Рішення № 20829176, 12.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.12р.Справа № 15/5005/16475/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 350 000 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 04.07.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), про стягнення боргу у розмірі 350000 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором позики від 03.06.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 30.11.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 20.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 20.12.11р., у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та не ненадання ним відзиву на позов та інших витребуваним судом документів, розгляд справи відкладено на 12.01.12р., повторно зобов'язано відповідача виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 30.11.11р. Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

12.01.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с.32).

В свою чергу, відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує накладна кур'єрської експрес-доставки № 081678 від 29.12.11р.(а.с.32).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що відповідач у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2009р. між ОСОБА_3 (далі-позикодавець) та відповідачем було укладено договір позики (далі - Договір позики), відповідно до умов п.1.1 якого позикодавець зобов'язався надати відповідачу позику, а відповідач зобов`язався повернути позику в визначений даним договором строк.

Відповідно до п.1.2 Договору позики, позика надається для здійснення підприємницької діяльності відповідача.

Сума позики по даному договору складає 350000 грн. (п.2.1 Договору позики).

Як зазначено у п. 3.1 Договору позики, позикодавець зобов'язаний надати позику впродовж трьох календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Позика надається шляхом передачі готівкою відповідачу (п.3.2 Договору позики).

Пунктом 4.1 Договору позики передбачено, що строк надання позики визнається з моменту надходження коштів відповідачу і складає дев`ять календарних місяців, до 03.03.2010 року.

Строк, зазначений у пункті 4.1 даного договору може бути продовжений по узгодженню сторін (п. 4.2 Договору позики).

Згідно п.5.1 Договору позики, після спливу строку, вказаного в пункті 4.1 даного договору, відповідач зобов'язується впродовж трьох календарних днів повернути суму позики.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його кінцевого виконання (п.6.1 Договору позики).

Усі спори, що виникають при виконанні даного договору вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.8.1 Договору позики).

На виконання умов Договору позики 03.06.2009р. відповідач отримав від позикодавця грошові кошти у розмірі 350000 грн. для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджує розписка відповідача (а.с. 8). Але, зобов'язання щодо повернення суми позики відповідач не виконав.

17.10.2011 року між позикодавцем та позивачем було укладено Договір уступки вимоги (цесії) №17-10-11 (далі-Договір уступки вимоги), відповідно до умов п.1 якого позикодавець передає позивачу, а позивач набуває право вимоги, належне позикодавцю, і стає кредитором за Договором позики від 03.06.2009 року між позикодавцем і відповідачем.

Відповідно п.2 Договору уступки вимоги, позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання зобов`язання щодо сплати боргу на суму 350000 грн.

Як зазначено в п. 3 Договору уступки вимоги, право вимоги засновано на Договорі від 03.06.2009 року та розписці до цього Договору, що підтверджує отримання коштів.

Документи, вказані у п.3 даного договору передаються позикодавцем позивачу в момент підписання цього Договору і є його невід`ємною частиною (п.4 Договору уступки вимоги).

Згідно п.6 Договору уступки вимоги, до позивача переходять права, які забезпечують зобов`язання відповідача.

Позивач зобов`язаний повідомити відповідача про уступку вимоги протягом 10 днів з моменту підписання цього Договору (п.8 Договору уступки вимоги).

Пунктом 12 Договору уступки вимоги передбачено, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

Відповідно п. 13 Договору уступки вимоги, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

17.10.11р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення-вимогу, згідно якої позивач повідомив відповідачу про те, що між позикодавцем та ним було укладено Договір уступки вимоги (цесії) №17-10-11 від 17.10.11р., у зв'язку з чим до нього перейшли усі права вимагати від позивача суму боргу у розмірі 350 000 грн., відповідно до Договору позики від 03.06.2009р. Крім того, позивач вимагав погашення даної заборгованості (а.с.10).

На зазначену претензію відповідач 25.10.11р. надав позивачу відповідь, згідно якої борг у розмірі 350000 грн. визнає та розуміє, що право вимоги цієї суми перейшло до позивача, але на даний час не має можливості погасити заборгованість (а.с.11).

Таким чином, позивач був змушений звернутися до господарського суду з відповідною позовною заявою, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 350000 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору позики на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, частина 2 ст. 516 ЦК України зазначає, що у разі неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договору позики щодо сплати боргу матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінком" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Азербайджанська, буд. 67, код ЄДРПОУ 35608224) борг у розмірі 350 000,00 грн. (триста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 7 000 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 16.01.12р.