Рішення № 2083158, 02.09.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 110

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2008

Справа №2-4/6598-2008

За позовом ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» , ( м. Ялта, вул..Рузвельта,5)

До відповідача ТОВ «Море-Сі», (м. Ялта, вул.. П.Тольятті,9а кв.12)

Третя особа Фонд комунального майна АРК, (м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,17)

Про стягнення 4 523,08 грн.

Суддя Бєлоглазова І.К.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – представник Безрученко Н.О., дор. № Ю-28 від 09.01.08 р.

Від відповідача – представник не з’явився

Від третьої особи – представник Мельников І.В. за дор. від 27.09.07р.

Обставини справи: Позивач – ДП «Ялтинський морський торгівельний порт», м. Ялта звернувся з позовом до Господарського суду АРК про стягнення з відповідача – ТОВ «Море-Сі», м. Ялта 4 523,08 грн. , в тому числі 4417,70 грн. заборгованості з орендної плати по договору оренди державного нерухомого майна від 28.08.06р. № 14, пені у розмірі 79,24 грн. та індексу інфляції у сумі 26,14 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, у порушення умов договору оренди державного нерухомого майна від 28.08.06 р. № 14, орендну плату сплачував нерегулярно та не в повному обсязі , внаслідок чого створилася заборгованість з орендної плати з січня 2007 р. у розмірі 4 417,70 грн. Крім того, на підставі п.3.7. договору оренди він повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу орендної плати, що складає 79,24 грн.

Позивач також вважає, що на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ за порушення термінів виконання зобов’язань боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За розрахунком ця сума складає 26,14 грн.

Позивач у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, не надав суду витребуваних документів, у тому числі відзив на позов, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав суду письмові пояснення по суті спору , згідно яких просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи , суд, -

встановив:

Між державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» та ТОВ «Море-Сі» був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 14 від 28.08.2006 року. Відповідно до умов договору «Ялтинський морський торгівельний порт» передав державне нерухоме майно - нежитлове приміщення 8-1 площею 21,59 кв. м., експлуатовану покрівлю площею 165,0 кв. м., що знаходяться на балансі «Ялтинського морського торгівельного порту», розташовані за адресою: м. Ялта, Набережна ім. В. І. Леніна, буд. б/н, а відповідач ТОВ "Море-Сі" (Орендар) прийняв у строкове платне користування відповідно до умов договору оренди від 28.08.2006 р. з метою розміщення кав'ярні. Термін дії цього договору встановлений по 26.08.2007 року включно.

Займані відповідачем приміщення належать Державному підприємству «Ялтинському морському торгівельному порту», перебувають на балансі порту на праві повного господарського відання відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність", ст. 74 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України, "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.6 договору №14 від 28.08.2006р. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Фонд майна України листом від 26.09.2007 р. за №03/4368 та Державне підприємство «Ялтинський морський торгівельний порт» листом №ОМ-2426 від 19.09.2007 р. повідомив про те, що термін дії Договору закінчився, договір вважається таким, що припинив дію, орендарю необхідно повернути майно, відповідно до п. 2.6 договору оренди від 28.08.2006р. Однак відповідач не дав ніякої відповіді на цей лист та вказані приміщення не звільнив.

У ч. 2 п.5.10 договору оренди сторони передбачили, у разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує до державного бюджету і балансоутримувачу оренду плату до фактичної передачі майна згідно з актом приймання – передачі, який надається орендодавцю у 10 – денний термін після підписання.

Згідно п. 2 ст. 795 Цивільного Кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу ,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ст. 193 Господарського кодексу України.

Однією з істотних умов договору є перерахування ТОВ "Море-Сі" орендної плати щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.5), в розмірі, вказаному в п. 3.1 Договору.

Відповідно до п. 5.3 укладеного Договору орендар узяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату своєчасно і в повному об'ємі.

Проте, відповідач систематично порушував вищезгадані умови договору та перерахування орендної плати проводилося нерегулярно і не в повному об'ємі, у зв'язку з чим в період з січня по грудень 2007 року за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 4417,70 грн.

Відповідно до ст.. 546 Цивільного кодексу України та ст.. 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись, у тому числі неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.529 Цивільного кодексу України, під неустойкою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку – одержувача грошових коштів, яку нараховане та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії строку позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України також встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки за користування річчю за час прострочення повернення речі.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати до бюджету нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату

нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день сплати.

Таким чином, пеня, нарахована відповідно п. 3.7 Договору, складає 79,24 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України за порушення термінів виконання зобов'язань боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до розрахунку , індекс інфляції складає 26,14 грн.

Станом на 01.05.2008р. загальна сума заборгованості ТОВ "Море-Сі" перед Державним підприємством «Ялтинський морський торговельний порт» за договором оренди №14 від 28.08.2006 року, складає 4523,08 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача по даній справі підлягають задоволенню, тому що вони підтверджуються матеріалами справи та засновані на нормах чинного законодавства.

Витрати по оплаті держмита та судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

З обліком викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРIШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Море-Сі» (м. Ялта, вул.. П.Тольятті,9А кв.12, р/р 260073117801 КФ АБ «Південний», ЄДРПОУ 32078188) на користь ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» ( м. Ялта, вул..Рузвельта,5, р/р 260050173138 у Ялтинської філії «Укрсімбанку», МФО 324786, ОКПО 01125591) 4 523,08 грн. заборгованості , у тому числі 4417,70 грн. заборгованості з орендної плати , 79,24 грн. пені, 26,14 грн. індекс інфляції , а також витрати по сплати державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.