Постанова № 20831197, 10.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р.Справа № 5024/1726/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Таран С.В.

суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Павлюк О.М,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №9-637-9/21 від 08.11.2011р.;

від відповідача (Антонівської селищної ради) - ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.09.2010р.;

від відповідача (приватної виробничої фірми „Ремтранс”) - ОСОБА_3, довіреність б/н від 19.09.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Херсонської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011р.

у справі №5024/1726/2011

за позовом Херсонської міської ради

до відповідачів:

-Антонівської селищної ради;

-приватної виробничої фірми „Ремтранс”

про визнання частково недійсним рішення та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Херсонська міська рада подала позов з урахуванням уточнень від 17.10.2011р. до відповідачів: Антонівської селищної ради та приватної виробничої фірми „Ремтранс” про визнання недійсним підпункту 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 „Про вилучення та надання земельних ділянок в смт. Антонівка для здійснення підприємницької та іншої діяльності” та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,1 га під розміщення столярного цеху по вул. 20 Східна, 30, укладеного між Антонівської селищною радою та приватною виробничою фірмою „Ремтранс” 08.08.2002р. за №30 (том І а.с.2-5, 51-52).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2011р. у справі №5024/1726/2011 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,1 га під розміщення столярного цеху по вул. 20 Східна, 30, укладеного між Антонівської селищною радою та приватною виробничою фірмою „Ремтранс” 08.08.2002р. за №30 відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним підпункту 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 „Про вилучення та надання земельних ділянок в смт. Антонівка для здійснення підприємницької та іншої діяльності” припинено (том І а.с.67-69).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011р. скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (том І а.с.81-84).

Відповідачі проти задоволення апеляційної скарги висловили заперечення (том І а.с. 90-91, 94-95). При цьому, представником Антонівської селищної ради було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності постановою Дніпровського районного суду м.Херсона від 05.01.2012 р. у адміністративній справі №2-а-9075/11 (том ІІ а.с.70).

Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

З огляду на те, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним підпункту 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 „Про вилучення та надання земельних ділянок в смт Антонівка для здійснення підприємницької та іншої діяльності” та визнання недійсним укладеного відповідачами на підставі вказаного рішення договору оренди земельної ділянки від 02.08.2002 р., і при розгляді справи господарський суд може самостійно встановити обставини, пов'язані з наявністю відповідних повноважень у Антонівської селищної ради, законністю й правомірністю прийняття оспореного рішення, відповідності укладеного між відповідачами договору вимогам чинного законодавства тощо, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку щодо відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 "Про вилучення та надання земельних ділянок в смт Антонівка для здійснення підприємницької та іншої діяльності" вирішено надати приватній виробничій фірмі „Ремтранс” земельну ділянку площею 0,1 га в оренду строком на 10 років в смт. Антонівка, вул. 20 Східна, 30 під розміщення столярного цеху (том І а.с. 21).

На підставі вказаного рішення 02.08.2002 р. між Антонівською селищною радою („орендодавець”) та приватною виробничою фірмою "Ремтранс" („орендар”) укладено договір оренди земельної ділянки (далі- договір від 02.08.2002 р.), за умовами якого орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться в м. Херсоні, смт. Антонівка, вул. 20 Східна, 30 (том І а.с. 19-20). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу 02.08.2002 р. та зареєстрований у Херсонському міському управлінні земельних ресурсів 08.02.2002 р. за №30 (том І а.с.19-20).

Позивач вважає, що обєкт оренди знаходиться в адміністративних межах м.Херсона, відтак розпорядження цією земельною ділянкою, в тому числі і укладення договору оренди, повинно здійснюватися Херсонською міською радою, а тому просив визнати недійсними підпункт 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 та договір оренди земельної ділянки від 02.08.2002р.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим позовні вимоги Херсонської міської ради з огляду на наступне.

Із змісту копій документів, отриманих позивачем із Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, вбачається, що інвентаризація земель міста Херсона була проведена у 1961 році і виданий акт на землекористування в кількості 5430 га. Відповідно до генерального плану розвитку міста, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №231 від 30.05.1984 р., включенню в міську смугу підлягали забудовані землі 1052,9 га, 242,1 га, 31,7 га за рахунок території села Приміське та селищ Садове і Урожайне; земельних ділянок радгоспів "Овочевий", "Янтарний", "Херсонський", які прилягають до вказаних населених пунктів (том І а.с.55-57, том ІІ а.с.20-22).

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.09.1984 №7541-Х "Про зміну меж міста Херсона" до меж міста включено 1052, 9 га земель, раніше відведених під житлове і промислове будівництво, село Приміське, селище Урожайне Зеленівської селищної Ради Дніпровського та селище Садове Комишанської селищної Ради Комсомолького районів міста Херсона разом із прилеглими землями загальною площею 242,1 га, які генеральним планом розвитку міста передбачені під житлове і промислове будівництво (том І а.с. 13). До прийняття вказаного указу Херсонською філією інституту землеустрою "Укрземпроект" на замовлення Херсонського міськкомунгоспу за договором від 07.12.1983 р. №258 та додаткової угоди до нього від 06.03.1984 р. №7, був розроблений проект встановлення межі м.Херсона із землекористування спецрадгоспу "Херсонський", радгоспу-заводу "Янтарний", радгоспу "Овочевий", Херсонського міськвиконкому Херсонської області. Зазначений проект встановлення межі м.Херсона був розглянутий та погоджений Херсонським міськвиконкомом народних депутатів 13.06.1984 р. (том І а.с.53-54, том ІІ а.с.23-44). Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №234-р від 07.07.1989 р. та додатку до нього №40 Херсонському міськвиконкому в постійне користування надано 143,1 га земель радгоспу-заводу "Янтарний", м. Херсон, під індивідуальне житлове будівництво (том І а.с. 14-15).

Рішенням Херсонської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р. №311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї Ради" затверджено розроблену технічну документацію по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також меж населених пунктів на її території, якою передбачено: загальна територія цієї ради - 4573,6 га, в тому числі смт Антонівка1547,4 га та селище Молодіжне - 37,3 га 9 (том І а.с. 16).

Однак рішенням Xерсонської обласної Ради народних депутатів №493 від 14.01.2002 р. рішення обласної ради від 10.03.1994 р. №311 "Про затвердження технічної документації по встановленню адміністративних меж Антонівської селищної Ради народних депутатів, а також населених пунктів на території цієї ради" визнано таким, що втратило чинність ( том І а.с. 17).

Таким чином, у відповідності до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.09.1984 №7541-Х "Про зміну меж міста Херсона" та інших зазначених вище документів, межа між містом Херсоном та смт Антонівка проходить по Кіндійському шосе, вул. 22 Східній, вул.Кіндійській. Отже, наявні у справі картографічні матеріали свідчать про те, що земельна ділянка розташована за адресою: вул. 20 Східна, 30 знаходиться на території міста Херсона.

Наведене підтверджується також листами управління Держкомзему у місті Херсоні Херсонської області №06-863 від 20.11.2009 р., №01-778 від 19.04.2011 р. (том І а.с.99, том ІІ а.с.45).

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду щодо недоведення позивачем свого права на розпорядження спірною земельною ділянкою, не відповідає обставинам справи.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина пята статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

За змістом частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За нормою частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Одночасно з цим, частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладені норми, а також те, що земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за оспорюваним договором, знаходиться в адміністративних межах м.Херсона, у Антонівської селищної ради були відсутні повноваження на передачу спірної земельної ділянки в оренду приватній виробничій фірмі "Ремтранс". Відтак, прийнявши таке рішення та уклавши спірний договір оренди земельної ділянки, розташованої в межах міста Херсона, Антонівська селищна рада порушила виключне право Херсонської міської ради на розпорядження належними їй землями, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо непідвідомчості господарському суду спору про визнання недійсним підпункту 2.1 пункту 2 рішення Антонівської селищної ради №15 від 26.04.2002 р., яким передано в оренду суб'єкту господарювання земельну ділянку, оскільки з системного аналізу положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України вбачається, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, в тому числі наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, укладенні, договорів оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Рішенням органу місцевого про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Саме такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у пунктах

1.2.2, 1.2.2, 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному зясуванні всіх обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Антонівську селищну раду, оскільки спір виник внаслідок її неправомірних дій.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011р. у справі №5024/1726/2011 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним п.п. 2.1 п.2 рішення Антонівської селищної ради від 26.04.2002р. №15 "Про вилучення та надання земельних ділянок в смт. Антонівка для здійснення підприємницької та іншої діяльності".

Визнати недійсним укладений між Антонівської селищною радою та приватною виробничою фірмою "Ремтранс" 02.08.2002р. та зареєстрований у Херсонську міському управлінні земельних ресурсів 08.08.2002р. за №30, договір оренди земельної ділянки, площею 0,1 га, що розташована в м.Херсоні, смт. Антонівка, вул. 20 Східна,30.

Стягнути з Антонівської селищної ради на користь Херсонської міської ради 127,50 грн. судового збору, в тому числі за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.