Рішення № 20796816, 23.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.11 Справа№ 5015/6798/11

За позовом : Публічного акціонерного товариства “ІМЕКСБАНК», м.Одеса, в особі філії Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м.Львові, м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА», м.Львів

про стягнення 4225648,71 грн. заборгованості.

суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність №180211 від 18.02.2011 р)

від відповідача ОСОБА_2 представник ( довіреність від 21.12.2011 р )

Суть спору: Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством “ІМЕКСБАНК” , м.Одеса, в особі філії Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м.Львові, м.Львів, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ-ІНВЕСТ УКРАЇНА», м.Львів, про стягнення 4225648,71 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 07.11.2011 року порушено провадження у справі за вказаним позовом, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем: юридичною особою 14.11.2011 року, філією 09.11.2011 року, відповідачем 14.11.2011 року, що підтверджують наявні у справі повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 25.11.2011 року забезпечив. Права та обов»язки , передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача суд роз»яснив. Заяви про відвід судді не поступали.

З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача заявлені вимоги підтримав , просив задоволити.

На виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, в додаток до клопотання вих.№24/11 від 24.11.2011року, яке зареєстроване у канцелярії суду за вх..№27749/11, позивачем подано до справи витребувані документи.

Відповідач явку повноважного представника в засідання 25.11.11 року не забезпечив, хоч така судом визнавалась обов»язковою, відзиву, витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі документів, у тому числі й доказів погашення заборгованості, не подав до суду.

23.11.2011 року у канцелярії суду за вх.№27566/11 зареєстровано подане відповідачем клопотання Вих.№23/11/1 від 23 листопада 2011 року про відкладення розгляду справи, оскільки «у відповідача (ТзОВ КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА») з об»єктивних причин немає змоги забезпечити явку повноважного представника в судове засідання 25.11.2011 року. Зважаючи на вказане, з метою виконання вимог ухвали суду від 07.11.2011 року щодо забезпечення явки повноважного представника та дачі необхідних пояснень по справі, керуючись ст.77 ГПК України, просить суд розгляд справи відкласти».

Обставини, наведені у клопотанні документально не підтверджені. З клопотання не вбачалось, які саме об»єктивні причини унеможливили забезпечити явку представника в засідання та подати відзив на позовну заяву і витребувані ухвалою від 07.11.2011 року документи.

У зв»язку із неявкою в засідання представника відповідача, неподанням відповідачем відзиву та документів згідно ухвали від 07.11.2011 року, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 25.11.2011 року розгляд справи відкладено на 23.12.2011 року. Ухвалою повторно зобов»язано відповідача надати відзив на позовну заяву та документи згідно ухвали суду від 07.11.2011 року.

21.12.2011 року за вхідним №30595/11 в канцелярії суду зареєстровано подану позивачем Заяву Вих.№21/12 від 21 грудня 2011 року про зменшення позовних вимог. Згідно заяви, позивач просить стягнути на його користь з відповідача 4222117,67 грн. заборгованості за кредитним договором.

22.12.2011 року за вхідним №30788/11 в канцелярії суду зареєстровано подане відповідачем Клопотання Вих.№22/12/11 від 22 грудня 2011 року у справі №5015/6798/11 у якому , «з метою вирішення спору мирним шляхом, укладенням мирової угоди та подачі такої для затвердження господарському суду», керуючись ст.ст.22,69 ГПК України просить суд продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд даної справи.

В судове засідання 23.12.2011 року сторони явку повноважних представників забезпечили.

Представнику відповідача роз»яснено права та обов»язки згідно ст.ст.20,22 ГПК України.Заяви про відвід судді не поступали.

В засіданні розглянуто клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду даної справи. Заслухавши представників сторін, враховуючи мотиви, з яких сторона відповідача просить продовжити строк розгляду спору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання. В задоволенні клопотання Вих.№22/12/11 від 22 грудня 2011 року відповідачу відмовлено.

Представник позивача підтримує зменшені позовні вимоги , згідно Заяви Вих.№21/12 від 21 грудня 2011 року, просить задоволити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, витребуваних ухвалами по справі документів не подав. Поважність причин, через які не зміг виконати вимог суду, не повідомив і не довів.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, із врахуванням Заяви позивача Вих.№21/12 від 21 грудня 2011 року про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 13.02.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №16 . Згідно п.1.1 кредитного договору відповідач (позичальник за кредитним договором) отримав від позивача ( кредитора за кредитним договором) у тимчасове користування кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 3700000,00 грн. зі сплатою 17% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами до 07 лютого 2011 року. Однак, в порушення зобов»язань, взятих за договором, відповідач в обумовлені в договорі строки ( до 07.02.2011 р) не повернув в повному обсязі всі транші кредиту , зі сплатою винагороди кредитора та штрафних санкцій. Станом на 31.10.2011 року заборгованість позичальника (відповідача) перед кредитором (позивачем) становила 3500000,00 грн суми основного боргу, 677256,90 грн. нарахованих за користування траншами кредиту відсотків; 48391,81 грн пені згідно п.4.1 договору, а всього: 4225648,71 грн. Саме ця сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення у позовній заяві.

У Заяві про зменшення позовних вимог позивач повідомляє, що з моменту звернення до господарського суду відсотки за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №16 від 13 лютого 2008 року продовжують нараховуватись. Крім цього , відповідач здійснив часткове погашення відсотків за грудень-січень, частково лютого 2011 року, із врахуванням зазначених обставин сума відсотків за користування траншами кредиту склала 699386,40 грн . Позивачем, враховуючи положення ч.6 ст.232 ГК України , здійснено перерахунок пені за прострочення сплати відсотків, нарахованої згідно п.4.1 Кредитного договору, та просить задоволити вимогу про стягнення пені в сумі 22731,27 грн ( проти 48391,81 грн. у позовній заяві).

За заявою про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути на його користь з відповідача 4222117,67 грн.

Представник відповідача, зменшені позовні вимоги не заперечив; в усних поясненнях інформував про очікувані товариством кошти від господарської діяльності, якими є наміри погасити заборгованість і вирішити спір мирним шляхом.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

13.01.2008 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК»(Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК»станом на даний час ) , позивачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА», відповідачем, було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії ( надалі кредитний договір).

Внаслідок зміни найменування банку ( що підтверджують наявні у справі копії статуту ПАТ «ІМЕКСБАНК», свідоцтва про державну реєстрацію, та довідки про включення ПАТ «ІМЕКСБАНК»до ЄДРПОУ) , позивач є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ІМЕКСБАНК».

Згідно п.1.1 кредитного договору, відповідач (позичальник за кредитним договором) отримав від позивача ( кредитора за кредитним договором) у тимчасове користування кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 3 7000 000,00 грн ( надалі кредит, транші) зі сплатою 17% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами до 07 лютого 2011 року.

Надання кредиту підтверджується випискою по операції за період з 01.01.2008 року по 01.01.2009 року.

Відповідно до п.2.6 кредитного договору нарахування відсотків за користування траншем кредиту здійснюється щоденно у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом «факт/факт»виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору.

Відповідно до п.2.7 кредитного договору, при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

Відповідно до умов в п.2.8 кредитного договору, за наявності заборгованості по кредиту та/або відсотках за користування ним сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості :

-в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк відсотки;

-в другу чергу сплаті підлягають нараховані відсотки, строк сплати яких ще не сплив;

-в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом;

-в четверту чергу сплаті підлягає неустойка ( штраф, пеня) , передбачена цим договором.

Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Сторони встановлюють, що кредитор має право самостійно зарахувати кошти , які направлені позичальником на погашення заборгованості , згідно встановленої черговості.

Відповідно до п.2.9 кредитного договору кредитор вправі ініціювати зміну розміру відсотків за надання кредиту у випадках передбачених кредитним договором та чинним законодавством України . Умови зміни кредитної ставки передбаченні п.2.9-2.9.3 кредитного договору.

Відповідно до п.2.9.2 кредитного договору між позивачем та відповідачем 13.05.2008 року було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 24% річних , починаючи з 13.05.2008 року , а також з 01.08.2008 року Додаткову угоду №2 до кредитного договору , якою встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 22% річних починаючи з 01.08.2008 року.

Як вбачається з умов договору ( п.1.2) , кредит надавався відповідачу для ремонту складських та офісних приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що на забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено Договір іпотеки, посвідчений 13.02.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , зареєстрованим за номером 443 ( далі договір іпотеки).

Згідно умов договору іпотеки, в забезпечення повернення кредитних коштів, несплачених відсотків, комісій , неустойок і штрафів у повному обсязі та інщих зобов»язань за кредитним договором, відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме будівлю адмінбудинку, літера за планом земельної ділянки «Б-2», загальною площею 1263,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю (відповідачу) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 07.11.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №5152, зареєстрованого у реєстрі правочинів 07.11.2006 року за №1696104 та зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 09.11.2006 року за реєстраційним номером 5813949.

Як вбачається з умов кредитного договору ( п.3.3.6) позичальник зобов»язаний протягом строку використання траншів за кредитом сплачувати відсотки за користування ними щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків , визначених п.2.6 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1, 1.2.1, 2.9.3, 3.2.3, 4.2, 5.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

В порушення умов Кредитного договору, станом на 31 жовтня 2011 року заборгованість позичальника перед кредитором по нарахованих, але не сплачених відсотках за користування траншами кредиту становила 677256,90 гр, згідно розрахунку поданого до позовної заяви. Заборгованість по основній сумі заборгованості становила 3500000,00 грн.

Крім того, згідно п.4.1 кредитного договору позивач нарахував 48391,81 грн. пені за прострочення строків сплати відсотків встановлених договором, за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до п.3.3.8 кредитного договору , до закінчення термінів, визначених п.1.1.1 та п.1.2.1 цього договору, позичальник зобов»язаний був повернути в повному обсязі всі транші кредиту, винагороду за користування кредитом та штрафні санкції, тобто до 07 лютого 2011 року. Однак станом на 07.02.2011 р, як і на момент звернення з позовною заявою до суду, відповідач своїх зобов»язань не виконав та не повернув всі транші кредиту зі сплатою винагороди кредитора та штрафних санкцій.

Станом на 31.10.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 4225648,71 грн.

Заявою про зменшення позовних вимог позивач зменшив розмір нарахованої пені : з 48391,81 грн до 22731,27 грн. Врахував часткове погашення заборгованості відповідачем ( відсотків за грудень-січень, частину лютого 2011 року), врахував нараховані відсотки за кредитним договором з моменту звернення позивача до господарського суду, а саме з 31 жовтня 2011 року і станом на день подання заяви про зменшення позовних вимог, відтак просить стягнути з відповідача 4222117,67 грн. заборгованості за кредитним договором. Розрахунок зазначеної суми додається до справи.

Представник позивача ознайомив представника відповідача із заявою про зменшення позовних вимог та доданим до нього розрахунком , що представники сторін повідомили суду в судовому засіданні. Представник відповідача не висловив заперечень, щодо суми заборгованості за Заявою Вих.№21/12 від 21.12.2011 року, не просив надати йому можливість (додатковий час) для детального ознайомлення із заявою та розрахунком. Відтак, суд вбачав за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.11 ЦК України зобов»язання виникають , зокрема із договорів.

Відповідно до ст.193 ГК України , суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб»єкта, який порушив зобов»язання, не звільняє цього суб»єкта від обов»язку виконати зобов»язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов»язання.

Згідно зі ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов»язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вищенаведеним нормам законодавства та умовам кредитного договору відповідач не виконав свої зобов»язання перед банком щодо повернення кредиту та передбачених договором нарахувань, у т.ч нарахованих відсотків, у встановлені договором строки.

Відповідно до ст.610 ЦК України , порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються вимоги позивача про стягнення 4222117,67 грн. заборгованості за кредитним договором №16 від 13.02.2008 року.

Згідно із ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача за Заявою позивача вих.№21/12 від 21 грудня 2011 року про зменшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору за ст.69 ГПК України та відкладення розгляду справи та мотивів відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Викладені у ст.22 ГПК права та обов»язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача з моменту пред»явлення до нього позову.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п»ятнадцять днів.

Особливості розгляду спору висвітлені в ухвалах справи. Відповідач мав можливість впродовж двох місяців , в які спір підлягав розгляду судом, укласти мирову угоду з позивачем ( а це вимагає в свою чергу чіткої позиції сторони відповідача щодо заявлених позивачем вимог) і подати її (мирову угоду) на затвердження суду. У випадку затвердження мирової угоди , суд припинив би провадження у справі.

Однак, із заявами про затвердження умов мирової угоди та припинення провадження у справі сторони до суду не звертались впродовж двох місяців.

Укладення мирової угоди допускається і на стадії виконавчого провадження. Відтак, обставини , на які покликається відповідач у клопотанні Вих.№22/12/11 від 22 грудня 2011 року суд не визнає винятковим випадком, при наявності якого суд може продовжити строк розгляду спору.

Сторона відповідача не позбавлена можливості в порядку ст.121 ГПК України звертатись до суду з тими чи іншими, передбаченими зазначеною нормою ГПК, заявами.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.1,2,12,15,32 33, 33,34,36,43,49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Вимоги позивача за заявою Вих.№21/12 від 21 грудня 2011 року ( вх.№30595/11) про зменшення позовних вимог задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА»(79000, м.Львів, вул.Промислова, будинок 50/52, код ЄДРПОУ 33997721) на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»(69039 м.Одеса, проспект Гагаріна 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) в особі філії Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м.Львові (79000, м.Львів, вул.Томашівського,7, код ЄДРПОУ 33080863) 4222117,67 (чотири мільйони двісті двадцять дві тисячі сто сімнадцять грн. 67 коп) гривень заборгованості , 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання вих..№ 22/12/11, яке поступило до суду 22.12.11 р (вх..№30788/11) про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, виготовлено 28.12.2011 року.

Суддя Кітаєва С.Б.