Постанова № 20788811, 11.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5019/1672/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма АРОНЖ" на рішення господарського суду Рівненської області від 07.09.11 р.

у справі № 5019/1672/11 (суддя Войтюк В.Р. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма АРОНЖ"

відповідач Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін: <Текст >

позивача - ОСОБА_4,представника,довіреність в справі

відповідача - ОСОБА_5,представника, довіреність в справі

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

16 листопада 2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07 грудня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2011 року у справі № 5019/1672/11 (суддя Войтюк В.Р.) відмовлено у задоволенні позову Товаристваз обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.07.2011 р. №60.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку: що одинокі громадяни, які проживають в гуртожитку ТзОВ "Фірма Аронж", і які не згідні з встановленою вартістю здавання їм в найм приміщень в гуртожитку не маютьзмоги перейти до споживання послуг іншого суб'єкта господарювання, крім ТзОВ «Фірма Аронж»; постанова Рівненського окружного адміністративного суду за № 2-а-4094/10/1770, якою обґрунтовуються позовні вимоги, не установлює фактів, які мають значення для вирішення спору в розрізі вимог ст. 35 ГПК України; висновки рішення №60 адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 липня 2011 року у справі № 03-1/24-11 про безпідставність включення позивачем при розрахунках вартості проживання (ліжко-місця) та завищення витрат по окремих статтях: амортизації приміщень по вул. Відінській, 27 за листопад 2010 року та січень 2011 року у розмірі 154,1 гривень та 152,18 гривень (відповідно), витрат на послуги зв»язку за травень 2010 року та червень 2010 року у розмірах 125 та 166,67 гривень (відповідно), вартість дощових стоків за червень 2010 року та січень 2011 року у розмірі 90,7 та 60,85 гривень (відповідно); за відсутності власних транспортних засобів витрати на нафтопродукти за січень 2011 року 399,5 гривень, лютий 2011 року 417,5 гривень та за 2010 рік 3727,91 гривень; вартість оплати 2 прибиральників, хоча підлягало включенню не більше 0,5 не спростовані позивачем.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. У скарзі апелянт наводить доводи, які, на його думку, спростовують висновки, що викладені у оскаржуваному рішенні Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.07.2011 р.№60 та з якими помилково погодився суд першої інстанції. У додаткових обґрунтуваннях до апеляційної скарги вказує, що визначення товарних меж ринку, територіальних (географічних) меж ринку здійснено відповідачем при неповному з"ясуванні обставин та відсутності належних доказів. На переконання апелянта, відповідач безпідставно та на власний розсуд встановив додаткові ознаки для проживання одиноких громадян у гуртожитках, зокрема, які не мають відношення до підприємства та не прописані за даною адресою, що суперечить п.4 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року за № 208. В обґрунтування неповноти дослідження ринку послуг, проведеного відповідачем та покладеного ним в основу рішення від 12.07.2011 р.№60, апелянт вказує на наявність на на території міста Рівне у 25 суб»єктів господарювання на балансі 48 будинків гуртожитків, що підтверджується рішенням Рівненської міської ради від 10.07.2009 року № 2655. Натомість, відповідач звертався з письмовими запитами лише до 12 суб»єктів господарювання, що не складає навіть половини кількості підприємств, установ, організацій,на балансі яких перебувають гуртожитки. Крім того, апелянт вказує, що відповідач, в порушення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб"єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.2002р., зареєстрованого в Мінюсті 01.04.2002р. за №317/6605, неправильно визначив товарну групу (послуги), які стали предметом антимонопольного дослідження та безпідставно відніс апелянта до суб"єкта, частка якого на ринку перевищує 35 відсотків.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж".

До апеляційної скарги апелянтом долучено копію рішення Рівненської міської ради № 2655 від 10 липня 2009 року, зведені дані щодо наявності у місті Рівне гуртожитків, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» з клопотанням про доручення додаткових доказів до матеріалів справи.

Колегія суддів вважає за можливе долучити означені докази до матеріалів справи та надати їм оцінку під час повторного розгляду справи.

Відзивом на апеляційну скаргу Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Фірма Аронж» - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2011 року продовжено строк розгляду даного спору .

Під час апеляційного перегляду справи представник ТзОВ «Фірма Аронж» апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які викладені у скарзі та додаткових обґрунтуваннях та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представники Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та вказували на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просили рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Фірма Аронж» - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 липня 2011 року за № 60 визнано: що товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Аронж" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання в найм приміщень гуртожитку для проживання одиноких громадян по вул. Відінській, 41 з часткою, що перевищує 35 відсотків; визнано дії ТзОВ «Фірма Аронж» по встановленню економічно необґрунтованої (завищеної) плати за послуги здавання в найм приміщення гуртожитку для проживання одиноких мешканців в місті Рівне по вул. Відінській, 41 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції ринку; накладено на товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Аронж" штраф у розмірі 17000 гривень ( т.1, а.с.40-47).

Ухвалюючи означене рішення при встановленні об»єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого становища) відповідач дійшов висновку, що товаром (послугою), щодо якого визначалося монопольне становище позивача є послуга зі здавання в найм приміщення гуртожитку для проживання одиноких громадян по вул. Відінській,41 у м.Рівне (подобове проживання); територіальними (географічними) межами ринку послуги зі здавання в найм приміщення гуртожитку для проживання одиноких громадян являється територія міста Рівне. При цьому, відповідачем при розгляді справи проведено дослідження ринку послуг зі здавання в найм приміщень гуртожитків для проживання одиноких громадян, які можуть надавати 12 суб»єктів господарювання (приватної та комунальної власності, крім студентських гуртожитків), з яких в 3-х суб»єктів господарювання гуртожитки відсутні, а 9 суб»єктів повідомили, що ліжко/місця для проживання одиноких громадян, які не мають відношення до підприємства та не прописані за даною адресою, в найм не здають.

Із відзиву на позовну заяву (т.1, а.с.34-39) вбачається, що відповідачем з»ясовувся перелік суб»єктів господарювання, які потенційно можуть надавати послуги з здавання в найм приміщень гуртожитку для проживання одиноких громадян шляхом направлення вимоги до Рівненської міської ради № 01/19-1047-03 від 06.06.2011 року та отримання відповіді Рівненської міської ради № 01/19-11784 від 06.06.2011 року.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що одинокі громадяни, які проживають в гуртожитку ТзОВ "Фірма Аронж", і які не згідні з встановленою вартістю здавання їм в найм приміщень в гуртожитку перейти до споживання послуг іншого суб'єкта господарювання, крім ТзОВ "Фірма Аронж," не мають можливості . Також судом встановлено, що відповідачемпроведено дослідження ринку послуг з здавання в найм приміщень гуртожитків для проживання одиноких громадян в територіальних межах м. Рівне з урахуванням формування групи взаємозамінних товарів, (у відповідності до «Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку», затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.02р. № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.02р. за № 317/6605). Означені висновки зроблено судом з посиланням на вимогу відповідача до Рівненської міської ради (№ 01/19-1047-03 від 06.06.2011 та відповідь Рівненської міської ради (№ 01/19-11784 від 06.06.2011 року) на дану вимогу.

Однак, за змістом ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Відповідно до п. 15.3, 15.4 рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002р. N 49-р.

Пунктом 5.2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку передбачено, що при проведенні дослідження необхідно враховувати, що взаємозамінні товари належать до групи однорідних товарів (товарних груп), які розглядаються споживачем як один і той же товар (товарна група), і які можуть бути стандартизовані або диференційовані.

Пунктом 4 примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року передбачено, що гуртожитки підрозділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

За пунктом 38 цього Положення плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.

У пункті 5.1. Методики зазначено, що товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є подібність умов використання, експлуатаційних властивостей і характеристик, відсутність суттєвої різниці в цінах.

Пунктом 4.1. Методики передбачено, що перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання, складається з товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).

Виходячи із предмету дослідження (послуги із здавання в найм приміщень для подобового проживання) слід в першу чергу керуватися видами економічної діяльності, визначеними Національним класифікатором України (Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).

У відповідності до КВЕД 55.23.0 до готельних послуг відносяться, в тому числі, надання місць для тимчасового, переважно короткотермінового, проживання, наприклад,у гуртожитках для приїжджих, гуртожитках для робітників-мігрантів, університетських, містечках, гуртожитках вищих навчальних закладів, технікумів, училищ, шкіл, спальних вагонах, будинках готельного типу та в інших приміщеннях, які здають для тимчасового проживання.

Виходячи із змісту рішення відповідача від 12.07.2011 р. № 60, ним проводилося порівняльне дослідження ринку послуги із здавання в довготерміновий найм приміщень гуртожитків для працівників та учнів, що взагалі не має ніякого відношення до послуг готельного типу (короткотермінове, подобове проживання) , які надавалися апелянтом. Фактично, відповідач досліджував ринок послуг, учасником якого апелянт не був.

Крім того, у рішенні відповідача відсутній повний аналіз обставин, які стали підставою для віднесення апелянта до суб"єкта із часткою на ринку послуг більше 35 відсотків. Зокрема, відсутні висновки щодо наявність чи відсутності бар"єрів для вступу на ринок інших суб"єктів, як це передбачено пп. 10.2.1. Методики.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні відповідачем оскаржуваного рішення, ним не в повній мірі було проведено аналіз ринку послуг, що надаються апелянтом.

Стаття 41 Закону України ««Про захист економічної конкуренції» встановлює, що доказами у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, на які посилався суд, ухвалюючи рішення: вимога відповідача до Рівненської міської ради № 01/19-1047-03 від 06.06.2011 року, відповідь Рівненської міської ради № 01/19-11784 від 06.06.2011 року, так і будь-які інші докази, які б вказували на зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку товару : запити відповідача суб»єктам господарювання та їх відповіді на ці запити тощо.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Однак, Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не надано доказів в обґрунтування зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку товару (надання послуги).

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відповідність здійсненого відповідачем дослідження ринку послуг з здавання в найм приміщень гуртожитків для проживання одиноких громадян в територіальних межах м. Рівне з урахуванням формування групи взаємозамінних товарів, з вимогами Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку», затвердженої розпорядженням Антимононольного комітету України 05.03.02р. № 49-р та вказує на недоведеність відповідачем факту зайняття товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж» монопольного (домінуючого) становища.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Отже, місцевий господарський суд, повинен був навести зміст всіх заперечень та викласти обставини, з огляду на які ці заперечення не взято до уваги, адже викладення у судовому акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню .

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, відповідач при винесенні рішення № 60 від 12.07.2011 року у справі № 03-1/24-11 порушив положення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб"єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.2002р., зареєстрованого в Мінюсті 01.04.2002р. за №317/6605, що виразилося у неправильному визначенні суб"єктивного складу учасників ринку послу, які надаються ТзОВ "Фірма Аронж", неправильному визначенні групи послуг, до яких відносяться послуги, що надаються апелянтом, неповному з"ясуванні всіх обставин необхідних для визнання ТзОВ "Фірма Аронж" суб"єктом на ринку готельних послуг із часткою більше 35 відсотків.

За таких підстав, рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60від 12.07.2011 року у справі № 03-1/24-11 підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги ТзОВ "Фірма Аронж" підлягають задоволенню.

Місцевий суд, виносячи рішення, неповно з"ясував всі обставини справи, не дав належної оцінки законності діям відповідача при винесенні ним рішення № 60 від 12.07.2011 року, не застосував нормативні акти (норми) які слід було застосувати, а саме: розділ 4, пп. 10.2.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб"єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.2002р., зареєстрованого в Мінюсті 01.04.2002р. за №317/6605, Національний класифікатор України (КВЕД 55.23.0), що є підставою для його скасування.

Частиною 4 ст. 49 ГПК України передбачено , що стороні ,на користь якої відбулося рішення ,господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі ,коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. За таких обставин,відповідно до ст.ст. 49,105 ч.2 п. 10 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., а також судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 42,5 грн.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,104 ч.1п.1,3 ,105, ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " Аронж " задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2011 року у справі № 5019/1672/2011 скасувати.

Прийняти нове.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12 липня 2011 року № 60 у справі № 03-1/24-11.

Стягнути з Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Рівне,вул.Остафова,27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " Аронж " (м.Рівне,вул.Відинська ,27,код ЄДРПОУ 31580593) судовий збір в розмірі 85 грн(вісімдесят п"ять грн. ) та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн(двісті тридцять шість грн. )

Стягнути з Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м.Рівне,вул.Остафова,27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " Аронж "(м.Рівне,вул.Відинська ,27,код ЄДРПОУ 31580593) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 42,5 грн( сорок два п"ятдесят грн. )

Господарському суду Рівненської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

<Текст >

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

01-12/530/12 530/12