Рішення № 20794603, 22.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа № 4/246/2011

22.12.2011 Справа № 4/246/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Нечипорук Транспорт Сервіс”, м. Тернопіль

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 340 євро (3612,57 грн.)

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 17 від 21.11.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь пеню у вигляді штрафу в розмірі 340 євро (3612,57 грн.) за несвоєчасне виконання зобовязань за договором на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011.

Представником відповідача у судовому засіданні 08.12.2011 надано заперечення на позовну заяву від 08.12.2011, в якому відповідач вказав на незаконність та необґрунтованість доводів позивача з підстав, викладених у запереченні, а тому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем, відповідно до п. 4 розділу «Особливі умови»заявки-додатку до договору № 13 -10 від 11.04.2011, не надіслано відповідачу копію експертної вантажної митної декларації, яка необхідна для надання відповідних відомостей до органів податкової служби. Відповідач мав право затримати сплату за надані послуги, але відповідач, виходячи з принципів розумності та з надією на виконання позивачем своїх зобов'язань, провів оплату за договором, враховуючи що всі документі будуть надіслані позивачем.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нечипорук Транспорт Сервіс” (далі - Перевізник, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Експедитор, відповідач), за заявкою додатком від 11.04.2011 до договору №13-10 від 11.04.2011 (далі- Заявка) були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутом: Antwerpen, Бельгія - Фастів, Україна, дата завантаження 18 квітня 2011 року, вантаж - олива базова NS3, ADR, вага 20 тонн (+/-5%), автомобілем марки VOLVO, державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_3, вартість перевезення 3400 Євро (в гривнях по курсу станом на день завантаження), оплата на протязі 7 днів після отримання документів.(а.с.11-13).

Умови Договору та заявки на перевезення вантажу позивачем виконані у повному обсязі.

Позивач зазначив, що оригінали документів (акт виконаних робіт №2791 від 28.04.2011, рахунок №2791 від 28.04.201, оригінал CMR №028394) позивачем направлені відповідачу рекомендованим листом згідно квитанції № 4600803248453 від 06.05.2011.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач провів оплату за надані послуги перевезення пізніше всупереч умовам Договору та заявки, а саме: 02.06.2011 у сумі 10000 грн.; 08.06.2011 у сумі 10000 грн.; 23.06.2011 у сумі 10000 грн.; 27.07.2011 у сумі 9466,91 грн., хоча повинен був провести оплату за надані послуги не пізніше 18.05.2011.

Позивач, відповідно до п. 5.4 Договору, за затримку оплати наданих послуг нарахував відповідачу штраф у розмірі 340 Євро (3612 грн. 57 коп.).

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача пені у вигляді штрафу в розмірі 340 євро (3612,57 грн.) за несвоєчасне виконання зобовязань за договором на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011 та заявки додатку від 11.04.2011 до договору №13-10 від 11.04.2011 та положення ст. ст. 553, 554, 901, 903, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,307 ГК України.

Відповідач запереченням на позовну заяву позовні вимоги відхилив з підстав, викладених у запереченні.

Оцінивши наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь пені у вигляді штрафу в розмірі 340 євро (3612,57 грн.) за несвоєчасне виконання зобовязань за договором на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути неустойку у розмірі 10% вартості перевезення, відповідно до умов п. 5.4 договору на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011.

Отже, предметом позову є стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 340 євро (3612,57 грн.).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1,4.1 Договору, Замовник /Експедитор виплачує Перевізнику:

- неустойку у розмірі 10% вартості перевезення;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Згідно із ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник, повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Отже, виходячи зі місту ст. 549 ЦК України та умов п. 5.4 Договору, неустойка у розмірі 10% вартості перевезення за своєю правою природою є штраф.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нечипорук Транспорт Сервіс” (далі - Перевізник, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Експедитор, відповідач), за заявкою додатком від 11.04.2011 до договору №13-10 від 11.04.2011 (далі- Заявка) були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутом: Antwerpen, Бельгія - Фастів, Україна, дата завантаження 18 квітня 2011 року, вантаж - олива базова NS3, ADR, вага 20 тонн (+/-5%), автомобілем марки VOLVO, державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_3, вартість перевезення 3400 Євро (в гривнях по курсу станом на день завантаження), оплата на протязі 7 днів після отримання документів.(а.с.11-13).

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника/Експедитора на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 7-ми днів після отримання копій рахунка Перевізника, товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в «Замовленнях/заявках»не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Умовами заявки-додатку від 11.04.2011 до договору від №13-10 встановлений термін оплати на протязі 7-ми днів після отримання документів(копій).

Договір на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011 та заявка додаток від 11.04.2011 до договору №13-10 від 11.04.2011 підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств, сторонами було визначено строк оплати за надані послуги, а саме, відповідач зобовязаний протягом 7-ми днів після отримання копій рахунка Перевізника, товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної. Оригінали документів (акт виконаних робіт №2791 від 28.04.2011, рахунок №2791 від 28.04.2011, оригінал CMR №028394) позивачем направлені відповідачу рекомендованим листом згідно квитанції № 4600803248453 від 06.05.2011, тому відповідач повинен провести оплату за надані послуги до 18.05.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив отримання від позивача акт виконаних робіт №2791 від 28.04.2011, рахунок №2791 від 28.04.2011, оригінал CMR №028394 (а.с.14-16).

Проте в порушення умов п. 4.1 Договору та Заявки відповідач прострочив виконання зобовязання щодо оплати за надані транспортні послуги.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що останній провів оплату позивачу за надані транспортні послуги частками згідно платіжних доручень: № 15 від 02.06.2011 на суму 10000,00 грн.; № №6 від 08.06.2011 на суму 10000,00 грн.; №15 від 23.06.2011 на суму 10000,00 грн.; №251 від 27.07.2011 на суму 9466,91 грн. (а.с.30-33).

Як вбачається, відповідач провів першу оплату за надані послуги лише 02.06.2011.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобовязання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобовязання (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1,4.1 Договору, Замовник /Експедитор/ виплачує Перевізнику: неустойку у розмірі 10% вартості перевезення; пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем строків оплати за надані послуги підтверджені матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 340 євро (що становить 3612,57 грн. за офіційним курсом Національного банку України станом на 04.10.2011) за несвоєчасне виконання зобовязань за договором на транспортне обслуговування №13-10 від 11.04.2011, розрахунок якого здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і відповідає фактичним обставинам.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для сплати штрафу у звязку з ненаданням йому копії експертної вантажної митної декларації судом не приймається до уваги, оскільки відповідач здійснив оплату за надані послуги перевезення, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем (а.с.30-33). Отже, відповідач прийняв виконання позивачем наданих послуг та надісланих ним документів, до того ж, відповідачем не надано суду доказів того, що він звертався до позивача з претензіями про ненадання ним повного пакету документів.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу розмірі 3612,57 грн., (що становить у еквіваленті 340 євро) у повному обсязі, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.12.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нечипорук Транспорт Сервіс”, вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32386922, штраф у розмірі 3612,57 грн., (що становить у еквіваленті 340 євро), витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано 26.12.2011.

Суддя Г.М.Старкова