Ухвала суду № 20829247, 12.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.12 р.Справа № 2/5005/16594/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні ресурси", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 316 712, 37 грн., з яких: 298 410, 64 грн. - заборгованість за Договором купівлі-продажу № 110319 від 01.01.11 р., 15 335, 31 грн. - пеня, 2 966, 42 грн. - 3 % річних

Суддя Боділовська М.М.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні ресурси", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ про стягнення 316 712, 37 грн., з яких: 298 410, 64 грн. - заборгованість за Договором купівлі-продажу № 110319 від 01.01.11р., 15 335, 31 грн. - пеня, 2 966, 42 грн. - 3 % річних.

09.12.2011 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Паливні ресурси" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", заборони проведення відчуження, здавання в довгострокову оренду, заставу або іншим способом передавання права власності на належне товариству рухоме та нерухоме майно.

Заява мотивована тим, що Відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, його майно перебуває у податковій заставі, виробництво на молочному заводі зупинено, продукція не випускається, нерухомість знаходиться в заставі банківських установ, автотранспортні засоби здаються в оренду. Позивач вважає, що вказані обставини перешкоджатимуть в майбутньому виконанню судового рішення про стягнення з Відповідача грошових коштів, тому просить накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" в межах позовних вимог та заборонити Відповідачу проводити відчуження, здавати у довгострокову оренду, давати в заставу та іншим способом передавати право власності на належне товариству рухоме та нерухоме майно.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано питання про забезпечення позову. При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати причини звернення до суду із такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття засобів забезпечення та довести адекватність засобів забезпечення позову. При цьому, тягар доказування викладених у заяві обставин покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Заходи до забезпечення позову повинні перебувати у необхідному (обов’язковому) зв’язку з позовними вимогами, їх предметом.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд не може погодитися із необхідністю вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу проводити відчуження, здавати у довгострокову оренду, давати в заставу та іншим способом передавати право власності на належне товариству рухоме та нерухоме майно, оскільки дана вимога не перебуває у необхідному (обов’язковому) зв’язку з позовними вимогами, їх предметом, в підтвердження неможливості виконання рішення суду у разі незастосування вказаних засобів до забезпечення позову не надано доказів, вказані заходи можуть призвести до ускладнень господарської діяльності Відповідача.

Враховуючи викладене, заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, в частині заборони Відповідачу проводити відчуження, здавати у довгострокову оренду, давати в заставу та іншим способом передавати право власності на належне рухоме та нерухоме майно - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні ресурси" про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (пр. ім. "Газети "Правда", 50, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 13472597, п\р 26009010040160 у ВАТ "ВТБ", м. Київ, МФО 321767, ІПН 134725904020) вартістю 316 712, 37 грн.

В частині вимог про заборону Відповідачу проводити відчуження, здавати у довгострокову оренду, давати в заставу та іншим способом передавати право власності на належне рухоме та нерухоме майно - відмовити.

СуддяМ.М. Боділовська