Ухвала суду № 20796733, 28.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

28.12.11 Справа№ 5015/7545/11

Суддя господарського суду Львівської області Цікало А. І., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(м. Київ) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(вул. Сахарова, 43, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33250117).

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вхідним № 8050 від Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(м. Київ) поступила заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(вул. Сахарова, 43, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33250117).

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»слід повернути без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відтак, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ознаками неплатоспроможності боржника є грошові вимоги, які повинні складати трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; крім того, вимоги мають бути безспірними та не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, та інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження цією службою.

Встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»тримісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 17 жовтня 2006 р. (справа № 3/157).

Відповідно до системного аналізу положень Закону процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

До заяви про порушення справи про банкрутство долучено копію виконавчого напису виданого 26.10.2011 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1., зареєстрований в реєстрі за № 1055 та довідку відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 11-0-35-484-5/4 від 23.12.2011 р. про перебування зазначеного виконавчого напису на примусовому виконанні.

Оскільки виконавчий напис нотаріуса виданий 26.10.2011 р., суд дійшов висновку, що заявником не дотримано трьохмісячного строку, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство долучено опис вкладення до цінного листа, який був направлений боржнику та поштову квитанції про направлення такого листа боржнику. Із зазначеного опису вкладення вбачається, що заявник направив на адресу боржника заяву № 1681/1700-2 від 26.12.2011 р. про порушення справи про банкрутство без доданих до неї документів.

Згідно ч. 11 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду якщо заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону, а також з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»не дотримано трьохмісячного строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не подано належних доказів надсилання боржнику доданих до заяви про порушення справи про банкрутство документів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 33, 34, 56, 63, 86 ГПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(м. Київ) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Харчопром-сервіс»(вул. Сахарова, 43, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 33250117) та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Додаток для заявника: заява про порушення справи про банкрутство з додатками,

всього на 54 арк.

Суддя Цікало А.І.