Рішення № 20830750, 11.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" січня 2012 р. Справа № 5019/2627/11

За позовом Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал”

до відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення в сумі 114 665 грн. 74 коп.

суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність №03-10/01 від 10.01.2011р.);

від відповідача - ОСОБА_2;

ОСОБА_3., представник (довіреність №2194 від 22.12.2011р.).

Суть спору: Позивач - Дочірнє підприємство “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 102 312 грн. 70 коп. заборгованості, 11871 грн. 23 коп. пені за несплату орендної плати та 481 грн. 81 коп. пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

23.12.2011р. відповідач подав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги частково в сумі 4665 грн. 50 коп., проти задоволення решти позовних вимог заперечив. Крім того, відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

Відповідач зазначає, що погодився на укладення договору оренди № РТ-115/2010 від 25 листопада 2010 року з розрахунку на те, що обєкт оренди буде використовуватися в повному обсязі для цілей бару та закладу громадського харчування, а саме піцерії. Проте, обєкт оренди через обставини, які від відповідача не залежали, не міг використовуватися для цілей закладу громадського харчування, а саме: відсутність належного опалення в зимовий період; очікувалося, що графік роботи бару та закладу громадського харчування буде встановлений у часових рамках: з 09:00 до 21:00, проте фактичний графік роботи бару був встановлений: з 10:00 до 18:00; невідповідність обєкту оренди встановленим законодавством України нормам гігієни та санітарії, а також технічних стандартам, що змусило відповідача вкласти власні інвестиції для здійснення суттєвих поліпшень обєкту оренди на загальну суму більше 30 000 (тридцяти тисяч) гривень; значну частину приміщення, що орендувалося становить коридор загального користування площею 98 м2, який фактично та юридично не може бути використаний у підприємницькій діяльності та за який орендодавець (позивач) не має право нараховувати орендну плату.

Згідно ч. 4 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан обєкта оренди.

Таким чином, на підставі ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України та п. 10.5 Договору № РТ-115/2010 відповідач ініціював проведення переговорів з орендодавцем (позивачем) про зниження орендної плати. Такі переговори, як зазначає відповідач, розпочалися на початку грудня 2010 року, вже через кілька днів після підписання договору № РТ-115/2010 орендодавець пообіцяв допомогти вирішити проблеми відповідача.

Очікуючи на рішення позивача по питанню зниження орендної плати, відповідач не перераховував на його користь платежі по орендній платі за листопад та грудень 2010 року, демонструючи втрату інтересу до обєкту оренди.

З огляду на викладене вище та у відповідності до п. 3.9 Договору № РТ-115/2010 позивач, на думку відповідача, повинен був унеможливити його доступ до обєкту оренди до погашення заборгованості в повному обсязі. Проте позивач цього не зробив, що дало відповідачу підстави вважати, що питання про зменшення орендної плати вирішується позитивно.

Відповідач вказує, що позивач схилив його до підписання нового договору № РТ-115/2011 від 01 січня 2011 року, незважаючи на той факт, що за попереднім договором № РТ-115/2010 від 25 листопада 2010 року орендна плата за користування обєктом оренди не була сплачена взагалі.

Крім того, відповідач вказує, що розмір пені є необґрунтований, адже прострочення з його боку було спричинене простроченням з боку кредитора - позивача, оскільки він, всупереч п. 3.9 Договору № РТ-115/2010, не припинив доступ відповідача до обєкту оренди до моменту погашення заборгованості по орендній платі, що було розцінено відповідачем як позитивне вирішення питання про зменшення розміру орендної плати.

Згідно ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Відповідач також вказує, що ним було придбане сучасне обладнання на загальну суму більше ніж 100 000 грн. 00 коп., яке заблоковане позивачем і не повертається відповідачу всупереч п. 6.4. Договору № РТ-115/2010, п. 6.4. Договору № РТ- 115/2011 та ч. 2 ст. 778 ЦК України.

Зважаючи на все вищевикладене, відповідач вказує, що розмір орендної плати за користування приміщенням, яке технічно та юридично може експлуатуватися менше ніж на 50% від його загальної площі (оскільки коридор та приміщення для піцерії не призначені для цілей його підприємницької діяльності), є несправедливо високим.

З огляду на це, відповідач вважає, що його заборгованість за Договором № РТ-115/2010 та Договором № РТ-115/2011 повинна визначатися з наступного розрахунку: (4701 грн. 00 коп./лист. + 28210 грн. 00 коп./груд. + 28210 грн. 00 коп./січ. + 28210 грн. 00 коп./лют.) / 2 (оскільки розмір орендної плати вдвічі завищений) = 44 665,5 грн. - 10 000 грн. (фактично сплачених на користь позивача) = 34665 грн. 50 коп.

Враховуючи той факт, що відповідач здійснив невідємні поліпшення на суму більше 30000 грн. 00 коп., останній вважає, що заборгованість по сплаті орендних платежів повинна бути зменшена на розмір вартості поліпшень обєкту оренди згідно ч. 3 ст. 778 ЦК України. Отже, остаточний розмір заборгованості повинен становити: 34665 грн. 50 коп. 30000 грн. 00 коп. = 4665 грн. 50 коп.

Стосовно підпису в акті звірки від 21 грудня 2011 року і розрахунків зафіксованих у ньому, відповідач зазначив, що на момент підписання акту звірки, цілковито усвідомлював той факт, що всі розрахунки не є правильними з огляду на вищевикладені пояснення, а підпис був здійснений відповідачем з мотивів розвязання конфлікту із представником позивача, який фактично і юридично не був уповноважений на вирішення питання про зниження орендної плати.

Крім того, відповідач у відзиві просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

27.12.2011р. позичав подав уточнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 102 312 грн. 70 коп. заборгованості, 7 646 грн. 55 коп. пені за несплату орендної плати та 373 грн. 18 коп. пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

В судовому засіданні 11.01.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень позовних вимог, а відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 4665 грн. 50 коп., проти задоволення решти позовних вимог заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.11.2010р. між ДП “Інтергал-Буд” ТзОВ “Фірма “Інтергал” (орендодавець) та СПД - фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір № РТ-115/2010 (надалі - Договір 1) оренди нежитлових приміщень площею 182,00 м2 за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_1 для розміщення закладу громадського харчування. Обєкт оренди був переданий позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 25.11.2010р.

Згідно пункту 3.1. Договору 1 орендна плата за листопад була встановлена у розмірі 28210 грн 00 коп., в т. ч. ПДВ та за грудень 2010 року у розмірі 28210 грн 00 коп., в т. ч ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем в національній валюті України, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця.

У відповідності до пункту 3.2. Договору 1 обовязок орендаря по сплаті орендної плати не залежить від наслідків його господарської діяльності.

Крім того, відповідно до пункту 3.6. Договору 1 орендарю виставлялись рахунки за комунальні та експлуатаційні послуги. Оплата таких послуг повинна була здійснюватись орендарем до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 10.1. Договору 1 визначено, що він діє з моменту підписання і до 31.12.2010 року.

Станом на 01.01.2011 року заборгованість відповідача по Договору 1 згідно виставлених рахунків за орендну плату становила 44420 грн. 00 коп., за комунальні та експлуатаційні послуги 1 472 грн. 70 коп..

Відповідно до пункту 8.2. Договору 1 у випадку порушення (прострочення) орендарем грошового зобовязання щодо строків оплати наданих послуг (витрат), передбачених розділом 3 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг (витрат) за кожен день прострочки в оплаті.

На підставі пункту 8.2. Договору 1 позивачем нараховано відповідачу пеню за несплату орендної плати в розмірі 3657 грн. 34 коп. за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. та пеню за несвоєчасну сплату комунальних платежів в розмірі 114 грн. 56 коп. за період з 26.12.2010р. по 26.06.2011р.

01.01.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № РТ-115/2011 (надалі - Договір 2) оренди нежитлових приміщень площею 182,00 м2 за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_1 для розміщення закладу громадського харчування. Обєкт оренди був переданий позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 01.01.2011р.

Згідно пункту 3.1. Договору 2 орендна плата за місяць була встановлена у розмірі 28210 грн. 00 коп. в т. ч. ПДВ та здійснюється не пізніше 10 числа поточного місяця.

У відповідності до пункту 3.2. Договору 2 обовязок орендаря по сплаті орендної плати не залежить від наслідків його господарської діяльності.

Крім того, відповідно до пункту 3.6. Договору 2 орендарю виставлялись рахунки за комунальні послуги. Оплата таких послуг повинна була здійснюватись орендарем до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 10.1. Договору 2 визначено, що він діє з моменту підписання і до 31.12.2012 року.

28.02.2011р. між позивачем та відповідачем, за взаємною згодою, була укладена угода про дострокове розірвання договору № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. Обєкт оренди був переданий відповідачем позивачу згідно акту прийому-передачі від 28.02.2011р.

Станом на 21.03.2011р. заборгованість відповідача по договору № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. та згідно рахунків за електроенергію та водопостачання становила 60305 грн. 71 коп., з них 56420 грн. 00 коп. за оренду та 3885 грн. 71 коп. за комунальні послуги.

Відповідно до пункту 8.2. Договору 2 у випадку порушення (прострочення) орендарем грошового зобовязання щодо строків оплати наданих послуг (витрат), передбачених розділом 3 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг (витрат) за кожен день прострочки в оплаті.

На підставі пункту 8.2. Договору 2 позивачем нараховано відповідачу пеню за несплату орендної плати в розмірі 3 989 грн. 21 коп. за період з 11.01.2011р. по 11.07.2011р. та пеню за несвоєчасну сплату комунальних платежів в розмірі 258 грн. 62 коп. за період з 26.01.2011р. по 26.07.2011р.

21.03.2011р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків по договорах №РТ-115/2010 від 25.11.2010р. та №РТ-115/2011 від 01.01.2011р., відповідно до якого загальна заборгованість відповідача перед позивачем становила 106198 грн. 41 коп.

Позивач звертався до відповідача з листом № 02-16/08 від 16.08.2011р., в якому просив протягом трьох календарних днів сплати суму заборгованості.

Відповідачем частково було сплачено заборгованість і станом на день подачі позову до суду загальна заборгованість відповідача перед позивачем по договорах та № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. та рахунках за комунальні послуги становить 102312 грн. 70 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. (чч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України к разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, не беруться судом до уваги, оскільки останнім не подано жодного доказу на підтвердження своїх доводів. Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтвержуватись іншими засобами доказування. Проте, доказів на обґрунтування своєї позиції та на підтвердження своїх заперечень відповідач не надав.

Отже, заперечення позову з вищенаведених мотивів є безпідставними і надуманими.

З вищевикладеного вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 102312 грн. 70 коп. заборгованості та 8019 грн. 73 коп. пені стверджується договорами, актами прийому-передачі орендованого майна, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ч.1 ст.83 ГПК України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, розстрочка виконання рішення суду, у розумінні статті 121 ГПК України, є можливою тільки за наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання, про що доводить в суді сам заявник.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, господарські суди повинні встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Подавши заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідач не навів жодної обставини, що ускладнює або робить неможливим його виконання та жодними доказами не підтвердив наявність таких обставин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заявником не доведено виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду, а відтак заяву боржника слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 110 332 грн. 43 коп. На підставі частини першої ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_2 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал”, яке знаходиться в м. Львів, пл. Старий ринок, 8 (код ЄДРПОУ 32568603) 102 312 грн. 70 коп. заборгованості, 8019 грн. 73 коп. пені та 2206 грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "11" січня 2012 р.