Рішення № 20793143, 22.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.11 р. Справа № 33/101

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В., судді Мальцева М.Ю.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Трест Донецькшахтопроходка”, м.Донецьк (код ЄДРПОУ 00180841)

до відповідача Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд”, м.Макіївка (код ЄДРПОУ 33049509)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство „Макіїввугілля”

про стягнення заборгованості в сумі 445429грн.10коп., інфляційних витрат в сумі 26276грн.24коп., 3% річних у розмірі 11239грн.45коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №26 від 17.08.2011р.,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №1 від 08.08.2011р.

від третьої особи: не зявився.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Трест Донецькшахтопроходка”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 445429грн.10коп., інфляції в сумі 38706грн.71коп., 3% річних у розмірі 9424грн.20коп.

Ухвалою від 29.06.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №33/101, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 19.07.2011р. господарським судом Донецької області на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі №33/101 в якості третьої особи на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Державне підприємство „Маківвугілля” (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, 2).

10.08.2011р. господарський суд Донецької області ухвалою за клопотанням представників сторін на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів до 13.09.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 07.09.2011р. справу №33/101 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В., судді Соболєвої С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 31.10.2011р. склад колегії суддів змінений, суддю Соболєву С.М. у звязку із її відпусткою замінено на суддю Мальцева М.Ю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору субпідряду №1 від 20.03.2007р. в частині оплати виконаних робіт за серпень та вересень 2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 445429грн.10коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат в сумі 38706грн.71коп., 3% річних у розмірі 9424грн.20коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору субпідряду №1 від 20.03.2007р., додаткової угоди №1-2010 від 20.07.2010р., довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010р., за жовтень 2010р., вересень 2010р., листопад 2010р., за грудень 2010р., актів №1 за серпень 2010р., за вересень 2010р., за жовтень 2010р., № 2 за жовтень 2010р., №3 за жовтень 2010р., №4 за жовтень 2010р., №5 за жовтень 2010р., №1 за листопад 2010р., №2 за листопад 2010р., № 3 за листопад 2010р., №1 за грудень 2010р., №2 за грудень 2010р., платіжного доручення №453_8D01H/ від 13.08.2010р., №565_9F00I/ від 15.09.2010р., №650_A800Q/ від 08.10.2010р., №771_ВВ00К/ від 11.11.2010р., №913_СN01E/ від 23.12.2010р., №52_1V017/1 від 31.01.2011р., листа №1-5/477 від 16.11.2010р., банківської виписки, актів звіряння взаємних розрахунків, за грудень 2010р., листів №06-5-4/527 від 21.12.2010р., №06-5/18 від 17.01.2011р., №06-5/195 від 21.04.2011р., рахунків, накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 27, 36, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ч. ст.ст. 193, 198, 203 Господарського кодексу України.

Представником відповідача 10.08.2011р. надані заперечення на позовні вимоги, за якими відповідач заперечує в частині стягнення заборгованості у розмірі 333173грн.94коп. оскільки вважає, що зазначену суму складає вартість не використаних матеріалів, які надавались позивачу та вартість послуг ген підряду 1%. Також заперечує проти стягнення 3% річних у розмірі 9424грн.20коп. та інфляційних витрат у розмірі 38706грн.71коп. зазначаючи, що позивачем не доведено суду факту отримання відповідачем коштів від ДП „Макіїввугілля” саме в вересні, жовтні 2010р., що є підставою для нарахування індексу інфляції і 3% річних саме з вересня та жовтня 2010р. Визнає позовні вимоги в частині стягнення вартості неоплачених субпідрядних робіт за серпень 2010р., вересень 2010р. у розмірі 112255грн.16коп.с На підтвердження своїх доводів надає копію листа №446 від 08.12.2010р., за змістом якого відповідач суму не використаних матеріалів зарахував в рахунок оплати позивачу робіт.

Третя особа витребуваних документів суду не представила, явку представника у судове засідання не забезпечила, поважних причин не зявлення не надано.

07.09.2011р. позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про збільшення позовних вимог, за якою просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 445429грн.10коп., інфляційні витрати у розмірі 54234грн.92коп., 3% річних у розмірі 14947грн.29коп.

08.11.2011р. позивач у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав додаткову заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив розмір інфляційних витрат та 3%річних.

Враховуючи викладене, суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахуванням вказаних вище заяв.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.03.2007р. між Державним відкритим акціонерним товариством „Макіївуглебуд” (генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством „Трест „Донецькшахтопроходка” (субпідрядник) укладено договір субпідряду №1 (далі Договір), за умовами якого субпідрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проекту виконання робіт (ПВР), щорічних позиційних списків, затверджених Мінвуглепромом України (додаток №1), по „Будівництву комплексу повітроподвального стволу №7 шахти імені В.М. Бажанова”: у т.ч. оснащення стволу, включаючи винесення ЛЕП 6кв, монтаж та демонтаж гірничошахтного і прохідницького обладнання, його наладку, монтаж-демонтаж обладнання БРВ з виконанням комплексу будівельних робіт, улаштуванням фундаментів під укосини, монтаж металевих конструкцій копра та обшивкою; спорудження шийки та технологічного відходу стволу (з транспортуванням породи у відвал); проходження вертикального стволу д 8м із сполученнями, цементація водоносних порід, армування стволу, монтаж і демонтаж прохідницького помосту і при забойної опалубки, трубопроводів стисненого повітря, вентиляції, подачі бетону, цементації, кабелів, канатів, періодична наладка гірничошахтного і прохідницького обладнання, та здає генпідряднику в обумовлений термін завершені будівельно-монтажні роботи, а генпідрядник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи за рахунок коштів Держбюджету України, які виділяються замовнику (розділ 1 Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п.2.1. Договору в редакції додаткової угоди №1/2009 від 23.03.2009р. вартість будівельно-монтажних робіт, виконуваних субпідрядником, включаючи витрати з утримання гірничошахтного обладнання для будівництва комплексу повітроподавального ствола №7 та з охорони будівельного майданчика (із-за тимчасового призупинення робіт у звязку з не виділенням бюджетних коштів для їх фінансування) у січні-березні 2009р. та оплачуваних замовником у договірних цінах за рахунок власних коштів за проектом „Будівництво комплексу повітроподавального ствола шахти ім. В.М. Бажанова” становить приблизно 1 млн.грн. (один мільйон гривень).

За змістом додаткової угоди №1-2010 від 20.07.2010р. Договір доповнено п.2.1.1., за яким ціна договору на 2010 рік, складає 10160000 грн., в тому числі ПДВ 1693333,33грн.

За п.12.1. Договору здавання-приймання етапів робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється актами робочої комісії.

Так, сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за серпень 2010р. на суму 486255грн.60коп. та №1 За вересень 2010р. на суму 351370грн.80коп. Підписи сторін скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.

Відповідно п.4.1. Договору в редакції додаткової угоди №1-2010 від 20.07.2010р. замовником по цьому договору є ДП „Макіїввугілля” (договір будівельного підряду №42 від 22.02.2005р.). Оплата виконаних субпідрядником робіт здійснюється генпідрядником, або його структурним підрозділом ШБУ№5 (платіжні реквізити: №26006301532624 у Промінвестбанку м.Макіївка Донецької обл., МФО 334516 ЄДРПОУ 33049619 ІПН 330495005957 свідоцтво ПДВ №08960462, адреса 86129, м.Макіївка, вул.Репіна) не пізніше трьох діб з моменту перерахування йому коштів замовником.

Як вбачається з наданих платіжних доручень та банківських виписок, копії яких долучені до матеріалів справи, генпідрядником субпідряднику сплачено грошові кошти за виконані роботи за вказаними актами у розмірі 392019грн.92коп.

Отже, не сплаченою залишилась сума у розмірі 445429грн.10коп.

З наданої відповідачем інформації про розрахунки замовника ДП „Макіїввугілля” з генпідрядником ДВАТ „Макіїввуглебуд” та субпідрядниками за виконані будівельно-монтажні роботи за проектом „Будівництво комплексу повітроподавального ствола №7 шахти ім.В.М. Бажанова” останнє надходження грошових коштів генпідряднику від замовника за виконані будівельно-монтажні роботи відбулось 28.12.2010р.

Таким чином, враховуючи умови Договору, суд дійшов висновку, що останній термін здійснення розрахунків у розмірі 445429грн.10коп. становить 31.12.2010р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оплата виконаних робіт генпідрядником здійснена не була, внаслідок чого станом на 01.01.2011р. у останнього перед субпідрядником виникла заборгованість у розмірі 445429грн.10коп.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом дослідження у справі є питання виконання сторонами зобовязань за договором, який за своєю правовою природою є договором субпідряду. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються, з урахуванням особливостей, Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обовязку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

Посилання відповідача на ст. 601 Цивільного кодексу України як на підставу проведення ним заліку зустрічних однорідних вимог з позивачем на суму 333173грн.94коп. є безпідставним з огляду на наступне.

Частина 1 зазначеної статті передбачає припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Однак, зобовязання субпідрядника повернути вартість невикористаних матеріалів генпідряднику не передбачено умовами Договору. Тобто, генпідрядник має право вимагати від субпідрядника повернення невикористаних матеріалів в натурі. А у генпідрядника за умовами Договору передбачений обовязок здійснювати оплату грошових коштів за виконані субпідрядником роботи. Крім того, посилання відповідача на правомірність підстав зарахування грошових коштів у розмірі 1% за послуги генпідряду є помилковим. Так за п.2.4. Догоговору за послуги генпідряду субпідрядник перераховує на поточний рахунок генпідрядника кошти у розмірі одного відсотка від суми коштів, які перераховані генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника за виконані ним будівельно-монтажні роботи. Строк перерахування коштів за послуги генпідряду становить не пізніше пяти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на поточний рахунок субпідрядника. Отже, оскільки відповідачем як генпідрядником не було проведено розрахунків з субпідрядником за Договором, у останнього не виникло обовязку щодо сплати вказаних послуг генпідряду 1%.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не представлено суду доказів, за якими у позивача виникла заборгованість щодо сплати грошових коштів за невикористані матеріали та послуги генпідряду 1% у розмірі 333173грн.94коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги не мають між собою предметної однорідності, отже за своєю правовою природою не є однорідними, тому їх зарахування суперечить нормам чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 445429грн.10коп. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 26276грн.24коп. та 3% річних у розмірі 11239грн.45коп. за період з 01.01.2011р. по 04.11.2011р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вищенаведений період, який не суперечить нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що останній відповідає приписам чинного законодавства.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 11239грн.45коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що у вказаному розрахунку позивачем допущено помилку в частині визначення суми інфляційних витрат за визначений останнім період з 01.01.2011р. по 04.11.2011р.

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних витрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково у розмірі 18918грн.65коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 601, 837, 838 Цивільного кодексу України; ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Трест Донецькшахтопроходка”, м.Донецьк до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд”, м.Макіївка за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство „Макіїввугілля” про стягнення заборгованості в сумі 445429грн.10коп., інфляційних витрат в сумі 26276грн.24коп., 3% річних у розмірі 11239грн.45коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд” (83023, м.Донецьк, пр.Павших комунарів, 102, код ЄДРПОУ 00180841, р/р 26004301530139 в Київському відділенні ПІБ м.Донецька, МФО 334271) на користь Відкритого акціонерного товариства „Трест Донецькшахтопроходка” (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченко, буд.11, код ЄДРПОУ 33049509, п/р 26006301532215 в ПІБ м.Макіївка, МФО 334516) суму основної заборгованості у розмірі 445429грн.10коп., інфляційні витрати в сумі 18918грн.65коп., 3% річних у розмірі 11239грн.45коп., державне мито в розмірі 4755грн.87коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232грн.41коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2011р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Овсяннікова О.В.

Суддя Мальцев М.Ю

< Текст >