Вирок № 20810694, 20.12.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 1-92/11

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

20.12.2011 смт.Липова Долина Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Шульги О.М. при секретарі Мазур О.А. з участю прокурора Верещагіна Д.Б.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Липова Долина справу про обвинувачення

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив наругу над могилою, а саме незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі скоєне за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Підсудний ОСОБА_4 вчинив наругу над могилою, а саме незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, скоєне за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Цей злочин вони вчинили за таких обставин.

25 березня 2011 року підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, групою осіб, прийшли на кладовище, що знаходиться в смт Липова Долина по вулиці Горького Сумської області, де з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи загально прийняті моральні принципи щодо вшанування памяті померлих, таємно підійшли до могили, де був похований ОСОБА_5 та зняли з огорожі місця його поховання металеві ланцюги в кількості 4 шт. та помістили їх до поліетиленової сумки, яку заздалегідь взяв з собою з дому ОСОБА_3

Вилучені ними ланцюги вони перевезли до села Синівка, маючи на меті здати їх на металобрухт. Але не реалізувавши задумане вони вкинули їх до р. Грунь в с. Синівка, з метою повернутися по них пізніше. В подальшому дані ланцюги були виявлені та вилучені з р. Грунь працівниками міліції.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було завдано матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_6 на суму 74 грн. 75 коп.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вину свою визнали повністю, щиро покаялися в скоєному та пояснили, що саме за таких обставин вони вчинили даний злочин.

Зокрема підсудний ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 запропонував йому викрасти з могили на кладовищі ланцюги, щоб здати їх як металобрухт, а одержані кошти використати на власні потреби. Він з цією пропозицією погодився і 25.03.2011 року вони пішли на кладовище, що розташоване по вул. Горького в смт. Липова Долина. По дорозі вони домовились, що викраденні цепки заготовачам в смт. Липова Долина здавати не можна, так як їх швидко знайде міліція, а тому вирішили відвезти їх заготовачеві в селі Синівка. Прийшовши на кладовище до могили, яка була огороджена ланцюгами, вони зняли ланцюги та помістили їх в поліетиленову сумку, яку він взяв з собою з дому. Після цього вони поїхали на попутному транспорті до с. Синівка. Приїхавши в с. Синівка вони пішли до скупщика металобрухту, але той у них викрадені з кладовища ланцюги не взяв, тому вони залишили дане господарство і щоб не носитись з ними вкинули сумку в річку, маючи на меті дістати їх пізніше. Так як було вже пізно, то вони переночували в с. Синівка у знайомих, а на другий день поїхали в смт. Липова долина. Коли приїхали до додому, то там уже чекали їх працівники міліції, яким вони все розповіли про вчинений злочин.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, а тому, вислухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудних доведена повністю і дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 297 ч. 2 КК України як наруга над могилою, що виразилась в незаконному заволодінні предметами, які знаходились на могилі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливою метою, оскільки він за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, з корисливою метою незаконно заволодів ланцюгами з огорожі на могилі покійного ОСОБА_5

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує по ч. 2 ст. 297 КК України як наруга над могилою, що виразилась в незаконному заволодінні предметами, які знаходились на могилі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливою метою, оскільки він за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 з корисливою метою незаконно заволодів ланцюгами з огорожі на могилі покійного ОСОБА_5

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 обставинами, що його помякшують судом визнається щире каяття підсудного, активне сприяння ним розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 обставинами, що його помякшують судом визнається щире каяття підсудного, активне сприяння ним розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом визнається рецидив злочинів.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_3, його особистість, що характеризується задовільно щиро кається в скоєному, нанесені ним збитки незначні і повністю відшкодовані, але при цьому він раніше уже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності суд за таких обставин приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням до праці, тобто застосування до нього обмеження волі в межах строків передбачених санкцією статті.

Крім того з матеріалів кримінальної справи вбачається, що вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 07.04.2011 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України за злочин вчинений 05.08.2010 року до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами передбаченими в частинах першій третій цієї статті.

Разом з тим згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання”, якщо особа, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин за який він засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і кожен вирок, а отже і призначене ним покарання виконується самостійно.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_4, його особистість, що характеризується задовільно, щиро кається в скоєному, нанесені ним збитки незначні і повністю відшкодовані, та зважаючи на те, що він має не зняту і не погашену судимість, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням до праці, тобто застосування до нього обмеження волі в межах строків передбачених санкцією статті.

Крім того з матеріалів кримінальної справи вбачається, що вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 07.04.2011 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України за злочин вчинений 05.08.2010 року до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами передбаченими в частинах першій третій цієї статті.

Разом з тим згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання”, якщо особа, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин за який він засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і кожен вирок, а отже і призначене ним покарання виконується самостійно.

В матеріалах справи є постанова згідно якої металеві ланцюги в кількості 4 шт. та поліетиленова сумка визнані речовими доказами.

Відповідно до ст. 81 КПК України поліетиленова сумка як така, що не має ніякої цінності підлягає знищенню, а 4 металевих ланцюги підлягають поверненню власнику.

В матеріалах кримінальної справи знаходиться розрахунок вартості затрат за проведення товарознавчої експертизи в сумі 168 грн. 84 коп.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 КПК України вказані затрати відносяться до судових і вони повинні бути відшкодовані за рахунок засуджених.

Зважаючи на те, що ступінь вини підсудних у вчиненні ними злочину однакова, затрати за проведення експертизи в сумі 168 грн. 84 коп. повинні бути відшкодовані ними порівну по 84 грн. 42 коп.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 297 ч. 2 КК України і визначити йому покарання у виді 3 ( трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до покарання за новим вироком та покарання за вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 07.04.2011 року, яким було засуджено ОСОБА_3 до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік не можуть бути застосовані принципи поглинання, часткового чи повного складання, а тому кожен вирок і призначене ним покарання виконувати самостійно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 297 ч. 2 КК України і визначити йому покарання у виді 3 ( трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до покарання за новим вироком та покарання за вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 07.04.2011 року, яким було засуджено ОСОБА_4 до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік не можуть бути застосовані принципи поглинання, часткового чи повного складання, а тому кожен вирок і призначене ним покарання виконувати самостійно.

Речові докази: металеві ланцюги чорного кольору в кількості 4 шт. дозволити власнику використовувати за призначенням, поліетиленова сумка синього кольору підлягає знищенню, як така, що немає ніякої цінності.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 312562210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл.. код 25756800, ІПН 255748918191 по 84 грн. 42 коп. з кожного за проведення товарознавчої експертизи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд і строк відбуття покарання їм обраховувати з дня приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подано апеляцію через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя О. М. Шульга