Рішення № 20795581, 21.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа№ 5015/7087/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальності "ЗолочівАвтотранс", м.Золочів,

до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальності "Айпіє-Л", м.Львів,

до відповідача 2:приватного підприємства "Олександра-Н", с. Плугів,

про: зобовязання (спонукання) орендодавця продовжити дію договору оренди на новий строк та визнання договору оренди з новим орендарем недійсним.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. довіреність №53 від 08.12.2011 р.,

ОСОБА_2. довіреність №55 від 08.12.2011 р.,

відповідача 1:ОСОБА_3. довіреність №2672 від 12.12.2011 р.,

відповідача 2:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальності "ЗолочівАвтотранс" до товариства з обмеженою відповідальності "Айпіє-Л" про спонукання орендодавця продовжити дію договору оренди на новий строк та визнання договору оренди з новим орендарем недійсним. Ухвалою від 25.11.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 12.12.2011 р. Ухвалою від 12.12.2011 року розгляд справи відкладено на 21.12.2011 року, до участі у справі залучено приватне підприємство "Олександра-Н" як відповідача 2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 неправомірно після закінчення строку дії договору оренди від 01.06.2007 року, укладеного з позивачем, уклав новий договір оренди з новим орендарем. Зазначеними діями порушено переважне право позивача на укладення нового договору оренди на новий строк. В судове засідання 21.12.2011 року позивачем подано заяву про уточнення позову, якою просить визнати недійсним договір оренди приміщення від 01.08.2011 року, укладений між відповідачами у справі, а також зобовязати (спонукати) товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" продовжити з позивачем у встановленому порядку договір оренди від 01.06.2007 року на новий строк на умовах договору оренди від 01.08.2011 року, укладеного між відповідачами.

Відповідач 1 повністю заперечив проти вимог позивача з тих підстав, що новий договір оренди укладено на інших умовах ніж ті, на які погоджувався позивач.

Відповідач 2 в судове засідання 21.12.2011 року не зявився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача 2 щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача 2 у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" та товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" укладено договір від 01.06.2007 року оренди приміщення і території для обслуговування пасажирів в торговому центрі "Надія". За цим договором орендодавець (відповідач 1) передає, а орендар (позивач) приймає приміщення в торговому центрі "Надія" за адресою: вулиця Бродівська, 2 "в", місто Золочів, Львівська область. Обєкт оренди надано для здійснення платних послуг у продажі пасажирських квитків і відправлення пасажирського транспорту із окремої облаштованої території, яка розміщена в межах торгового центру. Пунктом 3.1 договору від 01.06.2007 року передбачено, що орендна плата визначається за домовленістю сторін і на момент укладення договору становить 300 грн. в місяць.

Як убачається з матеріалів справи, позивач справно оплачував вартість оренди, про що долучено до матеріалів справи копії квитанцій. Зазначений факт відповідач 1 визнано.

Листом від 21.06.2011 року №150 товариством з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" повідомлено позивача, що у звязку із закінченням строку дії договору оренди від 01.06.2007 року позивачу необхідно звільнити обєкт оренди до 01.07.2011 року.

Листом від 04.07.2011 року №64 товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" про неможливість звільнення приміщення з огляду на розташування в ньому автостанції, розірвання договору викличе соціальну напругу населення.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" та приватним підприємством "Олександра-Н" укладено договір від 01.08.2011 року оренди торгового місця в торговому центрі "Надія". За цим договором орендодавець (відповідач 1) передає, а орендар (відповідач 2) приймає нежитлове приміщення в торгівельному комплексі "Надія" для облаштування автостанції, що знаходиться по вулиці Бродівській, 2 "в", в місті Золочеві Львівської області. Обєкт оренди надається орендарю для здійснення платних послуг з продажу пасажирських квитків і відправлення пасажирського транспорту із окремої облаштованої території, яка розміщена в межах торгового центру. В силу пункту 3.1 договору оренди від 01.08.2011 року орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 4293,00 грн. в місяць.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 5932,57 грн. Зазначений позов було обґрунтовано тим, що дія договору оренди від 01.06.2007 року в силу пункту 11.2 була продовжена на два роки, оскільки до закінчення строку договору орендодавцем не повідомлено орендаря про припинення орендних відносин.

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року у справі 5015/4691/11 у задоволенні позову відмовлено повністю. Цим рішенням судом встановлено, що договір оренди від 01.06.2007 року припинив свою дію 01.06.2011 року.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" та товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" виникли зобовязання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди від 01.06.2007 року в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічне положення передбачено і частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України.

Однак, в силу положень статті 763 Цивільного кодексу України, статті 284 Господарського кодексу України, які встановлюють правила стосовно строку дії договору як однієї з його істотних умов, частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, враховуючи рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року у справі №5015/4691/11, цивільно-правові зобовязання на підставі договору оренди від 01.06.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Айпіє-Л" припинилися.

Попри це, законодавцем встановлено гарантії забезпечення сталості майнового обороту для орендарів, які належним чином виконували умови договорів оренди. Так, в силу частини 1 статті 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими субєктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Абзацом 1 частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України конкретизовано зазначене правило та встановлено, що наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Аналогічне положення передбачено і пунктом 5.2.2 договору оренди від 01.06.2007 року: орендар, який належно виконує свої зобовязання за цим договором, після спливу строку договору оренди має переважне право на укладення договору на новий строк.

Як установлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівавтотранс" належним чином виконувало умови договору оренди від 01.06.2007 року, доказів зворотнього суду не представлено. За таких обставин позивач був управі розраховувати на реалізацію зазначених вище гарантій, які полягають у переважному праві на продовження строку дії договору оренди.

Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору оренди від 01.08.2011 року, як такого, що порушує право позивача на переважне продовження договору оренди.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що законом передбачено процедуру для реалізації свого переважного права. Зокрема, абзацом 2 та 3 частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач вчиняв дії для реалізації свого переважного права на продовження строку дії договору. Такими доказами могли би бути листи позивача про бажання продовжити договірні стосунки на підставі частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, обмін проектами договорів оренди на новий строк, тобто докази на підтвердження процедур, які передбачено статтею 181 Господарського кодексу України, главою 53 Цивільного кодексу України. Більше того, позивач тривалий час заперечував факт спливу строку договору оренди від 01.06.2007 року. Судом також звернуто увагу на ту обставину, що новий договір оренди від 01.08.2011 року містить нову ціну оренди, яка більш ніж у 10 разів перевищує попередню. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач погоджувався на таке значне підвищення орендної плати.

В судових засіданнях представники позивача повідомили, що насправді новий договір оренди було підписано з їх сторони та передано відповідачу 1, який однак, підписаних примірників не повернув. Зазначене твердження суд сприймає критично, оскільки воно не підтверджено жодними доказами. Крім того, зазначене твердження не спростовує факту того, що сторони не змогли дійти згоди щодо всіх істотних умов договору оренди.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин, оскільки позивач не довів вчинення ним дій, передбачених частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України, суду не було представлено належних доказів про те, що позивач погодився на встановлення підвищеної орендної плати, сторони фактично не досягли згоди стосовно усіх істотних умов договору оренди, переважне право наймача на укладення договору припинилося, тому в суду відсутні підстави для висновку, що укладенням договору оренди від 01.08.2011 року відповідачі порушили права позивача. З огляду на зазначене в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 759, 763, 777, Цивільного кодексу України, статтями 181, 283, 284, 285, Господарського кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.