Постанова № 20788830, 11.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року Справа № 6/5007/99/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Підгаєць М.П.

відповідача: представник Колесник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області у справі № 6/5007/99/11 від 08.11.11р. (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до відповідача Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

про стягнення 7869228,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 6/5007/99/11 від 08.11.11р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" 7466364,59грн. - боргу за активну електроенергію, 142152,96грн. - боргу за реактивну електроенергію, 28876,68грн. - 3% річних, 77767,16грн. - інфляційні, 149196,21грн. - пеня, а також 25484,70грн. сплаченого державного мита та 235,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову про стягнення основного боргу за активну електричну енергію, інфляційних, 3% річних, пені відмовлено. В задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення відмовлено. В задоволенні клопотання про зменшення пені відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.11.11р. у справі №6/5007/99/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради не подав, мотивуючи це тим, що апеляційну скаргу отримав у переддень розгляду апеляційної скарги. Свої заперечення виклав в усному порядку.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2011 року у справі № 6/5007/99/11 слід змінити, а апеляційну скаргу комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради задовольнити частково, виходячи з наступного.

Щодо стягнення сум грошових коштів із відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2009 року між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (позивач) та Комунальним підприємством "Житомирводоканал" (відповідач) було укладено договір №3, за умовами якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. (а.с.32-34).

Відповідно до п.2.2.3 вищевказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги і за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 25 числа по 24 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Як вказано в п.7.3 договору остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день йог отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Як вбачається з матеріалів справи позивач умови вищевказаного договору виконав належним чином та представив відповідачу рахунки на оплату за активну електроенергію і рахунки за реактивну електроенергію, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-17, 19-22).

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриману електроенергію вчасно та в повному обсязі не виконав, у результаті чого станом на день розгляду справи в суді у нього існує заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в сумі 7466361,49грн. та борг за реактивну електроенергію в розмірі 142152,96грн.

Як зазначалося вище у даній постанові, рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2011 року позов задоволено частково.(а.с.88-90).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції частково, в частині застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є одним з видів штрафних санкцій та визначається у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про стягнення із відповідача 7466364,59грн. - заборгованості за активну електроенергію, 142152,96 грн. - заборгованості за реактивну електроенергію, 29666,51 грн. - 3% річних, 77767,16 грн. - інфляційних та 153276,99 грн. - пені.

Перевіривши нарахування позивачем 3 % річних, інфляційних, пені суд першої інстанції прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача 7466364,59грн. - боргу за активну електроенергію, 142152,96грн. - боргу на реактивну електроенергію, 28876,68грн. - 3% річних, 77767,16грн. - інфляційні, 149196,21грн. – пеня.

У той же час, колегія суддів здійснивши повторне перерахування нарахованих сум не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За умовами договору № З від 30.11.2010 р. відповідачу відпускалась електрична енергія за яку він повинен, відповідно до п. 2.2.3, 7.2 та 7.3 договору, своєчасно й у повному обсязі розраховуватись. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію відповідач має здійснювати не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно (а не 5-ти діб після закінчення розрахункового періоду, як зазначив позивач у позовній заяві).

Під терміном операційний день (а він застосовується стосовно діяльності банківських установ) в розумінні Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (з подальшими змінами та доповненнями та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976, визначається частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

У договорі сторони визначили, що розрахунки за поставлену електроенергію будуть здійснюватися через ВАТ "Ощадбанк" (на даний момент - ПАТ "Ощадбанк").

Відтак при здійсненні розрахунків за отриману електроенергію сторони договору мали враховувати правила внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Ощадбанк" (Житомирського обласного управління) в частині подання документів на переказ і документів на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання протягом операційного дня.

Із доданих до позовної заяви рахунків на оплату спожитої активної електричної енергії та оплату реактивної електричної енергії вбачається, що вони також мають бути оплачені протягом 5 операційних днів (а.с.14-22).

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу (ЦК) України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 1 статті 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).

В силу частини 5статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на зазначені норми матеріального права рахунки позивача №№35466, 35467 від 26.04.11р. мали бути оплачені до 04.05.11р. включно. Нарахування санкцій мало б здійснюватися із 05.05.11р. по 01.06.11р. (закінчення строку оплати наступних рахунків у наступному періоді).

Рахунки позивача №№43681, 43682 від 25.05.11р. мали бути оплачені до 01.06.11р. включно. Нарахування санкцій мало б здійснюватися із 02.06.11р. по 01.07.11р.

Рахунки позивача №№52087, 52088 від 24.06.11р. мали бути оплачені до 01.07.11р. включно. Нарахування санкцій мало б здійснюватися із 04.07.11р. по 29.07.11р.

Рахунки позивача №№60348, 60349 від 25.07.11р. мали бути оплачені до 29.07.11р. включно. Нарахування санкцій мало б здійснюватися із 01.08.11р. Оскільки інші періоди позивачем не оспорюються за даним позовом, відсутні письмові докази виставлення рахунків за наступні періоди, та як наслідок відсутні обґрунтовані розрахунки за ті ж наступні періоди, санкції нараховуються за липневими рахунками лише за 01.08.11р. (закінчення періоду нарахування санкцій).

Поряд з тим суми, які нараховані відповідачу за активну електроенергію за вказаними рахунками становлять 11471895,85грн. З урахуванням здійснення часткової оплати за кожен із відображених у позові періодів на загальну суму 4005534,36грн., заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію становить 7466361,49грн., проти 7466364,59грн., заявлених у позові.

Відтак стягненню підлягає 7466361,49грн. за спожиту електричну енергію. У стягненні 3грн.10коп. - основного боргу за спожиту електричну енергію слід відмовити.

Сума, яка підлягає сплаті за реактивну електроенергію - 142152грн.96коп. є обрахованою вірно і підлягає стягненню із відповідача повністю.

Із урахуванням сум основного боргу та з урахуванням строків здійснення оплати рахунків, судом апеляційної інстанції проведено перерахунок нарахованих штрафних санкцій за зазначений період, які становлять: 3% річних - 26511,85грн.; інфляційні нарахування - 30262,97грн.; пеня - 136977,90грн.

Витрати щодо сплаченого державного мита у сумі 25500грн. підлягають стягненню із відповідача, оскільки і при новому обрахуванні суми позову таке мито має сплачуватися по максимальній ставці, визначеній відповідно до статті 3 ДКМУ "Про державне мито", витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - пропорційно задоволеній сумі позову - у розмірі 233,99грн.

Враховуючи, що місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, але невірно проведений розрахунок сум, що підлягають стягненню, рішення місцевого суду в цій частині підлягають зміні.

Щодо зменшення суми нарахованої пені.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є одним з видів штрафних санкцій та визначається у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2.1 договору №3 про постачання електричної енергії споживачам від 17.08.2009р., за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Як зазначалося вище, сума нарахованої пені (із урахуванням здійсненого перерахунку судом апеляційної інстанції) становить 136977,90грн. по відношенню до суми боргу у розмірі 7608514,45грн. (активна та реактивна електроенергія), або у процентному співвідношенні пені до суми основного боргу - трохи менше 1,81%.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із матеріалів справи розмір неустойки не перевищує розміру збитків.

Наявність інших обставин відповідачем не наведена.

Покликання на складний фінансовий стан внаслідок несплати послуг за водопостачання та водовідведення фізичними та юридичними особами місцевим господарським судом відхилено як необґрунтоване та безпідставне, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Наявність заборгованості абонентів перед відповідачем та як наслідок - складний фінансовий стан на підприємстві не є винятковими обставинами, а розцінюється судом апеляційної інстанції як наслідки здійснення господарської діяльності та порушення права відповідача, що підлягає захисту у встановленому законом порядку.

Щодо відстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції знову ж таки покликається на незадовільний фінансовий стан, а також наміри керівництва як підприємства так і міста Житомира врегулювати ряд спірних питань, у тому числі і по заборгованості із керівництвом позивача.

Також звертає увагу суду, що внаслідок накладення арешту на рахунки відповідача, підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради може взагалі припинити роботу, що у свою чергу може призвести до техногенної катастрофи.

Представник позивача зверну увагу колегії суддів, що такі переговори вже відбувалися, і керівництво позивача може повернутися до повторного розгляду такої ситуації за умови дотримання відповідачем договірних умов.

Щодо зупинення діяльності підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, представник зазначив, що таке рішення має прийняти власник - територіальна громада м.Житомира. Однак у будь-якому випадку підприємство позивача, навіть за наявності заборгованості за спожиту електричну енергію, не допустить припинення енергопостачання на об'єкти підвищеного техногенного ризику.

Відтак підстав для відстрочення рішення місцевого суду не має, що правильно визначив місцевий суд та з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

З огляду на вищевикладене рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 слід змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення у новій редакції: "Стягнути з комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 120, код ЄДРПОУ 03344065) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) - 7466361,49грн. - борг за активну електроенергію, 142152,96грн. - борг на реактивну електроенергію, 26511,85грн. - 3% річних, 30262,97грн. - інфляційних, 136977,90грн. - пені, 25500грн. сплаченого державного мита та 233,99грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 слід залишити без змін.

Видачу наказу слід доручити господарському суду Житомирської області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 викласти у новій редакції:

"Стягнути з комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 120, код ЄДРПОУ 03344065) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) - 7466361,49грн. - борг за активну електроенергію, 142152,96грн. - борг на реактивну електроенергію, 26511,85грн. - 3% річних, 30262,97грн. - інфляційних, 136977,90грн. - пені, 25500грн. сплаченого державного мита та 233,99грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.11р. у справі № 6/5007/99/11 залишити без змін.

Справу №6/5007/99/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/575/12 575/12