Рішення № 20798296, 22.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011 Справа № 18/3104/11

за позовом Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод № 2", 83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, 8 (поштова адреса : 82112, м. Донецьк, Ленінський пр., 69)

до Приватного підприємства "Теспо-Л", 36009, м. Полтава, вул. 9 січня, 19

про стягнення 337 810,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися.

22.12.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2", м. Донецьк про стягнення з Приватного підприємства "Теспо-Л", м. Полтава 337 810,00 грн. заборгованості за порушення останнім умов укладеного між сторонами 27.08.2010 р. Договору № 26 поставки, з яких : 171310,00 грн. неустойка за несвоєчасну поставку товару та 166500,00 грн. неустойка за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару.

Позивач надав суду заяву № 1589 від 20.12.2011 р. (вх. № 20317д від 22.12.2011 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 495 430,00 грн. заборгованості за порушення останнім умов укладеного між сторонами 27.08.2010 р. Договору № 26 поставки, з яких : 171310,00 грн. неустойка за несвоєчасну поставку товару та 324 120,00 грн. неустойка за прострочення доукомплетації і усунення недоліків товару.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення по даній справі) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали суду від 28.10.2011 р. про порушення провадження у цій справі та п. 3 ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 06.12.2011 р.) не виконав, причин щодо цього не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про обов'язки, покладені на нього судом, про що свідчать повідомлення № 3600109114390 та № 3600109138868 про вручення відповідачу вищезазначених ухвал суду.

Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

27.08.2010 р. між Приватним підприємством "Теспо-Л" (постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу "Донецький міський молочний завод № 2" (покупець) було укладено договір поставки № 26 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю товароматеріальні цінності виробничо-технічного призначення, зазначені у специфікаціях та додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору з визначенням в них асортименту, кількості, строків поставки, цін на товар, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (п. 1 Договору).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- якість товару повинна відповідати загальновстановленим ДСТУ, санітарним та гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам визначеним діючим законодавством України до товару даного виду та умовам даного договору (п. 2.1 Договору);

- поставка товару здійснюється в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору. Умови поставки товару постачальника згідно правил INKOTERMS в редакції 2000 року. (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);

- постачальник зобов'язаний у письмовому виді направити покупцю повідомлення про готовність товару до відвантаження, а також направити інші повідомлення, необхідні покупцю для прийняття товару (п. 3.5 Договору);

- приймання товару та перевірка його кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки здійснюється на складі покупця згідно доданої документації у відповідності з "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (із змінами та доповненнями) та "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями) (п. 3.8 Договору);

- у випадку, якщо під час приймання буде виявлено невідповідність товару вимогам даного договору, постачальник зобов'язаний, за власний рахунок, замінити товар на якісний або укомплектувати товар протягом 7 (семи) днів з моменту письмового звернення покупця (п. 3.9 Договору);

- ціна товару та умови оплати товару зазначаються у відповідних специфікаціях (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);

- при простроченні строків передачі товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно переданого товару за кожен день прострочення (п. 5.3 Договору);

- за прострочення постачальником строків, обумовлених у п. 2.3 та у п. 3.9 договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2% від ціни товару, що постачається, за кожен день прострочення виконання зобов'язання (п. 5.4 Договору);

- даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р., а в частині гарантійних зобов'язань до повного їх виконання (п. 7.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийняторішення про зміну назви позивача з "Акціонерне товариство закритого типу "Донецький міський молочний завод № 2" на "Публічне акціонерне товариство Донецький міський молочний завод № 2". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію останнього з огляду на зміну його найменування.

На виконання умов договору між сторонами була складена специфікація № 1 від 27.08.2010 р., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками. У даній специфікації сторони узгодили, зокрема, наступне:

- постачальник зобов'язується забезпечити передачу покупцю товар (резервуар вертикальний PXB-50) у кількості 4 штук, загальною вартістю 1 480 000,01 грн. (з ПДВ) (п. 1 специфікації);

- товар оплачується у наступному порядку : в строк до 10.09.2010 р. попередня оплата в розмірі 100 000,00 грн., в строк до 10.10.2010 р. попередня оплата в розмірі 400 000,00 грн., в строк до 10.11.2010 р. попередня оплата в розмірі 300 000,00 грн., в строк до 10.12.2010 р. попередня оплата в розмірі 300 000,00 грн., в строк до 15.01.2011 р. попередня оплата в розмірі 190 000,00 грн., в строк до 05.03.2011 р. оплата в розмірі 190 000,00 грн. - при умові поставки товару у повному обсязі (п. 2 специфікації);

- постачальник зобов'язується поставити товар у повному обсязі в строк до 25.02.2011 р. при умові своєчасного виконання покупцем умов п. 2 даної специфікації (п. 3 специфікації);

- технічні вимоги та комплектація товару узгоджені сторонами та викладені у додатку № 1 до даної специфікації (п. 4 специфікації).

27.08.2010 р. сторонами було підписано та скріплено їх печатками додаток № 1 до специфікації № 1, у якому останні узгодили технічні вимоги та комплектацію товару (а.с. 16).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з попередньої оплати товару на загальну суму 1 290 000,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме : № 53890 від 08.09.2010 р. на суму 100 000,00 грн., № 1045 від 11.10.2010 р. на суму 400 000,00 грн., № 55219 від 11.11.2010 р. на суму 300 000,00 грн., № 55925 від 08.12.2010 р. на суму 300 000,00 грн. та № 124 від 12.01.2011 р. на суму 190 000,00 грн. (а.с. 17-21).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору несвоєчасно поставив позивачу товар, а саме :

-перший резервуар поставлено 05.05.2011 р. (дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 11);

-другий резервуар поставлено 01.05.2011 р. (дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 18);

-третій резервуар поставлено 21.07.2011 р. (дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 23);

-четвертий резервуар поставлено 02.08.2011 р. (дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 28)

Крім того, за даними позивача, 06.05.2011 р. при здійсненні ним приймання першого резервуару був виявлений ряд недоліків у поставленому товарі.

06.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 571 з пропозицією прибути на територію відповідача для прийняття товару.

При здійсненні позивачем та відповідачем спільного прийняття товару було виявлено, що перший резервуар за якістю не відповідає вимогам договору, про що складений акт № 1 від 11.05.2011 р..

З огляду на відмову відповідача від підписання вищезазначеного акту, листом № 690 від 11.05.2011 р. позивачем на його адресу було направлено два екземпляра вказаного акту.

11.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 586 з вимогою усунути недоліки, виявлені при спільному прийнятті товару, які зафіксовані у акті № 1 від 11.05.2011 р..

04.08.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1023 з вимогою доукомплектувати товар, поставлений ним згідно видаткової накладних № 23 від 21.07.2011 р. та № 28 від 02.08.2011 р., а також надати документи вказані у п. 3.4 Договору.

26.08.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1106 з повторною вимогою доукомплектувати товар, а також надати документи вказані у п. 3.4 Договору.

У відповіді № 200 від 26.08.2011 р. на вищезазначені листи, відповідач зазначає, що доукомплектація товару передбачається на середину вересня 2011 р..

03.10.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 1245 з вимогою в семиденний термін з моменту її отримання сплатити 171310,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару та 166 500,00 грн. неустойки за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару.

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору щодо своєчасної поставки товару та доукомплектації поставленого товару не виконав, 171310,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару та 324 120,00 грн. неустойки за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви № 1589 від 20.12.2011 р. (вх. № 20317д від 22.12.2011 р.) про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 495 430,00 грн. заборгованості за порушення останнім умов укладеного між сторонами 27.08.2010 р. Договору № 26 поставки, з яких : 171310,00 грн. неустойка за несвоєчасну поставку товару та 324 120,00 грн. неустойка за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного Кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.. 663 Цивільного Кодексу України).

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 Договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору.

У пункті 3 специфікації № 1 сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити товар у повному обсязі в строк до 25.02.2011 р. при умові своєчасного виконання покупцем умов п. 2 даної специфікації.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обовязок покупця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар;

2) надання товару у розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив товар у встановлені у Договорі строки. Дана обставина відповідачем не спростована.

Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.. 674 Цивільного кодексу України). Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (ст. 675 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями), приймання продукції по якості та комплектності виконується у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними и виключними умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчуються якість та комплектність постачаємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції що надійшла, у акті зазначається, які документи відсутні. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, яка надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, прикладам, договору або даним, зазначеним у маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту (п.16 Інструкції).

Як зазначалося в описовій частині рішення, при прийнятті товару був виявлений ряд недоліків у поставленому товарі, про що складений акт № 1 від 11.05.2011 р.. Згідно листа відповідача дані недоліки повинні були бути усунуті в вересні 2011 р..

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 675 Цивільного кодексу України поставив позивачу неякісний товар. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктами 5.3 та 5.4 Договору сторони узгодили, що при простроченні строків передачі товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно переданого товару за кожен день прострочення за прострочення постачальником строків, обумовлених у п. 2.3 та у п. 3.9 договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2% від ціни товару що постачається за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 171310,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару за період з 26.02.2011 р. по 01.08.2011 р. (в т.ч. : 25 160,00 грн. за прострочку поставки 1-го резервуару за період з 26.02.2011 р. по 04.05.2011 р., 34 410,00 грн. за прострочку поставки 2-го резервуару за період з 26.02.2011 р. по 29.05.2011 р., 53 650,00 грн. за прострочку поставки 3-го резервуару за період з 26.02.2011 р. по 20.07.2011 р. та 58 090,00 грн. за прострочку поставки 4-го резервуару за період з 26.02.2011 р. по 01.08.2011 р.) та 324 120,00 грн. неустойки за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару за період з 19.05.2011 р. по 20.12.2011 р. (в т.ч. : 133 200,00 грн. за прострочку доукомплектаціїї 1-го резервуару за період з 19.05.2011 р. по 19.11.2011 р., 95 460,00 грн. за прострочку доукомплектаціїї 3-го резервуару за період з 19.05.2011 р. по 20.12.2011 р. та 95 460,00 грн. за прострочку доукомплектаціїї 4-го резервуару за період з 19.05.2011 р. по 20.12.2011 р.) , суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 171310,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару та 324 120,00 грн. неустойки за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару є обґрунтованими, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Теспо-Л" (6009, м. Полтава, вул. 9 січня, 19), код ЄДРПОУ 36396520 на користь Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2" (83062, м. Донецьк, вул. Клінічна, 8), код ЄДРПОУ 00445162 - 171310,00 грн. неустойки за несвоєчасну поставку товару та 324 120,00 грн. неустойки за прострочення доукомплектації і усунення недоліків товару, 3 378,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 3 152,40 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене : 26.12.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.