Рішення № 20796879, 23.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.11 Справа№ 5015/6810/11

За позовом: Торгово послугового підприємства «Ельтранс», 39-451 Скопане, 282, Польща, Підкарпатське воєводство.

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук", м. Львів,

про: стягнення 19154,76 євро (що становить 216448,79 грн.)

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Н. В. Григорчук

За участю представників:

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Торгово послуговим підприємством «Ельтранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група Експрес»про стягнення 19154,76 євро (що становить 216448,79 грн.). Ухвалою від 04.11.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов домовленості по наданню транспортних послуг не здійснив оплати за надані послуги. Внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 18900,00 Євро. Крім того, відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 254,76 Євро, що разом становить 19154,76 євро (216448,79 грн.).

В судове засідання 22.11.2011 р. представники позивача зявилися. Позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 22.11.2011 р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали суду від 04.11.2011 р. не виконав, причин неприбуття не повідомив.

22.11.2011 р. від представників позивача через канцелярію суду надійшоло клопотання, згідно якого позивач просить розглядати справу без участі уповноваженого представника. Крім того, до клопотання додано копії документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 23.04.2010 р. назву позивача було змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес” на Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Супердрук”.

Керуючись ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Ухвалою суду від 13.12.2011 р. суд, за своєю ініціативою, залучив до участі в справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Супердрук”, що згідно Довідки з ЄДРПОУ знаходиться, за адресою: 79017, Личаківський район, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2. Розгляд справи призначено на 23.12.2011 р.

В судове засідання 23.12.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою зазначеною у Спеціальному витязі з ЄДРПОУ, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ліцензії №ТУ-004030 на виконання міжнародних комерційних перевезень, позивач має право здійснювати міжнародні комерційні перевезення, що здійснюються на території Спільноти, згідно з розпорядженням Ради (EWG) №881/92 від 26.03.1992 року (а/с 14).

01.01.2005 р. між позивачем та Фірмою ПУХ Богдан Панек, в особі директора Богдана Панека, укладено договір №131, згідно якого позивач замовляє, а ПУХ Богдан Панек надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом (а/с 16-17).

Згідно рахунків-фактур №04259/08, №04490/08, №04863/08, №05132/08, №05536/08, №05620/08, №05873/08, №05942/08, №07039/08, №07040/08, №07151/08, №07234/08 позивачем було надано відповідачу транспортні послуги з перевезення товару по маршрутах м. Швед (Німеччина) м. Львів (Україна), м. Лакірхен (Австрія) м. Львів (Україна).

Надання послуг з перевезення підтверджується належним чином засвідченими копіями міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №001272, №001620, №000267, №001643, №001672, №001274, №000544, №000319, №003169, №5190006, №001468, №001660 з печатками відправника, перевізника та одержувача (а/с 20-68).

Послуги з перевезення, згідно з вищевказаними рахунками-фактурами та міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), здійснено в повному обсязі, сторони не мають претензій по виконанню послуг, що підтверджується Актами виконаних робіт: №27 від 08.09.2008 р., №28 від 19.09.2008 р., №31 від 04.11.2008 р., №32 від 04.11.2008 р., №33 від 11.11.2008 р., №22 від 21.07.2008 р., №24 від 11.08.2008 р., №23 від 30.07.2008 р., №25 від 21.08.2008 р., №26 від 04.09.2008 р., №29 від 23.09.2008 р., №30 від 25.10.2008 р., №34 від 14.11.2008 р. (а/с 69-73, 92-99).

На рахунках-фактурах та міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вказано юридичну особу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес" з ідентифікаційним кодом 22393603 та підпис керівника Починок Ігоря Петровича.

За домовленістю з постачальниками товару ОСОБА_1 (Німеччина) та підприємством Графік Лакірхем (Австрія) поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA.

Згідно інвойсу №393240/01.02 Zil., умовами поставки є FCA (ІНКОТЕРМС 2000), згідно яких складались накладні CMR (а/с 68).

Відповідно до п. "а" статті А.З. офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) в редакції 2000 р. у продавця немає зобовязань відносно договору перевезення.

Товар доставлено на територію України, що підтверджено відмітками про проходження вантажем митного контролю через МАПП"Краковець".

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджено Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 р. №314, завершення митного оформлення відбувається шляхом поставлення посадовою особою ПМО своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД та проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

У вищевказаних міжнародних товарно-транспортних накладних в графі 24: "Вантаж одержано" проставлено печатку вантажоодержувача ТОВ "ВГ ЕКСПРЕС".

05.05.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом з вимогою проведення розрахунків за перевезення в трьохденний строк від дня отримання листа. (а/с 74).

Згідно Спеціального витягу з ЄДРПОУ, станом на 29.11.2011 р., найменування юридичної особи Первинна профспілкова організація Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Експрес" Професійної спілки працівників культури України, дата державної реєстрації юридичної особи 13.10.2008 р. та місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. Володимира Великого, буд. 5А, ідентифікаційний код 36183193. (а/с 102-104).

Рішеннями господарського суду Львівської області від 29.06.2010 р. в справі №1/37 та від 26.10.2010 р. в справі №4/7 встановлено, що 23.04.2010 р. найменування Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес” було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Супердрук”, про що свідчить Витяг з протоколу №02/10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес”, копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Супердрук” та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТзОВ “ВГ “Супердрук”.

Згідно з Спеціальним витягом з ЄДРПОУ найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук", ідентифікаційний код 22393603. Керівник юридичної особи Починок Ігор Петрович (а/с 100-101). Дата державної реєстрації юридичної особи: 21.10.1999 р.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 18900,00 Євро не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Статтею 73 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори у тому числі і на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В ст. 315 ГК України зазначено, що щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Особливістю міжнародних автомобільних перевезень є специфічний порядок їх регламентації.

Так, міжнародні автомобільні перевезення регламентуються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (надалі - КДПВ), підписаною в Женеві 1956 року (для України набрала чинності 09.09.2006 року) та Угодою між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення (надалі-Угода), яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення»від 21.09.2000 р.

Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Таким чином, для спірних відносин слід застосовувати положення даної Конвенції.

Згідно ст. 5 вищезазначеної Угоди перевізники кожної з Договірних Сторін можуть здійснювати перевезення вантажів, а також рухатися порожніми транспортними засобами:

а) між пунктом, розташованим на території однієї з Договірних Сторін, і пунктом, розташованим на території другої Договірної Сторони;

б) транзитом через територію другої Договірної Сторони.

В ст. 1 КДПВ, зазначено, що вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Оскільки Україна є учасницею вищевказаної конвенції згідно з Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», а місце розвантаження знаходиться на території України, то вказана конвенція застосовується при регулюванні відносин щодо перевезення товару між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 31 КДПВ по будь-яких спорах, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходиться, зокрема, й місце проживання відповідача або основне місце розташування його підприємства.

Оскільки Відповідач - ТОВ «ВГ СУПЕРДРУК»знаходиться на території України, в даній справі вбачається можливість звернення до суду за місцем розташування підприємства-відповідача.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

В ст. 307 ГК України зазначено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі, проте Господарський кодекс України допускає укладення договору спрощеним способом, а саме обміном листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку підписання (ч.1 ст.181 ГК України).

В ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України зазначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Окрім цього, відповідно до ст. 4 КДПВ договір перевезення встановлюється накладною.

Згідно ч. 1 ст. 9 КДПВ вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником, а тому, поки не доведено зворотне, така накладна є доказом укладення договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначена норма кореспондується із ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 311 ГК України зазначено, що плата за перевезення вантажів і виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими у відповідності з законодавством.

Згідно ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КДПВ одержувач, який користується правами, наданими йому відповідно до пункту 1 цієї статті, здійснює платежі, зазначені як такі, що підлягають сплаті, у вантажній накладній. Аналізуючи дану норму можна дійти висновку, що вимога перевізника щодо оплати одержувачем вантажу послуг з перевезення є законною за умови, якщо в накладній зазначено точну суму до оплати після доставки вантажу.

Позивачем відповідачу були надані послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 18 900,00 євро. Це підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR) №001272, №001620, №000267, №001643, №001672, №001274, №000544, №000319, №003169, №5190006, №001468, №001660, в яких зазначені суми до оплати після доставки вантажу та Актами виконаних робіт: №27 від 08.09.2008 р., №28 від 19.09.2008 р., №31 від 04.11.2008 р., №32 від 04.11.2008 р., №33 від 11.11.2008 р., №22 від 21.07.2008 р., №24 від 11.08.2008 р., №23 від 30.07.2008 р., №25 від 21.08.2008 р., №26 від 04.09.2008 р., №29 від 23.09.2008 р., №30 від 25.10.2008 р., №34 від 14.11.2008 р. (а/с 69-73, 92-99).

Проте відповідачем не здійснено оплати за надані позивачем послуги з міжнародного перевезення вантажу.

Позивачем були виконані вимоги, визначені в розділі 2 ГПК України, щодо досудового врегулювання господарських спорів.

Згідно повідомлення про вручення рекомендованого відправлення відповідачу лист з вимогою позивача був вручений 12.05.2011 р. (а/с 76).

Як встановлено судом, найменування відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес” 23.04.2010 р. було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Супердрук”.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 18900,00 Євро не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки точний строк оплати за послуги з перевезення вантажу між сторонами встановленим не був, семиденний строк для виконання зобов'язання від дня пред'явлення позивача вимоги до відповідача закінчився 19.05.2011 року включно.

Таким чином, оскільки відповідач станом на 30.10.2011 року не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати послуг з перевезення вантажу, вимоги позивача про стягнення 18900,00 Євро заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта.

Загальна сума простроченого боргу складає 18 900 євро, строк прострочення - з 20.05.2011 по 30.10.2011 -164 дні.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 254,76 Євро - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 19154,46 Євро, що станом на 31.10.2011 р., згідно курсу НБУ, становить 216448,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 173, 179, 181, 193, 307, 311, 315 ГК України, ст. 509, 526, 530, 612, 625, 916 ЦК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Супердрук" (адреса: вул. Водогінна, 2, м. Львів, 79017; ідентифікаційний код 22393603) на користь Торгово послугове підприємство "Ельтранс" (39-451 Скопане, 282, Польща, Підкарпатське воєводство, ідентифікаційний код 867-150-00-53) 18900,00 Євро заборгованості, 254,76 Євро - 3% річних, що складає 216448,79 грн., 2164,49 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.