Рішення № 20799867, 06.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                            Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

05 грудня 2011р.                                                                      справа № 5028/2/126/2011

За позовом:          Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції

                    м Чернігів, вул. Пушкіна, 34/21

до                    публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»

                    м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28

про          стягнення 10508,66 грн.

                                                                                Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача: директор Чайка О.А.

Від відповідача: головний юрисконсульт Тищенко А.В.

          Дослідивши, матеріали, суд

                                                                      в с т а н о в и в:

          Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 10508,66грн., які набуті безпідставно внаслідок переплати коштів на виконання наказу господарського суду Чернігівської області № 12/371 від 30.07.2001р., що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2010р.

          Відповідач подав заперечення, вказує, зокрема, що:

-          позивач не довів належними доказами безпідставне отримання коштів;

          - постанова Київського апеляційного господарського суду не має преюдиціального значення, оскільки предметом розгляду у суді було питання про неправомірність дій державного виконавця, а не спір про суму заборгованості за рішенням суду;

          - твердження Київського апеляційного господарського суду про стягнення з боржника більшої суми, ніж передбачено рішенням, не є встановленим судом фактом, а є оціночним судженням, не обов’язковим для суду у справі, що розглядається;

          - постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р. у справі № 7/53 (9/34(10/240) було встановлено, що кредитні відносини між сторонами мають триваючий характер і зі стягнутих банком з позивача коштів у сумі 207164,77грн. лише 49801,17грн. підлягали направленню на погашення заборгованості за рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.07.2001р. № 12/371, а інша частина направлена на погашення заборгованості за кредитним договором.

          Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, доводи відповідача відхиляються з наступних підстав.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у справі № 12/371, яка прийнята за наслідками розгляду апеляційної скарги Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 21.05.2010р. про відмову у задоволенні скарг на дії Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Чернігівської області у справі № 12/371 за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про звернення стягнення на заставлене майно встановлено таке:

          «19.07.2001 р. Господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі №12/371 за позовом Комерційного акціонерного банку “Демарк” (його правонаступник Публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”) до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про стягнення 441786,19грн. заборгованості за кредитним договором № 51 від 29.01.2001р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто на користь позивача 414892грн. заборгованості по кредиту, 13602,86грн. відсотків, 13291,33грн. пені, 1700грн. держмита звернувши стягнення на заставлене майно урожай озимої пшениці на площі 300га в кількості 820 тон та озимого жита на площі 326 га в кількості 652 тони відповідно до договору застави укладеного 02.02.2001р. та посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинським В.М. і зареєстрованого в реєстрі за № 254.

30.07.2001р. Господарським судом Чернігівської області видано наказ на виконання вказаного рішення.          

За заявою стягувача, в присутності його представника, на виконання наказу державною виконавчою службою було накладено арешт на наступне майно боржника:

а) 307340 кг озимої пшениці 3 класу, 57300 кг озимого жита гр. А, які були арештовані актом опису від 07.09.01 р.;

б) 180030 кг озимого жита гр. А, 108410 кг озимого жита гр. Б, які були арештовані актом опису від 19.09.01 р.;

в) 66,3 тон озимого жита гр. А, яке було арештоване актом опису й арешту від 30.11.01 р.;

г) 81,6 тон озимого жита гр. А, яке було арештоване актом опису й арешту від 24.01.02 р.

Згідно рішення № 12/366/16 від 23.02.2004 р., майно: 307340 кг. озимої пшениці 3-го класу, 57300 кг. озимого жита гр. А, які були арештовані актом опису від 07.09.01 р., є заставним. Інше арештоване майно боржника не заставлене.

26.09.2001р. стягувач (банк “Демарк”) видав власний наказ (розпорядження) №1/01 про примусову сплату боргового зобов’язання, а 29.01.2001 р. наказ № 51 про примусову сплату заборгованості за тим же кредитним договором з рахунку боржника у “Банку “Демарк”.

За клопотанням стягувача, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2002р. змінено спосіб виконання рішення від 19.07.2001 р. у справі № 12/371 стягнувши з Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції непогашену суму боргу в розмірі 284308,31грн. за рахунок оборотних активів боржника.

На виконання вказаної ухвали, державною виконавчою службою актом опису й арешту від 21.06.2002р. додатково було арештоване наступне майно боржника: посів озимої пшениці –49 га, посів ярих зернових –217 га, посів озимого ріпаку –183 га.

Меморіальними ордерами №№ 25, 26, 28 від 20.02.2002 р., №№ 20, 21, 22 від 21.02.2002 р., № 12 від 12.10.2002 р. стягувач списав з рахунку боржника на свою користь 207164,77 грн. в погашення боргу.

Державна виконавча служба перерахувала стягувачу в погашення боргу 203281,48 грн., про що свідчить запис на звороті наказу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2001 р., посвідчений підписом державного виконавця і печаткою державної виконавчої служби.

Крім того, в погашення заборгованості боржника перед стягувачем, на підставі листа Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції № 179\1 від 21.10.2002 р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-С” перерахувало стягувачу 43548,60 грн.

Таким чином, на виконання наказу Господарського суду № 12/371 від 30.07.2001р. стягувачем стягнуто з боржника (207164,77 + 203281,48 + 43548,60) = 453994,85 грн., що на 10508,66 грн. більше, ніж було передбачено наказом –441786,19грн. боргу за кредитним договором і 1700 грн. відшкодування державного мита, всього 443486,19 грн.»

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З аналізу ціє статті випливає висновок, що преюдиційність встановленого рішенням суду факту залежить від складу сторін і не залежить від предмету розгляду.

Частиною 1 статті 4-5 ГПК України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно з ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій зазначаються, у тому числі, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією.

          Юридичним фактом є обставина, з якою закон зв’язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин. За допомогою судження надається оцінка цих фактів.          

          Згаданою постановою Київського апеляційного господарського суду встановлений факт стягнення відповідачем з позивача коштів у сумі 453994,85грн., що на 10508,66грн. більше, ніж встановлено наказом господарського суду Чернігівської області № 12/371 від 30.07.2011р. При цьому наслідки переплати не оцінювалися.

          Отже внаслідок переплати позивач втратив майно (10508,66грн.), відповідач збільшив своє майно на суму 10508,66грн., збільшення майна відповідачем є наслідком втрати майна позивачем, у відповідача відсутні достатні правові підстави для збільшення майна за рахунок позивача.

          Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          В запереченнях відповідач також зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції в ході перегляду ухвали господарського суду Чернігівської області від 21.05.2010р. у справі № 12/371 в порушення вимог закону повторно дав оцінку правомірності зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за наказом господарського суду Чернігівської області № 12/371 від 30.07.2001р. і не врахував преюдиціальні факти, які були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р.

          Слід зазначити, що постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/53 (9/34(10/240) датована 19.04.2005р., постанова Київського апеляційного господарського суду № 12/371, якою встановлений факт сплати коштів у більшій сумі, ніж передбачено наказом № 12/371 від 30.07.2001р., - 27.07.2010р. Доказів скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. у справі № 12/371 не надано. Оцінка рішень апеляційної інстанції не належить до компетенції місцевого суду.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код 19357516) на користь Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції (м. Чернігів, вул. Пушкіна, 34/21, код 30294332) 10508,66грн., набутих без достатньої правової підстави, 105,09грн. держмита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                             С.І. Михайлюк

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.12.11