Постанова № 20801130, 20.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5024/1017/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Будішевської Л.О., М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Войт К.В..

за участю представників сторін

від ПАТ Комерційний банк „Надра” - не з’явився

від ПАТ „Ремпобуттехніка-Херсон” –Любич Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 р.

по справі № 5024/1017/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

до: Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон"

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

про розірвання кредитних договорів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду від 12.09.2011 р. (суддя Чернявський В.В.) частково задоволений первісний позов та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон" (далі –ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон", Скаржник) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (далі –ПАТ КБ „Надра”, Банк) 598229,06 доларів США на виконання зобов’язань, 17124,87 грн. пені, 23623,98 грн. на відшкодування витрат зі сплати державного мита та 218,64 грн. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг з ІТЗ судового процесу; у задоволенні вимог первісного позову про стягнення 190757,86 грн. пені та 188164,86 грн. штрафів, а також вимог зустрічного позову про розірвання кредитних договорів відмовлено. При цьому, висновки господарського суду базуються на доведеності частини вимог первісного позову, а також відсутності підстав для застосовування договірної відповідальності в частині, яка за розміром перевищує обмежену Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”; в частині зустрічного позову висновки суду ґрунтуються на недоведеності всіх обставин, необхідних для розірвання договору у відповідності до приписів ст. 652 ЦК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить змінити п. 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення, а саме, після цифр та слів „598229,06 доларів США” доповнити п. 2 словами: „що еквівалентно 4769261 грн. 54 коп. (чотири мільйони сімсот шістдесят дев’ять тисяч двісті шістдесят одна гривня 54 копійки); також скаржник просить п. 2 резолютивної частини рішення доповнити словами: „надати відстрочку виконання рішення суду строком на два роки”. Крім того Скаржник просить скасувати п. 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення та прийняти в цій частині нове рішення, задовольнивши зустрічний позов та розірвати договір кредитної лінії № 309/МК/2007-840 від 28.09.2007 р. і договір кредитної лінії № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007 р., укладені між ним та ПАТ КБ „Надра”. При цьому ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" просить призначити судову економічну експертизу і доручити її проведення Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, поставивши судовому експерту запитання: „Чи підтверджується документально платоспроможність фінансова стійкість, прибутковість та достатність джерел власних коштів ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" для одноразового погашення за договорами кредитних ліній № 309/МК/2007-840 від 28.09.2007 р. і № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007 р. в строк не раніше 01 січня 2014 р.

В обґрунтування своїх вимог Скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято судом при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а також при порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. Зокрема, ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" зазначає, що судом не прийнято до уваги обставину того, що умови кредитних договорів, укладених між сторонами, суперечать приписам п. 1.10 ст. 1 чинного на дату виникнення правовідносин Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 3.3 ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, відповідно до яких проценти, як плата (платіж) за використання коштів, отриманих у кредит, повинна визначатись та здійснюватись виключно в національній валюті –гривні, що на підставі ст. 1054 ЦКУ в силу ст. 203, 215, 217 ЦК України, ч. 1 ст. 83 ГПК України є підставою для визнання судом договорів недійсними в повному обсязі.

Також Скаржник вказує, що зазначення судом в резолютивній частині оскаржуваного рішення стягнення з нього коштів в доларах США суперечить приписам законодавства щодо єдиного платіжного засобу в Україні; ним зазначалась, але не була прийнята до уваги судом, обставина, що ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" не займається зовнішньою економічною діяльністю. Крім цього Скаржник вважає необґрунтованим відмову йому судом в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи, висновок якої мав би значення для документального підтвердження обґрунтованості дворічного строку відстрочки судового рішення по справі, та відмови в задоволенні клопотання про дворічну відстрочку виконання судового рішення, метою якого було його (судового рішення) реальне виконання без зупинення господарської діяльності ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду частково задоволеній первісний позов та Скаржнику відмовлено у задоволенні його зустрічного позову до Банку з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає вказане рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, а також обставинам справи з наступних підстав.

Так Скаржник, звертаючись із зустрічним позовом до Банку, вимагає розірвати договори кредитних ліній № 309/МК/2007-840 від 28.09.2007 р. та № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007 р. з посиланням на положення ст. 652 ЦК України, а саме, у зв'язку з істотною зміною обставин - різкою зміною курсу долара США по відношенню до національної валюти, викликаною світовою фінансовою кризою, яку Скаржник не міг передбачити та усунути.

Місцевий господарський суд, відмовляючи Скаржнику в задоволенні зустрічного позову, прийшов до висновку, що відповідно до приписів ст. 652 ЦК України сторона у договорі для його розірвання у зв'язку з істотною зміною обставин має довести наявність сукупності чотирьох перелічених у цій статті умов, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона; за відсутності хоча б однієї з наведених вище умов такий позов задоволенню не підлягає.

Апеляційна інстанція цілком погоджується з обґрунтованим висновком господарського суду, що Скаржником наявність усіх перелічених вище умов не доведено. Колегія суддів також погоджується з оцінкою суду першої інстанції щодо твердження Скаржника, що в момент укладення договорів сторони виходили з того, що істотна зміна обставин не настане. Господарський суд дійшов цілком правомірного висновку про непереконливість згаданого твердження ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон", його недоведеності, оскільки усвідомлення можливості таких змін охоплюється поняттям власного ризику в підприємництві.

При цьому, як вважає апеляційна інстанція, місцевий господарський суд слушно звернув увагу Скаржника на положення норм Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до яких, з огляду на суспільні інтереси у спірних і подібних відносинах, ситуація може врегульовуватись не в площині розірвання договорів, а в площині їх зміни, спірні договори сторонами не змінено а ні шляхом узгодження змін, а ні в судовому порядку.

Не погоджується судова колегія і з посиланнями Скаржника про невідповідність вимогам чинного законодавства висновку місцевого господарського суду в резолютивній частині оскаржуваного рішення про стягнення з ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" грошових коштів у доларах США, оскільки така правова позиція Скаржника спростовується приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, згідно якої позичальник (за договором позики, до якого відноситься і договір кредитування) зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні клопотання Скаржника про відстрочку виконання судового рішення та призначення судової економічної експертизи для підтвердження обґрунтованості клопотання про відстрочку, судова колегія також вважає обґрунтованим і таким, який відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому, вірним є і висновок суду першої інстанції про те, що обставини, на які Скаржник посилається при обґрунтуванні підстав для надання йому розстрочки виконання судового рішення, вказують лише на несприятливість виконання цього рішення саме для нього в теперішній час і на можливість негативних наслідків такого виконання, що, однак, не є обставинами, які б унеможливлювали, утруднювали виконання рішення суду та свідчили про наявність виключного випадку у значенні положень ст. 121 ГПК України.

Апеляційна інстанція вважає цілком правомірним відхилення місцевим господарським судом клопотання ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" про призначення судової експертизи з посиланням на положення ст. 41 ГПК України, згідно якої саме для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу. Однак питання про фінансовий стан відповідача та його динаміку не є спірним у первісному позові, в рамках якого було заявлене клопотання; для вирішення спору за первісним позовом спеціальних знань не потрібно, оскільки його (спір) можливо вирішити об’єктивно без роз’яснення питань, які б потребували спеціальних знань.

Судова колегія не приймає до уваги посилання Скаржника про те, що умови кредитних договорів, укладених між сторонами, суперечать приписам п. 1.10 ст. 1 чинного на дату виникнення правовідносин Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 3.3 ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, відповідно до яких проценти, як плата (платіж) за використання коштів, отриманих у кредит, повинна визначатись та здійснюватись виключно в національній валюті –гривні, оскільки положення вказаних норм визначають поняття процентних виплат та загальний порядок переказу національної валюти.

Зважаючи на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ "Ремпобуттехніка-Херсон".

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Мишкіна М.А.

Постанова підписана 20.12.2011 р.