Рішення № 20798969, 13.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р. Справа № 5023/9050/11

вх. № 9050/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Боброва Д.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1., за довіреністю від 14.11.2011 року;

третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) - не з`явився;

третьої особи (Управління земельних відносин Хакрівської міської ради) - не з`явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Харківської міської ради, м. Харків;

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Головне управління Держкомзему у Харківській області, м.Харків;

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Управління земельних відносин Хакрівської міської ради, м.Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Москва-Актив", м. Київ; 3-я особа <Текст >

про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Москва-Актив" збитків у розмірі 503 983,92 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем інтересів Харківської міської ради, як власника спірної земельної ділянки відносно володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою. Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 13.12.2011 року, не з"явився, причини неявки не повідомив, додаткових документів, для надання яких позивач просив відкласти розгляд справи в судовому засіданні 30.11.2011р., не надав.

Відповідач, присутній у судовому засіданні 13.12.2011 року, проти позову заперечував.

Представник третьої особи (Харківське міське управління земельних відносин у Харківсьій області) у судове засідання 13.12.2011 року не з"явився, документів, витребуваних судом, не надав. Причини нез”явлення суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) у судове засідання 13.12.2011 року не з”явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Торговий будинок МКС" (орендар) було укладено договір оренди землі від 03.06.2004р.(арк.спр. 117-121), на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 № 66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 03.06.2004р. за №7545/04.

Відповідно до умов вищевказаного договору Харківська міська рада надала, а ТОВ "ТД "МКС" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 1,0564 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199, для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Х-2" під торговельно-розважальний комплекс з надбудовою офісних приміщень (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації) та для експлуатації цього об"єкту.

Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради міста Харкова від 12.07.2005р. за №277 нежитловій будівлі розташованій по пр-ту Московському 199 у м. Харкові було присвоєно поштову адресу: пр-т Московський, 197-Б.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу КП "ХМБТІ" (арк.спр. 37) на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.12.2010р. виконавчим комітетом Харківської міської ради, за ТОВ "Москва-Актив", по пр-ту Московському, 197-Б, зареєстровані нежитлові будівлі літ. "Х-2" площею 8487,5кв.м., літ. "Х/1-1" площею 60,9кв.м., літ. "Х/2-1" площею 114,1кв.м.

Відповідно до п.23.1. Додатку №2 до рішення V сесії Харківської міської ради VI скликання від 23.02.2011р. за №164/11 (арк.спр.123), припинено право користування ТОВ "ТД "МКС" земельною ділянкою площею 1,0564га по просп. Московському, 199 (нині 197-б) за його добровільною відмовою (лист від 08.02.2011р №08/02/11).

Згідно п.23.2. додатку 2 до рішення V сесії Харківської міської ради VI скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 23.02.2011 № 164/11, Договір оренди землі, реєстраційний №7545/04 від 03.06.2004р., вважається таким, що припинив дію з дня реєстрації договору оренди землі з новим користувачем ТОВ "Москва-Актив".

Згідно п.23.3. додатку 2 до рішення V сесії Харківської міської ради VI скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 23.02.2011 № 164/11, відповідачу було надано в оренду строком до 01.01.2016р. земельну ділянку загальною площею 1,0564га по просп. Московському, 197-б, в межах, які визначені договором оренди земельної ділянки, реєстраційний № 7545/04 від 03.06.2004р., для експлуатації та обслуговування торговельного центру.

22.08.2011р. уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по проспекту Московському, 197-Б у місті Харкові, про що було складено Акт №2305/11 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по проспекту Московському 197-Б (арк. спр. 29-31).

Обстеженням на місцевості було встановлено, що земельна ділянка по проспекту Московському, 197-Б, загальною площею 1,0564га, використовується з 21.12.2010р. ТОВ "Москва-Актив" в межах договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004р. №7545/04, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Торговий будинок "МКС". Документи на право користування земельною ділянкою по проспекту Московському, 197-Б, загальною площею 1,0564га, протягом дії рішення 5 сесії ХМР 6 скликання від 23.02.2011р. №164/11, між Харківською міською радою та ТОВ "Москва-Актив" не оформлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Актом №189 про визначення збитків від 02.09.2011р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.2011р. за №640 (арк.спр. 27) було визнано неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 503983,92грн. збитками, які нанесені ТОВ "Москва-Актив" міській раді за використання земельної ділянкою по проспекту Московському, 197-Б, загальною площею 1,0564га без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду є порушення відповідачем норм Земельного кодексу України, а саме те, що відповідач користується земельною ділянкою без документів, що посвідчують право власності або право користування землею, чим відповідач, на думку позивача, завдав збитків Харківській міській раді у розмірі 503983,92грн. (розраховані на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №41/08, зі змінами від 25.02.2009р.).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що факт неукладення договору оренди землі між ТОВ "Москва-Актив" та Харківською міською радою, завдає Харківській міській раді збитків. Проте, суд не може погодитись з такою позицією позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Харківська міська рада приймаючи рішення, що припинення права користування земельною ділянкою ТОВ "ТД "МКС" та надання права користування земельною ділянкою ТОВ "Москва-Актив" зазначила в п.2.3.2. Додатку №2 до рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011р. №164/11, визначила, що Договір оренди землі, реєстраційний №7545/04 від 03.06.2004р., слід вважати таким, що припиняє дію з дня реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ "Москва-Актив".

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналогічні за змістом положення щодо відшкодування збитків містить Господарський кодекс України. Так, відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” зазначається, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України.

Стаття 156 Земельного кодексу України визначає перелік випадків, коли власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки. Згідно даної норми, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні наслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею ст.157 Земельного кодексу України, визначений порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 визначає, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок та регламентує порядок визначення та відшкодування збитків.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ст.78 Земельного кодексу України).

Повноваження власника земельної ділянки площею 1,0564га по пр. Московському, 199 (197-Б), в м. Харкові згідно чинного законодавства реалізує Харківська міська рада, яка, як свідчать матеріали справи, передала вказані земельні ділянки в оренду ТОВ "ТД “МКС”, згідно договору оренди землі, реєстраційний №7545/04 від 03.06.2004р.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Згідно даних Управління Держкомзему у місті Харкові, викладених у листі за вих.№6830/08 від 18.11.11р. (арк.спр. 130), станом на 18.11.11р. в Управлінні щодо земельної ділянки: по пр. Московському, 199, в м. Харкові, зареєстровано договір оренди землі №7545/04 від 03.06.2004р. між Харківською міською радою та ТОВ "ТД "МКС".

Крім того, Управління Держкомзему у місті Харкові листом від 17.03.2011р. № 1346/08 (арк.спр. 129) повідомило відповідача про неможливість надання ТОВ "Москва-Актив" відповідного витягу з технічної документації у зв'язку з тим, що на земельну ділянку по пр-ту Московському, 199 у місті Харкові в Управлінні обліковується договір оренди землі за іншою юридичною особою, який на теперішній час у встановленому порядку не анульовано.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про припинення права користування земельною ділянкою ТОВ "ТД "МКС" та відповідного договору оренди у встановленому чинним законодавством порядку.

Наявний в матеріалах справи Витяг з Переліку юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею та яким надаються земельні ділянки в оренду та у постійне користування (в т.ч. у звязку зі зміною власника (користувача) нерухомого майна (Додаток №2 до Рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання №164/11 від 23.02.2011р.), таким доказом вважатись не може, як з огляду на загальні цивілістичні положення про зобовязання, про договір (щодо обов"зковості виконання та неможливості внесення змін (в тому числі стосовно припинення) в односторонньому порядку), враховуючи положення укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "МКС" договору оренди, так і з огляду на наступне.

Згідно п.23.1., п.23.2., п.23.3. зазначеного вище Переліку, рішенням позивача припинено ТОВ "ТД "МКС" право користування земельною ділянкою площею 1,0564 га по пр. Московському, 199 (197-Б) за його добровільною відмовою. Вказана земельна ділянка надана ТОВ “Москва-Актив" в оренду строком до 01.01.2016р. для експлуатації та обслуговування торговельного центру. Договір оренди землі реєстраційні №7545/04 від 03.06.2004р. вважати такими, що припиняє дію з дня державної реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем ТОВ “Москва -Актив”.

Згідно п.40 договору оренди землі №7545/04 від 03.06.2004р. (том.1-ий, арк.спр.120), перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій ділянці до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позивачем не надано доказів на підтвердження державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 1,0564 га по пр. Московському, 199 (197-Б) з ТОВ "Москва-Актив", як і взагалі факту укладання такого договору з іншою особою.

Враховуючи, що договір оренди №7545/04 від 03.06.2004р. укладено на строк до 01.12.2029р., учасниками судового процесу не надано доказів дострокового припинення договірних зобовязань за вказаним договором оренди землі, на момент розгляду справи землекористувачем земельної ділянки площею 1,0564 га по пр. Московському, 199 (197-Б), за використання яких без оформлення документів, відповідачеві нараховано збитки, є ТОВ "ТД “МКС”.

Умовами вказаного договору передбачений обовязок орендаря сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку у розмірі та у спосіб, що визначені у цьому договорі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України “Про оренду землі”).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України “Про оренду землі”).

З огляду на наведене, враховуючи наявність договірних орендних зобовязань щодо земельної ділянки, за використання відповідачем якої позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди, а отже, право позивача як орендодавця вимагати та кореспондуючий цьому праву обовязок орендаря сплачувати орендну плату, суд зазначає, що позивачем, всупереч положень ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено причинно-наслідкового звязку між використанням відповідачем ТОВ "Москва-Актив" земельної ділянки та збитками у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, переданої Харківською міською радою в строкове платне користування іншій особі ТОВ "ТД "МКС".

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди є. Позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (наприклад, справа №42/266-6/492, постанова від 30.05.2006р.).

Позивачем на момент розгляду справи не обґрунтовано і не доведено самого права (як його наявності, так і його порушення як обовязкової передумови для здійснення судового захисту), - вимагати від відповідача відшкодування збитків, правовим підґрунтям для яких є положення ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, що також визначені позивачем у якості законодавчих підстав позовних вимог, з огляду на те, що позивачем право користування земельними ділянками передано іншій особі, яка, згідно чинного законодавства, є землекористувачем вказаних земельних ділянок та, відповідно до приписів наведених вище правових норм, має право на відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 6, 8, 13, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1193 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 21 Закону України "Про ореду землі" та, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя (підпис< Текст >Рильова В.В.

Повний текст рішення підписаний 19.12.2011р.

Справа №5023/9050/11.