Постанова № 20801823, 03.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Справа № 2/101/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Мокренко М.Г.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 2/101/2011/5003 від 19.09.11р. (суддя Мельник П.А.)

за позовом Приватного підприємства "Інтерзнак"

до відповідача Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України"

про стягнення в сумі 110 711 грн. 15 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 2/101/2011/5003 від 19.09.11р. позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Інтерзнак" 92 563,20 грн. - основного боргу, 4 628,16 грн. - пені, 2 868,19 грн.- 3 % річних, 10 651,60 грн. - інфляційних втрат, 1 107,11 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач не виконав договірних зобов’язань та порушив умови договору від 15.09.2010 року №РД-03/10-01, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем по оплаті вартості виконаних робіт та нарахована пеня, інфляційні втрати, 3% річних за прострочення виконання зобов’язання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.09.11р. у справі №2/101/2011/5003 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що він не мав можливості надати обґрунтований відзив на позов внаслідок перебування у відпустці повноважного представника, рішення було прийняте за відсутності останнього, суд розгляд справи не відклав.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області у справі № 2/101/2011/5003 від 19.09.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Вінницької області у справі № 2/101/2011/5003 від 19.09.11р. змінити, виходячи з наступного.

15 березня 2010 р. між ПП "Інтерзнак" та філією Піщанського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений контракт № РД-03/10-01.

Згідно даного контракту, замовник (Філія Піщанського райавтодору ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") доручає, а підрядник в особі ПП "Інтерзнак" зобов'язується на умовах, які визначені цим контрактом, в межах графіка фінансування та договірної ціни, виготовити та встановити знаки з державною символікою та знаки маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Т-02-25 КПП "Болган"– Піщанка-Чечельник, яка примикає до пункту перепуску через державний кордон України в Вінницькій області, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здає їх в обумовлені терміни замовнику та усуває за свій рахунок недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (п.2.1 Контракту).

Відповідач зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її (п.2.2 Контракту).

Відповідно до п.3.1. вартість робіт за контрактом становить 92 565 грн.

На підставі актів приймання виконаних робіт (форма №КБ - 2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ - 3) на загальну суму 92 565,00 грн. які підписані уповноваженими особами представників сторін, відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт на протязі 60 днів після підписання довідки (п.5.1 Контракту).

На підставі актів прийняття робіт від 20.04.2010 р. відповідачу були надані податкові накладні: № 22 від 20.04.2010 р. на суму 31 772,40 грн. та № 21 від 20.04.2010 р. на суму 60 790,80 грн.

Згідно довідки ПП "Інтерзнак" відповідачем були прийняті виконані роботи на загальну суму 92 563,20 грн. в тому числі ПДВ 15 427,20 грн.

Оскільки відповідачем оплата за виконані позивачем роботи не проведена, останній звернувся за захистом порушеного права до господарського суду Вінницької області та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 92 563,20 грн.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 4 628,16 грн- пені, 2 868,19 грн.- 3 % річних та 10 651,60 грн. - інфляційних втрат.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі контракт (договір) № РД- 03/10-01 від 15.03.2010 р. є договором підряду.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору підряду належним чином та в повному обсязі, проте відповідач свій обов'язок, щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 92 563,20 грн., а відтак висновок суду першої інстанції щодо стягнення вказаної суми заборгованості є правомірним.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони передбачили та погодили, що в разі затримки оплати замовником виконаних робіт, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від неоплаченої суми, але не більше 5% від вартості робіт (п.13.5 Контракту).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунки сум штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, визнав правомірним стягнення 4 628,16 грн. - пені, 10 651,60 грн. - інфляційних втрат, 2868,19 - 3% річних, взявши за основу розрахунок позивача, у якому він визначає, що прострочка сплати основного боргу становить 377 днів.

Однак, з таким висновком колегія суддів суду апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки він не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, пунктом 5.1. контракту від 15.03.10р. визначено, що оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 60-ти днів після підписання довідки (під довідкою розуміється Довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3).

Така довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 сторонами підписана 20 квітня 2010 року.

Обов'язок здійснити оплату за виконані підрядні роботи у замовника виник з 21 квітня 2010 року до 19 червня 2010 року. А оскільки 19 червня 2010 року припало на вихідний день (субота), то останній день виконання зобов'язання по оплаті - 21 червня 2010 року (стаття 254 ЦК України).

Відтак відповідальність за невиконання зобов'язання по оплаті для відповідача наступила з 22 червня 2010 року, і саме з цього моменту у позивача виникло право на нарахування пені, 3% річних, а інфляційних втрат - з 01.07.10р. (рекомендації Верховного Суду України викладені у листі від 03.04.97р. за N 62-97р.).

Таким чином із 22.06.10р. по 31.05.11р. термін прострочки склав 344 дні, а не 377 днів, як обрахував позивач.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на приписи даної норми Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій має здійснюватися із 22.06.10р. по 18.12.10р. (180 днів).

Нарахована судом першої інстанції сума пені, 3% річних, індексу інфляції підлягає перерахунку та складає, за перерахунками суду апеляційної інстанції за період із 22.06.10р. по 18.12.10р. пеня - 2421,71грн. (92563,20х5%:344х180); за період із 22.06.10р. по 31.05.11р. 3% річних - 2617,13грн. (92563,20х3%:365х344); індекс інфляції - 10552,20грн. (92563,20х1,114(середній індекс інфляції за період 22.06.10р. по 31.05.11р.).

Враховуючи, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок щодо задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача, окрім суми основного боргу, сум пені, 3% річних, інфляційних втрат, вірно застосовано норми матеріального права, про те зроблений висновок не відповідає обставинам справи - детальному фактичному розрахунку, рішення місцевого господарського суду Вінницької області підлягає частковій зміні, зокрема пункт 2 резолютивної частини.

Підлягають стягненню із відповідача витрати по сплаті держмита в сумі 1081,54грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230грн.55коп.

Видачу наказу слід доручити місцевому господарському суду Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2011р. у справі №2/101/2011/5003 змінити в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, виклавши пункт 2 резолютивної частини у такій редакції: Стягнути з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (21100, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 32054743) на користь приватного підприємства "Інтерзнак" (73034, м.Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км., ЄДРПОУ 36505526) 2421грн.71коп. - пені, 3% річних - 2617грн.13коп., 10 552 грн. 20 коп. - інфляційних втрат.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції змінити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

В решті рішення залишити без змін.

Справу №2/101/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/16966/11 16966/11