Рішення № 20793615, 20.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

20 грудня 2011 р. 3618/11 Справа № 5010/2204/2011-19/116

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Максимів Т. В. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бул. Т.Шевченка,18, м. Київ, 01601 в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Академіка Сахарова,32, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 29, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000

про стягнення 9729,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1., (довіреність № 326 від 13.06.11. )

від відповідача: представник ОСОБА_2, (паспорт серія СС - № НОМЕР_1 від 02.09.97).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось в суд із позовом до відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації про стягнення 9729,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов"язань згідно договору про надання телекомунікаційних послуг №899097 та додаткових угод до нього.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суму основної заборгованості визнав та подав клопотання вх.№10896/2011-свх. про розстрочку виконання рішення терміном на шість місяців та зменшення розміру пені. В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що кошти для оплати боргу за телекомунікаційні послуги не були закладені у бюджеті відділу освіти на 2011 рік та будуть закладені при формуванні бюджету на 2012 рік.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.11.10 між сторонами даного спору укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №899097, згідно якого позивач зобов”язався надавати абоненту телекомунікаційні послуги, а відповідач, відповідно до п.2.3.2 договору - своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та правилами.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок розрахунків. В пункті 3.3. договору передбачено, що не пізніше 10 (десятого ) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок на оплату вартості послуг. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20(двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

12.11.10 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3080745 до договору №899097 від 12.11.10 про надання телекомунікаційних послуг.

Пунктом 1 даної угоди передбачено, що оператор на умовах , встановлених договором та цією додатковою угодою, надає абоненту послуги та передає у власність абоненту кінцеве обладнання (модем, модель Huawei E1550) за спеціальною ціною згідно п.2 цієї додаткової угоди, а абонент зобов"язується користуватись послугами на умовах, встановлених договором та цією додатковою угодою та оплатити вартість кінцевого обладнання за спеціальною ціною, встановленою у п.2 цієї додаткової угоди. Абонент обирає тарифний план та купує кінцеве обладнання за спеціальною ціною, що визначається з урахуванням обраного тарифного плану, згідно додатка № 3080745 до договору від 12.11.10 №899097 про надання телекомунікаційних послуг та зобов"язується користуватись телекомунікаційними послугами Укртелекому згідно обраного тарифного плану або у разі його зміни на інший з урахуванням п.5 цієї додаткової угоди, протягом строку дії додаткової угоди.

Крім того, між сторонами спору 30.12.10 укладено 18 аналогічних № 3080745 додатків до договору від 12.11.10 №899097 про надання телекомунікаційних послуг (а.с.78-113).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В порушення договірних зобов"язань споживачем своєчасно та в повному обсязі не оплачено рахунки за надані згідно укладеного договору та додатків до нього послуг , а саме за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року, отримання яких підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8803,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 29.08.11 направлялась претензія вих.№13/17-195 з вимогою погасити заборгованість. У відповідь на претензію відповідачем надіслано гарантійний лист, відповідно до якого відділ освіти Рогатинської РДА зобов"язався погасити заборгованість, яка є предметом позову.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами пункту 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо сплати наданих телекомунікаційних послуг, тому вимоги позивача про стягнення 8803,80 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 309,19 грн. за період з 01.02.10 по 30.07.11, то суд вважає, що дана вимога є необґрунтованою та до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 вищевказаного договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо діючим законодавством не передбачено іншого розміру пені.

На підставі вказаного пункту договору, позивачем нараховано пеню в сумі 309,19 грн.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку пені на суму заборгованості яка виникла в грудні 2010 року нараховано пеню за період починаючи з 01.02.10, в той час як договір за яким нараховується пеня укладений в листопаді 2010 року.

В звязку з неподанням позивачем обґрунтованого розрахунку пені, суд немає можливості його перевірити, а тому в позов в частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної правової норми, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 376,79 грн. та 3 % річних в розмірі 239,82 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних та задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Що стосується розстрочки виконання рішення, то відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, приймаючи рішення, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п. 2 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення.

Отже, вказана процесуальна норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити чи відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх обєктивний вплив на виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи наведене та беручи до уваги:

статтю 121 ГПК України, яка встановлює можливість відстрочки, розстрочки виконання рішення господарського суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

суд, виходячи з розуміння відсутності коштів на фінансування телекомунікаційних послуг та дефіцитом коштів у бюджеті відділу освіти, що встановлені судовим слуханням обставини є винятковими, свідчать про скрутний фінансовий стан відповідача, а відтак ускладнюють виконання судового рішення по справі та враховуючи інтереси як стягувача так і боржника, для надання можливості відповідачу здійснювати поступове погашення боргу, з метою реального виконання рішення, вважає за правильне заяву про розстрочку виконання рішення по справі задовольнити, виходячи із суми заборгованості, яка станом на день винесення рішення складає 9420,41 грн. терміном на шість місяців із стягненням щомісячно по 1570,07 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530,546, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 901 Цивільного Кодексу України, 193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 55, ст. 82 ст. 82 -85,121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації про стягнення 9729,60 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 29, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (код 02143577) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ (код 21560766) в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Академіка Сахарова,32, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 01184835) - 8803,80 (вісім тисяч вісімсот три гривні ) - основного боргу, 376,79 (триста сімдесят шість гривень сімдесят дев"ять копійок ) - інфляційних втрат та 239,82 (двісті тридцять дев"ять гривень вісмдесят дві копійки) - 3 % річних, а також 94,20 (дев"яносто чотири гривні двадцять копійок) державного мита та 228,50 (двісті двадцять вісім гривень п"ятдесят копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення терміном на шість місяців.

Стягнення проводити щомісячно по 1570,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя <Довідник >

Суддя <Довідник >

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 26.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 26.12.11