Рішення № 20799125, 23.12.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2011 р.Справа № 10/5025/1951/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АР-Термінал" Росія м. Брянськ, Російська Федерація

до товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області

про розірвання контракту №25/08-01 від 25.08.2011р., стягнення 1 млн. 440 тис. російських рублів (еквівалентно 375681, 60 грн.) попередньої оплати

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 1031 від 27.09.2011р.

відповідача: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про розірвання контракту на поставку щебеню №25/08-01 від 25.08.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, обґрунтовуючи вимогу істотним порушенням відповідачем умов договору щодо поставки щебеню та стягнення з відповідача 1 млн. 440тис. російських рублів сплачених як попередня оплата за поставку щебеню, посилаючись на умови контракту №25/08-01 від 25.08.2011р., ст.ст. 11, 22, 612, 623, 651, 693 ЦК України, ст. 265 ГК України. Крім того просить стягнути з відповідача 41644, 80 грн. витрат на послуги адвоката .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, при цьому подав письмову заяву в якій просить вважати суму еквівалентну сумі позову в гривнях станом на день складання позову - 375681, 60 грн., оскільки при виготовленні позовної заяви була допущена описка. Заява приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався , хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 03.11.2011р., 17.11.2011р., 05.12.2011р.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) 25.08.2011р. було укладено контракт №25/08-01з додатковими угодами №№ 1, 2 відповідно до умов якого ( п.1) постачальник продає і поставляє, а покупець приймає і оплачує щебінь гранітний з природного каменю (товар) виробництва ТОВ "Синявскі граніти", Україна, Хмельницька область, Старосинявский район, с. Нова Синявка, по фракціях, вказаних в заявках покупця і затверджених постачальником.

Кількість і технічні показники товару, що поставляється, вказуються в заявках покупця, для кожної партії поставки (п.2 .2 контракту). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після перетину товаром державного кордону України ( п. 3.4 контракту).

Відповідно до п. 4. 1 контракту фактична ціна однієї метричної тонни товару включає вартість самого товару, його навантаження у залізничний піввагон, оформлення в митних органах України, отримання сертифікату походження в торгово-промисловій палаті і доставка до станції переходу Суземки - Зерново, Московської залізниці (розуміється сторонами на умовах DAF - кордон Україна - Росія). Ціна за одиницю товару встановлюється на момент підписання контракту, в додатковій угоді, і може бути змінена за угодою сторін. Сума контракту складається з сум окремих специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.4 контракту).

Згідно р. 5 контракту валюта контракту та валюта платежу - рублі Російської Федерації. Сторони погодити, що плата за товар, що поставляється, здійснюватиметься в порядку 100 % передоплати. Товар поставляється на адресу покупця постачальником впродовж 7 днів з моменту надходження оплати на рахунок постачальника. При проведенні розрахунків за контрактом постачальник несе усі банківські витрати, які будуть сплачені в його країні, покупець несе усі банківські витрати, які будуть сплачені в його країні.

До відносин сторін, а також при вирішенні суперечок між сторонами застосовується законодавство України (п.12 контракту).

Усі зміни і доповнення до цього контракту є невід'ємною його частиною і дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені письмово і підписані уповноваженими представниками сторін (п.13 контракту).

Додатковими угодами від 25.08.11 №№ 1, 2 до контракту № 25/08-01 від 25.08.11 сторони визначили вартість щебеню та залізничні станції поставки продукції.

Відповідачем було виставлено позивачу на оплату щебеню фракції 5х20 рахунки-фактури від 31.08.2011р. №55 на суму 993600 рос. руб., №55 на суму 1656000 рос. руб., №56 на суму 1454520 рос. руб.

Платіжним дорученням № 61 від 02.09.11. позивач перерахував відповідачу 1440000 рос. руб. з призначенням платежу оплата за контрактом від 25.08.20011р. №25/08-01 за щебінь.

Позивач листами від 05.09.2011р. №№ 108, 109 звернувся до відповідача з вимогою про поставку щебеню гранітного фракції 5-20 в кількості 3000 т. до 15.09.2011р. на станцію Свень, Московської залізниці, код 201306, отримувач ТОВ "Логістика. Експедиція. Транспорт", ж.д. код 1829

Листами від 29.09.2011р., 07.11.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати за поставку товару, оскільки товар не був поставлений позивачу у визначений строк.

Листом від 17.12.2011р. позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання контракту №25/08-01 від 25.08.2011р. та повернення попередньої оплати .

Так як відповідач не поставив позивачу у встановлені строки товар, не повернув 1440000 рос. руб. попередньої оплати , позивач звернувся до суду із позовом про розірвання контракту №25/08-01 від 25.08.2011р. та стягнення 1440000 рос. руб. ( що еквівалентно 375681, 60 грн.) попередньої оплати.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд враховує таке:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст. 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну, припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено контракт №25/08-1 від 25.08.2011р. на поставку щебеню.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов контракту від 25.08.2011р. № 25/08-01 перераховано відповідачу 1440000 рос. руб. як попередню оплату за щебінь. Однак, відповідач щебінь не поставив, на вимогу позивача, попередню оплату в сумі 1440000 рос. руб. не повернув. Доказів , які б спростовували зазначене суду не подано.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, матеріали справи, з яких вбачається порушення відповідачем істотних умов контракту №25/08-01 від 25.08.2011р. щодо обов'язку поставити щебінь, вимога позивача про розірвання контракту №25/08-01 від 25.08.2011р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене обґрунтованими є і вимоги про стягнення з відповідача 1440000 рос. руб. сплачених як попередня оплата.

Тому, враховуючи положення ст. 33 ГПК України позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи позовні вимоги, які носять одночасно майновий ( стягнення 1440000 рос. руб. ) та немайновий ( розірвання контракту) характер та те, що позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено 14400 рос. руб. та 347,40 грн. державного мита , п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито “ від 21.01.1993р. № 7-93 (чинного на момент звернення позивача з позовом до суду) державне мито в сумі 262,40 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету як зайво сплачене.

Вирішуючи питання відшкодування витрат за послуги адвоката суд враховує таке:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат, в тому числі, входять витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснювалось на підставі договору про надання юридичних послуг №2/11 від 27.09.2011р., довіреності від 27.09.2011р. адвокатами Крупновою Л.В. та Логутовим К.В., які є адвокатами згідно свідоцтв про право зайняття адвокатською діяльністю № 3340/10 від 31.05.2007р. та № 3807/10 від 20.11.2008р. Позивач на підставі угоди від 27.09.2011р., згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру №32 від 27.09.2011р.. №33/11 від 14.11.2011р. перерахував 24980 грн. за надання правової допомоги.

У п.12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи наявні матеріали справи, предмет позову, складність справи , обєм виконуваної адвокатом роботи, суд прийшов до висновку про розумність та обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 10000 грн.

За таких обставин, в порядку ст. 49 ГПК України відшкодуванню підлягає 10000 грн. оплати послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 85, 116, 118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АР-Термінал" Росія м. Брянськ, Російська Федерація до товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявського району про розірвання контракту №25/08-01 від 25.08.2011р. та стягнення 1 млн. 440тис. російських рублів (еквівалентно 375681,60 грн.) попередньої оплати задовольнити.

Розірвати контракт №25/08-01 від 25.08.2011р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АР-Термінал" Росія м. Брянськ, Російська Федерація та товариством з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявського району.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області (код 32987356) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АР-Термінал" Росія м. Брянськ, Російська Федерація (код 10455061) 1440000 рос. руб. (один мільйон чотириста сорок тисяч російських рублів) сплаченої попередньої оплати, 10000 грн. (десять тисяч гривень 00 коп. ) витрат на послуги адвоката, 85 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 14400 рос. руб. (чотирнадцять тисяч чотириста російських рублів 00 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "АР-Термінал" Росія м. Брянськ, Російська Федерація (код 10455061) зайво сплачене квитанцією № 3715 06 від 29.09.2011р. державне мито в сумі 262,40 грн. (двісті шістдесят дві гривні 40 коп.) про що видати довідку.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3- відповідачу (рекомендованим листом).

<Суддя по справі >

< Суддя по справі >