Рішення № 20816024, 28.12.2011, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2/2506/4361/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2011 року                                                                       м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого –судді Сапона А.В.,

при секретарі –Шиловій Ж.О.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

22.11.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття та на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування позову зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі з 15 листопада 2008 року. Подружнє життя не склалося, вони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу вважає недоцільним, тому просить суд розірвати його. Також позивачка вказала, що сторони від шлюбу мають неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, в зв’язку з чим позивачка просить стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини, а також 140 грн. щомісячно додаткових витрат на дитину. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною і в даний час не працює.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і наполягала на його задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, погодився з вимогою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини разом з додатковими витратами, проте заперечив щодо сплати аліментів на утримання дружини.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у шлюбі з 15 листопада 2008 року. Сторони припинили шлюбні відносини. Подальше збереження шлюбу не відповідає інтересам позивачки. Примирення між сторонами не можливе.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч.3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

За таких умов подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.

З копії свідоцтва про народження серії 1-ЕЛ № 094754 від 07.09.2010 року, вбачається, що сторони від шлюбу мають доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, що є підставою стягнення аліментів.

Оскільки відповідач не надає допомоги на утримання дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Також суд дійшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку в розмірі 1/6 частини всіх видів заробірку є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 СК України, якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один з подружжя не має можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Судом дійшов висновку, що відповідач має таку змогу надавати позивачу матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з довідкою № 2111 від 21.11.2011 року, виданою СПД ОСОБА_4, малолітня ОСОБА_3 відвідує дитячі розвиваючі заняття в «Студії РозУмка», вартість таких послуг складає 140 грн. на місяць.

Суд вважає за доцільне стягнути вказану суму витрат з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 15.11.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 2105.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 22.11.2011 року і до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 140 (сто сорок) грн. додаткових витрат на дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно, починаючи з 22.11.2011 року і до досягнення дитиною 3-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання щомісячно, починаючи з 22.11.2011 року і до досягнення дитиною 3-х років в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету м. Чернігова судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп., який зарахувати на рахунок №31212206700002, код ЄРДПОУ –22825965, банк –ГУДКУ у Чернігівській області, МФО - 853592.

Рішення суду в частині стягнення аліментів –у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, в порядку, визначеному ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя                                                                                 А.В. Сапон