Рішення № 20830419, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7193/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Дочірнього підприємства “ДАНІА Хандел А/С”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології”, с.Зубра Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 20000,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології”, с.Зубра Пустомитівського району Львівської області

до Дочірнього підприємства “ДАНІА Хандел А/С, м.Київ

про визнання недійсним договору.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1. представник (довіреність №б/н від 20.12.2011р.);

від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 представник (довіреність №09/07 від 09.12.2011р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Дочірнє підприємство “ДАНІА Хандел А/С” подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології” про стягнення 20000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології” звернулось до Дочірнього підприємства “ДАНІА Хандел А/С із зустрічним позовом про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 05.12.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.12.2011р.

Ухвалою суду від 15.12.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісною позовною заявою у справі №5015/7193/11 та призначено її до судового розгляду на 21.12.2011р. В судовому засіданні 21.12.2011р. розгляд справи було відкладено на 11.01.2012р.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в попередньому судовому засіданні подав додаткові пояснення (вх.№30460/11 від 21.12.2011р.), в яких зазначив, що при обчисленні загальної суми поставки ДП «ДАНІА ХАНДЕЛ А/С»було допущено арифметичну помилку в тексті позовної заяви та зазначено 21589925,82 грн., натомість на підставі договору № 31/08/11-2к від 31.08.2001р. згідно накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 21580925,82 грн. Первісний позов підтримав, просив його задоволити. Проти зустрічного позову заперечив, у задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити в повному обсязі з підстав вказаних у поданому ним відзиві від 10.01.2011р. б/н (вх. №411/12 від 10.01.2011р.).

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Позовні вимоги по зустрічному позові підтримав повністю, просив зустрічний позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

31.08.2011 р. між Дочірнім підприємством «ДАНІА ХАНДЕЛ А/С»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології»(покупець) було укладено договір № 31/08/11-2к (далі по тексту договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується продати (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується у специфікаціях, які є невідємними частинами даного договору, а покупець зобовязується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору.

Згідно із п. 4.1, п. 4.2 вказаного договору, поставка товару здійснюється після підписання даного договору. Передача товару здійснюється від продавця до покупця на площадці (критому майданчику), що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Соснівка, вул.Стефаника, 1.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2., п. 6.3 розрахунки за даним договором проводяться в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця. Допускається дострокова оплата. Допускається оплата векселем.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 21580925,82 грн. згідно видаткових накладних:від 01.09.2011 р. №1 на суму 364 800,00 грн.; №2 на суму 401 280,00 грн.; №3 на суму 558 000,00 грн.; №4 на суму 558 000,00 грн.; №5 на суму 558 000,00 грн.; № 6 на суму 558 000,00 грн.; №7 на суму 558 000,00 грн.; №8 на суму 558 000,00 грн.; №9 на суму 558 000,00 грн.; №10 на суму 3200,00 грн.; від 02.09.2011 р. №12 на суму 375 000,00 грн.; №13 на суму 300 870,00 грн.; №14 на суму 15 120,00 грн.; від 03.09.2011 р. №17 на суму 63 919,80 грн.; №18 на суму 19 958,40 грн.; від 04.09.2011 р. №19 на суму 396 000,00 грн.; №20 на суму 278 280,00 грн.; від 05.09.2011 р. №21 на суму 426 000,00 грн.; № 22 на суму 426 000,00 грн.; №23 на суму 429 900,00 грн.; №24 на суму 480 000,00 грн.; № 25 на суму 321 000,00 грн.; №26 на суму 576 000,00 грн.; №27 на суму 576 000,00 грн.; №28 на суму 576 000,00 грн.; №29 на суму 576 000,00 грн.; №30 на суму 576 000,00 грн.; №31 на суму 576 000,00 грн.; №32 на суму 576 000,00 грн.; №33 на суму 576 000,00 грн.; №34 на суму 192 000,00 грн.; №35 на суму 87 305,62 грн.; від 06.09.2011 р. №38 на суму 558 000,00 грн.; №39 на суму 558 000,00 грн.; №40 на суму 558 000,00 грн.; №41 на суму 558 000,00 грн.; №42 на суму 286 998,00 грн.; №43 на суму 333 030,00 грн.; №44 на суму 302 700,00 грн.; від 07.09.2011 р. №47 на суму 28836,00 грн.; №48 на суму 468 000,00 грн.; №49 на суму 469 440,00 грн.; від 08.09.2011 р. №52 на суму 306 000,00 грн.; №53 на суму 309 000,00 грн.; від 10.09.2011 р. №61 на суму 321 000,00 грн.; №62 на суму 332 100,00 грн.; від 12.09.2011 р. №63 на суму 480 000,00 грн.; №64 на суму 523 488,00 грн.; від 13.09.2011 р. №69 на суму 480 000,00 грн.; №7 на суму 350 400,00 грн.; від 14.09.2011 р. №73 на суму 423 000,00 грн.; №74 на суму 426 300,00 грн.; №75 на суму 423 000,00 грн.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково шляхом передачі векселів згідно акта прийому прийому-передачі векселя від 30.09.2011 р. на суму 21560925,82 грн.

03.10.2011 р. позивач передав відповідачеві вимогу про негайну оплату за поставлений товар, яка була залишена відповідачем без реагування.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 20000,00 грн., який позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача.

Відповідач не погоджуючись із первісним позовом подав зустрічний позов про визнання недійсним укладеного між сторонами 31.08.2011р. договору № 31/08/11-2к.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач посилається на той факт, що директор ДП «ДАНІА ХАНДЕЛ А/С»не володів необхідним обсягом повноважень на підписання такого договору, оскільки статутом ДП «ДАНІА ХАНДЕЛ А/С»встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження договорів на суму, що перевищує 1 млн. грн.

Посилаючись на відсутність необхідного обсягу дієздатності для вчинення дій по укладенню договору, ст.ст.203,215.234 ЦК України, ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»просить визнати недійсним договір № 31/08/11-2к від 31.08.2011р., укладений між сторонами.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог по первісному позову та відмову у задоволенні зустрічного позову повністю виходячи з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується вище переліченими видатковими накладними на загальну суму 21580925,82 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи). Товар отримав представник відповідача по довіреності № 508/1 від 01.09.2011р.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач частково виконав своє зобовязання по оплаті шляхом передачі позивачеві векселів на загальну суму 21560925,82 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 30.09.2011 р.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Оскільки сторонами у договорі не було погоджено строки оплати, позивач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України звернувся до відповідача звимогою від 03.10.2011 р. про негайну оплату заборгованості, однак жодної відповіді на неї відповідач не надав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що вимоги ДП „ДАНІА Хандел А/С” про стягнення 20000,00 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне:

Порядок укладення, зміни, розірвання договорів, підстави визнання правочинів недійсними регулюється Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009р. № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Вказані положення статті 203 ЦК України визначають самостійні окремі підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Звертаючись до господарського суду, позивач самостійно визначає як предмет позову, так і його підстави, які й визначають межі доказування в справі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач (відповідач за первісним позовом) звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору на підставі ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України з мотивів підписання його від імені ДП „ДАНІА Хандел А/С” директором, який, на думку позивача, не володів необхідним обсягом повноважень для підписання такого договору, оскільки, як стверджує позивач, статутом ДП «ДАНІА Хандел А/С»встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження договорів на суму, що перевищує 1 млн. грн.

Згідно ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Однак, відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За умовами ч.ч. 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначеному установчими документами.

Позивач також не надав суду жодного допустимого та належного доказу в підтвердження того, що директор ДП „ДАНІА Хандел А/С” не володів необхідною компетенцією для підписання оспорюваного договору.

Всупереч припущенням позивача за зустрічним позовом, статутом ДП „ДАНІА Хандел А/С” не віднесено до виключної компетенції власника, що згідно статті 8 статуту є вищим органом управління підприємства, затвердження договорів на будь-яку суму.

Натомість, п.9.3.2 статті 9 статуту передбачено право директора укладати від імені підприємства договори та контракти з українськими та іноземним підприємствами та забезпечувати їх виконання.

Таким чином, доводи, наведені позивачем в зустрічному позові щодо підписання договору неповноважною особою, не приймаються до уваги судом, оскільки факт відсутності повноважень у директора, який підписав договір від імені ДП „ДАНІА Хандел А/С”, не доведений.

Крім того, дійсність договору, незалежно від питання повноважень директора на підписання договору, підтверджується наступними після його укладення діями позивача, який прийняв договір до виконання, тобто схвалив його. Зокрема, на виконання договору відповідачем за зустрічним позовом було здійснено поставку товару та прийнято часткову оплату. Також позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано в матеріали справи копію договору № 01/09/11-1о від 01.09.2011 р. суборенди складських приміщень, на яких зберігався товар, що є предметом оспорюваного договору.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину, і правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(зі змінами і доповненнями) доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Названі вище обставини та їх документальне підтвердження, що міститься в матеріалах справи, свідчать про схвалення позивачем договору, а отже додатково підтверджують дійсність договору з моменту його укладення.

Позивач не надав жодного доказу в підтвердження того, що при укладенні оспорюваного договору директор відповідача за зустрічним позовом перевищив свої повноваження або наявності будь-яких інших підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, з якими закон повязує недійсність правочину.

Матеріалами справи підтверджено, що договір укладено між сторонами з дотриманням всіх вимог чинного законодавства з метою настання реальних правових наслідків, на досягнення яких спрямований цей договір.

За викладених обставин суд не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за первісним позовом у справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Судові витрати за зустрічним позовом, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 92, 202, 203, 204, 207, 215, 238, 241, 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.2, 65, 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 60, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Колійні ремонтні технології»(81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144; код ЄДРПОУ 33133794) на користь Дочірнього підприємства «ДАНІА Хандел А/С»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12А, кв.31 АПП; код ЄДРПОУ 30520910) 20 000,00 грн. основного боргу та 1411,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4.Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 16.01.2012р.