Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.12 Справа № 5015/6796/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.
при секретарі Іваночко В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом позивача: Вищого професійного училища № 29, м. Львів,
До відповідача: Приватного підприємства «Арома-Львів», м. Львів,
про стягнення 1 748 грн. 00 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),
Від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність в матеріалах справи).
Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Вищого професійного училища № 29 до Приватного підприємства «Арома-Львів»про стягнення 1 748 грн. 00 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач 07.11.2011 року рекомендованою поштою № 79039 0266221 4, відповідач 09.11.2011 року рекомендованою поштою № 79058 0401835 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).
Судове засідання 29.11.2011 року відкладено на 20.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.
20.12.2011 року судове засідання відкладено на 10.01.2012 року.
Представник позивача в судове засідання 10.01.2012 року зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
03.01.2012 року представником позивача подано клопотання (вх. № 72/12), у якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача головного контролер-ревізора відділу інспектування у сфері освіти та науки КРУ у Львівській області Мельника Л.Й., провідного контролер-ревізора Іваночко Н.Ю., старшого контролер-ревізора відділу інспектування у сфері будівництва Мандрик П.О.
Відповідно до частини першої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Суд відхиляє вказане клопотання у звязку з тим, що позивачем не зазначено яким чином рішення суду впливатиме на права та обовязки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В ході судового розгляду встановлено:
Позивач: Вище професійне училище № 29 є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00293025, знаходиться за адресою: 79039, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, 116, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ № 2999 (докази в матеріалах справи).
Відповідач: Приватне підприємство «Арома Львів»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34311754, знаходиться за адресою: 81162, Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 787319 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 936243 (докази в матеріалах справи).
15.07.2009 року між Вищим професійним училищем № 29 (надалі позивач, замовник) та Приватним підприємством «Арома Львів»(надалі відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 15-07-09 (надалі договір).
Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.
Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору підряду від 15 липня 2009 року № 15-07-09 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.
Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Розділом 1 договору визначено предмет договору.
Так, у відповідності до пункту 1.1. договору підрядник бере на себе зобовязання своїми силами і з матеріалу замовника виконати роботи з поточного ремонту приміщень санвузлів другого поверху корпусу № 1 у ВПУ № 29 за адресою: м. Львів ,вул. Шевченка, 116, відповідно до затвердженого дефектного акту і кошторисної документації в обумовлений договором строк, а замовник зобовязується надати підряднику дефектний акт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 2.1. договору замовник не пізніше п'яти днів після підписання договору передає підряднику дефектний акт.
Розділом 3 договору встановлено розмір оплати та порядок розрахунків.
Так, згідно пункту 3.1. договору загальна вартість послуг (робіт) становить 10528 грн. 80 коп., в тому числі 1754 грн. 80 коп. податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 3.2. договору розрахунок за виконані роботи проводиться замовником згідно представлених підрядником і прийнятих замовником актів виконаних робіт.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться замовником не пізніше тридцяти днів після підписання актів виконаних робіт.
Розділом 4 договору встановлено термін виконання робіт.
Так, згідно пункту 4.1. договору термін виконання робіт визначено поетапно, закінчення робіт - 31.08.2009 року.
Відповідно до пункту 4.2. договору підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання договору, передачі дефектного акту.
Розділом 5 договору встановлено права та обовязки сторін.
Відповідно до пункту 5.1. договору підрядник зобовязаний, зокрема, виконувати роботи якісно і погоджений сторонами строк, не допускати відхилення від дефектного акту та своєчасно повідомляти замовника про готові для прийому обсяги робіт та обєкта в цілому.
Пунктом 5.3. договору визначено, що замовник зобовязаний, зокрема, забезпечити своєчасну передачу підряднику дефектного акту не пізніше п'яти днів після укладення договору, вчасно і в повному обсязі проводити оплату за виконані роботи в строки, визначені договором.
Розділом 7 договору встановлена відповідальність сторін.
Так, згідно пункту 7.1. договору у випадку порушення погодженого терміну виконання та здачі робіт із своєї вини, а так само у випадку непроведення звітування згідно із пунктом 3.2. договору підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент нарахування, від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення. Підрядник не несе відповідальності за недотримання термінів робіт, якщо таке недотримання сталось з вини замовника.
Пунктом 10.6. договору встановлено, що додатками до договору є дефектний акт, договірна ціна та локальний кошторис.
Позивач свої зобовязання за договором № 15-07-09 виконав належним чином, надав, а відповідач прийняв ремонтні роботи загальною вартістю 10528 грн. 80 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року форми КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року форми КБ-3 на суму 10528 грн. 80 коп. Вказаний Акт та Довідка підписані повноважними представниками юридичних осіб, - сторін за договором (докази в матеріалах справи).
Відповідач свої зобовязання з оплати наданих робіт за договором виконав повністю, сплатив за виконані роботи 10528 грн. 80 коп.
На підставі пункту 2.1. Плану роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на другий квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 29.06.2011 року №№ 927, 928 та 929, виданих начальником КРУ у Львівській області, головним контролером-ревізором відділу інспектування в сфері освіти та науки КРУ у Львівській області Мельник Л.Й., провідним контролером-ревізором Іваночко Н.Ю. та старшим контролером-ревізором відділу інспектування у сфері будівництва Мандрик П.О. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності вищого професійного училища № 29 у м. Львові за період з 01.05.2009 року по 30.06.2011 року.
29.08.2011 року за результатами вищевказаної перевірки працівниками КРУ у Львівській області складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 29 з 01.05.2009 року по 30.06.2011 року № 03-21-33 (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).
Розділом 15 вказаного Акту встановлено завищення вартості будівельних робіт на суму 1748 грн. 00 коп. Перевіркою акту форми КБ-2в за серпень 2009 року встановлено завищення вартості ремонтно-будівельних робіт внаслідок застосування коефіцієнту до норм витрат праці робітників-будівельників в розмірі 1,2. Відповідно до пункту 1 Додатку 2 ДБН Д. 1.1-4-2000 коефіцієнт до норм витрат праці робітників-будівельників в експлуатованих будівлях, звільнених від меблів, обладнання та інших предметів.
В збірнику офіційних документів і розяснень «Ціноутворення в будівництві»за лютий 2009 року вказано, що коефіцієнт до норм витрат праці робітників-будівельників 1,2 може застосовуватись тільки в тих випадках, коли будівлі при виконанні ремонтно-будівельних робіт продовжують експлуатуватись по своєму основному функціональному призначенню (продовжується навчальний процес). Проте навчальний процес триває з 01 вересня по 30 червня.
Неправомірне застосування коефіцієнта на думку позивача призвело до завищення вартості робіт Приватного підприємства «Арома Львів»на суму 1748 грн. 00 коп., що є порушенням п. 3.3.10.1 ДБН 1.1-4-2000.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1748 грн. 00 коп. зайво сплачених коштів за виконані будівельні роботи з поточного ремонту приміщень санвузлів другого поверху корпусу № 1 ВПУ № 29 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 116.
Відповідач з аргументами позивача не погоджується з підстав того, що з позивачем з моменту укладення договору було узгоджено розцінки на заплановані роботи, коефіцієнти та інші істотні умови договору. Після виконання вказаних в договорі робіт відповідачем їх було прийнято позивачем та оплачено в повному обсязі. При цьому ніяких претензій чи застережень стосовно ціни виконаних робіт чи їх якості позивачем на адресу відповідача не направлялось.
Також, на думку відповідача, аргументи позивача не заслуговують на увагу, оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Збірник офіційних документів і розяснень «Ціноутворення в будівництві»за лютий 2009 року, де зазначається, що коефіцієнт до норм витрат праці робітниківбудівельників 1,2 може застосовуватись тільки в тих випадках коли будівлі при виконанні ремонтно-будівельних робіт продовжуються експлуатуватись по своєму основному функціональному призначенню (продовжується навчальний процес). Навчальний процес триває з 01 вересня по 30 червня.
Посилання на нормативний акт без зазначення пункту, частини та статті, яка використовується в обґрунтування позовних вимог, на думку відповідача, не заслуговує на увагу, а експлуатація будівлі за своїм основним функціональним призначенням не обмежується тільки учбовим процесом, а обовязково включає в себе повсякденну діяльність адміністрації закладу, діяльність адміністрації та педагогічного колективу по підготовці до навчального року, прийом документів від абітурієнтів, та проведення з ними співбесід. Училище не було повністю закрите на ремонт, та не могло бути закритим за вказаних обставин.
Враховуючи наведені у відзиві на позовну заяву аргументи відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
В даному випадку господарське зобовязання виникло з господарського договору підряду від 15.07.2009 року № 15-07-09.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно приписів частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Згідно статті 189 ГК України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Частиною другою статті 190 ГК України встановлено, що вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Таким чином суд дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено підставності та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача надмірно сплачених коштів в розмірі 1748 грн. 00 коп. за виконані будівельні роботи з поточного ремонту приміщень санвузлів другого поверху корпусу № 1 ВПУ № 29 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 116.
Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 34, 43, 44 49, 77, 82 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Козак І.Б.
10.01.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Судове рішення № 20830490, Господарський суд Львівської області було прийнято 10.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/6796/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: