Рішення № 20809, 22.06.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" червня 2006 р.

Справа № 8/1509

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Блажкевич О.М. (дор. від 20.03.06р.)

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Спільного українсько-чешського підприємства "Велвана" у формі ЗАТ (м.Київ)

до Дочірнього підприємства "Ференс і К" - Житомир ЗАТ "Транспортна компанія "Ференс і К", м. Житомир

про стягнення 1747,05 грн.

Позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства "Ференс і К" -Житомир ЗАТ "Транспортна компанія "Ференс і К" 1747грн.05коп., а саме: суму основного боргу в розмірі 1171грн.08коп. за відпущений по договору №ОТ-03 від 01.01.03р. товар, 217грн.95коп. пені, 277грн.55коп. інфляційних, 80грн.47коп. 3% річних.

У відповідності до ст.22 ГПК України позивач в судове засідання подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1640грн.66коп., а саме: 1171грн.08коп. суми боргу, 111грн.56коп. пені, 80грн.47коп. 3% річних, 277грн.55ккоп. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надавав, представника в судове засідання не направив, суму позову не сплатив.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач належним чином проінформований про час та місце судового засідання.

У відповідності зі ст. 75 ГПК України спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Спільним українсько-чешським підприємством "Велвана" у формі ЗАТта Дочірнім підприємством "Ференс і К" - Житомир ЗАТ "Транспортна компанія "Ференс і К" 01.01.03р. було укладено договір №ОТ-03 на відпуск товарів (продукції) з відстрочкою платежу (а.с.5).

24.10.03р. позивач відпустив ДП "Ференс і К" 432кг тосолу А40М на 1399грн.68коп., що підтверджується накладною №60/409 від 24.10.03р. та довіреністю серії ЯЖД №714770 від 24.10.03р. (а.с.6-7). В вищезгаданій накладній відсутнє посилання на договір від 01.01.03р., а в графі підстава відпуску зазначено: "довіреність".

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.530 ЦК України позивач на адресу відповідача направив претензію №331 від 13.09.04р. (яку останній отримав 21.09.04р. за вх.№52) про оплату суми боргу в розмірі 1271грн.08коп., однак відповідач дану вимогу залишив без задоволення та відповіді.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем за отримані товарно-матеріальні цінності станом на 01.01.06р. в розмірі 1171грн.08коп., що підтверджується актом звірки розрахунків від 31.03.06р., яка на день розгляду справи не змінилась.

Позивачем з посиланням на п.5.1 договору на суму боргу за період прострочення нараховано пеню в розмірі 111грн.56коп. Однак, суд бере до уваги той факт, що поставка товару була не на підставі договору, а відповідно до накладної від 24.10.03р.

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 цього ж Кодексу передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки позивачем не доведено укладення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, тому суд в стягненні суми пені відмовляє.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних нарахувань становить 277грн.55коп. та сума 3% річних - 80грн.47коп. Однак, суд бере до уваги той факт, що поставка товару була не на підставі договору, а відповідно до накладної від 24.10.03р., а вимога позивачем про сплату боргу була отримана відповідачем 21.09.04р., а тому й нараховувати інфляційні та 3% річних слід з вказаної дати. Відповідно до розрахунку, проведеного судом, сума інфляційних нарахувань становить 219грн.42коп., а 3% річних - 52грн.43коп. і які підлягають до стягнення з відповідача. В решті суми нарахованих інфляційних та 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково - в сумі 1442грн.93коп., з яких 1171грн.08коп. основного боргу, 219грн.42коп. інфляційних нарахувань, 52грн.43коп. 3% річних.

В решті позову суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.509,525,526,530,625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ференс і К" - Житомир ЗАТ "Транспортна компанія "Ференс і К" (м. Житомир, вул.Баранова, 77; код ЄДРПОУ 24708382) на користь Спільного українсько-чешського підприємства "Велвана" у формі ЗАТ (юридична адреса: м.Київ, вул.Московська. 7; код ЄДРПОУ 23731918) - 1171грн.08коп. основного боргу, 219грн.42коп. інфляційних нарахувань, 52грн.43коп. 3% річних, 84грн.24коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 97грн.46 в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання рішення "____"__" 2006р.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам