Рішення № 20796705, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11                                                                                           Справа№ 5015/7029/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром», м. Львів,

до відповідача 1:Приватного підприємства «Малахіт -2004», м. Київ,

до відповідача 2:Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про: стягнення 37’260,00 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2 –довіреність б/н від 11.11.2011 р.

відповідача 1:не з’явився.

відповідача 2:не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром»до Приватного підприємства «Малахіт -2004», Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 37’260,00 грн. Ухвалою від 21.11.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.12.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 у порушення умов домовленості не здійснив оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 37’260,00 грн.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Вимоги ухвали суду від 21.11.2011 р. виконав.

В судове засідання 05.12.2011 р. представник відповідача 1 не з’явився, незважаючи на те, що був завчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №06639072 від 30.11.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 21.11.2011 р. не виконав.

В судове засідання 05.12.2011 р. представник відповідача 2 не з’явився, незважаючи на те, що був завчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №06639080 від 28.11.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 21.11.2011 р. не виконав.

В судові засідання 13.12.2011 р., 22.12.2011 р. представник відповідача 1 не з’являвся, незважаючи на те, що був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 21.11.2011 р. не виконав. Проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

В судове засідання 13.12.2011 р. представник відповідача 2 не з’явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 солідарно заборгованості в сумі 37’260,00 грн.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.05.2011 р. позивачем поставлено відповідачу 1 товар на загальну суму 37’260,00 грн., згідно видаткової накладної №УВ-0000013 від 31.05.2011 р.

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис представника на видатковій накладній №УВ-0000013 від 31.05.2011 р.

30.09.2011 р. між позивачем та відповідачем 1 підписано та скріплено печаткою відповідача 1 Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача 1 перед позивачем станом на 30.09.2011 р. становить 37’260,00 грн.

30.09.2011 р. відповідач 2 надав гарантійний лист, згідно якого гарантує оплату заборгованості відповідачем 1 в розмірі 37’263,00 грн. за актом звірки розрахунків від 30.09.2011 р.

08.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача 1 та відповідача 2 з вимогами вих. №08/12 та вих. №08/12/1 погасити заборгованість в сумі 37’260,00 р. до 13.12.2011 р.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість в сумі 37’260,00 грн.

13.12.2011 р. відповідачем 2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 солідарно заборгованості в сумі 37’260,00 грн. Крім того, повідомив, що гарантійним листом підтвердив, що заборгованість відповідача 1 перед позивачем визнана.

На день розгляду справи відповідачем 1 не погашено заборгованість у сумі 37’260,00 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

08.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача 1 та відповідача 2 з вимогами вих. №08/12 та вих. №08/12/1 погасити заборгованість в сумі 37’260,00 р. до 13.12.2011 р.

Як встановлено судом, відповідач 1 заборгованість не погасив, доказів зворотнього суду не надав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості в розмірі 37’260,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Характерними ознаками гарантії є:

-          самостійний характер, не залежить від долі основного зобов’язання,

-          особливий суб’єктивний склад,

-          строк дії не обмежується строком пред’явлення кредитором позовних вимог до гаранта,

-          оплатний характер,

-          безвідклична.

Таким чином, гарантом можуть виступати тільки банки, інші фінансові

установи, страхові організації.

Як встановлено судом, відповідач 2 –Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 30.09.2011 р. надав гарантійний лист, згідно якого гарантує оплату заборгованості відповідачем 1 в розмірі 37’263,00 грн. за актом звірки розрахунків від 30.09.2011 р.

Таким чином, оскільки відповідач 2 не є банком, іншою фінансовою установою чи страховою організацією, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 солідарно заборгованості в розмірі 37’260,00 грн. є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача 1.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 11, 530, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Малахіт -2004»(адреса: вул. Лятошинського, буд. 4А/289, м. Київ, 03191; ідентифікаційний код 32821602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром»(адреса: проспект В. Чорновола, буд. 45-А, м. Львів, 79058; ідентифікаційний код 31526887) 37’260,00 грн. заборгованості, 1’411,50 грн. судового збору.

3.          В частині заявлених позовних вимог до відповідача 2 - Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.