Рішення № 20794808, 19.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 17/185/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова”, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 1739 грн. 52 коп.

Суддя Фонова О.С.

в присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 15/07 від 05.01.11, паспорт ЕМ НОМЕР_3, виданий Краснодонським МВМУМВС України в Луганській області, 19.06.00;

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1550,00 грн., пені у сумі 95,36 грн., 3% річних 18,44 грн., штрафу у розмірі 5% у сумі 77,50 грн., за договором купівлі-продажу № 45 від 23.02.2011.

Позивачем 19.12.2011 було надано заяву про зменшення позовних вимог №1011/07 від 05.12.2011, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 1550,00 грн., пеню у сумі 93,85 грн., 3% річних 18,17 грн. та штраф у розмірі 5% у сумі 77,50 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 17.11.2011, 05.12.2011, 19.12.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним акціонерним товариством “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова” (позивач у справі), як Продавцем, та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу №45 від 23.02.2011 (далі Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця лікеро-горілчані вироби (далі - Товар), а Покупець зобовязався прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Товар відпускається за цінами вказаними в Додатковій угоді, що є невідємною частиною цього Договору. Асортимент і кількість Товару визначаються в накладних.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, оплата Товару здійснюється безготівковим або готівковим розрахунком (через касу Продавця) з відстроченням платежу протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару.

Як зазначено у п. 6.2 Договору, за порушення строку оплати за поставлений товар, передбаченого п. 3.1 цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від суми простроченої дебіторської заборгованості, а також штраф у розмірі п'яти відсотків від загальної суми простроченої дебіторської заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору він поставив відповідачу товар, на суму 10584,48 грн.

Однак, відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція оплачена була частково, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 1550,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 93,85 грн., 3% річних 18,17 грн., штрафу у розмірі 5% у сумі 77,50 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору 25.02.2011 позивачем відповідно до видаткової накладної № 5082 поставлено Товар на суму 4 347,60 грн., яку відповідачем оплачено частково на суму 3835,96 грн.

Також відповідно до акту про встановлення розбіжностей в кількості та якості при прийманні товарно-матеріальних цінностей за накладною № 5082 від 25.02.2011 при прийманні товару було виявлено бій на загальну суму 18,36 грн.

Таким чином з урахуванням бою та часткових оплат (3854,32 грн. = 3835,96 грн. + 18,36 грн.) борг за вказаною накладною складає 493,28 грн.

20.04.2011 позивачем відповідно до видаткової накладної № 11882 поставлено Товар на суму 171,36 грн., який відповідачем оплачено з простроченням платежу 31.08.2011 та 20.04.2011 позивачем відповідно до видаткової накладної № 11895 поставлено Товар на суму 1056,72 грн., яку відповідачем не оплачено.

Отже, факт наявності боргу в сумі 1550,00 грн. підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі в сумі 93,85 грн. за періоди з 27.09.2011 по 27.10.2011 за накладною № 5082 від 25.02.2011 та з 05.05.2011 по 27.10.2011 за накладними № 11882, 11895 від 20.04.2011 і штрафу в розмірі 5% в сумі 77,50 грн.

.Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 6.2 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від суми простроченої дебіторської заборгованості, а також штраф у розмірі п'яти відсотків від загальної суми простроченої дебіторської заборгованості.

У звязку з викладеним, вимоги про стягнення пені у сумі 93,85 грн. та штрафу у сумі 77,50 грн. є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 18,17 грн. за періоди з 27.09.2011 по 27.10.2011 за накладною № 5082 від 25.02.2011 та з 05.05.2011 по 27.10.2011 за накладними № 11882, 11895 від 20.04.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 18,17 грн., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Приватного акціонерного товариства “Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова”, м. Луганськ, пров. Красногорський, буд. 1, ідентифікаційний код 30996128, борг у сумі 1550,00 грн., 3% річних у сумі 18,17 грн., пеню у сумі 93,85 грн., штраф у сумі 77,50 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 26.12.2011.

Суддя О.С. Фонова