Вирок № 20853474, 23.11.2011, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1-89/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2011 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді          - В. М. Єременко

при секретарі                    -  Котенко Л.О.

за участю прокурора          - Скибенка О.І    

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей:Демішкан ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово не працюючого, має пільги, як учасник бойових дій в Ірані, Сіра Ліоне, Анголі з 1991 по 2003 роки, військовозобов,язаного, раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,

обвинувачується за ч.3 ст.146, ч.1 ст.263, ч.3 ст.355, ч.1 ст.396 КК України.

ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, до затримання працював на посаді директора ПП «Авто-Рейд» в м.Брянка, Луганської області, військовозобов,язаного, пільг та урядових нагород не має, раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11,

обвинувачується за ч.3 ст.146,  ч.3 ст.355, ч.1 ст.396 КК України.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_13, росіянина, громадянина України, не одруженого, дітей не має,  ІНФОРМАЦІЯ_14, пільг та урядових нагород не має,  не працюючого, раніше не судимого, не військовозобов,званого, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_15,

в скоєнні злочину передбаченого  за  ч.1 ст.115, ч.3 ст.146,  ч.3 ст.355 КК України.     

Встановив:

ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вчинили ряд умисних злочинів при наступних обставинах.

Так у вересні 2004 року між ОСОБА_11, як керівником підприємства ТОВ «Крунк» та ОСОБА_4, як керівником підприємства «Litegrand Oil LLC Ltd» виникли цивільно-правові відносини, де ОСОБА_11 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо умов та строку передачі літака «АН-26», заводський номер 77-05, що був власністю ТОВ «Крунк», у лізинг підприємству ОСОБА_4 «Litegrand Oil LLC Ltd».

03.01.2005 року між ТОВ Авіаційно-транспортне агентство «Крунк», в особі генерального директора ОСОБА_11 та підприємством «Litegrand Oil LLC Ltd», в особі директора ОСОБА_4 укладено договір лізингу № 03/01-2005, згідно якого ТОВ «Крунк» передає належний йому на праві власності літак «АН-26», заводський номер 77-05, а підприємство «Litegrand Oil LLC Ltd» приймає його з метою використання для перевезення вантажів авіаційним транспортом.

Згідно додатків до цього договору, акт прийому-передачі літака складається після встановлення на борт літака відповідного обладнання. 20.10.2005 року вищевказаний акт був складений.

Сплата коштів, відповідно до зазначеного договору, відбувалась з січня до жовтня 2005 року. Але, після отримання 20.10.2005 році літака, підприємство «Litegrand Oil LLC Ltd» припинило сплату, а сам ОСОБА_4 припинив будь-які контакти з підприємством “Крунк” та ОСОБА_11

У зв’язку з викладеним, в грудні 2005 року ТОВ «Крунк», відповідно до вищевказаного договору, в односторонньому порядку розірвало зазначений договір. При цьому, ТОВ «Крунк» мало повернути підприємству «Litegrand Oil LLC Ltd» гроші в сумі 46121,03 доларів США, що становить викупну частину лізингової плати за 10 місяців 2005 року.

Однак, повернути вищевказані кошти не виявилось можливим, оскільки в січні 2006 року підприємство «Litegrand Oil LLC Ltd» припинило існування.

ОСОБА_4, в свою чергу, після досягнення з ТОВ "Крунк" домовленості щодо укладення договору лізингу літака "АН-26", заводський номер 77-05, 15.09.2004 року уклав з Угорським підприємством "Сіті Лайн" договір оренди цього  літака за № 03-KRO/003/2004.

Таким чином, протягом 2005 року ОСОБА_4 сплачував ТОВ "Крунк" за договором лізингу щомісячно приблизно 3000 доларів США, у той же час, відповідно до пункту № 2 додатку № 1 до договору оренди   № 03-KRO/003/2004, отримував по 320 доларів США за 1 льотну годину плюс 5% за роботу на землі.

Згідно пункту 1 додатку № 1 до того ж договору, щомісячний гарантований оплатний наліт літака АН-26 складає 50 льотних годин.

Таким чином, підприємство ОСОБА_4 отримувало щомісячно від підприємства "Сіті Лайн" орендну плату щонайменше 16800 доларів США.

На початку 2007 року ОСОБА_4 з’явився до ОСОБА_11 та повідомив, що він як генеральний директор підприємства «Arga Trade LLP», маючи на депозитному рахунку підприємства 800 тисяч доларів США, готовий купити у ТОВ «Крунк» два літаки. При цьому, ОСОБА_4 повідомив, що підприємство «Arga Trade LLP» є правонаступником закритого підприємства «Litegrand Oil LLC Ltd» і запропонував перерахувати на рахунок цього підприємства вищевказані 46121,03 доларів США.

Однак, у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджували б правонаступництво підприємств, повернення вищевказаної суми не відбулось.

В подальшому літак АН-26, заводський номер 77-05 підприємством “Крунк” продано.

При цьому, ОСОБА_4, спочатку, користуючись тим, що ОСОБА_11 не повернув йому сплачену лізингову плату у сумі 46121,03 доларів США, вирішив умовити ОСОБА_11 укласти з його підприємством договір купівлі-продажу літака АН-26Б, заводський номер 12703, на привабливих для себе умовах, після чого викрасти ОСОБА_11, сховати його, незаконно позбавивши волі, примусити підписати акт прийому-передачі літака АН-26Б, заводський номер 12703 і тим самим повернути собі кошти, які йому заборгував останній.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 запросив до м.Києва свого давнього знайомого ОСОБА_7, якому повідомив про свій злочинний умисел, спрямований на викрадення ОСОБА_11, позбавлення його волі, з метою примусити потерпілого виконати цивільно-правові зобов’язання. ОСОБА_12 того, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 знайти особу, яка б з ними разом вчинила  злочини. ОСОБА_7, будучи фінансово залежним перед ОСОБА_4 та маючи боргові зобов’язання перед останнім, переслідуючи корисливу мету щодо відшкодування боргу, погодився на пропозицію ОСОБА_4 та за його згодою запросив до м. Києва ОСОБА_10 для участі останнього у злочинах проти ОСОБА_11 15.09.2007 року ОСОБА_10 прибув до м.Києва, звідки дістався до тимчасової споруди у вигляді бетонного гаражу та двох кунгів, обшитих фанерою, збудованої ОСОБА_4 на території ділянок № № 83, 84, 96, 97 садівничого товариства “Гідробудівельник”, розташованого біля зупиночної залізничної платформи у селі Коржі Баришівського району Київської області. Там ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Після того, як ОСОБА_4 висловив пропозицію щодо сумісного вчинення злочинів проти ОСОБА_11, ОСОБА_10, переслідуючи корисливу мету щодо подальшого працевлаштування у м.Києві, погодився прийняти участь у злочинах.  ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 розробили план щодо дій кожного з них, розподіливши між собою ролі. Так, ОСОБА_4 на час готування до злочинів та їх вчинення мав забезпечити ОСОБА_10 та ОСОБА_7 матеріально, зокрема забезпечити їх житлом, продуктами харчування. ОСОБА_12 того, він мав нести поточні видатки, необхідність яких могла виникнути при готуванні до злочину. Також,  ОСОБА_4 мав обрати місця для утримання потерпілого, а також визначити час вчинення злочинів.

ОСОБА_7, як колишній працівник міліції, маючи досвід роботи в правоохоронних органах, будучи ознайомленим з Кримінальним правом України, мав обрати конкретне місце викрадення ОСОБА_11, розробити тактику вчинення злочину та скерувати свої дії, та дії ОСОБА_10 таким чином, щоб уникнути викриття та притягнення до відповідальності. ОСОБА_12 того, ОСОБА_7 за відсутності ОСОБА_4 мав керувати діями ОСОБА_10

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали удвох, безпосередньо, спілкуватись з ОСОБА_11 з метою досягнення своєї злочинної мети. ОСОБА_10 відводилась функція безпосереднього викрадача та, в подальшому, охоронника ОСОБА_11 Для конспірації своїх злочинних дій ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 домовились встановити між собою мобільний телефонний зв’язок таким чином, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 будуть мати між собою телефонні з’єднання за одними телефонними номерами, а ОСОБА_10 та ОСОБА_7 – за іншими номерами. Після цього ОСОБА_4 поїхав у м.Київ, де відновив свої стосунки з ОСОБА_11

27.09.2007 року ОСОБА_11 як генеральний директор ТОВ «Крунк» та ОСОБА_4 як генеральний директор підприємства «Arga Trade LLP» підписали договір купівлі-продажу літака «АН-26Б», заводський номер 12703.

В договорі купівлі-продажу від 27.09.2007 року № ТСР-2007.02 зазначалося, що літак продається за 120000 доларів США, з яких 70000 доларів США має бути перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Крунк» до 08.10.2007року, а решту грошей, у сумі 50000 доларів США, до 31.10.2007 року.

Проте, згідно додатку № 1 до цього договору, вартість літака «АН-26Б», заводський номер 12703, становить 476121 доларів США, з яких 120000 доларів США має бути перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Крунк», а інша сума – за окремою платіжною інструкцією.

При цьому, 27.09.2007 рокуКривозуб В.І. як фізична особа уклав з підприємством ОСОБА_4 договір про надання послуг, згідно якого підприємство ОСОБА_4 мало перерахувати ОСОБА_11 на кредитну картку приблизно 60 тисяч доларів США.

Виконуючи свої зобов’язання за договором купівлі-продажу від 27.09.2007 № ТСР-2007.02, 11.10.2007 ОСОБА_4 перерахував на рахунок ОСОБА_11 20000 євро.

Однак, до обумовленого договором купівлі-продажу літака АН-26Б, заводський номер 12703, строку ОСОБА_4 кошти на рахунок ТОВ «Крунк» не перерахував. Тому, після 08.10.2007 року, він та ОСОБА_11 уклали цей же договір купівлі-продажу літака від 27.09.2007 року  № ТСР-2007.02, тільки в іншій редакції, згідно якої 70000 доларів США ОСОБА_4 мав сплатити  ТОВ «Крунк» до 14.11.2007 року, а решту грошей – протягом наступних 20 днів.

В цей же час ОСОБА_4, діючи згідно узгодженого з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 плану та розподілених між ними функцій, визначився щодо можливого місця утримання ОСОБА_11 після його викрадення.Таким місцем ОСОБА_4 обрав тимчасову споруду на території ділянок № № 83, 84, 96, 97 садівничого товариства “Гідробудівельник”,  якою він на той час користувався. За цей час ОСОБА_10, який постійно проживав у зазначеній тимчасовій споруді, що на території садівницького товариства “Гідробудівельник”, і спостерігав за навколишньою обстановкою, та ОСОБА_7, який за гроші ОСОБА_4 купував продукти харчування та регулярно доставляв їх ОСОБА_10, прослідкували та встановили, що найменша кількість користувачів земельними ділянками буває по понеділках.

В кінці жовтня 2007 року ОСОБА_4 відпустив ОСОБА_10 на тимчасовий відпочинок додому, у м. Стаханов, Луганської області, сплативши йому гроші за виконану частину роботи, в сумі 400 доларів США.

05.11.2007 рокуДемішкан С.В., прийняв рішення щодо активізації узгоджених з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спільних злочинних дій, наказав ОСОБА_7 наступного дня разом з ОСОБА_10 прибути до вищевказаної тимчасової споруди на території садівничого товариства «Гідробудівельник».

06.11.2007 року, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_7 виконав розпорядження ОСОБА_4, доставив ОСОБА_10 на власному автомобілі «ГАЗ-31105», державний номерний знак ВВ 55-33АН, до обраного ОСОБА_4 місця - вищевказаної тимчасової споруди, розташованої на території садівничого товариства “Гідробудівельник”, про що доповів ОСОБА_4

07.11.2007 року, близько  11 години 39 хвилин, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на автомобілі останнього «ГАЗ-31105», державний номерний знак ВВ 55-33АН, прибули до готелю “Театральний”, розташованого в м. Києві, по вул. Голосіївській, 7, де розміщений офіс підприємства “Крунк”. Будучи обізнаним про приблизний час закінчення роботи ОСОБА_11, дочекавшись, коли останній вийшов з офісу, ОСОБА_4 показав його ОСОБА_7 та ОСОБА_10

ОСОБА_11 на автомобілі «BMW-520», державний номерний знак НОМЕР_1, яким він на той час користувався, вирушив до гаражного кооперативу, що знаходиться в м. Києві, по вул. Світлицького, 32, де залишив свій автомобіль та пішки вирушив до місця проживання, розташованого в АДРЕСА_1.

ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 прослідували за  ОСОБА_11 від офісу до гаражу останнього, та від гаражу до місця проживання. Таким чином співучасникам злочину став відомий маршрут  пересування потерпілого ОСОБА_11 з роботи додому. Вивчивши обстановку поблизу місця проживання ОСОБА_11 та біля його гаражного приміщення, ОСОБА_7 обрав як місце, сприятливе для викрадення  ОСОБА_11, територію біля будинку № 3, по пр. Василя Порика, в  м. Києві, яка, за міркуванням ОСОБА_7, малолюдна, майже не проглядається з проїжджої частини проспекту та території, прилеглої до ринку “Виноградар”, розташованого в  м. Києві, по пр-ту Василя Порика, 2, через яку ОСОБА_11 щодня ходив додому. Вибір місця для викрадення ОСОБА_11 ОСОБА_7 узгодив з  ОСОБА_4 та повідомив про це ОСОБА_10 У подальшому,  ОСОБА_7 доставив ОСОБА_10 до тимчасової споруди, розташованої на території садівничого товариства “Гідробудівельник”, де той, виконуючи відведену йому роль, продовжував спостерігати за навколишньою обстановкою. 12.11.2007 року ОСОБА_7, виконуючи узгоджений план спільних дій, знаходячись в смт. Баришівка, Київської області, за гроші ОСОБА_4 придбав стартовий пакет оператора мобільного зв’язку “Київстар ДжіЄсЄм” з абонентським номером 8-097-594-18-13, який встановив на свій мобільний телефон. ОСОБА_4, в свою чергу, у невстановленому досудовим слідством місці придбав мобільний телефон невідомої марки та стартовий пакет оператора мобільного зв’язку “Київстар ДжіЕсЕМ” з абонентським номером  8-098-294-66-68,  чим забезпечив

конспіративний зв’язок з ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_7, на власному автомобілі «ГАЗ-31105», державний номерний знак ВВ 55-33АН, доставив ОСОБА_10 до                       м. Києва, де вони зустрілись з ОСОБА_4 Під час розмови з ОСОБА_4, ОСОБА_7, діючи відповідно відведеної йому ролі, будучи людиною більш обізнаною у питаннях конспірації, використовуючи свій досвід роботи у правоохоронних органах, запропонував останньому для приховання викрадення ОСОБА_11 і уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності за вчиненні злочини,  використовувати що найменше два автомобілі, один з яких використати під час викрадення потерпілого, а другий – для його транспортування до місця утримання. При цьому ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 використати невідомий для ОСОБА_11 автомобіль  “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2, який він у грудні 2006 року придбав у ОСОБА_13 за 1500 доларів США та зберігав його на автостоянці «АВВА-Сервіс» в м. Києві, по пр-ту Оболонському, 52. Разом з тим, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 позбутися зазначеного автомобіля відразу після викрадення ОСОБА_11 та його пересадки до іншого автомобіля, розраховуючи при цьому на відшкодування йому матеріальних збитків ОСОБА_4 На пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_4 погодився. На  гроші ОСОБА_4 були придбані: новий акумулятор, одна фара та автошини до вказаного автомобіля «ВАЗ-21013». ОСОБА_7 підготував зазначений автомобіль до використання та перевірив його. Після чого автомобіль було  поставлено на ту саму автостоянку. Того ж дня, з метою  перевірки часу прибуття ОСОБА_11 з роботи, в період часу приблизно з 16 години 23 хвилин до 17 години 24 хвилин,   ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 чекали ОСОБА_11 та вивчали обстановку, що оточувала місце проживання останнього.

Після чого ОСОБА_7, на автомобілі «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3, доправив ОСОБА_10 до тимчасової споруди на території садівничого товариства “Гідробудівельник”, де той продовжував спостерігати за навколишньою обстановкою.

13.11.2007 року ОСОБА_7 знову привіз ОСОБА_10 до  м. Києва для, продовження готуватися до злочинів, з метою перевірки часу поверненя ОСОБА_11 з роботи та вивчення обстановки на території, обраної для викрадення ОСОБА_11, а також з метою відпрацювання спільних з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 дій, спрямованих на швидке та непомітне його викрадення. Близько  12 години 12 хвилин ОСОБА_4 прибув до офісу авіокомпанії “Крунк”, де пробув  до 12 години 55 хвилин, після чого, не дочекавшись виходу ОСОБА_11, поїхав. Близько 16 годині 37 хвилин, дізнавшись від ОСОБА_11, що останній їде додому,  повідомивши про це ОСОБА_7, ОСОБА_4 виїхав до гаражного приміщення ОСОБА_11, розташованого в м. Києві, по вул. Світлицького, 32, куди прибув приблизно о 17 годині 29 хвилин та вирушив звідти приблизно о   19 годині 05 хвилин, контролюючи дії ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які на цей час відслідковували маршрут переміщення ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_7 користувався своїм автомобілем «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3, на якому пізніше доставив              ОСОБА_10 до тимчасової споруди, розташованої на території садівничого товариства “Гідробудівельник”, де той продовжував спостерігати за навколишньою обстановкою.

15.11.2007 року, близько 03 годині 10 хвилин, з метою розрахунку довжини можливих маршрутів зникнення з місця злочину після викрадення   ОСОБА_11 та часу їх подолання, користуючись можливістю безперешкодного руху по нічному місту, за відсутністю автомобільних заторів, ОСОБА_4 прибув до будинку № 20-Б по пр-ту Радянської України в м. Києві, в якому проживав ОСОБА_11 Після чого проїхав у бік станції метро “Нивки”, в м. Києві і о 05 годині 28 хвилин повернувся, проїхавши перехрестя вулиць Щербакова та Естонської в м. Києві. Близько 05 години 53 хвилин, ОСОБА_4 проїхав в протилежний від місця проживання ОСОБА_11 бік  у напрямку площі ОСОБА_14 в м. Києві і  о 05 годині 55 хвилин повернувся, проїхавши вулицю Осиповського в м. Києві.

В результаті вивчення місцевості, прилеглої до міста Києва,  ОСОБА_4 обрав, як місце пересадки ОСОБА_11 в інший автомобіль - лісопаркову зону, розташовану

неподалік від будинку № 37, по вул. Прирічній, в м. Києві, між затоками річки Дніпро “Собаче Гирло” та “Верблюд”.

18.11.2007 року, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, зустрівшись в  м. Києві, обговорили результати готування до злочинів та прийшли до висновку, що до вчинення викрадення ОСОБА_11 вони цілком готові. При цьому ОСОБА_7, чітко виконуючи відведену йому функцію, проінструктував ОСОБА_10, яким чином вони мають діяти при викраденні ОСОБА_11 Згідно цієї інструкції ОСОБА_7 мав зупинити автомобіль біля пішохідної доріжки, що йде уздовж будинку № 3, по пр-ту Василя Порика в м. Києві та сидіти в автомобілі на водійському сидінні. А ОСОБА_10 мав вийти з автомобіля, пройти трохи у напрямку проїжджої частини проспекту Василя Порика, в м. Києві, дочекатися ОСОБА_11, пропустити його повз себе, а коли  ОСОБА_11 порівняється з їх автомобілем, наздогнати його ззаду, обхопити рукою та силоміць посадити на заднє сидіння автомобіля, на яке відразу сісти самому, контролюючи дії ОСОБА_11, та позбавляючи його можливості чинити будь-який опір.

ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ще раз узгодили свої спільні дії, спрямовані на вчинення злочинів.

Після цього ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виїхати до тимчасової споруди, розташованої в садівничому товаристві “Гідробудівельник” і чекали його розпорядження. ОСОБА_4 обрав днем викрадення ОСОБА_11 понеділок 19.11.2007 року, тобто день, коли на території садівничого товариства «Гідробудівельник» буде найменша кількість дачників, що встановлено багатоденними спостереженнями ОСОБА_10 та ОСОБА_7, тобто найменша вірогідність з’явлення можливих небажаних свідків.

19.11.2007 року, зранку, в понеділок, ОСОБА_4 зателефонував   ОСОБА_7 та сказав йому та ОСОБА_10 прибути до м. Києва.

ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на автомобілі останнього «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3, прибули до м. Києва, де  ОСОБА_7 на автостоянці «АВВА-Сервіс», розташованої в м. Києві, по   пр-ту Оболонському, 52, залишив свій автомобіль та пересів у інший свій автомобіль “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2. На цьому автомобілі ОСОБА_7 та ОСОБА_10 прибули до лодочної станції “Лагуна”, розташованої в м. Києві, по вул. Прирічній, 17/19, де стали чекати на розпорядження ОСОБА_4

ОСОБА_4, в свою чергу, виконуючи покладені на нього функції, звернувся до свого знайомого ОСОБА_15 з проханням надати йому автомобіль “Деу Ланос”, державний номерний знак НОМЕР_4, який належить ОСОБА_16, та яким ОСОБА_15О керував за дорученням. При цьому   ОСОБА_4, не повідомляючи ОСОБА_15 про свої злочинні наміри,  з метою приховання злочину та уникнення відповідальності за його вчинення, вирішив використати вищевказаний автомобіль “Деу Ланос” для перевезення ОСОБА_11 з місця пересадки з автомобіля ОСОБА_7  “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2, до тимчасової споруди, що розташована у садівничому товаристві “Гідробудівельник”. Після цього, ОСОБА_4, декілька разів зателефонувавши             ОСОБА_11, дочекавшись, коли той піде з роботи, близько 15 години 32 хвилин повідомив про це ОСОБА_7, надавши команду вирушити до гаражного кооперативу, розташованого в м. Києві, по вул. Світлицького, 32 для подальшого викрадення ОСОБА_11 і сам, також виїхав за вказаною адресою.

Того ж дня, близько 15 години 51 хвилини, ОСОБА_11 прибув до гаражного кооперативу, розташованого в м. Києві, по вул. Світлицького, 32, де залишив автомобіль, яким користувався, та пішки прослідував у напрямку свого місця проживання. Побачивши це, ОСОБА_7 відразу по конспіративному мобільному телефону повідомив отриману інформацію ОСОБА_4 та на автомобілі “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2, разом з ОСОБА_10 вирушив до місцевості, прилеглої до будинку № 3, по пр-ту Василя Порика  в  м. Києві, де вони стали чекати на потерпілого.

ОСОБА_4, в свою чергу, керуючи автомобілем “Деу Ланос”, державний номерний знак НОМЕР_4, залишився біля гаражного кооперативу, що в м. Києві, по вул. Світлицького, 32. Діючи згідно раніше узгодженого плану, ОСОБА_7 зупинив автомобіль “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2, біля пішохідної доріжки, що йде уздовж будинку № 3, по пр-ту Василя Порика, в м. Києві, та знаходився за кермом автомобіля. Про це він відразу повідомив по мобільному телефону ОСОБА_4

ОСОБА_10, в свою чергу та згідно своєї ролі, вийшов з автомобіля та пройшов декілька метрів у бік проїжджої частини проспекту Василя Порика, в м. Києві, чекаючи на ОСОБА_11

Близько  15 години 58 хвилин ОСОБА_11, не будучи знайомим з ОСОБА_7 та ОСОБА_10В, пройшов повз останнього та порівнявся з автомобілем “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2. В цей момент ОСОБА_7 та ОСОБА_10, виконуючи відведені їм ролі, вчинили узгоджені з ОСОБА_4 та відпрацьовані спільні дії, спрямовані на викрадення ОСОБА_11, а саме: ОСОБА_7 відчинив задні ліві двері автомобіля, а ОСОБА_10 ззаду наздогнав ОСОБА_11, обхопив його правою рукою за плечі та, скориставшись перевагою у віці,  та фізичній силі, силоміць посадив його через ці двері у салон автомобіля, після чого сам сів поруч з ним, будучи готовим до подолання будь-якого опору з боку потерпілого або вчинення ним спроб визволитися чи покликати про допомогу.

ОСОБА_7 відразу повідомив про викрадення ОСОБА_11 ОСОБА_4  та прослідував у напрямку лісопаркової зони, розташованої біля будинку № 37 по вул. Прирічній, в м. Києві, між затоками річки Дніпро “Собаче Гирло” та “Верблюд”. ОСОБА_4 також прослідував туди.

Того ж дня, близько  16 години 10 хвилин, ОСОБА_7 та   ОСОБА_10 на автомобілі “ВАЗ-21013”, державний номерний знак НОМЕР_2, доставили ОСОБА_11 до вищевказаної лісопаркової зони, куди на автомобілі “Деу Ланос”, державний номерний знак НОМЕР_4, приїхав ОСОБА_4

ОСОБА_10 вивів ОСОБА_11 зі вказаного автомобіля “ВАЗ-21013”,  підвів до зазначеного автомобіля “Деу Ланос” та посадив його на заднє сидіння, а сам сів поруч з ним.

ОСОБА_7, з метою приховання злочину, свідомо залишив двері автомобіля “ВАЗ-21013” відчиненими, а ключ у замку запалення, сподіваючись, що невдовзі цей автомобіль буде викрадений невідомими особами.

ОСОБА_4 скерував автомобіль “Деу Ланос” у напрямку  смт. Баришівка, Київської області, та близько 18 години 24 хвилин  прибув до вищевказаної тимчасової споруди, що на території садівничого товариства “Гідробудівельник”. Там ОСОБА_7, маючи досвід огляду та обшуку затриманих, обшукав ОСОБА_11, вилучивши у нього барсетку з документами та мобільний телефон, позбавивши можливості телефонувати. Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, діючи узгоджено між собою, згідно раніше схваленого ними плану, незаконно позбавивши волі ОСОБА_11, помістили останнього до одного з кунгів у тимчасовій споруді та  застосувавши наручники, надані ОСОБА_7, пристібнули потерпілого за руку до ліжка, стали його утримувати у цьому приміщенні.  О 19 годині 11 хвилин, ОСОБА_4 зі свого конспіративного телефону з абонентським номером 8-098-294-66-68 зателефонував дочці потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_17, дав телефон ОСОБА_11 та під загрозою фізичної розправи наказав переказати їй, що той додому найближчими днями не поверниться. ОСОБА_11, сприймаючи погрози ОСОБА_4 реально, побоюючись за своє життя та здоров’я,  виконав вимогу останнього.

Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, діючи узгоджено, згідно раніше розподілених між ними функцій, стали примушувати ОСОБА_11 до виконання цивільно-правових зобов’язань, пов’язаних з передачею права власності на літак АН-26Б, заводський номер 12703, на привабливих для ОСОБА_4 умовах та до пізньої ночі, знаходячись у зазначеному місці, незаконно позбавивши ОСОБА_11 волі, утримували його, примушували  до виконання цивільно-правових зобов’язань. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вживали горілку, у зв’язку з чим перебували у стані алкогольного сп’яніння, а також примушували ОСОБА_11 вживати спиртні напої.

Того ж дня ОСОБА_4 вирушив у м. Київ, де з’являвся перед знайомими, з метою забезпечення собі алібі.  ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у цей час, виконували відведені їм ролі, продовжували охороняти ОСОБА_11, утримуючи останнього в кунзі.

20.11.2007 року, в період часу приблизно з  03 години 26 хвилин до 3 години  56 хвилин, ОСОБА_11 з мобільного телефону, який  приховав від ОСОБА_7, скориставшись тим, що охоронці у цей час спали, відправив шість СМС - повідомлень ОСОБА_17 та працівнику СБУ ОСОБА_18, повідомляючи про своє викрадення.

В той же день близько 13 години 47 хвилин, ОСОБА_17, шукаючи свого батька, зателефонувала ОСОБА_4, щоб дізнатись, чи відомо йому місце перебування ОСОБА_11 При цьому вона повідомила ОСОБА_4, що їй надійшло СМС - повідомлення від ОСОБА_11, про те, що останнього викрали. ОСОБА_4 відповів негативно, після чого по мобільному телефону повідомив ОСОБА_7 про наявність мобільного телефону у ОСОБА_11 та відправлення останнім повідомлень.

З метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_4 позбувся конспіративного  мобільного телефону з СІМ - картою з абонентським номером 8-098-294-66-68, а ОСОБА_7 позбувся конспіративної СІМ - карти з абонентським номером  8-097-594-18-13. Однак, з метою безперешкодного продовження вчинення злочинів, ОСОБА_4 підключив до свого мобільного телефону                “Нокіа-8800”, яким користувався раніше, СІМ-карту з абонентським номером 8-098-294-79-03, яка раніше ним не використовувалась. При цьому  ОСОБА_4 не повідомив цей номер ОСОБА_7, у зв’язку з чим у останнього обірвався з ним зв’язок.

Для відновлення зв’язку з ОСОБА_4, коригування та узгодження з ним подальших дій, ОСОБА_7 того ж дня, проінструктувавши та залишивши ОСОБА_10 охороняти ОСОБА_11, громадським транспортом вирушив до м. Києва.

Того ж дня, у вечірній час, ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_4 біля будинку № 29, по вул. Тимошенка, в м. Києві, де останній проживає. Обговоривши ситуацію, яка склалася, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 дійшли згоди, що для приховання раніше вчинених злочинів, ОСОБА_11 потрібно примусити  до виконання цивільно-правових зобов’язань та погрожуючи фізичним насильством за розголошення відомостей про події, які мали місце в період з 19.11. по 20.11.2007  року відпустити останнього.

З цією метою, ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_10, який знаходився у тимчасовій споруді розташованій в садівничому товаристві “Гідробудівельник” та охороняв ОСОБА_11 і повідомив, що він разом із ОСОБА_4 їдуть в смт. Баришівка.         

Близько 23 години ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на автомобілі останнього «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний  знак НОМЕР_5, вирушили до садівничого товариства “Гідробудівельник”, розташованого біля зупиночної залізничної платформи у селі Коржі, Баришівського району, Київської області, де прибули до тимчасової споруди, розташованої на ділянках №№ 83, 84, 96, 97. Там їх зустрів ОСОБА_10 та розповів, що ОСОБА_11 намагався втекти і він, наздогнавши останнього приблизно за  250 метрів від дачної ділянки, будучи розлюченим на його дії, збив останнього з ніг.  ОСОБА_11 почав чинити опір та намагався перешкоджати насиллю з боку ОСОБА_10 Розлютившись, що йому чиниться опір, з метою його подолання, ОСОБА_10 перевернув ОСОБА_11 на спину та схопивши його рукою за комір дублянки в області шиї, почав волокти його до вагончика, застосовуючи при цьому значні зусилля. Дотягнувши  ОСОБА_11 до вагончика, закинув останнього на ліжко обличчям до низу, пристебнув наручниками та вийшов з приміщення. Приблизно через 20-30 хвилин, повернувшись до вагончика, виявив, що ОСОБА_11 знаходиться в такому самому положенні, як він його залишив без ознак життя.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_10 вчинив вбивство ОСОБА_11,  ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вирішили позбутись трупу потерпілого, шляхом його закопування у землю або утоплення, з метою приховання особливо тяжкого злочину. Під час підготовки до вчинення вказаного злочину, ОСОБА_7 обшукав територію ділянки з метою виявлення лопати, однак не знайшовши її,  наказав ОСОБА_10 покласти до багажника автомобіля батарею парового опалення, яка знаходилась у будівельних матеріалах, винести тіло ОСОБА_11 та посадити на заднє сидіння автомобіля  «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний  знак НОМЕР_5, таким чином надавши транспортний засіб для подальшого приховування злочину. Посадивши труп ОСОБА_11 на заднє сидіння автомобіля, ОСОБА_10 сів поруч з ним. ОСОБА_7 сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_4, сів кермо автомобіля, скерував автомобіль через м. Київ до обвідного каналу, що біля села Ровжі, Вишгородського району, Київської області, для подальшого утоплення трупа і таким чином приховання вчинення тяжких та особливо тяжкого злочину та уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. На вказане місце  ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 прибули та доставили туди труп ОСОБА_11 на світанку 21.11.2007 року у зв’язку з чим вирішили дочекатись настання темряви, щоб не бути викритими випадковими свідками. ОСОБА_4, ОСОБА_7 та  ОСОБА_10 дістали труп ОСОБА_11 з автомобіля та поклали його під деревом обличчям до землі, а самі повернулись до автомобіля та чекали настання темряви.

Ввечері 21.11.2007 року, після настання темряви, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 дістали з автомобіля батарею парового опалення, зняли з ОСОБА_11 дублянку, так як вона заважала їм зв’язати руки та ноги останньому та за допомогою мотузки й скотчу, які вони заздалегідь підготували, зв’язали руки ОСОБА_11 за спиною та ноги останнього, після чого примотали його спиною до батареї. Діючи умисно, для більш щільного зв’язування,  ОСОБА_10 натиснув ногою на грудну клітину ОСОБА_11, чим спричинив йому перелом правих 4 – го та 5-го  ребер.

В цей же час ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_10 і  ОСОБА_4, та виконуючи відведену йому роль, на вимогу останнього, пішов до мосту через обвідний канал та поміряв там глибину, про що доповів ОСОБА_4, а після цього став спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки завчасно повідомити співучасників злочину.

Після цього ОСОБА_10 та ОСОБА_4 поклали зв’язаного  ОСОБА_11 з прив’язаною до його спини батареєю до багажника автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний номерний номер НОМЕР_5. Близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_4 скерував свій автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, на міст через обвідний канал, що поблизу села Ровжі, Вишгородського району, Київської області. На мосту ОСОБА_4 та  ОСОБА_10, діючи узгоджено з ОСОБА_7, витягли  тіло  ОСОБА_11, з прив’язаною до його спини батареєю та скинули його з мосту у воду, таким чином позбулися трупа ОСОБА_11

ОСОБА_12 того, 06.12.2007 року, за місцем реєстрації та проживання   ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_2, під час обшуку виявлено та вилучено сто патронів із стальним сердечником для пістолета системи Макарова, калібру 9 мм., які, згідно висновку судово-балістичної експертизи від 19.12.2007 р.  № 285, є боєприпасами до нарізної військової вогнепальної зброї.

Вказані патрони приблизно в березні 2007 року, ОСОБА_4 незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав у невстановленої  досудовим слідством особи, біля  тимчасової споруди у вигляді бетонного гаражу та двох кунгів, обшитих фанерою, збудованої ним же на території ділянок №№ 83, 84, 96, 97 садівничого товариства “Гідробудівельник”, розташованого біля зупиночної залізничної платформи у селі Коржі, Баришівського району, Київської області. Бойові припаси ОСОБА_4 приніс до місця свого проживання, де їх незаконно зберігав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. ч.3 ст.146, ч.1 ст.263, ч.3 ст.355, ч.1 ст.396 КК України визнав повністю та показав суду, що злочини заздалегідь не готувались і не планувались дії кожного з учасників скоєння злочинів. Ніякого контролю за діями ОСОБА_7 та ОСОБА_10 він не вів та не давав їм вказівок на виконання тих чи інших злочинних дій.  Патрони до пістолета «Макарова»  давно знаходились у нього  вдома в сейфі, але де вони взялися вже не пам,ятає.  Пістолета  «Макарова» у нього немає. Має інші чотири одиниці  зареєстрованої  не нарізної зброї.  По обставинах справи  пояснив наступне. Так, з 2003 року він працював в компанії імені Антонова на посаді пілота з місцем розташування в м.Госмомель Київської області. Літав на  літаку АН-74 ТК і в той же час познайомився з ОСОБА_11. Різниця у їх віці була буля 20 років. ОСОБА_11 на той час являвся генеральним  директором авіаційної компанії «Крунк», яка займалась грузовими авіаційними перевезеннями та запчастинами до літаків. Колись ці літаки  були військовими, але коли був розформований Жулянський військовий полк то ОСОБА_11 взяв ці літаки в оренду, а потім викупив їх. Вони підтримували дружні відносини і ОСОБА_4 було відомо, що ОСОБА_11 віддає літаки в лізинг, або в оренду. В 2003 році ОСОБА_4 також являвся директором авіаційної компанії «Litegrand OiI LLC Ltd» по авіаційним перевезенням. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 виникли цивільно-правові відносини, так як ОСОБА_4 хотів взяти у ОСОБА_11 в лізинг літак АН-26 за №7605. Згідно письмового договору між компаніями цей літак мав балансову вартість 180000 тисяч американських доларів. Оформивши необхідні документи ОСОБА_19 взяв його в лізинг з правом викупу та почав працювати з угорським підприємством «Сіті Лайн», директором якого був ОСОБА_20. За лізинг він вніс перший внесок в сумі 80000 тисяч доларів США та продовжував працювати. Екіпажі по домовленості були  ОСОБА_11, а місце стоянки літака в м.Будапешті. Щомісячно  сплачував ОСОБА_21 кошти згідно договору.На протязі 2-х років сплатив йому 210 тис. доларів США і при зустрічі обговорили питання про передачу   ОСОБА_4 літака у власність. Через два місяці після домовленості він отримав примірник акту прийому-передачі латака на підставі якого інженерній групі потрібно було прийняти під підпис і печатку літак з обладнанням. В 2005 році ОСОБА_4 прийняв літак, але через два дні без попередження дочка ОСОБА_11 – ОСОБА_22, яка була секретарем у свого батька, прислала йому по факсу повідомлення, що мовляв вона відмовляється передати літак, так як на днях ввели нові правила польотів в Європі і Африканських країнах і для цього потрібно було встановити нову апаратуру «Тікас», для оприділення: «свій-чужий».  ОСОБА_4 їй телефонувава, але вона не  виходила на зв,язок і тоді він зателефонував ОСОБА_11, який сказав, що  приїде і розбереться. Через тиждень  він з ОСОБА_11 зістрівся та дійшли згоди про те, що, для встаовлення цієї апаратури на літак потрібні ще гроші і ОСОБА_4 продав свій джип  та вніс 70 тис. доларів США. В процесі домовленостей ОСОБА_11 також повідомив, що сертифікат, який виписаний на  нього на літак закінчується  в грудні місяці і поки строк дії сертифікату не закінчився, на ОСОБА_4 новий сертифікат ніхто не оформить. ОСОБА_11 видавав ОСОБА_4 приходні касаві ордери з зазначенням виду платежу. ОСОБА_4  в цей час ще доплатив 20 тис. доларів США і літак вилетів. За покраску літака під  стандарт ООН  також сплатив 10 тис. доларів США, та ще 18 тис. євро за військові ризики по Афганістану та Іраку та інші платежі, а всього 365 тис. доларів США, що в два рази перевищує вартість самого літака. Згодом дочка ОСОБА_11- ОСОБА_22 стала його комерційним директором з  якою у ОСОБА_4 були розбіжності. Через деякий час вона прислала ОСОБА_4  договір про односторонній розрив договору, щодо передачі йомі літака у власність за її підписом. Про це ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, який відповів, що не може на неї вплинути. В 2007 році ОСОБА_4 припинив дію  компанії «Litegrand OiI LLC Ltd» та створив нову компанію «Arga Trade LLP» з передачею всіх прав новій компанії. ОСОБА_11 ухилявся від зустрічей. Потім ОСОБА_4 дізнався, що ОСОБА_11 взяв у угорській авіаційній компанії  кредит в сумі 120 тис. євро, а ще директор угорської компанії ОСОБА_20 повідомив ОСОБА_4, що  у ОСОБА_11 не був погашений  кредит перед Білорусами. ОСОБА_11 хотів перегнати свої   літаки з  Угорщини в Київ в аеропорт Жуляни, але ОСОБА_23 не дав йому цього зробити і літаки продовжували обслуговуватись в Будапешті. ОСОБА_4 вичислив ОСОБА_11 у його офісі, де останній вибачався перед ним і попросив дати відстрочку для того, щоб він зміг продати літака в Угорщині і вирішити питання ОСОБА_4 з літаком. Продавав ОСОБА_11 літака аж три роки і в 2007 році ОСОБА_4 дізнався, що ОСОБА_11 продав фактично літак ОСОБА_4. На дзвінки ОСОБА_4 ОСОБА_11 не відповідав. В тому ж 2007 році до ОСОБА_4 приїздив його старий товариш і кум, з яким він знайомий на протязі 15 років - ОСОБА_7,  у якого був свій охоронний бізнес і періодично залишався у нього вдома в м.Києві, або на плавбазі, чи в садовиму товаристві  біля смт.Баришівка. В розмові з ОСОБА_7, ОСОБА_4 йому задав питання  стосовно охорони земельної ділянки в садовому товаристві «Гідробудівельник», що біля залізничної платформи  села Коржі Баришівського району Київської області і той порекомендував йому ОСОБА_10 Також розповів ОСОБА_7 про свого боржника ОСОБА_11 та надав йому в користуваня автомобіль «ВАЗ». Згодом ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 і запитав про плани на найближчі дні, так як потрібно буде зустрітися   з ОСОБА_11. Потім ОСОБА_7  йому зателефонував та сказав що ОСОБА_11 сидить у нього в машині. ОСОБА_4  поїхав на зустріч. При зустрічі сказав ОСОБА_7, щоб той закрив автомобіль «ВАЗ» і щоб вони пересіли в керований ним автомобіль «Ланос». Вони пересіли в автомобіль «Ланос», де ОСОБА_11 сказав ОСОБА_4, що міг і сам домовитись про зустріч. ОСОБА_4 відповів, що не може постійно бігати за ним. В автомобіль на заднє сидіння також сів і ОСОБА_10 ОСОБА_4 запропонував  ОСОБА_11 поїхати  на дачу біля смт.Баришівка, випити спиртного і поговорити. ОСОБА_11 сказав, що питань не має  і погодився. По дорозі вони заїхали в супермаркет. Всі разом ходили купляли продукли, а ОСОБА_11 сам вибирав собі  для вживання спиртне –«Віскі». Приїхали на дачу, на якій ОСОБА_11 раніше неодноразово був ОСОБА_4.  ОСОБА_7  запропонував ОСОБА_11 залишити  засоби зв,язку в автомобілі. В кунзі накрили стіл, розпивали спиртні напої, розмовляли по поводу боргу. При цьому ОСОБА_4 попросив ОСОБА_10 вийти з кунга і не бути присутнім при розмові. ОСОБА_7 періодично виходив, щось приносив, візуально інтересу до розмови не  проявляв.  З Криврозубом вони  обговорили історію їх відносин, передачу грошей, де ОСОБА_4 сказав, що таку поведінку ОСОБА_11 він розцінює, як «кидок». Мова з боку ОСОБА_4 велась про 365 тис.доларів США, які він віддав ОСОБА_12 зубу, і що в замін не отримав нічого, а його літак ОСОБА_11 продав.  ОСОБА_11 то  визнавав борг, то не визнавав, та висовував версію, що машина працювала і мовляв приносила ОСОБА_4 дохід, а тому сума повинна бути менша, а літак мовляв продав за борги. В процесі розмови ОСОБА_4 сказав, що борг потрібно зафіксувати нораріально і Криврозуб погодився та сказав, що у нього є ще один літак, який ОСОБА_4 може у нього придбати. Вони домовились, що наступного дня зустрінуться після обіду. ОСОБА_11 сказав, що на ніч залишиться тут, так як не хоче перед дружиною появлятись в такому стані. ОСОБА_4 запропонував  ОСОБА_11 зателефонувати додому і попередити рідних.  З телефону ОСОБА_4 Криврозуб зателефонував дочці ОСОБА_17 та повідомив, що  сьогодні додому не приїде спати. Вона задала йому питання чи він з нашим другом ОСОБА_4?, і він відповів, що так. О 23 годині ОСОБА_4 поїхав в м.Київ. Наступного дня о 13 годині йому зателефонувала ОСОБА_17 та запитала: - що там у нас трапилось, так як від батька отримала ЕСМ повідомлення про його викрадення. ОСОБА_4 відповів, що з ним не зв,язувався, що з,ясує і розбереться. Потім зателефонував ОСОБА_7 та сказав, що ОСОБА_17 отримала ЕСМ повідомлення від батька про те, що його викрали. Для себе ОСОБА_4 не міг зрозуміти, чому таке ЕСМ повідомлення відправив ОСОБА_11,  без зазначення прізвищ, хто його викрав. ОСОБА_7 ОСОБА_4 сказав, що сам нічого не розуміє та пішов перевірити. Згодом ОСОБА_7 передзвонив і сказав, що у ОСОБА_11 знайшли  мобільний телефон.   Ні про якого нотаріуса ОСОБА_4 вже не думав. Біля 18 години ОСОБА_4 приїхав на автостоянку за будинком, де проживає в м.Києві і побачив  там ОСОБА_7, який сказав, що ОСОБА_11 послав ЕСМ, щоб ухилитись від  сплати боргу. Про це подумав і ОСОБА_4. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що ми їдемо в смт.Баришівку. О 23 годині він з ОСОБА_7 приїхали на дачу. Їх зустрів ОСОБА_10 та  розповів,  що після того, як поїхав ОСОБА_7 він з ОСОБА_12 зубом  вживали їжу, дивились телевізор. ОСОБА_11 декілька разів вживав спиртне, а ближче до вечора сказав, що йому зле. В кунзі стояв коробок з медикаментами. ОСОБА_10 дав йому таблетку від болю в серці. Через пів години ОСОБА_11 захотів  в туалет та попросив його провести бо раніше, як ходив в  туалет то падав після випитого спиртного. ОСОБА_10 провів  ОСОБА_11 до туалету на вулиці, а сам відійшов і розмовляв по телефону з ОСОБА_7. Коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_11 немає. Він вийшов за будинок та побачив, як по дорозі   від дачі віддалявся  ОСОБА_11.  ОСОБА_10 догнав його, зробив підсічку,  схопив його, притягнув в кунг і кинув на ліжко, пристібнувши наручниками та вийшов на вулицю. Через деякий час повернувся і побачив ОСОБА_11, який  лежав  в тому ж положенні. ОСОБА_11 ні на що не реагував і  ОСОБА_10 зрозумів, що  ОСОБА_11  помер, але не зрозумів від чого. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_10 звільнити тіло ОСОБА_11 від наручників, повернув на себе, прослухав  пульс, перевірив на реакцію очі. Температура тіла у нього вже понизилась і ОСОБА_4 зрозумів, що ОСОБА_11 мертвий. ОСОБА_4 не знав, що робити та почав згадували про  контуцію Криврозуба, про те, як декілька разів возив його до лікарів з хворим серцем та подумав, що помер ОСОБА_11 від зупинки серця від  випитого спиртного. Підійшов ОСОБА_7 і сказав, що вже нічого не повернеш і що потрібно позбавиться від трупа. ОСОБА_4 розгубився і не знав, що краще  зрбити. ОСОБА_7 запропонував закопати тіло, або викинути у водоймище.  ОСОБА_7 шукав лопату і не міг знайти, а потім побачив  чавунну батарею для опалення і  сказав Кудріну покласти її в багажник автомобіля. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля. ОСОБА_7  закрив кунги. ОСОБА_10 приніс ОСОБА_11, посадив на заднє сидіння автомобіля. ОСОБА_7 і ОСОБА_10 сіли по боках  від трупа ОСОБА_11 та одягли йому на голову шляпу. Потім ОСОБА_7 сказав, що потрібна водойма подалі від сусіднього озера біля санаторія «Поляна» і вони вирішили повезти труп в Вишгородський район. Там знайшли водойму, але вже світало і вони вирішили дочекатись до вечора в лісопосадці. Витягли труп ОСОБА_11 з автомобіля та поклали поруч з деревом. ОСОБА_10 залишився з трупом, а ОСОБА_4 з ОСОБА_7 поїхали в магазин купити продукти харчування та спиртні напої. ОСОБА_7 обійшов територію і сказав, що є місце де з моста можна скинути труп та запитав у ОСОБА_4, чи є в автомобілі вірьовка, щоб прив,язати батарею опалення до трупа. В багажнику автомобіля він знайшов вірьовку та липку ленту – «скотч» і сказав ОСОБА_10, щоб він вийняв батарею з багажника автомобіля та поклав поруч з трупом. Прив,язвали  батарею до тіла трупа ОСОБА_11, зв,язали йому руки і ноги та погрузили в автомобіль. ОСОБА_4 завів двигун автомобіля, вимкнув світло фар і поїхав на міст через річку, де по центру моста зупинився., відкрив багажник і ОСОБА_7 з Кудріним винесли труп та скинули його з перил моста у водоймище, потім сіли в автомобіль. ОСОБА_4, не вмикаючи свідло фар, зїхав з мосту. Два рази по дорозі зупинялись і викидали  з автомобіля речі ОСОБА_11 Приїхали в м.Київ  на плав дачу, де ОСОБА_7 і ОСОБА_10 пересіли в автомобіль «Волга». ОСОБА_4 перерав ОСОБА_7 200 доларів США та сказав, щоб вони поїхали в смт.Баришівка на дачу та прибрали там все. Більше ОСОБА_4 з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не зустрічалися. ОСОБА_4 визнає ту обставину, що примушував ОСОБА_11 до виконання цивільно правових зобов,язань по віддачі боргу, те що не довів до органів досудового слідства про скоєний злочин, визнає належність йому 100 патронів калібру 9 мм. до пістолета «Макарова». Його покази на досудовому слідстві  частково різняться з тими, що дає в суді по тій причині, що саме змоменту приїзду до нього  працівників карного розшуку і до того часу,  коли його офіційно оформили в СІЗО, він не знав, де його утримували, так як  з 23 листопада 2007 року його утримували в якихось напівпідвалах, прив,язували ногами до верху до труби наручниками, давали воду без їжі, залякували, що здадуть його і дружину  колишнім афганцям, з якими служив ОСОБА_11  І коли його привезли в Подільський РВ м.Кєва то він дізнався, що то було 03 грудня 2007 року. В Подільському РВ йому виділили адвоката, який наполягав на тому, щоб він підписував  все, що йому скажуть і в такому разі він не отримає  довічного ув,язнення. Додатковим інструментом тиску було  і те, що до нього доводили висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 про те, що його катували та вбили. Окрім того ОСОБА_4 зазначив, що ніяку операцію вони не готували і він не керував  ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та не давав їм ніяких вказівок. ОСОБА_11 ніхто не планував вбивати. Він ОСОБА_4 потрібний був живий, так як винний був йому велику суму грошей. 19 листопада 2007 року, коли ОСОБА_4 пізно ввечері поїхав з дачі в садовому товаристві «Гідробудівельник», розташованому біля залізничної платформи у селі Коржі Баришівського району Київської області, то ОСОБА_11 був живий, а ввечері 20 листопада 2007 року його нестало і тоді ОСОБА_7 запропонував позбавитись від трупа.  У  скоєному ОСОБА_4 чистосердечно розкаюється,  підтримує покази, які дав суду і вважає їх правдивими. Просить суд суворо його не карати, так як має на утриманні  двох неповнолітніх дітей та  страждає на тяжке онкологічне захворювання.

Підсудній ОСОБА_7 винним себе у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. ч.3 ст.146,  ч.3 ст.355, ч.1 ст.396 КК України визнав повністю та показав суду, що на протязі 15 років знайомий з ОСОБА_4 та підтримує з ним дружні стосунки і являється хрещеним батьком його дочки. Останні 10 років ОСОБА_4 проживав і працював в м.Києві на авіазаводі ім.Антонова та займався бізнесом, пов,язаним з авіаційними польотами. Він проживав на  житловому масиві «Оболонь», має дачу в Баришівському районі Київської області та плав дачу в Оболонському районі м.Києва. ОСОБА_7 коли приїздив по справах до м.Києва, то зупинявся, або на плав дачі, або на дачі в Баришівському районі, яка складається з двох кунгів, гаражу, приміщення для душу, туалету та вольєра для собак. На території дачі знаходились будівельні матеріали і дача не була огорожена парканом.. В зв,язку з цим ОСОБА_4 попросив його найняти охоронника для дачі, який повинен був охороняти дачу та кормити собак з оплатою 200 доларів США на місяць, плюс продукти харчування для охоронника. ОСОБА_7 запропонував цю роботу ОСОБА_10, який раніше працював у ОСОБА_7 в охоронній фірмі і проживав в м.Стаханові. ОСОБА_10 погодився. В кінці літа 2007 року ОСОБА_10  приїхав в м.Київ і ОСОБА_7 познайомив його з ОСОБА_4 та відвіз на дачу. На початку осені 2007 року ОСОБА_4 розповід ОСОБА_7 про те, що декілька років тому взяв у лізинг у свого знайомого  ОСОБА_11 літак АН-26 з правом викупу і заплатив за нього частимнами біля 360 тисяч доларів США та користувався даним літаком, але в послідуючому ОСОБА_11 договір лізингу в односторонньому порядку розірвав і продав літак іншій особі та не хоче повертати кошти, які були йому сплачені за літак. Зі слів ОСОБА_4 ОСОБА_7 також стало відомо, що ОСОБА_11 погодився повернути лише 70 тис.доларів США, що його не влаштовувало. ОСОБА_4 також говорив, що ОСОБА_11 винен гроші і іншим людям, але ухиляється від зустрічі з ними, і що ОСОБА_4  потрібно повернути всю суму боргу.   Під час розмови не велась мова про якесь примусове насильницьке вибивання грошей. ОСОБА_7 сказав тоді ОСОБА_4, що ОСОБА_11 не має права в односторонньому порядку розривати договір лізингу, особливо на останніх місяцях дії договору і порадив звернутись до суду. Однак ОСОБА_4 сказав що більша частина платежів передавалась ОСОБА_11 готівкою, і що ніякий суд ці платежі не визнає, а ОСОБА_11 в суді відмовиться від наявності боргу. ОСОБА_4 сказав, що попробує про все домовитись з ОСОБА_11 і повернути літак, або гроші, витрачені на його придбання. Восени 2007 року ОСОБА_4 декілька разів намагався зустрітися з ОСОБА_11. При поверненні боргу сума повинна бути значною і ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 в цілях безпеки  самому на зустріч не їхати, а для  страховки взяти охорону. За пропозицією ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_11 і передачею грошей, ОСОБА_4 повинен був страхувати ОСОБА_10. На початку листопада 2007 року ОСОБА_4 розповів ОСОБА_7, що на його переконання ОСОБА_11 остаточно вирішив його «кинути» продати літак і піти на пенсію. ОСОБА_4 остерігався, що якщо таке станеться, то невідомо кому першому він віддасть борги і чи вистачить у нього коштів розрахуватися з ОСОБА_4. Так, як ОСОБА_11 ухиляється від зустрічі то  ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 надати допомогу і організувати зустріч. В поїздках по Києву, ОСОБА_7 використовував автомобіль  ВАЗ-2101 жовтого кольору, придбаний за рік до цього для поїздок на полювання.  ОСОБА_7  знайшов ОСОБА_11 і прослідкував його маршрут від дому на роботу і навпаки. ОСОБА_7 хотів з,ясувати момент, коли ОСОБА_11 буде знаходитьсь в благополучній обстановці, щоб запропонувати йому зустрітися з ОСОБА_4. Він взяв з собою ОСОБА_10, про подробиці  ні йому, а ні ОСОБА_4 не розповідав. 19.11.2007 року ОСОБА_7 з ОСОБА_10 зупинились біля будинку ОСОБА_11, де ОСОБА_7 залишився в автомобілі, а ОСОБА_10 став на дорозі по якій повинен був йти ОСОБА_11 додому. Перед цим з ОСОБА_10 домовився про те, що як тільки появитьтя ОСОБА_11 то ОСОБА_10 запропонує йому сісти  в автомобіль і проїхати на зустріч з ОСОБА_4. Він не говорив ОСОБА_10, як це конкретно потрібно було зробити, так як думав, що ОСОБА_11 не буде чинити опору. Коли автомобіль Кровозуба заїхав в гараж, ОСОБА_7 повідомив про це ОСОБА_10. ОСОБА_10 побачив його, пропустив  вперед мимо себе, потім наздогнав, поклав руку на плече і щось почав йому говорити. ОСОБА_7 під,їхав до них. ОСОБА_11 з ОСОБА_10 підійшли до автомобіля, де ОСОБА_7 відкрив задні двері. ОСОБА_11 не чинив опору, сів на заднє сидіння автомобіля, а ОСОБА_10 біля нього. ОСОБА_11 поцікавився у ОСОБА_7, з ким йому потрібно переговорити. ОСОБА_7 відповів, що причин для хвилювання немає, і що з ним хоче зустрітись та поговорити ОСОБА_4, і що вони відвезуть його на зустріч а потім привезуть назад. ОСОБА_11 погодився. ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_11 сів в автомобіль і що він може його привезти на зустріч. З ОСОБА_4  домовились про місце зустрічі. На житловому  масиві «Оболонь» по вул. Прирічна в м.Києві під,їхали до автомобіля «Ланос-ДЕО»,  яким керував ОСОБА_4. Цей автомобіль ОСОБА_4 іноді брав у свого знайомого коли ремонтував свій автомобіль. ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_11 пересісти в автомобіль, керований ОСОБА_4, на що ОСОБА_11 погодився. ОСОБА_11 і ОСОБА_10 сіли на заднє сидіння автомобіля  «Ланос-ДЕО», а ОСОБА_7  попереду на пасажирське сидіння. ОСОБА_4 з ОСОБА_11 поздоровались і почали розмовляти. ОСОБА_7  зрозумів, що ОСОБА_4 не чекав побачити ОСОБА_10. Розмова між ОСОБА_4 і ОСОБА_11 проходила нормально без сварок і підвищених інтонацій. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_11, що їм потрібно обговорити питання повернення боргу та закрити цю темі. І що так, як поступає ОСОБА_11 порядні люди не роблять, та що ховатись від зустрічі неправильно, і що така поведінка заставляє думати, що партнера хочуть «кинути». ОСОБА_11 на слова ОСОБА_4 не заперечував і тоді ОСОБА_4 запропонував поїхати до нього на дачу і у спокійній обстановці обговорити питання поверненя боргу та повечеряти. ОСОБА_11 погодився і вони поїхали. По дорозі купили продукти та спиртне. Приїхавши на дачу в с/т «Гідробіудівельник», ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4, щоб ОСОБА_11 залишив свій телефон в автомобілі, а також перевірив ОСОБА_11 на наявність інших телефонів, щоб вони могли спокійно розмовляти. ОСОБА_11 погодився і залишив  телефон в автомобілі. ОСОБА_10 сказав, щоб він  пішов до іншого  вагончика. Привезені продукти розклали на столі і сіли вечеряти. ОСОБА_4 з ОСОБА_11 розмовляли по поводу боргу. ОСОБА_7 не дуже вникав у їх розмову, так як свою місію вважав виконаною по організації зустрічі. Йому залишалось тільки відвезти ОСОБА_11 додому. Із кусків розмови він довідався, як ОСОБА_4 розказував ОСОБА_11, яким чином виник борг і про пропозоцію ОСОБА_11 оплати за літак подвійної суми, а саме платіжками по договору лізингу і готівкою. Потім, як ОСОБА_11 обіцяв погасити борг, і як ухилявся від його погашення та про те, як ОСОБА_11  «кинув» ОСОБА_4 з першим літаком і збирався кинути з другим літаком.  ОСОБА_7 зрозумів із їх розмови, що ОСОБА_11 визнавав борг і спір був лише по поводу його розміру, а стосовно «кидка» говорив, що не збирався обманювати ОСОБА_4 і  мав намір розрахуватися з ним.  Посилався на свою дочку, яка багато чого не знала і не розумілася на їх відносинах і у відсутність ОСОБА_11, як комерчеський директор самостійно прийняла рішення по продажу першого літака і звісно це відобразилось на поверненні боргу. ОСОБА_4 говорив, що ОСОБА_11 винен йому 360 тис. доларів США,  які він сплатив йому, в тому числі вкладав у літак. ОСОБА_11 в свою чергу намагався сторгуватись по поводу боргу. Як зрозумів ОСОБА_7, договір лізингу був складений на  невелику суму, на яку був оцінений літак, але з урахуванням додаткових платежів і вкладу ОСОБА_4 коштів у літак, сума  складалась набагато більша – 365 тис. доларів США. Їх розмова продовжувалась  на протязі  3-4 годин, де вони  обговорили варіанти оформлення документів по поводу боргу, щоб це влаштовувало обидві сторони і щоб офіційно легалізувати суму боргу. ОСОБА_7 вживав з ними спиртні напої чисто символічно. Коли все спиртне було випите, ОСОБА_4 запаропонував поїхати купити випивку та їжу.  ОСОБА_11 ОСОБА_4  сказав подумати над тим, які необхідно скласти документи та яка  буде гарантія повернення боргу. ОСОБА_7 з ОСОБА_4 поїхали в магазин , а ОСОБА_10 з ОСОБА_11 залишилися на дачі. По поверненню з магазину, ОСОБА_7 передав пакет з продуктами ОСОБА_10 і попросив його, щось приготувати на кухні, а ОСОБА_4 продовжував розмовляти з ОСОБА_11. Із їх розмови ОСОБА_7 зрозумів, що ОСОБА_11 знову намагався змінити домовленості і не дуже хотів легалізувати всю суму боргу. Десь через півтори години вони домовились про те, що наступного дня ОСОБА_4 привезе нотаріуса і вони офіційно все оформлять. Криврозуб погодився залишитись на дачі і діждатись нотаріуса, після чого ОСОБА_4 поїхав в м.Київ, а вони втрьох залишились. ОСОБА_7  пішов спати в  сусідній вагончик, а ОСОБА_11 залишився з ОСОБА_10 . Вранці 20.ХІ.2007 року  ОСОБА_7 з ОСОБА_11 поснідали  із вживанням алкоголю та почали чекати ОСОБА_4 з нотаріусом.  ОСОБА_11 вів себе спокійно, не скаржився, не просив його відпустити не намагався втекти. Зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_11 відправив ЕСМ повідомлення, в якому написав, що його викрали. ОСОБА_4 цікавився, що трапилось, та що ОСОБА_7 з ОСОБА_10 робили  ОСОБА_11, і що йому не до жартів. Більше ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідав. ОСОБА_7 зайшов у вагончик і попросив ОСОБА_10 обшукати ОСОБА_21. ОСОБА_10 нічого не знайшов і тоді ОСОБА_7 під матрацом, на якому спав ОСОБА_11 знайшов мобільний телефон, батарея в якому була розряжена і він не зміг зайти в меню та подивитись повідомлення. ОСОБА_11  зізнався, що з цього телефону вночі він відправив ЕСМ повідомлення дочці з текстом, що його викрали та пояснив їм з ОСОБА_10 свою таку поведінку, як п,яний жарт. В той день ОСОБА_4 до них не приїхав і на зв,язок не виходив. ОСОБА_24 ввечері поїхав до м.Києва, щоб  зустрітися з ОСОБА_4, зясувати з ним питання, як вести себе далі та взяти автомобіль, щоб відвезти ОСОБА_11 додому, так як розумів, що його почнуть шукати і чим швидше він появиться вдома, тим менше буде проблем. ОСОБА_10 з ОСОБА_11 залишились на дачі та дивились телевізор. ОСОБА_24 приїхав до будинку ОСОБА_4 і залишився його там чекати, так  як його автомобіля на стоянці не було. Ввечері, коли стемніло, до будинку під,їхав ОСОБА_4 і ОСОБА_24 поцікавився, чому він не відповідає на телефонні дзвінки, і як бути з ОСОБА_11. ОСОБА_4 вилаяв його, сказав що він- Левченко виний в тому, що сталося і що після ЕСМ повідомлень він  ні до якого нотаріуса не поїхав. Вони сіли в автомобіль і повернулись на дачу. Перед виїздом ОСОБА_24 зателефонував ОСОБА_10 і поцікавився, як там справи. По приїзду на дачу,  їх зустрів схвильований ОСОБА_10 і розповів про те, що трапилось. Зі слів ОСОБА_10 ОСОБА_24 зрозумів, що ОСОБА_11 стало погано і ОСОБА_10 давав йому якісь ліки, після яких  ОСОБА_11 ліг на ліжко. Через деякий час ОСОБА_11 попросився в туалет, одягнувся і вийшов на подвір,я. ОСОБА_10 в цей час розмовляв по телефону з ОСОБА_24 і відволікся.  Після телефонної розмови побачив, що  ОСОБА_11 немає і побіг його шукати. ОСОБА_11  побачив за 150-200 метрів від дачі, наздогнав його, збив з ніг, схопив за дублянку і потіг в вагончик, де закинув його на ліжко і вийшов на вулицю. Через 20 хвилин повернувся і побачив, що ОСОБА_11 лежить в тому ж положенні після того, як він кинув його на ліжко. ОСОБА_10 перевірив пульс і зрозумів, що ОСОБА_11 мертвий. ОСОБА_10 клявся, що не бив його, і що нічого  йому не робив. ОСОБА_4 злякався і обзивав його та ОСОБА_10 нецензурними словами, не міг заспокоїтись і ввесь час запитував у ОСОБА_24, -  що тепер робити? ОСОБА_10 вибачався , клявся і казав, що не знає від чого помер ОСОБА_11. ОСОБА_4 не хотів з ОСОБА_24 розмовляти, а він говорив ОСОБА_4, що вже нічого назад не повернеш, що потрібно зібратись і обдумати ситуацію. ОСОБА_25 сказав, що якщо їх  знайдуть з трупом, або якщо вони самі про це повідомлять, то вони  не зможуть пояснити всього, що сталося і їм просто ніхто не повірить. Після цього ОСОБА_25 запропонував заховати труп подалі від дачі і зробити вигляд, що ОСОБА_11 з ними не було.   ОСОБА_10 і ОСОБА_25 перенесли труп ОСОБА_11 до автомобіля «Фольксваген», поклали на заднє сидіння в сидячому положенні, наділи йому на голову шапку, після чого покликали ОСОБА_4. Так як ОСОБА_25 не знайшов лопату, то сказав ОСОБА_10 покласти в багажник автомобіля  чавунні батерею для опалення, щоб прив,язати до трупа і втопити. ОСОБА_4 запитав у нього – куди їхати і ОСОБА_25 відповів, що цю місцевість він не знає. Тоді він запитав у ОСОБА_4, чи  не знає він якісь водойми,  де можна потопити труп. Він відповів, що не знає, але потім пригадав, що  у Вишгородському районі бачив якийсь водойом.  ОСОБА_25 сказав їхати туди. По дорозі почало світати і вони вирішили чекати до вечора та звернули з дороги в лісопосадку. Там витягли труп з автомобіля , поклали на землю за деревом. В обідній час ОСОБА_25 з ОСОБА_4  поїхали в магазин купити спиртних напоїв та продукти харчування. Біля трупа залишився ОСОБА_10. По поверненню,  вживали спиртні напої і не розмовляли. Ближче до вечора ОСОБА_25 запропонував поїздити навколо та подивитись, де можна потопити труп.  Через деякий час побачили  водойму і міст через неї. ОСОБА_4 зупинив автомобіль. ОСОБА_25 вийшов подивитись і вирішив, що цей міст підійде, щоб скинути труп в воду. Після того, як стемніло, ОСОБА_25 з ОСОБА_10  зв,язали руки і ноги ОСОБА_11, прив,язали труп до батареї опалення вірьовкою, яку ОСОБА_25 знайшов в багажнику автомобіля. Загрузили труп ОСОБА_11 в багажник автомобіля і повезли на міст. На під,їзді до мосту ОСОБА_4 виключив фари, зупинив автомобіль  посередині мосту та відкрив багажник автомобіля. ОСОБА_25 з ОСОБА_10 взялися руками з двох боків за батарею опалення, до якої був  прив,язаний труп, дотягли до перил мосту,облокотили на перила та скинули в воду. ОСОБА_4  в цей час закрив багажник автомобіля і сів за кермо. На зворотньому шляху двічі зупинялись, щоб викинути речі ОСОБА_11.  Приїхавши на плав дачу в м.Києві, ОСОБА_4 передав ОСОБА_25 200 доларів США для ОСОБА_10 за охорону дачі і ОСОБА_25 з ОСОБА_10 повернулись на дачу в Баришівський район, де все прибрали, а потім він відвіз ОСОБА_10 на  залізничний вокзал та  посадив  його на потяг щоб той їхав додому.  Він видавав ОСОБА_10 наручники та газовий балончик, але ОСОБА_11 на дачі в наручниках не бачив. Шкодує про те, що скоїв так, як не планував настання таких наслідків. ОСОБА_7 вважає, що він дійсно незаконно позбавляв волі ОСОБА_11, обмежували його в пересування, шляхом утримання.  Визнає примушування  до укладання цивільно правових відносин. Також визнає, що на ОСОБА_11 чинили психічний тиск і розумів, що якби ОСОБА_11 не сів сам в автомобіль то  заставили б його зробити це за допомогою сили. Його зацікавленість була в тому, щоб допомогти своєму товаришу ОСОБА_4   Покази, які дає зараз в суді являються достовірними. Чому вони частково різняться з показами на досудовому слідстві пояснює тим, що працівники УБОЗу тоді його викрали і довго возили невідомо де, і ніде не реєстрували та не складали офіційно протокол затримання і його близькі не знали, де він знаходиться. Тоді працівники УБОЗу  зломали його психіку і він давав покази по версії працівників УБОЗу. Була ще проблема з захисником, де захисник  був прихначений слідчим і ніяку правову допомогу йому не надавав і процесуальні документи підписував  без його участі. Не погоджується з позицією обвинувачення про те, що ОСОБА_4 викликав його в м.Київ для організації  зустрічі з ОСОБА_11, та те що він мовляв перебував у фінансовій залежності від ОСОБА_4.  Вважає такий висновок надуманим та таким, що не відповідає дійсності, тому що він,  як у справах так і в плані відпочинку неодноразово приїздив до м.Києва і  під час однієї з таких зустрічей з ОСОБА_4, останній розповів йому  про його відносини з ОСОБА_11. Заперечує фінансову залежність від ОСОБА_4. ОСОБА_7 також зазначив, що автомобіль «ВАЗ-2101» він залишив в тому місці, де відбулась пересадка в автомобіль «Ланос-ДЕО» поблизу плав дачі ОСОБА_4, де є стихійна стоянка автомобілів. Вважає, що анонімне повідомлення  по «02» про викрадення людини і виїзд слідчого Подільського СВ м.Києва та оперуповноважених ОСОБА_26 та ОСОБА_27 на місце виявлення автомобіля «ВАЗ-2101» не може бути в причинному зв,язку та піддає сумніву таке повідомлення.   Щодо ОСОБА_10, то він вважає його дії більш за все були спрямовані на обмеження волі ОСОБА_11, а не на його вбивство. Йому відомо, що ОСОБА_11 раніше вже викрадали кредитори  з Росії за борги.У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_10  винним себе у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. ч.1 ст.115, ч.3 ст.146,  ч.3 ст.355 КК України визнав повністю та показав суду, що він з 2005 року підримував дружні стосунки з ОСОБА_7 С,Г., з яким раніше разом працював в охоронній фірмі. За пропозицією ОСОБА_7 у вересні 2007 року, з метою працевлаштування прибув до м. Києва, а звідти  на дачу ОСОБА_4, розташовану у Баришівському районі, Київської області, де став виконувати обов'язки охоронця. Дача являла собою два кунги та гараж. Якщо продукти харчування у ОСОБА_10 закінчувались  то приїздив  водій  від ОСОБА_4, з яким він  їздив по продукти. На дачі, з розмови, яка відбулась між ОСОБА_7 і ОСОБА_4, дізнався про те, що ОСОБА_4 ОСОБА_11, заборгував 360 тис. доларів США. Так, як ОСОБА_11 ухилявся від зустрічі з ОСОБА_4, в 20-х числах жовтня  2007 року на дачу приїхав ОСОБА_7 та запропонував бути присутнім при розмові з боржником. ОСОБА_10 погодився допомогти організувати зустріч боржника з ОСОБА_4 З ОСОБА_7  17.Х1.2007 року він поїхав в м.Київ на плавдачу ОСОБА_4, а звідти простежити місця знаходження ОСОБА_11 Того дня вони його не знайшли. ОСОБА_7  сказав ОСОБА_10, що  потрібно на одній із автостоянок забрати автомобіль «ВАЗ» жовтого кольору, на якому  потім відвезти ОСОБА_11  на перемовини з  ОСОБА_4.  Встановивши місцезнаходження ОСОБА_11, ОСОБА_10  вийшов з автомобіля, дочекався поки той пройде мимо нього, потім догнав його, поклав руку на плече і запропонував сісти в автомобіль «ВАЗ»  жовтого кольору. ОСОБА_11 добровільно сів в автомобіль. З ОСОБА_7 привезли його  на зустріч із ОСОБА_4 ОСОБА_10 вивів ОСОБА_11 з автомобіля «ВАЗ» та посадив в автомобіль «Ланос-ДЕО», яким керував ОСОБА_4. Потім всі разом із ОСОБА_11 поїхали на дачу ОСОБА_4 в  смт. Баришівку. По дорозі зупинялись і всі ходили в супермаркет на  масиві «Оболонь», де ОСОБА_11  сам купував «Коньяк» та «Віскі».  В вагончику ОСОБА_11 під час спілкування  з ОСОБА_4  вживав  спиртні напої. ОСОБА_4 з ОСОБА_11 вели розмову про борг за літак. ОСОБА_10 пішов в інший вагончик, але через декілька годин йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що він з ОСОБА_4 їдуть по продукти харчування і спиртні напої, а він  щоб   знаходився з ОСОБА_11. На той час ОСОБА_11 був достатньо п,яний, розповідав ОСОБА_10 про  його службу в Афганістані і про борг за літак. Пізно ввечері ОСОБА_7 знову запросив ОСОБА_10 в  кунг, де знаходився ОСОБА_11, який на той час вже визнавав борг за літак.  Будучи в нетверезому стані, ОСОБА_11 заснув,  ОСОБА_4 залишив приміщення і поїхав до м. Києва, при цьому ніяких вказівок не давав. 20.11.2007 року в обід ОСОБА_7 сказав ОСОБА_10, що телефонував ОСОБА_4 і повідомив про відправлення ОСОБА_11 своїй дочці СМС - повідомлень про його викрадення.  ОСОБА_10 обшукав ОСОБА_11 і не знайшов телефона. ОСОБА_7, знайшов прихований ОСОБА_11 телефон під матрацом на якому спав ОСОБА_11. Потім ОСОБА_7 сказав ОСОБА_10 наглядати за ОСОБА_11 і поїхав в м.Київ, а він, ОСОБА_10, залишився на дачі з ОСОБА_11, який вживав спиртні напої і ОСОБА_10 неодноразово водив його в  туалет, а той спотикався і падав грудьми на землю, зачіплюючи будівельні матеріали, які були на подвір,ї та скаржився на біль в області грудної клітини праворуч і йому  стало погано. ОСОБА_10 відвів ОСОБА_11 в кунг, поклав на ліжко і дав  йому пігулку. Ввечері ОСОБА_11 теж виходив на вулицю в туалет. ОСОБА_10 його проводив і в цей час відволікся, спілкуючись по телефону з  ОСОБА_7, а ОСОБА_11 цим скористався  і втік. ОСОБА_10 догнав його за 150-200 метрів від дачі, при цьому був дуже розлючений та збив ОСОБА_11 з ніг, вхопив за комір дублянки та притягнув в кунг, кинув на ліжко,  пристебнув наручниками і вийшов на вулицю.  Через 20-30 хвилин повернувся і побачив, що ОСОБА_11 лежить в томуж положенні без ознак життя. ОСОБА_10 подумав, що у ОСОБА_11 зупинилось серце. Біля 23 години 20.11.2007 року  на дачу повернулись ОСОБА_7Г.з ОСОБА_4, яким він  розповів про смерть ОСОБА_11 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали його лаяти та не знали що робити. Потім ОСОБА_28 сказав ОСОБА_10, що потрібно позбавитись від трупа, завезти в іншу місцевість, де закопати чи втопити.  ОСОБА_10 поклав до багажника автомобіля ОСОБА_4 батарею опалення. На задне сидіння по середині посадили труп ОСОБА_11, а самі сіли по боках і на автомобілі ОСОБА_4 «Фольксваген Туарег» повезли труп ОСОБА_11 до Вишгородського району Київської області, у лісопосадку. Там вийняли з автомобіля труп та поклали  за деревом, де він пролежав на животі протягом дня 21.11.2007 року. З настанням сутінків до  тіла трупа прив,язали вірьовкою  батарею опалення і повезли на міст до водоймища, ОСОБА_10, із ОСОБА_7, скинули тіло з мосту  у воду. Потім повернулись на плав дачу ОСОБА_4 в м.Києві, а звідти на дачу в садовому товаристві біля смт.Баришівка наводити порядок. Потім ОСОБА_7 відвіз ОСОБА_10 на на залізничний вокзал в м.Києві і він поїхав додому. Окрім того ОСОБА_10 зазначив, що коли він  тягнув ОСОБА_11 в кунг то придушив. Суттєвого супротиву ОСОБА_11 йому в той час не чинив. Визнає, що від його рук загинула людина, але вбивати ОСОБА_11 він не хотів і не допускав, що при таких його діях могла  настати  смерть ОСОБА_11,  так як ОСОБА_4 був зацікавлений в підписанні ОСОБА_11 документів по поводу боргу. А мотивація утримання ОСОБА_11 на переконання ОСОБА_10 почалась після того, як ОСОБА_11 відправив ЕСМ повідомлення. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, в скоєнні інкримінованих злочинних дій доведена  в судовому засіданні  повністю і підтверджується :

- показами свідка  ОСОБА_29, яка показала суду, що вона з 2001 року працює на посаді сільського голови с. Дернівка, Баришівського району, Київської області. На землях Дернівської сільської ради розташоване садівниче товариство «Гідробудівельник» в якому  була вділена земельна ділянка під індивідуальне садівництво ОСОБА_4

- показаннями свідка ОСОБА_30, який показав суду, що він є власником дачної ділянки № 71 садівничого товариства «Гідробудівельник», розташованого біля села Дернівка Баришівського району Київської області. Через дорогу господарював на ділянці та освоював її ОСОБА_4 з яким від познайомився. Там же бачив ОСОБА_7, який являвся ОСОБА_4 кумом. ОСОБА_10 займався охороною дачі, на якій знаходились будівельні матеріали. Про скоєний злочин дізнався від слідчого.

- показами свідка ОСОБА_18, який показав суду, що  підсудних раніше не знав нікого. Він працював у Службі безпеки України. У зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків,  у 2000 році познайомився з генеральним директором авіакомпанії «Крунк» ОСОБА_11, з яким, в подальшому  неодноразово спілкувався із службових питань. Востаннє ОСОБА_11 телефонував йому 19.11.2007 року, близько 15 години 50 хвилин та повідомив, що бажає продати один з літаків своєї компанії. 20.11.2007 року, зранку, йому зателефонувала дочка ОСОБА_11 ОСОБА_22, яка повідомила, що напередодні ввечері, їй з незнайомого їй телефону зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що цього дня додому не повернеться, після чого припинив розмову. Вона намагалась додзвонитися на мобільний телефон ОСОБА_11, але зв’язку не було.  Вночі на її мобільний телефон з телефону  батька - ОСОБА_11 надійшло три СМС-повідомлення, в яких ОСОБА_11 повідомляв, що його викрали. ОСОБА_18 через свої зв’язки намагався встановити місцеперебування ОСОБА_11, а ОСОБА_17 він запропонував звернутися до міліції. Його колеги з Київської області повідомили, що визначити місцеперебування ОСОБА_11 вони не можуть, оскільки немає ніяких даних про це. А мобільний телефон, з якого ОСОБА_11 спілкувався 19.11.2007 року із ОСОБА_17, не є контрактним. Скільки всього  було літаків у ОСОБА_11 ОСОБА_18 не знає. Також не знає,  де  знаходиться на даний час дочка ОСОБА_11 – ОСОБА_17

- показами свідка ОСОБА_31, який показав суду, що зі слів слідчого, який його викликав, йому стало відомо, що на автомобілі «ВАЗ-2101»,  який він продав по дорученню за 500 доларів США  когось кудись вивозили.

- показаннями свідка ОСОБА_16, який показав суду, що він взяв у кредит автомобіль «Деу Ланос», зеленого кольору, державний номерний знак АА 23776 АВ, і що за цей автомобіль сплачував кредит ОСОБА_15 та  користуватися цим автомобілем.

- показаннями свідка ОСОБА_23, який показав суду, що він працює водолазом рятувально-водолазної станції №1 «Плесо» в місті Києві. В кінці листопада  на початку грудня 2007 року до них звернулись працівники міліції з проханням пошукати в воді тіло людини. Він з бригадиром водолазів ОСОБА_32 та працівниками міліції виїжджав на ймовірне місце викидання трупа в водоймище. Першого дня труп не знайшли. Наступного дня зношу проводили пошуки, але  зателефонував якийсь працівник міліції і повідомив, що потрібно шукати біля іншого мосту. Переїхавши до іншого мосту на глибині 2 -2.5 метри свідок виявив  на дні водойми труп ОСОБА_11 з прив,язаною батареєю опалення до тіла.  ОСОБА_16 витіг тіло до берега та передав працівникам міліції. Батарея була прив,язана до спини вірьовкою та скотчем.

В судове засідання на виклики  не з,явились потерпілі: ОСОБА_17, ОСОБА_12 зуб Лікія Михайлівна, ОСОБА_33 та представник потерпілої ОСОБА_34, які повідомлялись про розгляд справи. За згодою учасників судового розгляду справи їх покази  оголошені в судовому засіданні.

Так, із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_17 (т.3 а.с.6-9 10-15) вбачається, що 27.09.2007 року  її батько - ОСОБА_11, як директор ТОВ «Крук» підписав з ОСОБА_4, як генеральним директором підприємства «Arga Trade LLP»  договір №ТСР-207.02 купівлі-продажу літака «АН-26Б», заводський номер 12703. Окрім того підтвердила  отримання нею ЕСМ повідомлень від батька про його викрадення.

Із показів потерпілої ОСОБА_35 (т.3 а.с.24-25, 40-41) вбачається, що ОСОБА_11 був її чоловіком і про  свої борги ніколи не розповідав і що у нього була звичка своєчасно сплачувати борги. ОСОБА_4 вважав порядним чоловіком і довіряв йому. 19.11.2007 року вранці пішов на роботу, а ввечері не повернувся додому. Біля 22 години він зателефонував дочці та повідомив , що додому приїде наступного дня. 21.11.2007 року від дочки дізналася, що від батька їй прийшли ЕСМ повідомлення про те, що його викрали. Після цього дочка звернулась в міліцію.

Окрім зазначених показів потерпілих, судом в судовому засіданні за згодою учасників судового розгляду були оголошені покази свідків, які на виклики суду не з,явилися в судове засідання. З показів свідків вбачається:

-          ОСОБА_36, який працював головним інженером ТОВ «Крунк» і підтвердив ту обставину, що готувався акт передачі літака АН-26Б від ТОВ «Крук» фірмі ОСОБА_4В.( т.3 а.с.42-43).

-          ОСОБА_37, яка працювала головним бухгалтером ТОВ «Крунк» та зазначила, що по договору лізингу фірмі ОСОБА_4 було передано літак з послідуючим його викупом. Договір лізингу потім було розірвано і ОСОБА_4 повернув ОСОБА_11 літак. ОСОБА_11 по мірі фінансової можливості повертав ОСОБА_4 попередню оплату в сумі 46121 тис. доларів США (т.3 а.с.44-46).

-          ОСОБА_15,  із показів якого на досудовому слідстві вбачається, що він працюючи таксистом, по домовленості з ОСОБА_4 два-три рази на тиждень їздив  в Баришівський район Київської обл. на дачу ОСОБА_4 кормити собак, а також виконував разові доручення між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 по проханню ОСОБА_4, за що отримував певні  кошти.(т.3 а.с.47-60).

-          ОСОБА_38 та ОСОБА_39 Івановича-охоронників автостоянки «АВВА-Сервіс» в м.Києві , які на досудовому слідстві ствердили факт  знаходження на  вказаній стоянці автомобіля «ВАЗ-2111» жовтого кольору, який з 2006 року не виїжджав зі стоянки, а в листопаді 2007 року був забраний зі стоянки  (т.3 а.с. 71-73,200-209).

-          ОСОБА_40, який характеризує ОСОБА_4 виключно позитивно. Він допоміг придбати ОСОБА_4 плавзасіб та перевезти його до ТОВ «Лагуна».Знає також його кума на ім.,я ОСОБА_4, який приїздив декілька разів  на плавдачу  на автомобілі «ВАЗ-2101» жовтого кольору. Восени 2007 року з ОСОБА_4 на плавдачу приїздив хлопець на ім.,я ОСОБА_10 (т.3 а.с.93-97).

-          ОСОБА_41, яка на досудовому слідсві показала, що ОСОБА_7 являється її сином,має дружину та двох неповнолітніх дітей. У нього є кум ОСОБА_4, якого вона характеризує позитивно. (т.3 а.с.108-110).

-          ОСОБА_42, яка на досудовому слідстві показала, що ОСОБА_7 являється її чоловіком  і від шлюбу з яким має двох неповнолітніх дітей. ОСОБА_4 є хрещений батько їх дочки ОСОБА_43. ОСОБА_4 характеризує, як порядну нормальнуу людину. У її чоловіка перед ОСОБА_4 будь-якої фінансової залежності чи боргових зобов,язань не було. (т.3 а.с.111-113).

-          ОСОБА_44, яка на досудовому слідстві показала, що  ОСОБА_10 являється її сином. Спочатку він працював охоронником в фірмі «Фенікс», що в м.Брянка Луганської області, директором якої був ОСОБА_7. В вересні 2007 року  сину хтось зателефонував і сказав щоб він їхав до м.Києва охороняти чиюсь дачу. Через місяць він повернувся додому в м.Стаханов. Потім йому знову хтось зателефонував  з охоронної фірми «Фенікс» і син знову поїхав до Києва. Через два тижні  приїхав, потім знову поїхав охороняти дачу,  25 листопада повернувся додому.(т.3, а.с.143-146).

-          ОСОБА_27, ОСОБА_26 –оперуповноважених Подільського РВ м.Києва (т.з а.с.217-220, 221-224), які на досудовому слідстві дали покази про те, що в чергову частину Подільського РВ м.Києва 19.11.2007 року надійшов анонімний дзвінок про те, що невідомі особи по вул. Порика, 2 насильно посадили чоловіка в автомобіль НОМЕР_6 та повезли його в невідомрому напрямку. Наступного дня з Оболонсьбкого РВ надійшла інформація про виявлення зазначеного автомобіля на пустирі між затоками річки Дніпро «Верблюд» та «Собаче гирло». Вони викликали слідчого Подільського СВ  Гончаренка В,чеслава Ростиславовича, (покази його оголошені в судовому засіданні т.3, а.с.225-226),  який склав протокол огляду місця події і  потім доставили  цей автомобіль до МВМ –2 Подільського РВ м.Києва.

-           ОСОБА_45 старшого дільничого інспектора Подільського РВ        м.Києва із показів якого на досудовому слідстві вбачається, що 24.11.2007 року він отримав для виконання матеріали по інформації, зареєстрованій в Подільському РВ м.Києва від 19.11.2007 року за №12364, щодо анонімного повідомлення про те, що по вул.Порика, 2 в м.Києві невідомі особи силою посадили чоловіка в автомобіль НОМЕР_7 та повезли в невідомому напрамку. При проведенні перевірки інформацію про злочини, щодо викрадення людей  вчинені на території м.Києва встановлено не було. Окрім того  він встановив належність  даного автомобіля ОСОБА_31 який відмовився  зустрітися з дільничим інспектором та дати пояснення. (т. а.с.227-229).

-          ОСОБА_46,  із показів якого вбачається, що 22.11.2007 року  в вечірній час йому зателефонував ОСОБА_4 та попросив приїхати в м.Сімферополь на його дачу. 23.112007 р. ОСОБА_4 зустрів його на залізничному вокзалі. 24 чи 25 листопада свідок звернув увагу на те, що ОСОБА_4 пилососом прибирає в салоні автомобіля «Фольцваген», та зазначив, що хтось привозив йому зимові скати до автомобіля (т.3 а.с.151-157).

-          ОСОБА_47 із показів якого вбачається, що він по проханню ОСОБА_4 в ОСОБА_12 біля м.Євпаторія в смт. Озерне будував будинок. 23.11.2007 року  туди приїхав ОСОБА_4 з ОСОБА_46 Свідок бачив, як ОСОБА_4 знімав з сидінь в автомобілі «Фольксваген» чехли та поклав на вулиці. Наступного дня пилососом чистив салон автомобіля та мив водою саперну лопатку. 26.11.2007 року ОСОБА_4 попросив ОСОБА_48 замінити на автомобілі  «Фольксваген», резину, а старі колеса викинути на свалку. 02.12.2007 року на  будівельний майданчик приїхали працівники міліції та вилучили у свідка чотири скати, чехли на  автомобіль та якісь документи. (т.3 а.с.158-163).

-          Покази свідків: ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53,   оголошені судом,  не містять доказів  по суті скоєних злочинних дій ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (т.3 а.с.98-101, 105-107. 120-122, 139-140,  141-142).

ОСОБА_12 показів свідків, вина підсудних  також доведена:

- протоколом огляду місця події від 01.12.2007 року, згідно якого оглянуто труп чоловіка, виявлений та вилучений з дна обвідного каналу в районі мосту, біля села Ровжі, Вишгородського району, Київської області.

З протоколу вбачається, що у трупа руки  та ноги були зв’язані  клейкою стрічкою типу “скотч”. Труп лежав спиною на чавунній батареї з 7 секцій та був прив’язаний до цієї батареї мотузкою та клейкою стрічкою типу “скотч”. В процесі огляду вилучено чавунну батарею з 7 секцій, мотузку, якою труп був прив’язаний до батареї, клейку стрічку типу “скотч”, якою труп був прив’язаний до батареї, клейку стрічку типу “Скотч”, якою були зв’язані руки трупа, клейку стрічку типу “скотч”, якою були зв’язані ноги трупа. (т.1 а. с. 175-188);

- протоколом обшуку від 06.12.2007 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_4, у квартирі № 72, по вул. Тимошенка, 29, виявлено та вилучено посвідчення державної служби автомобільних доріг України на ім’я ОСОБА_15, поліетиленовий пакет, в якому знаходилось 100 набоїв до пістолета «Макарова», дві СІМ-картки оператора мобільного зв’язку “Лайф”, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку “Київстар” з абонентським номером +380675954942, пластикову картку з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку “Київстар” з абонентським номером +380675954942, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку “Київстар” з абонентським номером +380673281303 з довідником контрактного абонента, пластикову картку з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку “Київстар” з абонентським номером +380671409048, пластикову картку з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку “Київстар” з абонентським номером +380671409048, дві паперові книги-пакети з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку “ДіДжус”, пластикову картку з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар” з абонентським номером +380988325456, мобільний телефон “Samsung”, моделі «SGH-C130», мобільний телефон «Nokia», моделі “N93”, мобільний телефон “Samsung”, моделі “STH-A225(912)”, мобільний телефон “Siemens”, моделі “С65”, мобільний телефон «Nokia», моделі “8600”, копію рішення АНТК ім. Антонова щодо індивідуального встановлення на літаку АН-26, серійного номера 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копію висновку АНТК ім. Антонова щодо індивідуального встановлення літаку АН-26, серійного номера 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копію листа АТА “Крунк” до АК “Сітілайн” № 209 від 23.11.2007, проект договору про оренду літака від 12.11.2007 № ART-01-2007, додаток № 1 до цього договору, розрахунок сплати членських внесків та три прибуткових касових ордери. (т.1 а. с. 199);

- протоколом огляду та вилучення від 14.12.2007 року, згідно якого в квартирі АДРЕСА_3, у ОСОБА_10 виявлено та вилучено його одяг, в який він був одягнений під час вчинення ним злочинів, а саме: дві куртки, троє штанів, в’язану шапку, кепку, черевики. ОСОБА_12 того, у ОСОБА_10 вилучено фіскальний чек, виданий у магазині, розташованому в м. Києві, по вул. Тимошенка, 14-А, 22.11.2007 року, о 13 годині 45 хвилин, а також мобільний телефон «Nokia», моделі “6680”, з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку “Київстар”, з абонентським номером  8-096-439-05-37, який використовувався ОСОБА_10 під час готування та вчинення злочинів. (т.1 а. с. 119);

- протоколом особистого обшуку від 30.11.2007 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia», моделі “8800d”, з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку “Київстар”, з абонентським номером  8-067-328-13-03. (т.6 а. с. 6-7);

- протоколом огляду речей від 21.04.2008 року, згідно якого в мобільних телефонах, вилучених у ОСОБА_4, зберігаються номери мобільних телефонів ОСОБА_7, ряд власних номерів телефонів ОСОБА_4, номер телефону ОСОБА_10 В зазначених телефонах міститься інформація про передані та прийняті СМС-повідомлення. В  тому ж протоколі, в оглянутому проекті договору про оренду літака від 12.1.2007 року, в п.2.1. ОСОБА_4 називає літак “АН-26Б”, заводський номер 12703, власністю свого підприємства. (т.5 а. с. 147-155);

- протоколом огляду предметів від 21.04.2008 року, згідно якого в пам’яті оглянутого мобільного телефону «Nokia», моделі “6680”, з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку “Київстар”, з абонентським номером   8-096-439-05-37, вилученого у ОСОБА_10, виявлено запис під ім’ям “Генадивич” номера  мобільного телефону ОСОБА_7 +380975941813, інші номери ОСОБА_7 (т.5; а. с. 144-146);

- протоколом огляду місця події від 01.03.2008 року, згідно якого на території ТОВ “Лагуна”, що в м. Києві, по вул. Прирічній, 17/19, виявлено плав дачу без номерів та пізнавальних знаків та катер з номером 3212 не придатний для використання. (т.1 а. с. 200-207);

- документацією, витребуваною в ТОВ “Крунк”, а саме: договором лізингу літака “АН-26”, заводський номер 77-05, з додатками та доповненнями, експортною декларацією на повітряне судно, договором купівлі-продажу літаку “АН-26Б”, заводський номер 12703, у двох редакціях, з додатком, копією платіжного доручення, а також актами звірки розрахунків, додатками до договору фінансового лізингу, актами прийому-передачі літака “АН-26”, заводський номер 77-05. (т.2 а. с. 55-102);

- протоколом виїмки від 29.02.2008 року, згідно якого в ТОВ “Крунк” вилучено документацію, яка стосується договірних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_11

(т.2 а. с. 104);

- документацією, вилученою в ТОВ “Крунк”, а саме: довідкою про балансову вартість літака “АН-26Б”, заводський номер 12703, банківськими виписками щодо оплати за договором лізингу літака “АН-26”, заводський номер 77-05, довідками про підтвердження оплати за договором лізингу літака “АН-26”, заводський номер 77-05, договором лізингу літака “АН-26”, заводський номер 77-05. (т.2 а. с. 103-151);

- протоколом виїмки від 14.04.2008 року, згідно якого в Київському регіональному управлінні КБ “ПриватБанк” вилучено документацію, яка стосується цивільно-правових відносин між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 (т.2 а. с. 160-161);

- документацією, вилученою в Київському РУ КБ “ПриватБанк”, в тому числі розрахунок балансу на рахунку ОСОБА_11, згідно якого 11.10.2007 року на рахунок ОСОБА_11 ОСОБА_4 перераховано 20000 євро; договір №  27/Д2007/У про надання консультаційних послуг, укладеним між  ОСОБА_11 та підприємством ОСОБА_4

(т.2 а. с. 162-167);

- протоколом виїмки від 12.04.2008 року, згідно якого в Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві вилучено документацію, яка стосується перевірки повідомлення про викрадення людини 19.11.2007 року, зареєстрованого в ЖОІ за  № 12364. (т.2 а. с. 169-170);

- документацію, яка стосується перевірки повідомлення про викрадення людини 19.11.2007 року, зареєстрованого в ЖОІ за № 12364. Зокрема: записом про повідомлення в журналі обліку інформації від 19.11.2007 року, згідно якого цього ж дня, о 17 годині 10 хвилин, до чергової частини надійшло повідомлення, що по пр. Василя Порика, 2, насильно посадили чоловіка до автомобіля “ВАЗ”, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, та іншими документами. (т.2 а. с. 171-178);

- протоколом огляду місця події від 11.04.2008 року, згідно якого за адресою м. Київ, пр-т Радянської України, 8, виявлено та вилучено автомобіль “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний реєстраційний знак НОМЕР_2. При огляді автомобіля, в ньому виявлені різні передні фари, права з яких виглядає новішою. (т.2 а. с. 179-192);

- протоколом виїмки від 22.02.2008 року, згідно якого у ОСОБА_30 вилучено план території садівничого товариства “Гідробудівельник”, а ОСОБА_30 пояснив, що ОСОБА_4 займає ділянки №№ 83, 84, 96, 97. (т.2 а. с. 202);

- планом території садівничого товариства “Гідробудівельник”. (т.2 а. с. 203);

- протоколом огляду та вилучення від 27.11.2007 року, згідно якого у ОСОБА_17 вилучено та оглянуто мобільний телефон “Самсунг”, моделі SGH-Х210, з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку “Український мобільний зв’язок, з абонентським номером 8-050-330-42-94 на який вона отримала три СМС-повідомлення. (т.1 а. с. 163);

- протоколом огляду предметів від 21.04.2008 року, згідно якого в пам’яті мобільного телефону “Самсунг”, моделі SGH-Х210, ІМЕІ : 352195/01/693312/1, збережений текст вхідних СМС-повідомлень, відправником яких був   ОСОБА_11 СМС-повідомлення надійшли 20.11.2007 року, відповідно о 03 годині 26 хвилин, о 03 годині 31 хвилину, о 03 годині 41 хвилину. Тексти цих повідомлень, відповідно «Меня похитили.и.и,.», «Меня похитили», «Мя в районе баришевлиеня похитили». (т.5 а. с. 147);

- протоколом від 28.11.2007 року  огляду місця події – квартири АДРЕСА_4, в якій проживав ОСОБА_11 У вказаній квартирі виявлено та вилучено дві розчіски з волоссям. (т.1 а. с. 171-174);

- протоколом огляду речей від 15.02.2008 року, згідно якого на оглянутих розчісках, вилучених з квартири ОСОБА_11, виявлено волосся. З цих розчісок вилучено 27 волосин.

(т.5 а. с. 1-2);

- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 02.12.2007 року, згідно якого в  м.Євпаторія, АР Крим”, у ОСОБА_47 вилучено проїзний документ КГ № 304363 “Київ-Сімферополь”, фіскальний чек від 28.11.2007, накладну з підприємства “Титан” на придбання скатів до коліс автомобіля, копію державного акту на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_54, технічний паспорт на автомобіль “Фольксваген Туарег” на ім’я ОСОБА_4, пилосос “Самсунг”. (т.2 а. с. 164);

- протоколом огляду місця події від 02.12.2007 року, згідно якого з оглянутого автомобіля ОСОБА_4 “Фольксваген Туарег” вилучено рулон клейкої лєнти типу “скотч”, шапку білого кольору, з якої вилучено волосся, файл з документами. (т.2 а. с. 166);

- протоколом виявлення, огляду та вилучення від 02.12.2007 року, згідно якого у ОСОБА_47 вилучено чотири автомобільних скати  17R, з коліс автомобіля ОСОБА_4, комплект автомобільних чохлів з сидінь автомобіля ОСОБА_4 “Фольксваген Туарег”.

(т.2 а. с. 168);

- довідкою Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 03.03.2008 року № 434, згідно з якою ОСОБА_4 земельних ділянок у Київській області не має. (т.5 а. с. 193);

- інформацією за даними архіву автоматизованої системи про оформлення проїзних документів касами Укрзалізниці, згідно якої ОСОБА_10 прибув у м. Київ 15.09.2007 року потягом “Донецьк-Київ”, зі станції “Комунарськ”, а 22.10.2007 року виїхав з м.Києва до станції “Комунарськ” потягом “Київ-Донецьк”. (т.2 а. с. 207-209);

- інформацією Державної прикордонної служби України про перетин особами кордону, згідно якої ОСОБА_11 в період з 26.10.2007 року до 03.11.2007 року перебував в Угорщині, а ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 протягом 2007 року державний кордон України не перетинали. (т.2 а. с. 213);

- інформацією, знятою з каналів зв’язку  ЗАТ «Київстар Джі Ес Ем» щодо з’єднань номерів абонентів 8-067-328-13-03, 8-097-561-54-21, 8-067-595-49-42, 8-067-140-90-48, 8-098-294-79-03, 8-098-294-66-68 (номери телефонів ОСОБА_4В.) та ІМЕІ 352287012778560 (ІМЕІ мобільного телефону ОСОБА_4В.), а також ЗАТ «Український мобільний зв'язок» щодо з’єднань номеру абонента 8-050-351-669-85 (номер телефону ОСОБА_11І.), щодо дати, часу і тривалості вхідних і вихідних з’єднань з посиланням на ретранслятор місце перебування абонента в момент кожного вхідного-вихідного телефонного з’єднання, за період часу з 00 годин 00 хвилин 01.11.2007 року до 23 години 59 хвилин 29.11.2007 року, згідно з якою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали між собою мобільний зв'язок. ОСОБА_11 повідомив про своє неповернення з  телефону ОСОБА_4, а СМС-повідомлення відправив зі свого мобільного телефону. (т.4; а. с. 2-30, 32-36);

- протоколом дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку,

- висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 57 від 26.04.2011 року,  де згідно з п. 2 Висновку «Перелом правого верхнього рогу щитоподібного хряща міг утворитися як внаслідок стискання ділянки гортані пальцями руки з боків, так і від удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по ділянці кінця правого верхнього рогу в напряку справа наліво»;

згідно з п. 3 «Комісія експертів вважає, що має місце, достовірніше всього, посмертне попадання трупа в воду...»;

згідно з п. 4 «Лабораторні дані, які б підтверджували розвиток механічної асфіксії внаслідок утоплення, відсутні»;

згідно з п. 5 «...плями Рассказова-Лукомського-Пальтауфа являються сумнівними,... Не виявлено ознак розрідження крові водою, лабораторних даних, які б підтверджували розвиток механічної асфіксії внаслідок справжнього утоплення»;

згідно з п. 6 наявність так званої «ознаки Крушевського» викликає сумніви;

згідно з п. 8 «... стверджувати наявність у постраждалого розвитку асфіксії по «сухому» типу, яка в подальшому перейшла в фазу поступлення води в легені, немає об’єктивних даних» Експертна комісія стверджує, що найчастіше утоплення по типу сухого зустрічається у жінок та дітей;

згідно з п. 9 «...причиною смерті ОСОБА_11 могла явитися механчна асфіксія внаслідок травматичної дії в ділянці шії...»;

згідно з п. 12 «Морфологічних ознак на трупі, якіб достовірно свідчили про механічну асфіксію внасліок утоплення у воді, при дослідженні трупа на виявлено»;

згідно з п. 13 «...В зв’язку з наявністю трупних плям на різних поверхнях тіла, труп до потрапляння у водойму знаходився у положенні на животі не менше 12 годин»;

згідно з п. 19 «...Виникнення перелому рогу щитоподібного хряща при періодичному стисканні пальцями шиї при заливанні силомиць в горло ОСОБА_11 горілки, виключити неможливо».

(т.15 а. с. 157-177)

- висновком судової медико-криміналістичної експертизи від 08.04.2008 року  № 112-МК, згідно якого щитовидний хрящ трупа ОСОБА_11 має косо-поперечний перелом верхнього ріжка справа, в області його основи. Морфологічні властивості перелому при відсутності ушкоджень на шкірі шиї свідчать про двохмоментний механізм виникнення перелому – первинному розгинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво і прикладеній до області основи ріжку) та подальшому згинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво та ззаду наперед, та прикладеної на протязі ріжка).

Вказаний перелом виник від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту.

Можливість виникнення вказаного перелому щитовидного хряща внаслідок одноразового ударного впливу кулаком чи ребром долоні нападника виключається.

Можливість виникнення усього комплексу ушкоджень в області основи правого верхнього ріжка щитовидного хряща (двохмоментного перелому) від одноразового впливу при падінні потерпілого на тупий предмет виключається.

(т.4 а. с. 51-53)

- висновком судово-хімічної експертизи від 18.03.2008 року  № 10-16, згідно якого клеюча речовина та полімерна основа фрагментів липкої полімерної стрічки типу «скотч», вилучених при огляді місця події 01.12.2007  року з трупу   ОСОБА_11, та клеюча речовина, та полімерна основа липкої стрічки типу «скотч» рулону, вилученому з автомобіля «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_5, мають спільні родові належності.

(т.4 а. с. 166-172)

- висновком судово-імунологічної експертизи від 24.03.2008 року  № 111, згідно якого волосся, вилучене з шапки, виявленої в автомобілі «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_5, виявляє схожість з волоссям, вилученим з розчісок, виявлених за місцем проживання ОСОБА_11, за усіма основними ознаками.

(т.5 а. с. 8-12)

- висновком судово-імунологічної експертизи від 07.03.2008 року  № 108, згідно якого на шапці, виявленій в автомобілі «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_5, виявлені сліди поту, який міг виникнути від ОСОБА_7 та від ОСОБА_11 Вищевказані сліди не могли виникнути від ОСОБА_4 та ОСОБА_10 На тій же шапці виявлені сліди біологічного походження, які могли виникнути від ОСОБА_11 та не могли виникнути від ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4

(т.5 а. с. 21-25)

- висновком судово-імунологічної експертизи від 11.03.2008 року  № 104, згідно якого, на чохлах з сидінь автомобіля «Фольксваген Туарег», державний реєстраційний знак НОМЕР_8, виявлені сліди поту, які могли виникнути від ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, а також ОСОБА_11

(т.5; а. с. 34-39)

- висновком судово-балістичної експертизи від 19.12.2007 року № 285, сто предметів, схожих на патрони, вилучені 06.12.2007 року за місцем проживання ОСОБА_4, є боєприпасами до нарізної військової вогнепальної зброї - 9х8 ПМ патронами зі сталевим сердечником.

Надані для дослідження патрони для стрільби придатні.

(т.4 а. с. 63-66)

- висновком  психологічної експертизи № 0080 від 17.03.2011 року відносно обвинувчаченого ОСОБА_7 (пункт 3 Синтезуючої частини – аркуш висновку 16) «На стадии вільної розповіді  ОСОБА_14 психологічна достовірність його показів на етапі перебування в лісопосадці не підтверджується.

(т.14 а. с. 143-178)

- висновком психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа  № 0000464 від 04.04.2011  року,  за результатами якої встановлено, що ознак наявності ідеальних слідів (образів-подій) в пам,яті ОСОБА_4 про зговір з ОСОБА_7  з ОСОБА_10 на вбивство потерпілого проведеним психофізіологічним дослідженням не виявлено. Вбивство ОСОБА_12 зуба не плалував, вказівок ОСОБА_7 і ОСОБА_10 не давав, тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не наносив. Про смерть ОСОБА_11 дізнався коли вдруге приїхав на дачу. Оглядав тіло ОСОБА_12 зуба і переконався в його смерті. В момент смерті ОСОБА_11 біля нього не знаходився.  (т.15 а. с. 1-149)

- речовими доказами – чотирма автомобільними колесами радіусом -17 від автомобіля ОСОБА_4

- речовими доказами – автомобілями “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний реєстраційний знак НОМЕР_8, та “DAEWOO LANOS”, державний реєстраційний знак НОМЕР_4. (т.3 а. с. 177-193);

- речовим доказом – автомобілем НОМЕР_9, який належить ОСОБА_7 (т.2 а. с. 233);

- речовим доказом – батареєю опалення на сім секцій. (т.5 а. с. 93-95);

- речовими доказами – проїзним документом АСК “Експрес”, КГ № 304363, на потяг № 227 “Київ-Сімферополь”, від 22.11.2007 року; фіскальним чеком від 28.11.2007 року на суму 100 гривень, на придбання бензину, квитанцією фірмової торгівельної мережі “Титан”, м. Сімферополь, АР Крим, на ім’я ОСОБА_55, на придбання чотирьох авто шин 235/65 R17, на суму 6800 гривень, ксерокопією державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану в смт. Заозерне, АР Крим, по вул. Каламітській, 42, на ім’я ОСОБА_55, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний реєстраційний знак НОМЕР_8, на ім’я ОСОБА_4, серії ЯНВ № 202825, трьома чохлами з сидінь салону автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний номерний знак НОМЕР_5, вилученими у ОСОБА_47 (т.5 а. с. 98-103);

- речовим доказом – пилососом “Самсунг”, вилученим у ОСОБА_47 (т.5 а. с. 109);

- речовими доказами - розчіскою жовтого кольору, розчіскою сріблястого кольору, що вилучені  за колишнім місцем проживання потерпілого  ОСОБА_11, волоссям, вилученим з зазначених розчісок, шапкою з волоку, білого кольору, рулоном клейкої стрічки типу «скотч», карткою обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26Б, заводський номер 12703, ксерокопією сертифікату повітряного судна – літака АН-26Б, заводський номер 12703, карткою обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26, заводський номер 77-05, ксерокопією сертифікату повітряного судна – літака АН-26, заводський номер 77-05, що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», державний  номерний знак НОМЕР_5, волоссям, вилученим зі вказаної шапки, фрагментами клейкої стрічки типу «скотч», якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї та якою були зв’язані його руки та ноги, а також фрагментами мотузки, якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї, договором № 674 про зберігання плавзасобу № FL 3212 НС. (т.5 а. с. 117-134);

- речовими доказами - двома куртками, трьома штанями, в’язаною шапкою, кепкою, черевиками та фіскальним чеком, вилученими у ОСОБА_10 (т.5 а. с. 140-141);

- речовими доказами - посвідченням державної служби автомобільних доріг України № 255 від 18.12.2006 року на ім’я ОСОБА_15, двома СІМ-картками оператора мобільного зв’язку «Лайф», картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303 з довідником контрактного абонента, пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303, картонним футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, двома паперовими книгами-пакетами з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «ДіДжус», пластиковою карткою з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380988325456, мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SGH-C130», мобільним телефоном “Nokia” моделі «N93», мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SТH-А225(912)», мобільним телефоном «Siemens», моделі «С65», мобільним телефоном “Nokia” моделі «8600», копією рішення АНТК ім. Антонова щодо індивідуального встановлення літаку АН-26, серійний номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копією висновку АНТК ім. Антонова щодо встановлення літаку  АН-26, заводський номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копією листа АТА «Крунк» до АК «Сітілайн» № 209 від 23.11.2007, проектом договору про оренду літака від 12.11.2007 № ART-01-2007, додатком № 1 до цього договору, розрахунком сплати членських внесків та трьома прибутковими касовими ордерами, мобільним телефоном “Nokia”, моделі «8800d», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером +380673281303, вилученими у ОСОБА_4; мобільним телефоном “Nokia” моделі «6680», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером 8-096-439-05-37, вилученим у ОСОБА_10;  мобільним телефоном “Samsung”, моделі «SGH-Х210», вилученим у ОСОБА_17 (т.5 а. с. 156-176);

- речовим доказом – автомобілем “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний реєстраційний знак Б9448КИ. (т.2 а. с. 194-197);

- речовим доказом – автомобілем “ГАЗ-31105”, державний реєстраційний знак НОМЕР_10, який належить ОСОБА_7 (т.2 а. с. 233);

- речовими доказами – 9х18ПМ патронами, вилученими за місцем проживання ОСОБА_4 (т.4 а. с. 70);

Підсудній ОСОБА_4 на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, характеризується виключно позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий. (т.5 а. с. 209-222);

- згідно висновку судово-психіатричної та наркологічної експертизи від 13.02.2008 року  № 196, в період часу, до якого відносяться діяння, які йому інкримінуються, ОСОБА_4 на будь-який психічний розлад не страждав і за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_4 будь-яким психічним розладом не страждає і за своїм психічним станом в даний час здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_4 до застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_4 наркоманією та алкоголізмом не страждає і з цього приводу лікування не потребує.

(т.4 а. с. 197-199);

Підсудній ОСОБА_7 на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, характеризується виключно позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий. (т.5 а. с. 223-247);

- згідно висновку судово-психіатричної та наркологічної експертизи від 13.02.2008 року  № 201, в період часу, до якого відносяться діяння, які йому інкримінуються, ОСОБА_7 на будь-який психічний розлад не страждав і за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_7 будь-яким психічним розладом не страждає і за своїм психічним станом в даний час здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_7 до застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_7 наркоманією та алкоголізмом не страждає і з цього приводу лікування не потребує.

(т.4 а. с. 208-210);

Підсудній ОСОБА_10 на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, характеризується позитивно, не одружений, дітей не має, раніше не судимий. (т.5 а. с. 248-251);

- згідно висновку судово-психіатричної та наркологічної експертизи від 13.02.2008 року  № 202, в період часу, до якого відносяться діяння, які йому інкримінуються, ОСОБА_10 на будь-який психічний розлад не страждав і за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_10 будь-яким психічним розладом не страждає і за своїм психічним станом в даний час здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час ОСОБА_10 до застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_10 наркоманією та алкоголізмом не страждає і з цього приводу лікування не потребує.

(т.4 а. с. 219-221).

Суд, проаналізувавши матеріали кримінальної справи, вважає, що показання підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, данні ними в ході розслідування кримінальної справи, загалом  відповідають встановленим  обставинам злочину.. Підсудні зазначили обставини скоєних ними злочинних дій, які  були відомі тільки їм і після проведення відповідних слідчих дій, знайшли своє підтвердження. ОСОБА_4 вказав на місце знаходження трупа ОСОБА_11,  під час відтворення обстановки та обставин події, до вилучення  трупа ОСОБА_11 з води та показав, як і  чим був зв’язаний труп  ОСОБА_11 і це знайшло своє підтвердження  після виявлення та огляду трупу ОСОБА_11

ОСОБА_10 показав, що автомобіль «ВАЗ-21013», державний реєстраційний знак НОМЕР_2,  в який ОСОБА_7 та ОСОБА_10 посадили 19.11.2007 року ОСОБА_11 та  перевозили  до місця зустрічі з ОСОБА_4,   знаходився на автостоянці, що на перехресті пр-ту Оболонський та вул. Північної в м. Києві.

Не зважаючи на незначні розбіжності в показаннях підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10,  вони, незалежно один від одного по змісту, вказують на одні й ті ж самі події, що до скоєння ними злочинних дій.

ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 під час відтворення обстановки та обставин події  показали одні й ті ж місця, де був зв’язаний та втоплений труп ОСОБА_11 з зазначенням ролі кожного при виконанні злочинних дій.

Щодо  викрадення ОСОБА_11 то підсудний ОСОБА_7 зазначив, що ним розроблялася схема, яку він називає «зустріч» Денішкана з ОСОБА_11 та поділяє на декілька етапів та не заперечує своєї  і ОСОБА_10 ролі у викраденні ОСОБА_11 з застосуванням психологічного примусу, але в послідуючому на дачі в Баришіському районі ОСОБА_11  знаходився по взаємній згоді. В організації цієї зустрічі ОСОБА_7 винить тільки себе. Окрім того, як їхав з дачі в м. Київ шукати ОСОБА_4 то казав ОСОБА_10 наглядати за ОСОБА_11.

ОСОБА_10, в свою чергу, показав суду, що визнає той факт, що від його рук загинула людина, але вбивати ОСОБА_11 він не хотів і не допускав, що при таких його діях могла  настати  смерть ОСОБА_11,  так як ОСОБА_4 був зацікавлений в підписанні ОСОБА_11 документів по поводу боргу.  Мотивація утримання ОСОБА_11 на переконання ОСОБА_10 почалась після того, як ОСОБА_11 відправив ЕСМ повідомлення. Не заперечує ту обставину, що він безпосередньо  вчинив вбивство ОСОБА_11, однак при цьому заперечував прямий умисел на позбавлення останнього життя.

Так, у висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 57 від 26.04.2011 року,  зазначено, що «перелом правого верхнього рогу щитоподібного хряща міг утворитися як внаслідок стискання ділянки гортані пальцями руки з боків, так і від удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею по ділянці кінця правого верхнього рогу в напряку справа наліво» та  достовірніше всього, посмертне попадання трупа в воду»;

Відповідно до  висновку судової медико-криміналістичної експертизи від 08.04.2008 року  № 112-МК,  щитовидний хрящ трупа ОСОБА_11 має косо-поперечний перелом верхнього ріжка справа, в області його основи. Морфологічні властивості перелому при відсутності ушкоджень на шкірі шиї свідчать про двохмоментний механізм виникнення перелому – первинному розгинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво і прикладеній до області основи ріжку) та подальшому згинанні ріжка (в результаті дії травмуючої сили, спрямованої справа наліво та ззаду наперед, та прикладеної на протязі ріжка).Вказаний перелом виник від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту. Можливість виникнення вказаного перелому щитовидного хряща внаслідок одноразового ударного впливу кулаком чи ребром долоні нападника виключається.

Можливість виникнення усього комплексу ушкоджень в області основи правого верхнього ріжка щитовидного хряща (двохмоментного перелому) від одноразового впливу при падінні потерпілого на тупий предмет виключається.

Як зазначав ОСОБА_10 в своїх довільних показах суду, після того, як ОСОБА_11 утік з дачі, його це дуже розлютило і він, наздогнавши ОСОБА_11, збив його з ніг і потягнув, схвативши руками ззаду за ворот дублянки до кунга та кинув на ліжко, пристебнувши наручниками. А тому суд вважає, що перебуваючи в такому збудженому стані та виконуючи місію по охороні  ОСОБА_11, ОСОБА_10 міг спричинити потерпілому, зазначені пошкодження, від яких настала смерть ОСОБА_11

Показання ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з,ясовані, досліджені та  збігаються  загалом у встановленні події про вбивство ОСОБА_11, де кожен з підсудних об,єктивно вказує на це в певній послідовності відповідно до виявлення та усвідомлення кожним, що до побаченого.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 існували партнерські відносини та мало місце складання договору лізингу з послідуючим викупом  вантажного кітака АН-26Б ОСОБА_4 у ОСОБА_11 і відповідною проплатою коштів за літак.  Мало місце також одностороннє розірвання зазначеного договору між сторонами, але вже дочкою ОСОБА_11 ОСОБА_17, яка не являлась стороною по договору і не підписувала цей договір.

Про розірвання договору  лізингу  з ОСОБА_4, яким передбачався послідуючий викуп літака і про борг  в сумі 46121 тис. доларів США  ОСОБА_11 перед ОСОБА_4  стверджувала на досудовому слідстві головний бухгалтерТОВ  «Крунк»  ОСОБА_37

Суд звертає також увагу на віктимну поведінку самого потерпілого ОСОБА_11, який ухилявся від зустрічей з ОСОБА_4, що стверджують всі підсудні,  і не бажав остаточно передати у власність ОСОБА_4 літак, що в послідуючому привело до  викрадення ОСОБА_11 та настання тяжких наслідків. Як ОСОБА_11 так і ОСОБА_4 розуміли, що при вирішенні цивілізованим  шляхом даного  спірного питання в суді, ОСОБА_4 позитивного результату на його користь не отримає, так як  частину коштів передавав ОСОБА_11 готівкою і про  їх такі дії  не знала дочка ОСОБА_11 та його дружина. А тому суд  в частині показів  ОСОБА_17 та ОСОБА_35,  стосовно договірних зобов,язать між ОСОБА_35 та ОСОБА_4, оголошених судом в судовому засіданні,  де зазначені особи визнані досудовим слідством потерпілими, ставиться критично та не приймає їх до уваги.

Суд вважає, і це встановлено в суду, що ОСОБА_7, був ініціатором та розробляв тактику  дій по викраденню ОСОБА_35, говорив ОСОБА_10, щоб той наглядав на ОСОБА_35, коли їхав до Києва шукати ОСОБА_4  і потім  він же запропонував труп ОСОБА_35 закопати, або втопити в водоймі та сказав ОСОБА_10 покласти до багажника автомобіля батарею опалення, щоб прив,язати її до тіла трупа та втопити, а перед цим сам шукав по тери торії  дачі лопату. ОСОБА_7 також не погоджується з позицією обвинувачення про те, що ОСОБА_4 викликав його в м.Київ для організації  зустрічі з ОСОБА_35 і вважає такий висновок надуманим та, що не відповідає дійсності.

Так, згідно висновку психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа  № 0000464 від 04.04.2011  року,  за результатами якої встановлено, що ознак наявності ідеальних слідів в пам,яті ОСОБА_4 про змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на вбивство потерпілого, проведеним психофізіологічним дослідженням не виявлено. А тому суд вважає, що покази ОСОБА_4, які він дав суду, цілком об,єктивно  відображають події, щодо протиправних дій по відношенню до ОСОБА_11

Суд не погоджується з позицією органу досудового слудства в тій частині, що в обвинувальному висновку слідчий  безпідставно робить висновок про те, що «продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, спрямоване для вчинення вбивства ОСОБА_11», однак в вину йому це не ставиться. Орган досудового слідства в обвинувальному висновку також перебільшує значення дій ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, нав,язує  ОСОБА_4 дії, які він не виконував, а саме те, що мовляв ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 тривалий час вивчали маршрути та час пересування ОСОБА_11, вивчали обстановку на шляху його переміщення, відпрацьовували свої майбутні дії. Окрім того  досудове слідство вказує, що ОСОБА_11 повідомив про своє не повернення додому з «конспіративного телефону ОСОБА_4»,де орган досудового слідства не звернув ту обставину,  що той телефон ОСОБА_4 сам передав ОСОБА_11 для того, щоб він зателефонував додому.

Суд також не погоджується з позицією досудового слідства щодо фінансової залежності ОСОБА_7 перед ОСОБА_4 та наявності у ОСОБА_10 корисливої мети про працевлаштування у м.Києві  в рахунок дачі згоди на участь у скоєнні злочинів. Суд вважає, що орган досудового слідства недобросовісно  нав,язує суду  такі не існуючі обставини, перекручує факти і це спростовується, як показами ОСОБА_7, його дружини ОСОБА_42 та показами ОСОБА_10 і ОСОБА_4 .

Даючи оцінку доказам по справі, суд приймає до уваги та визнає висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи № 57 від 26.04.2011 року об’єктивним, достовірним та не приймає до уваги і не визнає висновок експерта за №393/5013 за 29-30 січня 2008 року  із якого вбачається, що смерть ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії в результаті утоплення у воді. Такий висновок не відповідає обставинам справи і йде в розріз з показами підсудних стосовно настання смерті ОСОБА_11

Наведені докази свідчать в їх сукупності про доведеність вини підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10 у  скоєнні вище зазначених злочинів, а тому, оцінюючи добуті по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і підстав, ставити їх під сумнів суд не вбачає та ставить їх в основу даного вироку.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_10 за ч.1 ст.115 КК України вірна, оскільки підсудній своїми умисними діями, які виразились у вчиненні  умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_10  за ч.3  ст. 146 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які  виразилися у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, що супроводжувались заподіянням фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.                       Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_10  за ч.3  ст. 355 КК України вірна, так як він своїми умисними діями які виразилися у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов,язань, тобто вимозі виконати договір, із погрозою насильства над потерпілим та вбивства поєднаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров,я, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що завдали великої шкоди та спричинили тяжкі наслідки.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_7  за ч.3  ст. 146 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які  виразилися у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, що супроводжувались заподіянням фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.                                           Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_7  за ч.3  ст. 355 КК України вірна, так як він своїми умисними діями які виразилися у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов,язань, тобто вимозі виконати договір, із погрозою насильства над потерпілим та вбивства поєднаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров,я, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що завдали великої шкоди та спричинили тяжкі наслідки.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_7  за ч.1  ст. 396 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які виразилися у заздалегідь необіцяному приховуванні особливо тяжкого злочику.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4  за ч.3  ст. 146 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які  виразилися у викраденні та незаконному позбавленні волі людини, вчиненими за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, що супроводжувались заподіянням фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.                                          

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4   за ч.3  ст. 355 КК України вірна, так як він своїми умисними діями які виразилися у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов,язань, тобто вимозі виконати договір, із погрозою насильства над потерпілим та вбивства поєднаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров,я, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що завдали великої шкоди та спричинили тяжкі наслідки.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4  за ч.1  ст. 396 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які виразилися у заздалегідь необіцяному приховуванні особливо тяжкого злочику.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4  за ч.1  ст. 263 КК України вірна, так як він своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєних кожним підсудним  злочинних дій:  із яких злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України відноситься до особливо тяжних злочинів, злочини, передбачені ч.3 ст.146 та ч.3 ст.355 КК України відноситься до тяжких злочинів, а злочини передбачені  ч.1 ст.263 та за ч.1 ст.396 КК України відносться до злочину середньої тяжкості.

Обираючи  міру  покарання  підсудному ОСОБА_10,  суд  враховує  характер  та  ступінь скоєного злочину, особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю  постійного проживання, визнання підсудним  своєї вини. Суд вважає, що   виправлення та перевиховання підсудного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому міра покрання  підсудному ОСОБА_10 провинна бути пов,язана з позбавленням волі.

Обтяжуючі   вину обставини підсудному ОСОБА_10 , судом не встановлені.

Пом,якшуючі вину обставинами підсудного ОСОБА_10,  суд вважає щире каяття у  вчиненому злочині.

Обираючи  міру  покарання  підсудному ОСОБА_7,  суд  враховує  характер  та  ступінь скоєного злочину, особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю  постійного проживання та по місцю роботи, визнання підсудним  своєї вини, а також те, щомає  на утриманні двох неповнолітніх дітей. Суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому міра покрання  підсудному ОСОБА_7,  повинна бути пов,язана з позбавленням волі.

Обтяжуючими   вину обставинами підсудному ОСОБА_7,  суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп,яніння.

Пом,якшуючі вину обставинами підсудного ОСОБА_7,   суд вважає щире каяття у  вчиненому злочині.

Обираючи  міру  покарання  підсудного ОСОБА_4,  суд  враховує  характер  та  ступінь скоєного злочину, особу підсудного, який  позитивно характеризується, визнання підсудним  своєї вини а також те, що має  на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Пом,якшуючими вину обставинами підсудного ОСОБА_4,   суд вважає щире каяття у  вчиненому злочині.

Наряду з зазначеним, суд визнає, як пом,якшуючою вину обставиною, те що із довідки Інституту гематології та Трансфузіології АМН України (відділення захворювання системи крові) вбачається, що ОСОБА_4страждає на тяжке захворювання і має діагноз: миєломна хвороба, солітарна форма (плазмоцитома), (т.13 а.с.172).

Окрім того, згідно висновку  спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи №745/Ж від 18.09.2010 року: Усі злоякісні новоутворення 1У стадії за міжнародною класифікацією ТNM відносяться до п.4.1 “Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуваня покарання», затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров,я України від 18.01.2000 року за №3/6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.03.2000  року за №155/4376 (далі за текстом «Перелік») є підставою для відповідного подання, до яких відносяться, у тому числі, і мієломні пухлини – плазмоцитома ЦНХ (головного могку), лімфома неходжкінська ЦНС (головного мозку), кістозна гліобластома кістозна астроцитома, метастаз в головний мозок із первинного вогнища.  Перелічені захворювання відностятья до таких, що представляють загрозу для життя без надання кваліфікованої медичної допомоги в умовах спеціалізованого медичного закладу за умови розвитку загрозливих для життя явищ, можуть закінчуватися настанням смерті. Захворювання, віднесені до «Переліку» у своєму звичайному клінічному перебігу, мають короткотривалий клінічний перебіг за відсутності належного лікування супроводжуються розвитком загрозливих для життя явищ.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе при обранні міри покарання ОСОБА_4  застосувати до нього ст.75  КК України, звільнивши його від покарання з випробовуванням.

Обтяжуючими   вину обставинами підсудному ОСОБА_4,  суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп,яніння.

Питання речових доказів по справі суд вважає вирішити у відповідності з вимогами  ст.81  КПК України.

З автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний номерний знак НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний номерний знак НОМЕР_5, на ім’я ОСОБА_4, серії ЯНВ № 202825, на який постановою слідчого Подільського СВ м.Києва від 06.12.2007 року накладений арешт та переданий на відповідальне зберігання в ЗАТ «ОТП Банк», в м. Києві, по вул. Жилянській, 43, арешт слід зняти та передати ЗАТ «ОТП Банк».

На автомобіль «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3, який належить засудженому ОСОБА_7  та зберігається у Алчевському відділенні Луганської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Ленінградська, 64 і на який 28.02.2008 року слідчим ОВС МВС України накладено арешт - арешт слід зняти  і після вступу вироку в законну силу, передати Алчевському відділенню Луганської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Ленінградська, 64.

Чотири автомобільних колеса радіусом 17 від автомобіля ОСОБА_4,  які зберігаються в камері зберігання речових доказів Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, після вступу вироку в законну силу підлягають поверненню засудженому ОСОБА_4, а батарею опалення на  сім секцій знищенню.

Автомобіль “DAEWOO LANOS”, державний номерний знак НОМЕР_4 – переданий для збереження власнику ОСОБА_16, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_16, після вступу вироку в законну силу, слід дозволити використовувати власнику ОСОБА_16 на свій розсуд.

Автомобіль “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання до Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, після вступу вироку в законну силу, слід повернути законному власнику ОСОБА_31, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_17.

- проїзний документ АСК “Експрес”, КГ № 304363, на потяг № 227 “Київ-Сімферополь”, від 22.11.2007; фіскальний чек від 28.11.2007 на суму 100 гривень, на придбання бензину, квитанція фірмової торгівельної мережі “Титан”, м. Сімферополь, АР Крим, на ім’я ОСОБА_55, на придбання чотирьох автошин 235/65 R17, на суму 6800 гривень, ксерокопія державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану в смт. Заозерне, АР Крим, по вул. Каламітській, 42, на ім’я ОСОБА_55,  вилучені у             ОСОБА_48, картка обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26Б, заводський номер 12703, ксерокопія сертифікату повітряного судна – літака АН-26Б, заводський номер 12703, картка обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26, заводський номер 77-05, ксерокопія сертифікату повітряного судна – літака АН-26, заводський номер 77-05, договір № 674 про зберігання плавзасобу № FL 3212 НС, що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», держзнак АА5386АІ, копія рішення АНТК ім. Антонова щодо індивідуального встановлення літаку АН-26, серійний номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копія висновку АНТК ім. Антонова щодо встановлення літаку  АН-26, заводський номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копія листа АТА «Крунк» до АК «Сітілайн» № 209 від 23.11.2007, проект договору про оренду літака від 12.11.2007 № ART-01-2007, додатком № 1 до цього договору, вилучені під час обшуку з місця проживання ОСОБА_4, та фіскальний чек, вилучений у ОСОБА_10, - зберігаються в матеріалах кримінальної справи.

- три чохли з сидінь салону автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний реєстраційний знак НОМЕР_8,  пилосос «Самсунг», вилучені у ОСОБА_47, розчіска жовтого кольору, розчіска сріблястого кольору, що вилучені  за колишнім місцем проживання потерпілого ОСОБА_11, волосся, вилучене з зазначених розчісок, шапка з волоку, білого кольору, рулон клейкої стрічки типу «скотч», що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», держзнак АА5386АІ, волосся, вилучене зі вказаної шапки, фрагменти клейкої стрічки типу «скотч», якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї та якою були зв’язані його руки та ноги, а також фрагменти мотузки, якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї, дві куртки, троє штанів, в’язана шапка, кепка, черевики, вилученими у ОСОБА_10, посвідчення державної служби автомобільних доріг України № 255 від 18.12.2006 на ім’я ОСОБА_15, дві СІМ-картками оператора мобільного зв’язку «Лайф», картонний футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303 з довідником контрактного абонента, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, два паперових книги-пакети з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «ДіДжус», пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380988325456, мобільний телефон “Samsung”, моделі «SGH-C130», мобільнй телефон “Nokia” моделі «N93», мобільний телефон “Samsung”, моделі «SТH-А225(912)», мобільний телефон «Siemens», моделі «С65», мобільний телефон “Nokia” моделі «8600», розрахунок сплати членських внесків та трьома прибутковими касовими ордерами, мобільний телефон “Nokia”, моделі «8800d», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером +380673281303, вилучені у ОСОБА_4; мобільний телефон “Nokia” моделі «6680», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером 8-096-439-05-37, вилучені у ОСОБА_10;  мобільний телефон “Samsung”, моделі «SGH-Х210», вилучені у ОСОБА_17, 9х18ПМ патрони, вилучені за місцем проживання ОСОБА_4,  які зберігаються в ГСУ МВС України, після вступу вироку в законну силу підлягають поверненню їх власникам, а 100 патронів до пістолета «Макарова» знищенню.

Цивільний позов по справі не заявлений.  

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних на підставі ст.93 КПК України.

Керуючись  ст. ст.. 323 – 324  КПК  України ,  суд

Засудив:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину  за ч.1  ст. 115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.355  КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.115 КК України у виді семи років позбавлення волі.

за ч.3 ст.146 КК України  у виді п,яти років позбавлення волі.

за ч.3 ст.355 КК України у виді п,яти років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання ОСОБА_10 у виді семи років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – тримання під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_10 вираховувати з 16 грудня 2007 року з часу затримання по підозрі у вчиненні злочину.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину  за ч.3 ст.146, ч.3 ст.355, ч.1 ст.396 КК України та призначити покарання:

за ч.3 ст.146 КК України  у виді п,яти років позбавлення волі.

за ч.3 ст.355 КК України  у виді чотирьох років позбавлення волі.

за ч.1 ст.396 КК України  у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання ОСОБА_7  у виді п,яти років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7   до вступу вироку в законну силу залишити попередню – тримання під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7   вираховувати з 16 грудня 2007 року з часу затримання по підозрі у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину  за ч.3 ст.146, за ч.1 ст.263, за ч.3 ст.355, за ч.1 ст.396 КК України та призначити покарання:

за ч.3 ст.146 КК України у виді п,яти років позбавлення волі.

за ч.1 ст.263 КК України  у виді  двох років позбавлення волі.

за ч.3 ст.355 КК України  у виді чотирьох років позбавлення волі.

за ч.1 ст.396 КК України  у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити  остаточне покарання ОСОБА_4   у виді п,яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75  КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовис строком на три роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов,язок періодично з,являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі :

– Чотири автомобільних колеса радіусом 17 від автомобіля ОСОБА_4,  які зберігаються в камері зберігання речових доказів Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, після вступу вироку в законну силу повернути засудженому ОСОБА_4, а батарею опалення на  сім секцій знищити.

- На автомобіль “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний номерний знак НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний номерний знак НОМЕР_5, на ім’я ОСОБА_4, серії ЯНВ № 202825,  що зберігається в ЗАТ «ОТП Банк», в м. Києві, по вул. Жилянській, 43, на який постановою слідчого Подільського СВ м.Києва від 06.12.2007 року накладений арешт  -  арешт  зняти  і після вступу вироку в законну силу, передати ЗАТ «ОТП Банк» в м. Києві, по вул. Жилянській, 43.

- Автомобіль “DAEWOO LANOS”, державний номерний знак НОМЕР_4 – переданий для збереження власнику ОСОБА_16, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_16, і після вступу вироку в законну силу, дозволити використовувати власнику ОСОБА_16 на свій розсуд.

- На автомобіль «ГАЗ-31105», державний номерний знак НОМЕР_3, який належить засудженому ОСОБА_7  та зберігається у Алчевському відділенні Луганської філії ЗАТ КБ «Приват Банк», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Ленінградська, 64 і на який 28.02.2008 року слідчим ОВС МВС України накладено арешт - арешт  зняти  і після вступу вироку в законну силу, передати Алчевському відділенню Луганської філії ЗАТ КБ «Приват Банк», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Ленінградська, 64.

- Автомобіль “ВАЗ-21013”, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання до Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, після вступу вироку в законну силу, повернути законному власнику ОСОБА_31, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_17.

- Проїзний документ АСК “Експрес”, КГ № 304363, на потяг № 227 “Київ-Сімферополь”, від 22.11.2007; фіскальний чек від 28.11.2007 на суму 100 гривень, на придбання бензину, квитанція фірмової торгівельної мережі “Титан”, м. Сімферополь, АР Крим, на ім’я ОСОБА_55, на придбання чотирьох автошин 235/65 R17, на суму 6800 гривень, ксерокопія державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану в смт. Заозерне, АР Крим, по вул. Каламітській, 42, на ім’я ОСОБА_55,  вилучені у             ОСОБА_48, картка обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26Б, заводський номер 12703, ксерокопія сертифікату повітряного судна – літака АН-26Б, заводський номер 12703, картка обліку роботи авіадвигунів та агрегатів літака АН-26, заводський номер 77-05, ксерокопія сертифікату повітряного судна – літака АН-26, заводський номер 77-05, договір № 674 про зберігання плавзасобу № FL 3212 НС, що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», держзнак АА5386АІ, копія рішення АНТК ім. Антонова щодо індивідуального встановлення літаку АН-26, серійний номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копія висновку АНТК ім. Антонова щодо встановлення літаку  АН-26, заводський номер 77-05, призначеного строку служби та інших показників, копія листа АТА «Крунк» до АК «Сітілайн» № 209 від 23.11.2007, проект договору про оренду літака від 12.11.2007 № ART-01-2007, додатком № 1 до цього договору, вилучені під час обшуку з місця проживання ОСОБА_4, та фіскальний чек, вилучений у ОСОБА_10, - зберігаються в матеріалах кримінальної справи.

- Три чохли з сидінь салону автомобіля “VOLKSWAGEN TOUAREG”, державний реєстраційний знак НОМЕР_8,  пилосос «Самсунг», вилучені у ОСОБА_47, розчіска жовтого кольору, розчіска сріблястого кольору, що вилучені  за колишнім місцем проживання потерпілого ОСОБА_11, волосся, вилучене з зазначених розчісок, шапка з волоку, білого кольору, рулон клейкої стрічки типу «скотч», що вилучені з автомобіля «VOLKSWAGEN TOUAREG», держзнак АА5386АІ, волосся, вилучене зі вказаної шапки, фрагменти клейкої стрічки типу «скотч», якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї та якою були зв’язані його руки та ноги, а також фрагменти мотузки, якою ОСОБА_11 був прив’язаний до батареї, дві куртки, троє штанів, в’язана шапка, кепка, черевики, вилученими у ОСОБА_10, посвідчення державної служби автомобільних доріг України № 255 від 18.12.2006 на ім’я ОСОБА_15, дві СІМ-картками оператора мобільного зв’язку «Лайф», картонний футляром з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380675954942, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303 з довідником контрактного абонента, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380673281303, картонний футляр з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380671409048, два паперових книги-пакети з-під стартового пакету оператора мобільного зв’язку «ДіДжус», пластикова картка з-під СІМ-карти оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +380988325456, мобільний телефон “Samsung”, моделі «SGH-C130», мобільнй телефон “Nokia” моделі «N93», мобільний телефон “Samsung”, моделі «SТH-А225(912)», мобільний телефон «Siemens», моделі «С65», мобільний телефон “Nokia” моделі «8600», розрахунок сплати членських внесків та трьома прибутковими касовими ордерами, мобільний телефон “Nokia”, моделі «8800d», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером +380673281303, вилучені у ОСОБА_4; мобільний телефон “Nokia” моделі «6680», з СІМ-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», з абонентським номером 8-096-439-05-37, вилучені у ОСОБА_10;  мобільний телефон “Samsung”, моделі «SGH-Х210», вилучені у ОСОБА_17, 9х18ПМ патрони, вилучені за місцем проживання ОСОБА_4,  які зберігаються в ГСУ МВС України, після вступу вироку в законну силу повернути їх власникам, а 100 патронів до пістолета «Макарова» знищити.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення експертиз, а саме :

- дактилоскопічної експертизи від 18.12.2007 № 508  яка становить 486 гривень  77 копійок ,

- дактилоскопічної експертизи від 30.12.2007 № 541 – становить 486 гривень  77 копійок,

- судово-хімічної експертизи від 24.12.2007 № 420хс – становить 619 гривень  34 копійки,

- судово-хімічної експертизи від 15.04.2008 № 80хс – становить 619 гривень  34 копійки,

- судово-біологічної експертизи (ДНК-аналізу) від 11.03.2008 № 24мб – становить 1936 гривень 86 копійок - стягнути  солідарно з засуджених ОСОБА_4,  ОСОБА_10 та ОСОБА_7 всього на загальну суму: 4146 грн. 08 коп. (Отримувач КДКЦ ГУ МВС України в м.Києві УДК у Київській області код ЗКПО 25575285, МФО 821018, реєстраційний рахунок:35226002000466(послуги експерта),.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення експертиз, а саме :

- дактилоскопічної експертизи від 04.03.2008 № 6-8 – становить 2026 гривень  94 копійок,

- судово-хімічної експертизи від 18.03.2008 № 10-16 – становить 650 гривень  32 копійки,

- трасологічної експертизи від 28.03.2008 № 5-17 – становить 1352 гривні 16 копійок,

- балістичної експертизи від 23.04.2008 № 85 – становить 1216 гривень 16 копійок - стягнути  солідарно з засуджених ОСОБА_4,  ОСОБА_10 та ОСОБА_7 всього на загальну суму: 5245 грн. 58 коп. (Отримувач ДНКДКЦ  МВС України, установа банку: ГУДКц у Київській області код ЄДРПОУ 25574630, МФО 821018, реєстраційний рахунок:3522302000663 ( призначення платежу:експертні роботи ).

Судові витрати по кримінальній справі за проведення балістичної експертизи від 19.12.2007 № 285 – становить 405 гривень 64 коп.  і підлягають стягненню з  засудженого ОСОБА_4  (Отримувач НДКЦ  при ГУ МВС України в м.Києві УДК у Київській області, реєстраційний рахунок:35226002000466 , МФО 821018, код 25575285 (послуги експерта).

Вирок  може  бути оскаржений  на протязі  15 діб  до  Апеляційного суду  Київської  області  через  Баришівський  районний  суд  Київської  області  засудженим  з часу проголошення  вироку.

          Суддя Баришівського

районного суду                                                            ОСОБА_56