Рішення № 2084554, 17.09.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

17.09.2008р. Справа № 2/88

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто”, м. Мукачево

ДО приватного підприємства „Закарпатська колекторська компанія”, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 306498, 13 грн., в тому числі суми 280590, 80 грн. заборгованості за договором доручення з урахуванням встановленого індексу інфляції, суми 17960, 98 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 7946, 35 грн. штрафу,

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог статті 22 ГПК України щодо їх зменшення),

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Демида А.В. –представник за дорученням № 4261 від 18.08.2008р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 306498, 13 грн., в тому числі суми 280590, 80 грн. заборгованості за договором доручення з урахуванням встановленого індексу інфляції, суми 17960, 98 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 7946, 35 грн. штрафу.

Позивач звернувся з позовними вимогами та просить їх задоволити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві та у поданому суду в порядку вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України уточненні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, вказує на порушення відповідачем умов договору, а саме термінів здійснення перерахунку за передані з метою реалізації транспортні засоби, що в свою чергу завдає матеріальної шкоди інтересам позивача. З цих підстав заявив до стягнення, крім суми основного боргу, інфляційні втрати, пеню та штраф.

Відповідач явку уповноваженого представника на засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 04.08.2008р., від 19.08.2008р. та від 03.09.2008р. не виконав, письмово викладеної позиції щодо заявлених позовних вимог не представив, у зв’язку з чим, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між сторонами, а саме товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто”, м. Мукачево та приватним підприємством „Закарпатська

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2008 року по справі № 2/88

колекторська компанія”, м. Ужгород 01.03.2007р. був укладений договір доручення на реалізацію транспортних засобів, а саме прийняття від довірителя та реалізація повіреним автомобілів Shkoda Octavia A5 1.6i/75kW та Shkoda Octavia Tour 1.6i/75kW вартістю 119545, 00 грн. та 104870, 00 грн., факт передачі яких підтверджується відповідними Актами прийому-передачі.

За умовами вищевказаного договору, зокрема, розділів 2, 3, 5, сторони визначили порядок проведення розрахунків за реалізацію товару та умови понесення відповідальності у разі невиконання взятих на себе зобов’язань. Зокрема, повірений зобов’язаний прийняти від покупця кошти за придбаний останнім автомобіль та протягом 5-ти банківських днів з моменту виписки довідки-рахунку перерахувати їх на розрахунковий рахунок довірителя. У відповідності до розділу 6 договору сторонами визначений строк його дії до у до 31 грудня 2008 року.

Позивач вказує на порушення відповідачем строків перерахування коштів отриманих від покупця автомобілів, які були предметом договору доручення на реалізацію. Оскільки, згідно з довідками-рахунками серії ЄГП № 418613 та серії ЄГП № 829754, виписаними ТОВ „Закарпат-Авто”, автомобілі були реалізовані 05.04.2007р. –Shkoda Octavia A5 1.6i/75kW та 30.10.2007р. –Shkoda Octavia Tour 1.6i/75kW. Станом на час подання позову вищезгадані суми на рахунок позивача не були перераховані.

Оплата відповідачем не була здійснена вчасно, а відповідно прострочена. З огляду на наведене та згідно з договором просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу суму інфляційних втрат, пеню та штраф за порушення зобов’язання.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав:

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2008 року по справі № 2/88

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 280590, 80 грн. з урахуванням інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню в повному обсязі.

Позивачем факт порушення відповідачем договірних зобов’язань в частині здійснення вчасного розрахунку належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами, внаслідок чого сума уточнених позовних вимог підлягає стягненню в повному обсязі. Згідно п. 5.1. договору відповідач по справі порушив строки розрахунків, у зв’язку з чим, повинен сплатити пеню в сумі 17960, 98 грн. та штраф в сумі 7946, 35 грн. (позивачем підтверджено та відповідачем не спростовано).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 306498, 13 грн., в тому числі суми 280590, 80 грн. заборгованості за договором доручення з урахуванням встановленого індексу інфляції, суми 17960, 98 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 7946, 35 грн. штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Закарпатська колекторська компанія” (м. Ужгород, вул. Шевченка, 30/14, код ЄДРПОУ 34676115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто” (м. Мукачево, вул. Лавківська, 1Б, код ЄДРПОУ 31960092) суму 306498, 13 грн., в тому числі суми 280590, 80 грн. заборгованості за договором доручення з урахуванням встановленого індексу інфляції, суми 17960, 98 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 7946, 35 грн. штрафу, а також суму 3091, 00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі