

Так, згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) розмір пені за період з 24.01.2011 р. по 22.07.2011 р. із суми боргу 317 020 грн. становить 24 232,49 грн., а не 49 138,1грн.,як вказав позивач, а 3-х% річних за період з 24.01.2011 р. по 06.10.2011 р. становить 6 670,45 грн., а не 6 696,5грн., як вказав позивач. При розрахунку інфляційних нарахувань позивач припустився помилки і розмір інфляційних нарахувань за період з лютого 2011 р. по серпень 2011 р.,включно, становить 9 827,62 грн., а не 9859,32грн., як вказано в позові.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, 22400, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ-ЗЕМЛЯ" (код ЄДРПОУ 37360411, юр. адреса: 08132, м.Вишневе, вул. Київська, буд.6-в, офіс № 11, Києво - Святошинський район, Київська область; пошт адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 403, а/с-45) 317 020 грн. основного боргу, 31 702 грн. - 10% штрафу, 24 232,49 грн. пені, 9 827,62 грн. інфляційних нарахувань та 6 670,45 грн. - 3% річних, витрати на сплату державного мита в сумі 3 895,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 221,78 грн..

3. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 січня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі - ТОВ "Агрофонд України" (08500,м. Фастів, вул. Кірова, 22, Київська область)