Рішення № 20792788, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 19/119

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, м.Волноваха Донецької області

про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми кредиту в розмірі 3000000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн., штрафних санкції в сумі 267106,66 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю.

від відповідача: Іванілова Н.І. керівник.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.12.2011р. з 13.25 год. по 13.35 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, м.Волноваха Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми кредиту в розмірі 3000000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн., штрафних санкції в сумі 267106,66 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №12-07/03 від 20.11.2007р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за неправомірне користування ним та комісійної винагороди за управління кредитом, у звязку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою від 03.11.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/119.

Разом з позовом 02.11.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на суму 5611522,40 грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/119 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

18 листопада 2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, обґрунтовані наявністю рішення господарського суду від 30.06.2009р. по справі №19/92, яким з ТОВ „Атек” було стягнуто заборгованість за кредитним договором №12-07/03 від 20.11.2007р.

Судом досліджено матеріали справи №19/92, копію позовної заяви, яка містить вимоги Промінвестбанку, які розглядались в межах зазначеної справи, долучено до матеріалів справи №19/119.

В судовому засіданні 19.12.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

20 листопада 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Атек” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №12-07/03 (далі кредитний договір).

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3000000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно з п.2.2 кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 19.11.2008р.

Згідно з п.3.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п.п.2.1, 2.2 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20620304845766, відкритого банком в філії „Старобешівське відділення Промінвестбанку в м. Комсомольськ Донецької області”, код банку 334765, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

За умовами п.3.2 кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18% річних. Порядок нарахування та сплати відсотків конкретизований в абз.2-3 п.3.2 договору.

За управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, порядок нарахування та сплати якої узгоджений сторонами в п.3.3 кредитного договору.

Відповідно до п.3.4, у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 25% річних.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, та нараховується щоденно.

Згідно з п.п.6.1, 6.5 кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

Протягом дії кредитного договору до його окремих пунктів сторонами внесені зміни шляхом укладання відповідних договорів про внесення змін.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №12-07/03 від 20.11.2007р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №12-07/03 від 20.11.2007р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання п.3.1 кредитного договору, банк перерахував контрагенту позичальника - КФК „Вилкмед” грошові кошти в сумі 3000000,00 грн. в якості передоплати за соняшник відповідно до договору від 10.10.2007р. Водночас, на підставі п.3.2 кредитного договору протягом його дії позивачем нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами та комісійна винагорода за управління кредитом у вигляді кредитної лінії. Факт отримання кредитних коштів не заперечується відповідачем та встановлений рішенням Господарського суду Донецької області від 30 червня 2009 року в справі 19/92.

В свою чергу, позичальник взяті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, отримані грошові кошти не повернув, плату за кредит не сплатив.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки отримані за кредитним договором грошові кошти в строки, визначені п.2.2, позичальником повернуті не були, відповідно до п.3.4 кредитного договору з 20.11.2008р. по 28.10.2011р. банком нараховувались відсотки на неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 25% річних.

Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 3000000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2169445,74 грн., заборгованість з комісійної винагороди в сумі.

На вимогу суду, банком до матеріалів справи №19/119 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором. Водночас, в якості належного доказу наявності у відповідача заборгованості у визначених позивачем сумах суд приймає розрахунок сум відсотків та комісії за управління кредитом ТОВ „Атек” та довідку №05/4103 від 14.12.2011р. за підписом уповноважених осіб банку, що містить відомості про наявність у ТОВ „Атек” заборгованості за кредитним договором №12-07/3 від 20.11.2007р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3000000,00 грн., заборгованості з відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., заборгованості з комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн., оскільки , як вбачається з виписок по рахунках заборгованість відповідача за кредитним договором визнана безнадійною та обліковується поза межами балансу у відповідності до п.1.3 розділу 3 „Бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за кредитними операціями” Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 27.12.2007 N 481.

Разом з цим, суд з наступних підстав відхиляє заперечення відповідача проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи №19/92, рішенням від 30.06.2009р. задоволено позовні вимоги Промінвестбанку та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек” заборгованість за кредитним договором №12-07/03 від 20.11.2007 р. у розмірі 3522990,70 грн. шляхом звернення стягнення на рухоме майно, передане в заставу Товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” на підставі договору застави транспортного засобу №12-07/03-1 від 20.11.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Белдєй М.І. та зареєстрованого у реєстрі за №2734.

Отже, фактично за позовними вимогами Промінвестбанку вищевказаним рішенням суду до солідарної відповідальності за кредитним договором №12-07/03 від 20.11.2007 р. притягнуто майнового поручителя позичальника ТОВ „Аграрне підприємство „Данко”. Зазначеним рішенням визначено стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно майнового поручителя ТОВ „Аграрне підприємство „Данко”, тобто стягнення за рішенням по справі 19/92 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек” не відбулося.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Помилковий висновок відповідача про звільнення його від виконання зобовязань, у звязку з тим, що позивач скористався своїм правом заставодержателя спростовується фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, виконання зобовязань за кредитним договором з боку відповідача та/або майнового поручителя на час розгляду справи №19/119 не відбулось у звязку з порушенням справи №5/83Б про банкрутство ТОВ „Аграрне підприємство „Данко”. Як вбачається з ухвали Господарського суду Донецької області по справі № 5/83б вимоги Банку включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Аграрне підприємство „Данко”, як вимоги забезпечені заставою. Але матеріали цієї справи, позиція сторін свідчать про те, що на час розгляду справи заборгованість за кредитним договором не погашена, у тому числі і за рахунок майна майнового поручителя.

Беручи до уваги, що за приписами ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд робить висновок про чинність кредитних зобовязань за кредитним договором №12-07/03 від 20.11.2007р., тому відхиляє заперечення відповідача з цього приводу як такі, що не відповідають закону.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3000000,00 грн., заборгованості з відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., заборгованості з комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором в частині повернення кредиту, сплати відсотків за неправомірне користування кредитом та комісійної винагороди, позивачем відповідно до п.5.3 кредитного договору нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумах 260157,20 грн., 6374,12 грн. та 575,34 грн. відповідно.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши за допомогою інформаційно-пошукової правової системи „Ліга: Закон Еліт 8.2.2” надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено наявність арифметичної помилки при розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту у період з 20.11.2008р. по 31.03.2009р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 259909,27 грн. Водночас, розрахунки пені за прострочення сплати відсотків за неправомірне користування кредитом та комісійної винагороди є правильними.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в обґрунтованій частині у загальній сумі 266858,73 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, м.Волноваха Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми кредиту в розмірі 3000000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн., штрафних санкції в сумі 267106,66 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек” (85700, м.Волноваха Донецької області, вул. Радянська, 51, ЄДРПОУ 32362833) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми кредиту в розмірі 3000000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2169445,74 грн., комісійної винагороди в сумі 175000,00 грн., штрафних санкцій в сумі 266858,73 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25498,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 26.12.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >