Єдиний державний реєстр судових рішень
<Список >
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2011 року Справа № 5020-1685/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЗаплава Л.М.,
суддівВоронцової Н.В.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився;
представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.05.2011;
представник відповідача, Цкіпурішвілі Раїса Аркадіївна (повноваження перевірені), витяг № 13 від 30.11.2007, директор;
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 29.11.2011 у справі №5020-1685/2011
за позовомСевастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна,48,Севастополь,99011)
до приватного підприємства "Равіні" (Качинське шосе, буд. 23/1,Севастополь,99013)
про стягнення до Державного бюджету України 10500,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Равіні” про стягнення до Державного бюджету України 10500,00 грн. у тому числі 3500 грн. штрафу та пені у розмірі 7087,50 грн., нарахованої на підставі рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/20-11-РШ від 16.03.2011.
Заявою від 22.11.2011 позивач зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету пеню у розмірі 5565 грн, оскільки відповідачем був сплачений штраф.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29.11.2011 по справі № 5020-1685/2011 (суддя Погребняк О.С. ) позов Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства „Равіні” в дохід державного бюджету України 500 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального права, а також висновки, викладені у рішенні суду не відповідають встановленим обставинам справи.
У судове засідання 21.12.2011 представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторонам про призначення розгляду справи на 21.12.2011.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
16.03.2011 рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2011 №27/20-11-РШ було встановлено, що приватне підприємстве «Равіні»у 2010 році займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах територій району обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкової території у Нахімовському районі міста Севастополя, з часткою 100 відсотків.
Також визнані дії приватного підприємства «Равіні»щодо укладення зі споживачами договорів про надання послуг з утримання будинків та споруд, що не відповідали Типовим договорам, які призвели, або можуть призвести до порушення інтересів споживачів, порушенням пункту 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке кваліфікується відповідно до частини 1 статті 13 цього закону як зловживання монопольним (домінуючим) становищем субєктом господарювання на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування житлових будинків, споруд і прибудинкової території у Нахімовському районі міста Севастополя, за це порушення накладено на приватне підприємство «Равіні»штраф у розмірі 7000 грн.
Вищезазначене рішення було направлено на адресу відповідача 21.03.2011 за вих. № 8/494, яке було отримано відповідачем 23.03.2011.
Відповідачем було оскаржене дане рішення.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.07.2011 у позові приватному підприємству „Равіні” про визнання незаконним рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2011 відмовлено. Штраф був частково сплачений в сумі 3500 грн. платіжним дорученням № 144 від 31.08.2011.
Ці обставини стали підставою для звернення позивач з даним позовом про стягнення залишкової суми штрафу та пені.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом спору є стягнення з відповідача суму пені за прострочення сплати штрафу.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, відповідно до якої, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що штраф у розмірі 7000,00 грн. відповідачем був сплачений після оскарження рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України в судовому порядку платіжним дорученням № 144 від 31.08.2011 у сумі 3500 грн., платіжним дорученням № 159 від 26.09.2011 у сумі 3500 грн.
Частиною пятою та сьомою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Також, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до пункту 19.2 Рекомендації Вищого господарського суду від 29.10.2008 №04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Позивачем було нараховане відповідачу пеню за період з 22.07.2011 (наступний день після винесення рішення господарського суду міста Севастополя, яким оскаржувалося рішення позивача) по 30.08.2011 0,015*7000*40 днів (виходячи з суми несплаченого штрафу в розмірі 7000,00 грн.) у розмірі 4200,00 грн. Також підлягає сплаті пеня з 31.08.2011 по 25.09.2011 (що передує сплаті залишку суми штрафу виходячи з решти суми штрафу в розмірі 3500,00 грн.) в розмірі 1365,00 грн. ( 0,015*3500*26 днів).
Загальна сума пені складає 5565 грн., з якою погодився господарський суд міста Севастополя та погоджується судова колегія, яка підлягає стягненню з відповідача.
Необґрунтовані доводи відповідача про те, що позивач надав йому відстрочку сплати штрафу, оскільки протокол №28 засідання Адміністративної Колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2011, долучений до матеріалів справи, не містить даних про розгляд питання про надання відстрочки сплати штрафу ПП «Равіні».
Згідно з підпунктом 1 пункту 19 Рекомендацій президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати таке: названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір, а відтак і суму стягуваних штрафів та/або пені, у разі їх правомірного нарахування. Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.
Таким чином, господарський суд першої інстанції неправомірно застосував до даних правовідносин статтю 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшив розмір пені до 500 грн.
У зв'язку з вищевикладеним судова колегія вважає за необхідне змінити рішення господарського суду міста Севастополя від 29 листопада 2011., та стягнути з відповідача 5565 грн. до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 частини 1 статті 103, статтею 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2011 у справі №5020-1685/2011 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з приватного підприємства „Равіні" (99013, м. Севастополь,Нахімовський р-н, Качинське шосе, будинок 23/1, ідентифікаційний код 34670134) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) 5565 грн.
3. Стягнути з приватного підприємства „Равіні” (99013, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Качинське шосе, будинок 23/1, ідентифікаційний код 34670134) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн.
4.Стягнути з приватного підприємства „Равіні” (99013, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Качинське шосе, будинок 23/1, ідентифікаційний код 34670134) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
3. Зобовязати господарський суд міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя< Підпис >Л.М. Заплава
Судді< Підпис >Н.В. Воронцова
< Підпис >К.А. Остапова
РОЗСИЛКА:
Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України
(вул. Леніна,48,Севастополь,99011)
приватне підприємство "Равіні"
(Качинське шосе, буд. 23/1,Севастополь,99013)
(пр.Генерала Острякова,57- 4,Севастополь,99029)
Судове рішення № 20801629, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 21.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1685/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: