Рішення № 20821147, 16.01.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.01.2012 Справа № 2-3545/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Васильєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ВАТ Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” в особі Запорізької обласної дирекції до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок виплати страхового відшкодування за договором страхування в порядку регресу

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, в порядку регресу. В позові зазначив, що 25 березня 2008 року між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та гр. ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 24-9/211, на підставі якого застраховано автомобіль „МІТСУБИШИ ГОЛД”, реєстраційний № НОМЕР_1. 25 травня 2008 року на перехресті Набережної та вул.Демченка в м.Запоріжжя трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілей: „МІТСУБИШИ ГОЛД”, реєстраційний № НОМЕР_1 що належить та під керуванням ОСОБА_2, та ЗАЗ 968М, реєстраційний НОМЕР_2, що належить та під керуванням Відповідача ОСОБА_1. Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічі пошкодження. 26.05.08р. Страхувальник звернувся до Відповідача із заявою пр виплату страхового відшкодування. Відповідно до протоколів огляду транспортного засобу від 27.05.08] та 23.07.08р. та дослідження спеціаліста від 14.08.08р. № 58/2008 розмір матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу „МІТСУБИШИ ГОЛД” становить 30550,33 грн. Відповідно до умов Договору ( франшиза - 455 грн.) страхове відшкодування, що підлягає виплаті Страхувальнику, визначено у розмірі 30095,33 грн. На підставі страхового акту № 129-1086/26.05.08 від 15.08.08| зазначену суму було перераховано на рахунок Страхувальника, щ підтверджується платіжними дорученнями № 730 від 31.07.08р. , № 912 від 10.09.08р. Постановою Ленінського суду м.Запоріжжя від 29.05.08р. по адміністративній справі № 3-8161/08 Відповідача визнано особою, винною скоєнні ДТП та заподіянні шкоди Страхувальникові, притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, накладено штраф у розмірі 17 грн. У зв'язку із виплатою страхового відшкодування НАСК «Оранта» набула право регресу до особи, винної у заподіянні збитку Страхувальнику. Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» в редакції Закону від 04.10.2001р. № 2745-111 (з подальшими змінами), а також статтею 993 Цивільного кодексу України до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, у зв”язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 30095,33 гривні суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача наполягаючи на своєму позові довів усі обставини по справі, просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечуючи фактичних обставин по справі, просив суд зменшити суму страхового відшкодування, оскільки позивачем сплачена частина відшкодування в розмірі 16616,39 грн. тільки 31.07.2008 року, про що свідчить платіжне доручення № 730, але на момент подання позову, який датовано 01.09.2011 року сплинув строк позовної давності для стягнення даної суми. Крім того, відповідач просив суд урахувати його похилий вік та фізичний стан. Крім того він не працює, є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію за віком.

Вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» в редакції Закону від 04.10.2001р. № 2745-ІП (з подальшими змінами), а також: статтею 993 Цивільного кодексу України до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межа фактичних затрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або винна особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальні за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як було встановлено у судовому засіданні, 25 березня 2008 року між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та гр. ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 24-9/211, на підставі якого застраховано автомобіль „МІТСУБИШИ ГОЛД”, реєстраційний № НОМЕР_1.

25 травня 2008 року на перехресті Набережної та вул.Демченка в м.Запоріжжя трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілей: „МІТСУБИШИ ГОЛД”, реєстраційний № НОМЕР_1 що належить та під керуванням ОСОБА_2, та ЗАЗ 968М, реєстраційний НОМЕР_2, що належить та під керуванням Відповідача ОСОБА_1.

Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб отримав механічі пошкодження.

26.05.08р. Страхувальник звернувся до Відповідача із заявою пр виплату страхового відшкодування.

Відповідно до протоколів огляду транспортного засобу від 27.05.08] та 23.07.08р. та дослідження спеціаліста від 14.08.08р. № 58/2008 розмір матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу „МІТСУБИШИ ГОЛД” становить 30550,33 грн.

Відповідно до умов Договору ( франшиза - 455 грн.) страхове відшкодування, що підлягає виплаті Страхувальнику, визначено у розмірі 30095,33 грн. На підставі страхового акту № 129-1086/26.05.08 від 15.08.08| зазначену суму було перераховано на рахунок Страхувальника, щ підтверджується платіжними дорученнями № 730 від 31.07.08р. , № 912 від 10.09.08р.

Постановою Ленінського суду м.Запоріжжя від 29.05.08р. по адміністративній справі № 3-8161/08 Відповідача визнано особою, винною скоєнні ДТП та заподіянні шкоди Страхувальникові, притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, накладено штраф у розмірі 17 грн.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування Страхувальнику склали 30095,33 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 61ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Але, у відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ч.3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, при цьому частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у письмовій заяві від 24 листопада 2011 року заявлено про застосування позовної давності у даній справі, оскільки сплата частини відшкодування в розмірі 16616,39 грн. позивачем була здійснена 31.07.2008 р. про що свідчить платіжне доручення № 730, а позовна заява надійшла до суду 01.09.2011 року, тобто з порушенням строків позовної давності.

Отже, аналізуючи в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги повинні слід задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача, на користь позивача витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 13478,94 гривні грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню, понесені позивачем, судові витрати які складаються зі сплати судового збору в розмірі 300,95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 420,95 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 257,267, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 25, 27 ЗУ “Про страхування”, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, мешкаючого: АДРЕСА_1 на користь ВАТ Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” в особі Запорізької обласної дирекції ( 69032, м.Запоріжжя, пр. Металургів 21, р/р № 26506000001043 в ПАТ АКБ Укрсоцбанк, МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186)

- витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 13478,94 грн. (тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 94 коп.);

- судові витрати в розмірі 420,95 грн. (чотириста двадцять гривень 95 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Козлова Н. Ю.