Постанова № 20800261, 14.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011 № 55/206

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ткаченка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача

(відповідача за зустрічним) - ОСОБА_2 б/н від 18.10.2011 р.;

від відповідача 1

(позивача за зустрічним) - не зявились;

від відповідача 2

(третя особа-1 за зустрічним) - ОСОБА_3 дов. б/н від 05.04.2011 р.

від третьої особи

(третя особа-2 за зустрічним) - не зявились;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 12.10.2011р.

у справі № 55/206 (головуючий суддя Ягічева Н.І., судді: Любченко М.О., Дідиченко М.А.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

до 1)Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

2) Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1Фізична особа-підприємець ОСОБА_5.

провизнання відсутнім права на вчинення дій та визнання недійсним договору в частині

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»;

2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

пророзірвання договору суборенди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року у справі № 55/206 в первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» відмовлено повністю. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено частково. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» з нежитлового приміщення площею 403,8 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. В решті зустрічних позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 85,00 грн. - державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» в поясненнях наданих у судовому засіданні 14.12.2011 р., підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2011 р. у справі № 55/206 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_5 в поясненнях, наданих в судовому засіданні 12.12.2011 р., заперечував проти доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та обєктивним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в поясненнях, наданих в судовому засіданні 14.12.2011 р., заперечував проти доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та обєктивним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

09.07.2007 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі третя особа-1 на стороні відповідача-1 за первісним позовом, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі відповідач-1 за первісним позовом, орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі договір оренди).

Згідно з п. 1. 1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 403,8к.м., а саме на першому поверсі: приміщення № 2-18,0 кв.м., частина приміщення № 3-172,0 кв.м., приміщення № 4-7,4 кв.м., приміщення № 5-6,2 кв.м, приміщення № 6-6,1 кв.м., приміщення № 7-3,4 кв.м., приміщення № 8-10,0 кв.м., приміщення № 9-12,7 кв.м., приміщення № 10-11,3 кв.м., приміщення № 11-1,6кв.м., приміщення № 12-4,2 кв.м., приміщення № 13-1,2 кв.м., приміщення № 14-1,5 кв.м., приміщення № 15-8,1 кв.м., приміщення № 16-1,7 кв.м., приміщення № 17-2,3кв.м., приміщення № 18-2,4 кв.м., приміщення № 20-3,8 кв.м, приміщення № 21-30,9 кв.м., приміщення № 22-6,8 кв.м., приміщення № 23-34,0 кв.м., приміщення № 24-19,1 кв.м., на третьому поверсі приміщення № 17-39,1 кв.м. (загальна площа приміщення 1838,1 кв.м.), яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

Вказане приміщення належить орендодавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 26.12.2006 р. Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі рішення виконкому Сумської міської ради від 19.12.2006 року № 703, зареєстроване в КП “СМБТІ” 27.12.2006 року за №1636, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2006 року № 13083971.

Відповідно до п. 3.2. договору оренди, орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу.

Згідно з п. 6.5.10 договору оренди, орендар має право на свій розсуд передавати Приміщення або його частину в користування третім особам та передавати їм надані цим Договором орендареві права.

Як вбачається з п. 5.1. Договору оренди, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 08.07.2014 р.

15.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі позивач за первісним позовом, орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі відповідач-1 за первісним позовом, орендодавець) укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі Договір суборенди).

Згідно з п. 1.1 Договору суборенди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення площею 403,8 к.м., а саме на першому поверсі: приміщення №2-18,0 кв.м., частина приміщення №3-172,0 кв.м., приміщення №4-7,4 кв.м., приміщення №5-6,2 кв.м, приміщення № 6-6,1 кв.м., приміщення №7-3,4 кв.м., приміщення №8-10,0 кв.м., приміщення № 9-12,7 кв.м., приміщення №10-11,3 кв.м., приміщення №11-1,6кв.м., приміщення №12-4,2 кв.м., приміщення №13-1,2 кв.м., приміщення №14-1,5 кв.м., приміщення №15-8,1 кв.м., приміщення №16-1,7 кв.м., приміщення №17-2,3кв.м., приміщення № 18-2,4 кв.м., приміщення № 20-3,8 кв.м, приміщення № 21-30,9 кв.м., приміщення №22-6,8 кв.м., приміщення № 23-34,0 кв.м., приміщення №24-19,1 кв.м., на третьому поверсі приміщення № 17-39,1кв.м. (загальна площа приміщення 1838,1 кв.м.), яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди, орендодавець передає приміщення в суборенду на підставі Договору оренди нежитлового приміщення укладеного з власником Приміщення, посвідченого 09.07.2007 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за р.№ 822.

Відповідно до п. 3.2 Договору суборенди, орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу. У звязку з необхідністю демонтажу обладнання та вивезенням товару, орендна плата за зазначений період сплачується з розрахунку 10 (десять) грн. на місяць.

Як передбачено п. 4.1 Договору суборенди орендна плата перераховується орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця. Обов'язок по сплаті орендних платежів виникає у орендаря з дня укладання Акту приймання-передачі Приміщення на день повернення Приміщення орендодавцю за відповідним Актом.

Розмір щомісячної орендної плати, відповідно до п. 4.2. Договору суборенди, розраховується шляхом множення загальної площі Приміщення, зазначеної в Акті приймання-передачі на вартість 1 кв.м. Вартість 1 кв.м. становить 15 доларів США, що еквівалентно 75,75 грн. по курсу НБУ на момент підписання Договору без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 4.3.Договору суборенди, розмір щомісячної орендної плати за 403,8 кв.м. складає 6057,00 доларів США, що еквівалентно 30 587,85 грн. по курсу НБУ на момент підписання Договору без урахування ПДВ.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 08.07.2014 р. (п. 5.1 Договору суборенди).

09.07.2007 р. сторонами підписано Акт прийому-передачі до Договору суборенди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 403,8 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

14.02.2008 р. Листами № СОО-15/1681, СОО-15/1682 Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” надало згоду на укладення Договорів оренди та суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 405,0 кв.м., яке знаходиться в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2., що знаходиться в іпотеці Банку згідно договору іпотеки № РМ-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р.

15.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін до Договору суборенди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 823, яким сторонами внесено зміни до п.п. 4.2 та 4.3 Договору суборенди щодо орендної плати.

Вказаним Договором встановлено що розмір орендної плати за 403,8 кв.м. з 01.01.2009р. буде становити 7 268,00 доларів США, що еквівалентно 35 758,56 грн. по курсу НБУ на момент підписання Договору, без врахування ПДВ.

Також, сторонами 18.11.2008р., 25.02.2009р., 30.06.2009 р., 31.10.2010 р., було укладено Договори про внесення змін до Договору суборенди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 823, відповідно до яких вносились зміни до розміру щомісячної орендної плати та зазначалось, що під час дії даного договору про внесення змін п.п. 4.3 та 4.4 Договору не застосовуються.

Позивач за первісним позовом заявив вимогу про визнання п. 9.3 Договору суборенди недійсним посилаючись на невідповідність згаданого пункту Договору ст.291 ГК України.

Пунком 9.3 Договору суборенди сторони передбачили, що незважаючи на інші положення цього договору при виникненні випадку звернення стягнення на приміщення, яке є забезпеченням зобов'язань власника приміщення за кредитним договором № CM-SMEC 00/009/2006 від 11.08.2006 р. суборенда нежилого приміщення зазначеного в п. 1.1 договору припиняється починаючи з моменту направлення банком орендарю відповідного письмового повідомлення про настання випадку звернення стягнення на приміщення припинення дії договору.

Сторони погоджуються, що положення п. 9.3 чинного Договору не створюють альтернативного зобов'язання для кожної із сторін у відношенні строку дії цього Договору. Сторони також згодні з тим, що вищезазначений механізм припинення цього договору повністю відповідає волі сторін, відносно укладення цього договору, під скасувальною обставиною у відповідності до ст. 212 ЦК України. При цьому, під скасувальною обставиною сторони розуміють настання випадку звернення стягнення банком на приміщення (предмет іпотеки) зазначеному в кредитному договорі.

Таким чином, зміст п. 9.3 Договору суборенди не містить жодного положення про погоджений сторонами договору суборенди випадок дострокового припинення договору чи дострокового розірвання договору.

Зміст п. 9.3 не містить жодного положення про погоджений сторонами Договору суборенди випадок дострокового припинення договору чи дострокового розірвання договору. У вищезазначеному пункті договору використовується поняття «припинення суборенди» та «механізм припинення дії Договору».

Відповідно до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, всупереч вимогам п. 2 ст. 212 ЦК України, положення п. 9.3 Договору суборенди не містять жодної умови про те, які права та обовязки сторони Договору суборенди вважають припиненими у випадку настання скасувальної обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Випадки припинення договору оренди перелічені у ч. 2 ст. 291 ГК України, зокрема договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Таким чином ст. 291 ГК України не передбачає такої підстави для припинення договору оренди, як звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обовязок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Таким чином ст. 783 ЦК України також не передбачає такої підстави для розірвання договору оренди, як звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про те, що п. 9.3. Договору суборенди приміщення від 18.11.2009 р. відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує права прав позивача за первісним позовом.

Судова колегія приходить до висновку, що спірний пункт договору суперечить вимогам ст. 291 ГК України, а тому позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальність про визнання пункту 9.3 Договору суборенди приміщення від 18.11.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 823 недійсним є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу про визнання відсутнім у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 права на відмову від Договору суборенди та права на одностороннє розірвання Договору суборенди на підставі п. 7.1.4 зазначеного договору та ч. 3 ст. 651 ЦК України з ініціативи орендодавця.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що ним одержано Лист ФОП ОСОБА_4 № 3 від 29.03.2011 р. про дострокове розірвання Договору суборенди на підставі п. 7.1.4 зазначеного Договору та ч. 3 ст. 651 ЦК України з ініціативи орендодавця, у звязку з тим, що заборгованість за експлуатаційні витрати з пожежного спостереження та обслуговування пожежної сигналізації за 9 місяців 2009 року з березня по грудень становить 1 152,79 грн., що неодноразово зафіксовано актами звірок.

Також, відповідач-1 у Листі № 3 просив звільнити приміщення відповідно до п. 3.2. Договору суборенди протягом 30 днів з моменту отримання цього повідомлення, погасити наявну заборгованість та вжити заходи до приведення приміщення у стан, який був на день передачі приміщення в суборенду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту порушеного права визнання відсутнім права не передбачено чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Позивач за первісним позовом просив визнати відсутнім у ПАТ «ОТП Банк» права вимагати припинення договору суборенди приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 823 та вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»звільнити нежитлове приміщення площею 403,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилався лише на недійсність п. 9.3 Договору суборенди.

ПАТ “ОТП Банк” було надіслано на адресу позивача за первісним позовом повідомлення № СОО-15/1/520 від 30.03.2011 р., яке міститься в матеріалах справи, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_5 не виконує свої зобовязання передбачені кредитними договорами № CM-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р. та № CM-SMEC00/052/2008 від 23.04.2008 р., зокрема, порушено графік погашення кредитів та відсотків.

Листами від 21.01.2011 р. за №№ С00-15/1/42/1, С00-15/1/43/1 на адресу позичальника (ОСОБА_5) Банком були направлені відповідні вимоги про усунення даних порушень, які до цього часу не виконані.

У відповідності з вимогами Закону України "Про іпотеку" та п. 6.2. Договору наступної іпотеки № РМ-SMEC00/052/2008, що посвідчений 23 квітня 2008 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за номером 2286, Банк починає звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 1838,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, на підставі п. 9.3 Договору суборенди Банк пропонував звільнити нежитлове приміщення в 30 (тридцяти) денний термін та повідомити Банк про таке звільнення. У випадку не звільнення нежитлового приміщення в добровільному порядку в зазначені в цьому листі терміни, банк буде змушений звернутися до судових органів для захисту своїх прав та інтересів.

Факт наявності заборгованості третьої особи-1 за первісним позовом за кредитним договором № CM-SMEC00/009/2006 від 11.08.2006 р. підтверджується Довідкою ПАТ «ОТП Банк» від 30.06.2011р. № СОО-5/892, яка міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надсилання відповідачем-2 за первісним позовом згаданих повідомлень позивачу за первісним позовом відповідає п. 9.3 Договорів оренди та суборенди та не суперечить положенням Цивільного кодексу України, оскільки факт перебування спірного майна в іпотеці ПАТ “ОТП Банк” підтверджується матеріалами справи,

Статтею 16 Цивільного кодексу України, не передбачено такого способу захисту як зобов'язання утриматись від вчинення дій по припиненню договору суборенди приміщення та виселення та як визнання відсутнім права вимагати припинення договору, адже останнє є обмеженням цивільних прав згідно ст. 12 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» в цій частині.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» підлягає задоволенню в частині визнання пункту 9.3 договору суборенди приміщення недійсним, в іншій частині вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом звернувся з вимогою про розірвання Договору суборенди та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» з нежитлового приміщення площею 403,8 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 на підставі п. 7.1.4 Договору суборенди з посиланням на несплату відповідачем обовязкових платежів.

Обґрунтовуючи свої вимоги ФОП ОСОБА_4 посилається на п. 9.3 Договору суборенди та факт надсилання ПАТ “ОТП Банк” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» повідомлення № СОО-15/1/302 від 22.02.2011 р., № СОО-15/1/520 від 30.03.2011 р. про звільнення нежитлового приміщення в тридцяти денний термін.

29.03.2011 р. ФОП ОСОБА_4 надіслано Лист № 3 від 29.03.2011 р. про дострокове розірвання Договору суборенди на підставі п. 7.1.4 зазначеного Договору та ч. 3 ст. 651 ЦК України з ініціативи орендодавця, оскільки заборгованість за експлуатаційні витрати з пожежного спостереження та обслуговування пожежної сигналізації за дев'ять місяців 2009 року з березня по грудень становить 1 152,79 грн., що зафіксовано актами звірок.

Також, відповідач-1 в Листі № 3 просив звільнити приміщення відповідно до п. 3.2. Договору суборенди протягом 30 днів з моменту отримання цього повідомлення, погасити наявну заборгованість та вжити заходи щодо приведення приміщення у стан, який був на день передачі приміщення в суборенду.

Як передбачено ч. ч. 2-5 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно зі ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Сторони в п. 7.1.4 Договору суборенди погодили, що договір може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку, зокрема: якщо орендар затримує оплату орендної плати та інших, передбачених договором платежів, більше ніж на два місяці.

Відповідно до Додаткової угоди, якою доповнено Договір суборенди п. 4.9 наступного змісту встановлено, що орендар зобов'язаний щомісяця до 10 числа наступного за звітним, але в будь-якому випадку не раніше ніж протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Орендарем відповідного рахунку, компенсувати Орендодавцю понесені ним експлуатаційні витрати на утримання Приміщення, в тому числі, але не обмежуючись пожежне спостереження, обслуговування пожежної сигналізації. При цьому, Сторони домовились, що місячний розмір експлуатаційних витрат складає 149,70 грн. без ПДВ і не може бути змінений Сторонами в односторонньому порядку. Всі інші умови Договору, які не змінені та/або не доповнені даною Угодою, залишаються без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України сторони домовилися, застосувати умови п. 1 даної Угоди з 01.02.2009 року.

Також, сторони домовилися, що експлуатаційні витрати з 01.02.2009 року по 01.11.2009 року компенсуються орендарем до 01.12.2009 р. і вважають, що орендар належним чином виконував свої грошові зобов'язання по компенсації експлуатаційних витрат до 01.12.2009 року.

Докази того, що у ТОВ «Еко» наявна заборгованість перед відповідачем-1 (позивачем за зустрічним позовом) зі сплати орендних платежів та сплати експлуатаційних витрат з обслуговування пожежної сигналізації в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для розірвання Договору суборенди згідно з п. 7.1.4 цього Договору.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено також вимогу про виселення ТОВ “ЕКО” з нежитлового приміщення площею 403,8 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 3.2 Договору суборенди встановлено, що орендар зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) днів з моменту припинення цього договору передати, а орендодавець прийняти Приміщення, в стані не гіршому, ніж на момент його отримання, з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи те, що Договір суборенди не припинив свою дію, а п. 9.3 вказаного договору визнаний колегією суддів недійсним, тому зустрічні позовні вимоги про виселення ТОВ “ЕКО” з нежитлового приміщення площею 403,8 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2011 р. у справі № 55/206 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовиних вимог ТОВ «Еко» про визнання недійсним п. 9.3 договору суборенди приміщення недійсним та в частині задоволення вимог ФОП ОСОБА_4 про виселення ТОВ «Еко» з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

У звязку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2011 р. у справі № 55/206 скасувати .

3.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» задовольнити частково.

4.Визнати пункт 9.3 договору суборенди приміщення, посвідчений 09.07.2007 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 823 недійсним.

5.В іншій частині вимог за первісним позовом відмовити.

6.В задоволенні зустрічних позовних вимог Фізиченої особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (40000, АДРЕСА_1, ідент. номер за ЄДРФО НОМЕР_1, б/р НОМЕР_2 в філії АТ «ОТП Банк», МФО 337977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» (03030, м. Київ, вул.. Польова, 24, код. ЄДРПОУ 32104254, б/р 26008000000281, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

7.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

8.Матеріали справи № 55/206 повернути до Господарського суду м. Києва.

9.Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяТкаченко Б.О.

СуддіФедорчук Р.В.

Лобань О.І.