Рішення № 20793582, 20.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

20 грудня 2011 р. 3569/11 Справа № 5010/2277/2011-1/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В. ,

при секретарі судового засідання Лозі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа",

юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район,

Львівська область, 81131

фактична адреса: вул. Шевченка, 317в, м. Львів 79002

поштова адреса: м. Львів а/с 10880, 79002

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1,77111

про стягнення 13 430 грн. 62 коп., з яких 8 000 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості,

1 310 грн. 89 коп. - пені, 2 600 грн. 00 коп. - штрафу, 1128 грн. 59 коп. - втрати від інфляції та 391 грн. 14 коп. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 2 від 14.01.11

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 18430 грн. 62 коп., з яких 13 000 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 1 310 грн. 89 коп. - пені, 2 600 грн. 00 коп. - штрафу, 1128 грн. 59 коп. - втрати від інфляції та 391 грн. 14 коп. - 3 % річних.

Ухвалою від 04.11.11 судом порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.11.2011 року.

В судовому засіданні 29.11.11 представник позивача подав заяву вх. № 10128/2011-с (а.с. 31), в якій зменшив вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у зв'язку із сплатою відповідачем частини боргу, а саме просить крім 1 310 грн. 89 коп. - пені, 2 600 грн. 00 коп. - штрафу, 1128 грн. 59 коп. втрат від інфляції та 391 грн. 14 коп. 3 % річних, стягнути з відповідача 8 000 грн. 00 коп. основної заборгованості. Представник відповідача вимоги ухвали суду від 04.11.11не виконав, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №10093/2011 від 29.11.11) у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання та необхідністю представлення суду нових доказів. Розгляд справи відкладено на 20.12.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2011 не зявився, доказів на спростування вимог позивача суду не надав, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи та зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 2; 44).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

У судовому засіданні 20.12.11р. позивач заяву вх. № 10128/2011-с від 29.11.11 підтримав.

Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, предметом спору є стягнення коштів в сумі 13 430 грн. 62 коп., з яких 8 000 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 1 310 грн. 89 коп. - пені, 2 600 грн. 00 коп. - штрафу, 1128 грн. 59 коп. - втрати від інфляції та 391 грн. 14 коп. - 3 % річних

В обґрунтування заявленої вимоги позивач як на докази посилається на договір № 01/11/ІФ від 01.11.2010, видаткові накладні № ТРН-ІФ/001929 та № ТРН-ІФ/001930 від 08.11.2010 року (а.с. 11-15), виписки з банку від 09.05.2011, платіжні доручення № 624 від 02.11.2011, № 625 від 10.11.2011 (а.с. 33 - 38).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суддя встановив наступне.

01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки товару № № 01/11/ІФ, за умовами якого постачальник зобов'язувався постачати (передавати) у власність покупця будівельні матеріали, а покупець приймати вказаний товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

На виконання вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 17 101 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними № ТРН-ІФ/001929 та № ТРН-ІФ/001930 від 08.11.2010 року, які підписані представником відповідача (а.с.11-15).

Як вбачається з поданих позивачем банківської виписки від 09.05.11 та платіжних доручень № 624 від 02.11.2011, № 625 від 10.11.2011 (а.с. 33 - 38), відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію в сумі 9 101 грн. 55 коп.

Станом на 28.11.2011 року борг відповідача складає 8 000грн. 00коп.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 8 000 грн. 00коп. за передані будівельні матеріали на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 8 000 грн. 00 коп. основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно поданого позивачем розрахунку (а.с. 6), відповідачу нараховано пеню на суму 1 310 грн. 89 коп.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 310 грн. 89 коп. пені підлягають до задоволення, оскільки її нарахування передбачено п. 5.2 договору № 01/11/ІФ від 01.11.2010, ч.ч. 1, 2 ст. 193, 217, 230-231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а розрахунок здійснений позивачем у відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.3. договору № № 01/11/ІФ від 01.11.2010, у випадку порушення покупцем оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на двадцять календарних днів, покупець сплачує постачальку штраф у розмірі двадцяти відсотків від суми боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 549 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.

Згідно розрахунку (а.с. 7), поданого позивачем, ним здійснено нарахування штрафу на суму 2 600 грн. 00 коп.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2 600 грн. 00 коп. штрафу обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунів (а.с. 6,7), поданих позивачем, ним здійснено нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат на суму 391 грн. 14 коп та 1128 грн. 59 коп. відповідно.

Суд перевірив правильність нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат.

Розрахунки здійснені з урахуванням визначеного договором періоду виникнення заборгованості та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Факт прострочки виконання грошового зобовязання за договором № № 01/11/ІФ від 01.11.2010 підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 391 грн. 14 коп. та 1128 грн. 59 коп. коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 13 430 грн. 62 коп., з яких 8 000 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, 1 310 грн. 89 коп. - пені, 2 600 грн. 00 коп. - штрафу, 1128 грн. 59 коп. - втрати від інфляції та 391 грн. 14 коп. - 3 % річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 77111, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа", юридична адреса: 81131, вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, фактична адреса: 79002, вул. Шевченка, 317в, м. Львів (код 30543304) 8000 (вісім тисяч) грн. 00коп. основної заборгованості, 1 310 (тисячу триста десять) грн. 89 коп. - пені, 2 600 (дві тисячі шістот)грн. 00 коп. - штрафу, 1128 (тисячу сто двадцять вісім) грн. 59 коп. -інфляційних втрат та 391(триста дев'яносто одну) грн. 14 коп. - 3 % річних, 184 (сто вісімдесят чотири)грн. 30 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 20.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 20.12.11