Ухвала суду № 20814439, 09.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року справа №2а-4567/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів , Жаботинської С.В.

розглянувши у письмовому Управління у справах захисту прав споживачів

провадженні апеляційну скаргу у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від08 вересня 2011 року

по адміністративній справі № 2а-4567/11/1270

за позовом Луганського міського комунального підприємства

«Теплокомуненерго»

до Управління у справах захисту прав споживачів

у Луганській області

про визнання протиправним та скасування припису від 12.03. 2011 року №117,-

ВСТАНОВИЛА:

Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису від 12 березня 2011 року №117 про припинення порушень прав споживачів (арк. спр. 3-7).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним припис Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області від 12 березня 2011 року № 117 про припинення порушень прав споживачів. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (арк. спр. 32-34).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду доказів правомірності винесення припису та враховуючи, що припис не має під собою законних підстав, оскільки його вимоги необґрунтовані та незаконні, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову з підстав невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 38-41).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивач свідомо ігноруючи діюче законодавство та звернення громадян про їх відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, що були проведені у між опалювальний період, продовжили нараховувати грошові кошти за не надані послуги.

На думку апелянта, позивач змішує поняття неправомірного самостійного відключення споживача від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання з проведенням нарахування і покладанням обовязків на споживача за надані послуги, які є іншими правовідносинами.

Також скаржник зазначає, що позивач є виконавцем послуг споживачам, тому відповідач мав всі законні підстави давати позивачу обовязкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач субєкт господарювання юридична особа Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24 січня 1996 року № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 26 січня 1996 року, реєстраційний номер № 99/5393, ідентифікаційний код 24047779, діє на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням Луганської міської ради від 25 січня 2005 року № 30/19, місцезнаходження підприємства: 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-А. Згідно статуту Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг споживачам (централізоване постачання гарячої води, централізоване опалення) (арк. спр. 9-10).

До управління у справах захисту споживачів в Луганській області з питання порушень прав споживачів, а саме про відмову у відключенні квартири від мережі централізованого опалення, зняття з обліку як абонента Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» та проведення перерахунку за ненадання послуг центрального опалення звернувся громадянин ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

За результатами перевірки зазначеного звернення, відповідачем 12 березня 2011 року винесено припис за № 117, яким зобовязано Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» припинити порушення прав зазначеного громадянина у частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги, припинити нарахування виплат за ненадані послуги громадянину ОСОБА_3, провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення зазначеному громадянину з моменту письмового звернення останнього до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» та проінформувати управління про вжиті заходи до 12 квітня 2011 року (арк. справи 8).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення припису про припинення порушення прав споживача.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023), Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України від 02 червня 2005 року № 2633-ІV «Про теплопостачання» (далі Закон №2633), Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №1875).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 26 Закону №1023 порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Законом №1023 визначено, що даний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоровя і життєдіяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового заходу, посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Згідно із статтею 30 Закону № 1875 державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується, серед іншого, на принципі відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.

Споживач відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 1875 має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, та на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сімї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», визначено механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі - виконавці) і фізичних та юридичних осіб (далі - споживачі), яким надаються послуги.

Обовязок субєктів господарювання провести перерахунок встановлено лише у виключних випадках, встановлених порядком, і розширеному тлумаченню не підлягають, а саме, - у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних.

Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).

Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

По закінченні робіт, відповідно до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Тобто, відключення від центрального опалення окремих квартир чи приміщень без відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання будинку в цілому чинним законодавством не передбачено.

Внесенням відповідних змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 та постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 законодавча можливість індивідуального відключення від систем центрального опалення не передбачена, а відповідне право може бути реалізоване лише у разі відєднання усього будинку.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2007р. ЛМКП «Теплокомуненерго» укладено договір №17 з приватним підприємством «Луганьбудсервіс» - балансоутримувачем про надання послуг з центрального опалення в житловому фонді територіальної громади м.Луганська (а.с.26-29).

Згідно ст. 29 Закону № 1875 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку, в тому числі послуги з теплопостачання, укладається між власником квартири і балансоутримувачем, а не власником квартири та виробником ЛМКП «Теплокомуненерго».

Згідно п. 2.3 договору №17 від 01.05.2007р. виробник ЛМКП «Теплокомуненерго» за дорученням виконавця веде лише облік нарахувань та оплати споживачів за надані послуги з опалення.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що втручання управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області в господарську діяльність суб»єктів господарювання є протиправним, а відносини між споживачами (фізичними особами) і ЛМКП «Теплокомуненерго» неможливо розглядати як послуги у розумінні, яке вживається в Законі України «Про захист прав споживачів», оскільки правовідносини у споживача склалися з ПП «Луганьбудсервіс», а не безпосередньо з ОСОБА_3

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність зазначеного припису та необхідність його скасування.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а-4567/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а-4567/11/1270 за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису від 12 березня 2011 року №117 про припинення порушень прав споживачів залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 09 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська