Ухвала суду № 20798339, 14.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5019/2719/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.”

до відповідача 1 Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс”

про стягнення в сумі 64410 грн. 40 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1. довіреність б/н від 28.04.2011 року;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України розяснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ПІК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою від 01.12.2011 року, згідно якої просить стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства 29 000 грн. 00 коп. заборгованості, 31755 грн. 00 коп. пені, 2608 грн. 62 коп. інфляційних, 1 046 грн. 38 коп. 3% річних та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс” 1000 грн. 00 коп. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач 2 причин неявки в судове засідання не повідомив.

13.12.2011 року Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство подало відзив на позов, в якому, в порядку статтей 15 та 17 ГПК України, просить передати матеріали справи за територіальною підсудністю до господарського суду Чернівецької області.

Судом вказана заява (у формі відзиву) відхилена, з огляду на наступне: як вбачається з матеріалів справи відповідач 1 - Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство зареєстроване за адресою: 58029, м. Чернівці, Вул. Кошового, 41А, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс” за реєстроване за адресою: 35312, Рівненська область, смт. Клевань-2, вул. Центральна, буд.38.

Відповідно до частини 2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Частиною 3 статті 15 ГПК України визначено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

В даному випадку позивач скористався наданим йому ГПК України правом щодо вибору господарського суду, який буде розглядати спір за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Заслухавщи в судовому засіданні представника позивача, вивчивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” (постачальник) та Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (покупець) укладено Договір поставки товару партіями №0704/2009, відповідно до умов якого постачальник зобовязався на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити покупцю товар, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до пункту 1.2. договору асортимент партії товару, його кількість, ціна в гривнях та умови поставки визначається в додатках (специфікаціях) до договору, які є його невідємною частиною.

Пунктами 4.1., 4.2. та 4.3. договору визначено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом оплати по факту поставки протягом 20 днів від дати поставки. Датою поставки товару є дата видаткової накладної. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України гривні.

На виконання умов договору позивач на підставі специфікацій (додатки № 1, № 2 та № 3 до договору), видаткових накладних № РН-0000301 від 02.08.2010 року та № РН-0000347 від 26.08.2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 253009 грн. 76 коп..

Відповідач, в свою чергу, частково оплатив поставлений товар в сумі 223009 грн. 76 коп., що підтверджується матеріалами справи.

20.06.2011 року позивачем відповідачу направлялася претензія №378 від 20.06.2011 року з вимогою сплати заборгованість за поставлений товар в сумі 30000 грн. 00 коп. до 20.06.2011 року. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 30000 грн. 00 коп..

У відповідності до пункту 5.2. договору за прострочку оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки оплати.

На підставі пункту 5.2. договору позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 30.11.2010 року по 30.11.2011 року в розмірі 31755 грн. 00 коп.. Суд вважає, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання за накладною №РН-0000347 від 26.08.2010 року у відповідності до умов п.4.1. почалось з 17.09.2010 року, відтак нарахування пені слід здійснювати з 17.09.2010 року по 17.03.2011 року. Позивач визначив початок періоду нарахування пені з 30.11.2010 року

Згідно зі здійсненим судом розрахунком за період з 30.11.2011 року по 17.03.2011 року на суму 29000,00 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 1330,03 грн..

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з вересня 2010 року по жовтень 2011 року в розмірі 2608 грн. 62 коп. та 3% річних за період з 17.09.2010 року по 30.11.2011 року в розмірі 1046 грн. 38 коп..

Згідно зі здійсненим судом розрахунком інфляційні втрати на суму 29000,00 грн. за період з вересня 2010 року по жовтень 2011 року становлять 1740,00 грн.. Розрахунок 3% річних здійснено вірно.

07.04.2009 року, одночасно з Договором №0704/2009 поставки товару партіями, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фенікс” (поручитель) було укладено договір поруки № 07/04, відповідно до умов якого поручитель зобовязався частково відповідати перед кредитором за виконання зобовязань Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (боржник), що виникли в результаті укладення між кредитором та боржником договору № 0704/2009 поставки товару партіями.

У відповідності до пункту 1.2. договору поруки обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобовязань становить 1000 грн. 00 коп..

Пунктом 3.1. договору поруки визначено, що в разі невиконання чи прострочення виконання боржником зобовязання, що виникло в результаті укладення основного договору, поручитель зобовязується виконати за боржника зобовязання останнього перед кредитором, в розмірах суми зазначеної в пункті 1.2. договору, на умовах, в порядку та в терміни, визначені в основному договорі.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доказів сплати боргу відповідачі суду не надав.

З огляду на вищевказане суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” про стягнення з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства 29000 грн. 00 коп. заборгованості, 1330 грн. 03 коп. пені, 1740 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1046 грн. 38 коп. 3% річних та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс” 1000 грн. 00 коп. заборгованості є правомірними та такими, що ґрунтуються на договорах та законі, а відтак підлягають задоволенню.

На відповідачів, відповідно до частин 2 та 5 статті 49 ГПК України, покладаються витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог відносно кожного відповідача, на Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 722,61 грн., на Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс” покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 11,37 грн..

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (код ЄДРПОУ 33037434, 58029, м. Чернівці, вул. Кошового, буд. 41А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” (код ЄДРПОУ 31299514, 35312, Рівненська область, смт.Клевань-2, вул.Центральна, буд.38,) 29000 грн. 00 коп. заборгованості, 1330,03 грн. пені, 1740 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 1046 грн. 38 коп. 3% річних та 722,61 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32679800, 35312, Рівненська область, смт. Клевань-2, вул. Центральна, буд. 38,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колор С.І.М.” (код ЄДРПОУ 31299514, 35312, Рівненська область, смт. Клевань - 2, вул. Центральна, буд. 38,) 1000 грн. 00 коп. заборгованості та 11,37 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «20»грудня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >