Рішення № 20798536, 20.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року

справа № 5020-1842/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави

(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8)

в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, б.83)

до Приватного акціонерного товариства «Озеленитель»

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, б.20а, кв.34)

про стягнення 78 437,12 грн.,

за участю представників сторін:

прокурора –Почка А.А., посвідчення №735 від 05.12.2011;

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився.

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Озеленитель»про стягнення збитків, завданих державі у розмірі 78 437,12 грн.

Позовні вимоги з посланням на вимоги статей 44, 49 Водного кодексу України обґрунтовані здійсненням відповідачем самовільного забору підземних вод з шахтних колодязів, при відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою суду від 21.11.2011 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 06.12.2011.

Відповідач в засідання суду 06.12.2011 явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав клопотання №192 від 06.12.2011 про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що в Ленінському районному суді міста Севастополя розглядається справа за тим самим предметом позову, та між тими ж сторонами (вх.№13271/11).

Судом встановлено, що відповідно до довідки Ленінського районного суду міста Севастополя №93217 від 29.11.2011 у провадженні цього суду перебуває кримінальна справа за звинуваченням Золотухіна Леоніда Яковлевича у скоєнні злочину, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України частина перша, по факту добування службовими особами Відкритого акціонерного товариства «Озеленитель»прісної підземної води /а.с.23/.

Ухвалою суду від 06.12.2011 розгляд справи відкладений на 20.12.2011.

Позивач в судове засідання 20.12.2011 явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, але у заяві №2367/29-05 від 20.12.2011 зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просив суд розглянути справу у відсутності представника позивача (вх. №13783/11 від 20.12.2011) /а.с.40/.

Відповідач у засідання суду 20.12.2011 явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, до початку розгляду справи надав клопотання №203/11 від 20.12.2011 про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю голови правління Золотухіна Леоніда Яковлевича (вх. №3792 від 20.12.2011) /а.с.41/.

Суд відмовив в задоволенні клопотання, оскільки Відповідач є юридичною особою та не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а неможливість такої заміни представника Відповідачем не доведена.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, строк вирішення спору спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Судом встановлено, що відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом за електронним запитом від 06.12.2011 за №12056654, повне найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 003358334 є «Публічне акціонерне товариство «Озеленитель»/а.с.20-21/.

Прокурор в судовому засіданні 20.12.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 15.11.2010 по 03.12.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі на підставі направлення №558 від 15.11.2010 /а.с.37/ була проведена планова перевірка дотримання Відкритим акціонерним товариством «Озеленитель», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, б.20-А, вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, обстеження території та відбір проб, за результатами якої складений відповідний акт /а.с.10-15/.

У ході перевірки було встановлено, що Відповідачем здійснювався забір вод з шахтного колодязя №1, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Курортна, б.3, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, у тому числі: за період з 01.02.2010 по 29.04.2010 забрано 0,56 тис.м3 води, з 30.04.2010 по 24.06.2010 –0,783 тис.м3 води, та з шахтного колодязя №2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Крестовьского –вул. Звездна, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, у тому числі: за період з 01.02.2010 по 29.04.2010 забрано 0,264 тис.м3 води, з 30.04.2010 по 24.06.2010 –0,36 тис.м3 води.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009, за період з 01.02.2010 по 24.06.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі був здійснений розрахунок суми збитків, зумовлених порушенням Відповідачем норм природоохоронного законодавства /а.с.16/. За цим розрахунком збитки склали 78 437,12 грн.

Суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції в місті Севастополі про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Озеленитель»збитків у розмірі 78 437,12 грн. такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статі 1 Водного кодексу України водокористування –це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Забором води є вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно зі статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів: загальне та спеціальне.

Частиною першою статі 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до частини першої та другої статі 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який, у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування (частини перша та четверта статті 50 Водного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі порушення умов спеціального водокористування та охорони вод.

Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002, встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді.

Плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Публічним акціонерним товариством «Озеленитель», за результатом якої складено відповідний акт від 15.11.2010-03.12.2010, встановлено, що Відповідач здійснював експлуатацію шахтних колодязів №1, №2 за відсутністю дозволу на спеціальне водовикористання.

Вказаний акт був підписаний представниками Публічного акціонерного товариства «Озеленитель», які були присутні при проведенні перевірки, з зауваженнями. Один екземпляр акту був одержаний представником Відповідача, про що свідчить підпис на акті.

Статтею 110 Водного кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами цивільного права не тільки відсутність вини, але і протиправності діяння, доводиться правопорушником.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надані докази відсутності вини та протиправності в його поведінці. Збитки, завдані державі, на день прийняття рішення ним не відшкодовані.

Суд вбачає у діях Відповідача винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі збитків, тобто, наявні всі ознаки правопорушення.

З урахуванням викладеного, Відповідач має бути притягнутий до відповідальності за вчинене ним правопорушення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають покладенню на Відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Озеленитель»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, б.20а, кв.34, ідентифікаційний код 03358334, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) збитки у розмірі 78 437,12 грн. (сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім грн. 12 коп.) у спеціальний фонд місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя (р/р 33115331700002 у Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035629, код платежу 24062100).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Озеленитель»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, б.20а, кв.34, ідентифікаційний код 03358334, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход державного бюджету, місто Севастополь (р/р 31210206700001 у Головному управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код ЕДРПОУ 23785637) 1 568,74 грн. (одна тисяча п’ятсот шістдесят вісім грн. 74 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя підпис О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 26.12.2011.