Рішення № 20796292, 26.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа№ 5015/6751/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Зошій М.Р.

розглянув справу

за позовом: комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго", м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м.Дрогобич, Львівська область

про стягнення 109891 грн.

Представники:

від позивача: Пилипів М.І.

від відповідача: не з’явився

Представнику роз’яснено його права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: позовні вимоги заявлено комунальним підприємством “Дрогобичтеплоенерго", м.Дрогобич, Львівська область до публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 109891 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.11.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 29.11.2011 р. та від 08.12.2011 р.. В судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено перерву до 26.12.2011 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що на підставі договору №26 від 21.10.2010 р. про постачання теплової енергії, позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію, а останній –проводити оплату за спожиту теплову енергію за поточний місяць до 5 числа наступного календарного місяця. Заборгованість становить 109892грн.. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.12.2011р. явки представника не забезпечив, поважності причин не повідомив. У попередніх судових засіданнях представник позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що теплова енергія поставлялась позивачем в гуртожиток у м. Дрогобич, вул. Грушевського, 19. У відповідності до наказу №700 від 12.08.1994 р. регіонального відділення ФДМ України та наказу регіонального відділення ФДМ України по Львівській області №1031 від 31.10.1994 р. цей гуртожиток в процесі приватизації увійшов до складу цілісного майнового комплексу відповідача. Однак, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22.12.2009 р. у справі 2-2673/09 було визнано недійсними накази регіонального відділення ФДМ України по Львівській області №700 від 12.08.1994 р. та №1031 від 31.10.1994 р. в частині передачі гуртожитку по вул. Грушевського, 19 у м. Дрогобичі у складі цілісного майнового комплексу ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів” та скасовано п. 130 Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів”. Це рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23.03.2010 р. у справі №22ц-1066. З цієї підстави вважає власником гуртожитку РВ ФДМ України по Львівській області, а ПАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів” –неналежним відповідачем. Посилається на відмову органів місцевого самоврядування прийняти гуртожиток у комунальну власність. Просить у позові відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) існували відносини з постачання теплової енергії, опосередковані договорами №26 від 06.11.2001 р., №26 від 02.12.2008 р. та №26 від 21.10.2010 р., за якими енергопостачальна організація зобов’язалась постачати споживачеві теплову енергію в обсягах, передбачених проектними тепловими навантаженнями, а споживач зобов’язався оплачувати за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, що зазначені у договорі. Споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5 числа наступного календарного місяця (п. 6.3.). Оплата послуг споживачем здійснюється помісячно згідно виставлених рахунків (п. 6.4.). Додатками до договорів було встановлено оплату за надані послуги, якою передбачено помісячні суми оплат за опалення і тепловтрати.

З матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що такі послуги надавались позивачем по об’єкту у м. Дрогобич, вул. Грушевського, 19 (гуртожиток). Посилання відповідача на те, що, оскільки такий гуртожиток йому не належить, оплату за теплопостачання має здійснювати інший суб’єкт, не заслуговує на увагу як таке, що суперечить матеріалам справи та законодавству.

У відповідності до наказу №700 від 12.08.1994 р. регіонального відділення ФДМ України та наказу регіонального відділення ФДМ України по Львівській області №1031 від 31.10.1994 р. цей гуртожиток в процесі приватизації увійшов до складу цілісного майнового комплексу відповідача. Однак, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22.12.2009 р. у справі 2-2673/09 було визнано недійсними накази регіонального відділення ФДМ України по Львівській області №700 від 12.08.1994 р. та №1031 від 31.10.1994 р. в частині передачі гуртожитку по вул. Грушевського, 19 у м. Дрогобичі у складі цілісного майнового комплексу ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів” та скасовано п. 130 Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів”. Це рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23.03.2010 р. у справі №22ц-1066. Право власності на гуртожиток за іншими суб’єктами не визнавалось. Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. Доказів проведення державної реєстрації права власності на вказане майно за іншим суб’єктом станом на дату розгляду цієї справи суду не надано. При цьому, рішенням Дрогобицької міської ради №281 від 07.07.2011р. “Про надання згоди на передачу відомчого гуртожитку ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів” в комунальну власність, у вказану дату було надано згоду на передачу в комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича зазначеного гуртожитку з балансу відповідача на баланс КП “Житлово-експлуатаційне об’єднання” Дрогобицької міської ради (п. 1), зобов’язано відповідача провести розрахунки з КП “Дрогобичтеплоенерго” за використану теплову енергію до проведення повної інвентаризації опалювальних площ, що закріплені за мешканцями гуртожитку, та до підписання акту розмежування між субабонентами гуртожитку за участю КП “Дрогобичтеплоенерго” (п. 3).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідач зазначений пункт рішення Дрогобицької міської ради №281 від 07.07.2011 р. не оскаржував, недійсним він не визнавався, а відтак є обов’язковим для виконання.

Договір фактично виконувався сторонами, зокрема. позивач забезпечував постачання теплової енергії. Заперечень з приводу обсягів поставленої теплової енергії та її ціни відповідач не висловлював, обґрунтовуючи свої заперечення лише відсутністю свого обов’язку сплачувати ці кошти. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свої обов’язки по оплаті за теплову енергію лише частково, що підтверджується платіжними дорученнями, розрахунком. Доказів повної оплати поставленої теплової енергії відповідач суду не надав. З розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача становить 109891 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” (м.Дрогобич, Львівська область, вул.Гайдамацька, 22, код ЄДРПОУ 00240158) на користь комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго" (м.Дрогобич, Львівська область, вул.Індустріальна, 1А, код ЄДРПОУ 05445563) 109892,00грн. боргу, 1098,92 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 27.12.2011 року.