Рішення № 20816947, 05.12.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-7367\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді І.В.П»ятничук,

при секретарі К.Ю.Іванові

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_2, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»,

про визнання права власності та зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності та зобовязання вчинити дії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 не визнає за нею право власності на нежилу будівлю Літ. «А», загальною площею 250,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на приміщення № 1 площею 43, 9 кв.м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв.м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв.м., загальною площею 82, 7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а тому для захисту своїх прав просить визнати за нею право власності на вказане вище нерухоме в судовому порядку та зобовязати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»здійснити за нею державну реєстрацію права власності на зазначене вище спірне нерухоме майно.

Позивачка в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленою довіреністю, тому суд вважає можливим розгляд справи в її відсутності.

Представник позивача підтримав заявлені позивачкою позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, та подав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність та ухвалити по справі законне та обґрунтоване судове рішення, враховуючи наведене суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності.

Представник відповідача Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» в судове засідання не з»явився, направив до суду свої пояснення з приводу заявлених позовних вимог з проханням розглянути справу в відсутності їх представника, що суд вважає за можливе.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності та зобовязання вчинити дії, необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Судом встановлено, що 05 квітня 2010 року між ОСОБА_1 «Замовник», та Відповідачем ОСОБА_2 «Підрядник» було укладено Договір будівельного підряду № 05-04-2010 (а.с.6-10).

З п.п. 1.1., 1.4. Договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов»язується виконати роботи з будівництва нежилої будівлі Літ. «А»(приблизною загальною площею 250,00 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та ремонтно-будівельні роботи в квартирі № 28, загальною площею 77,10 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 (надалі іменуються Об»єкти), відповідно до проектно кошторисної документації, а замовник зобов»язується передати підрядникові затверджену проектно кошторисну документацію (надалі іменується проектно кошторисна документація), прийняти об'єкти та оплатити роботи.

Відповідно до п. 1.9. договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, власником об»єктів до його здачі замовнику є підрядник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об»єктів до його прийняття замовником несе підрядник.

Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних робіт не пізніше 31 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що згідно додатку № 1 від 05 квітня 2010 року до договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, сторони дійшли згоди затвердити склад та зміст проектно-кошторисної документації з будівництва нежилої будівлі Літ. «А»(приблизною загальною площею 250,00 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та проведення ремонтно-будівельних робіт в квартирі № 28, загальною площею 77,10 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, в наступному вигляді: будівництво нежилої будівлі Літ. «А»(приблизною загальною площею 250,00 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 1 шт., вартість 300000,00 грн. (триста тисяч гривень 00 коп.); проведення ремонтно-будівельних робіт в квартирі № 28, загальною площею 77,10 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, вартість 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) (а.с.11 ).

З Акту виконаних робіт від 04 жовтня 2010 року складеногоміж ОСОБА_1 «Замовник», та відповідачем ОСОБА_2 «Підрядник» вбачається, що сторони дійшли згоди, що хоча підрядник і не в повному обсязі виконав умови договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення будівництва нежилої будівлі Літ. «А»(приблизною загальною площею 250,00 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є економічно недоцільним, то сторони не вважають себе більше звязаними умовами відповідного договору і вважається, що підрядник належним чином виконав ремонтно-будівельні роботи в квартирі № 28, загальною площею 77,10 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2, в результаті чого на її місці з»явилися приміщення № 1 площею 43, 9 кв. м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв. м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв. м., загальною площею 82, 7 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. замовник цим стверджує, що прийняв виконані роботи і претензій щодо кількості та якості робіт не має (а.с. 12).

В судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що на підставі договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, Позивач набув право власності на нежилу будівлю Літ. «А», загальною площею 250,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності за позивачем на зазначену вище нежилу будівлю не підлягають задоволенню, оскільки даний договір сторонами в цій частині не був виконаний, у звязку із чим не підлягають також і задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»здійснити за позивачем державну реєстрацію права власності на відповідне майно.

В судовому засіданні встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що листом від 05 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1, що оскільки остання не здійснила оплату його робіт, то вона порушує чинне законодавство, умови договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року і його права як підрядника, а тому відповідно до п. 2.4. Договору будівельного підряду (у разі неоплати роботи підрядника у встановлений договором строк, власність на об»єкт переходить до підрядника), у нього з 05 листопада 2010 року виникає право власності на: нежилу будівлю Літ. «А», загальною площею 250,00 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також на приміщення № 1 площею 43, 9 кв.м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв.м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв.м., загальною площею 82, 7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с.13-14).

Згідно п. 2.4. Договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року, у разі неоплати роботи підрядника у встановлений договором строк, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Судом при огляді Договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року не було встановлено, що в ньому передбачено виникнення права власності підрядника на об»єкт будівництва, у випадку, коли замовником не був проведений розрахунок за виконані згідно договору будівельного підряду роботи, проте судом встановлено, що право власності на об»єкт будівництва у відповідача (ОСОБА_2) було до моменту передачі об»єкта будівництва замовнику (позивачу) ОСОБА_1, за актом приймання передачі, згідно п. 1.9. договору будівельного підряду № 05-04-2010 від 05 квітня 2010 року.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 14 березня 2000 року, укладеного на Київській універсальній біржі, ОСОБА_1 є власником квартири № 28, загальною площею 77,10 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 (а.с.16-17).

Частина 1 ст. 331 ЦК України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частина 1 ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 876 ЦК України встановлює, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 з 04 жовтня 2010 року виникло право власності на приміщення № 1 площею 43, 9 кв. м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв. м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв. м., загальною площею 82, 7 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується Актом виконаних робіт від 04 жовтня 2010 року (а.с.12).

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 16 ЦК України говорить, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обовязку в натурі.

При розгляді даної справи, суд дійшов висновку, що дійсно право власності за ОСОБА_1 на приміщення № 1 площею 43, 9 кв.м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв.м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв.м., загальною площею 82, 7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 не визнається та оспорюється ОСОБА_2, а також може не визнаватися іншими будь-якими третіми особами, які можуть чинити ОСОБА_1 перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні зазначеним вище нерухомим майном, тобто ОСОБА_1 не зможе повною мірою реалізовувати свої права, як власника, передбачені ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320 ЦК України щодо цього майна, а тому суд вважає можливим та доцільним визнати за позивачем право власності на зазначене вище спірне нерухоме майно.

Крім того, суд вважає, з метою повного та всебічного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, ОСОБА_1, на спірне нерухоме майно зобовязати КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»здійснити державну реєстрацію права власності на приміщення № 1 площею 43, 9 кв.м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв.м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв.м., загальною площею 82, 7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 320, ст. 321, ч. 1 ст. 328, ч. 2 ст. 386, ст.ст. 392, 876 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності та зобовязання вчинити дії, ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО, а саме:

1. Визнати право власності за ОСОБА_1 на приміщення № 1 площею 43, 9 кв. м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв. м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв. м., загальною площею 82, 7 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, як на окремия об»єкт нерухомого майна.

2. Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код 03359836) зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на приміщення № 1 площею 43, 9 кв. м., приміщення № 2 площею 29, 4 кв. м. групи приміщень № 31 (підвалу), приміщення № ІІ (підвалу) площею 9, 4 кв. м., загальною площею 82, 7 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, як на окремия об»єкт нерухомого майна.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ВІДМОВИТИ.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: